RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

Блокада ОРДЛО: Коломойський та Садовий проти Порошенка та Ахметова

Ініціатори блокади ставлять понад усе свої дріб’язкові інтереси, а влада надто зайнята заробітком чергового мільярда на корупційних вугільних схемах
Через два тижні в Україні можуть розпочатися віялові відключення електроенергії. Блокада трьох залізничних гілок, яку проводять активісти на чолі з депутатами «Самопомочі» та «Укропу», призвела до зупинки поставок антрацитового вугілля з окупованих районів Донбасу, на якому працює половина українських ТЕС.
Блокада ОРДЛО: Коломойський та Садовий проти Порошенка та Ахметова Фото: forbes.net.ua
Станом на понеділок, 13 лютого, за інформацією уряду запаси антрациту на ТЕС і ТЕЦ становлять близько 927 тис. тонн. «Коли будуть спрацьовані ці залишки вугілля, ми не зможемо обійтися без обмеження споживачів, застосовуючи спеціальні графіки аварійних відключень», – заявив  в. о. керівника «Укрернего» Всеволод Ковальчук.
 
«Через два тижні почнуться, враховуючи запаси, які в нас є по різних генераціях, цей термін може бути від 14 до 45 днів. Але можна сказати, що через два тижні ми зіштовхнемося з проблемою покриття пікових навантажень в енергосистемі», – стверджує міністр палива та енергетики Ігор Насалик.
 
За іншими компанії ДТЕК, яка посідає монопольне становище на ринку теплової генерації (про це трохи далі), її запаси антрациту складають 500 тис. тон і їх вистачить для стабільної роботи електростанцій холдингу на 25 днів – за умови.

Історія питання

Українські теплові електростанції, які генерують 20–25% від усієї електроенергії, а у години пікових навантажень – до 40%. Частина з них працює на т.зв. газовому вугіллі, яке в достатній кількості добувають на шахтах, які знаходяться на території, контрольованій Україною, решта – на антрациті – високоякісному енергетичному вугіллі, яке добувають лише опинилися на неконтрольованій Україною території Донбасу. 
 
Теоретично, ТЕС можуть замітити антрацит на газ та мазут, однак це суттєво підвищить собівартість електроенергії. Що не вигідно ані її виробникам, ані споживачам. 
 
Альтернативою міг би стати імпорт вугілля. І у 2016 році Україна справді імпортувала вугілля кам’яне вугілля та антрацит  на суму 1,467 млрд доларів. При чому, купували їх здебільшого у Росії – на суму 906,298 млн дол. Решта прибуло зі США – на 212,11 млн дол., з Канади – на 94,374 млн дол., з інших країн – 254,308 млн. дол.
Власне, тут економіка закінчується і починається традиційна українська біда – корупція. 

Хто і як заробляє на вугіллі

Ще на початку 2016 року розслідування «Української правди» виявило, що замість південноафриканського українські ТЕС, ймовірно, отримують вугілля з шахт, які знаходяться на неконтрольованій території. Більше того – за його поставками стоять люди, наближені до Віктора Медведчука, який бере участь у переговорах між Росією та Україною з урегулювання конфлікту на Донбасі. 
 
У квітні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яку очолює 26-річний колишній маркетолог «Рошену» Дмитро Вовк, застосувала новий порядок формування прогнозної оптової ринкової ціни на електроенергію, затвердивши її на другий-четвертий квартали 2016 року. Порядок передбачає визначення ціни вугілля за формулою «вартість у порту Роттердам + вартість доставки до України». Таке рішення, за словами прем’єра Володимира Гройсмана спричинило збільшення ціни на електроенергію для промисловості
 
Що означає застосування формули «Роттердам + доставка»? 
Насамперед, суттєве збільшення тарифу на електроенергію, вироблену ТЕС. Що у свою чергу дозволяє власникам теплової генерації отримувати надприбутки. 
 
«Особливо прибутковою стає схема, якщо брати вугілля з копанок «ДНР-ЛНР», де його ціна 500-600 грн, і завозити на «Центренерго» за ціною «Роттердам + доставка» – 1 500 грн», – стверджує експерт з енергетики, колишній член НКРЕКП Андрій Герус. 
 
За його інформацією, собівартість вугілля на шахтах ПАО «ДТЕК «Павлоградвугілля» складає 800-900 грн./, тоді як формула «Роттердам+» збільшує його ціну вдвічі – до 1800 грн./т.
 
В Україні для роботи теплової електрогенерації використовується дві марки вугілля – марка «А» (антрацит), доля якої у вугільному балансі складає 35%, і марка «Г» (газове вугілля) – на неї припадає 65%. Хоча це два різних види вугілля з різною ціною, для них обох введена одна формула розрахунки ціни – «Роттердам +» .
 
За підрахунками Андрія Геруса, лише за друге півріччя 2016 року завдяки завищеним тарифам власники  теплової генерації отримали 10,4 мільярда гривень додаткового прибутку. 
 
76% ринку теплової генерації, і 20% у енергобалансі країни загалом, припадає на компанію ДТЕК Рината Ахметова. Шахти ДТЕК також забезпечують 88% видобутку вугілля в Україні.
 
 
Однак Ахметов у даному випадку змушений поділитися з мільярдами з оточенням президента Петра Порошенка. Справа в тому, що інвесткомпанія ICU скупила значний обсяг облігацій ДТЕК із терміном погашення в 2018 році. Облігації скупали по мінімальній ціні, однак після вигідних для ДТЕК рішень НКРЕК, їх ціна зросла на 40%. Таким чином, вклавши, наприклад 100 мільйонів доларів у скупку дешевих облігацій і продавши їх після зростання 140 млн – ICU матимете 40 мільйонів чистого прибутку.
 
Інвесткомпанія ICU відома багаторічною співпрацею зі структурами Петра Порошенка. Після його обрання Президентом України у 2014 році співвласники фірми отримали призначення у владу. Валерія Гонтарева стала головою Нацбанку, а Володимир Демчишин очолив Міністерство енергетики та вуглепрому. Помічником віце-президента ICU Гонтарєвої працював свого часу і очільник НКРЕКП Дмитро Вовк.
 
Люди Порошенка заробляють на «роттердамській» схемі і без Ахметова – завдяки контролю над державним «Центренерго» – компанії, що генерує близько 18% теплової електроенергії, що становить близько 8% у загальному обсязі виробництва електроенергії. 
 
За інформацією «Української правди», партнер Петра Порошенка Ігор Кононенко, фактично, перебрав на себе роль нового «смотрящего» за вугільною галуззю
 
 
Зокрема, наприкінці грудня 2016 року уповноважений Кононенком «контролер» за вугільною галуззю бізнесмен Віталій Кропачов придбав вугільно-збагачувальні фабрики «Україна», «Комсомольська» і «Росія», які раніше належали структурам старшого сина екс-президента Віктора Януковича.
 
Тепер Кропачов планує стати власником вугільно-збагачувальної фабрики «Червоноградська», до якої прив’язані два західноукраїнських держпідприємства – «Львіввугілля» та «Волиньвугілля». Зараз «Червоноградська» контролюється народним депутатом від «Опозиційного блоку» Наталя Королівська та її бізнес-партнером Олександром Ісаєвим, який проживає в Москві…

А тепер, власне, про блокаду

Блокада ОРДЛО розпочалася з ультиматуму, який висунули 16 грудня минулого року «ветерани-добровольці»: або звільнення з полону українських військових, або цілковита блокада сполучення з непідконтрольними територіями. Оскільки вимоги не були задовільнені 26 грудня активісти на чолі з народним депутатом від «Самопомочі» Семеном Семенченком розпочали блокаду. Його підтримали колеги по «Самопомочі» та представники партії «Укроп» Ігоря Коломойського. Станом на 13 лютого заблоковано три залізничні гілки і кілька автомобільних доріг. 
 
 
Власне, участь політиків із двох політичних сил, а також активне висвітлення блокади силами медіа-холдингів Коломойського і Садового, якнайкраще свідчить, що її організатори мають інші цілі, аніж цілком благородний намір звільнити  українських воїнів з полону. Тим більше, що про полонених політики, задіяні у блокаді та її інформаційному супроводі, говорять небагато. Якщо взагалі говорять. 
 
Їх публічна риторика зводиться до того, що торгувати з окупантами та їх маріонетками з ОРДЛО – аморально. З цим справді не можна не погодитися, однак блокада наразі перешкоджає лише легальним вантажоперевезенням, які здійснюються між українськими підприємствами, які здійснюють платежі в межах України. І жодним чином не заважає справжній контрабанді, яку перевозять аж ніяк не залізницею. 
 
«Блокувати зараз вивіз вугілля з ОРДЛО – це або тупість, або диверсія проти України, – вважає редактор видання «Бізнес Цензор» Сергій Головньов. – Припустимо, що блокувальники повністю перекрили завіз антрациту з Л/ДНР. Для того, щоб законтрактувати і привезти вугілля в Україну з ПАР, Австралії чи В’єтнаму (ближче низьколетючого вугілля немає) потрібно не менше двох місяців. Зараз на складах шести антрацитових ТЕС умовно 850 тис. тон вугілля. Припустимо, що економлячи вони спалюватимуть 40 тис. тон на добу. Це на 20 днів. Як ще протягнути 40 днів? Не буде половини маневрової потужності, потрібно буде знижувати виробіток АЕС, збільшувати спалення газового вугілля, яке також стає дефіцитним. Деякі міста, будуть без опалення. Так, частину Дніпра опалює Придніпровська ТЕС Ахметова. А Краматорськ – муніципальна Краматорська ТЕЦ. Що будуть казати адепти блокування, коли по всій країні почнуться віялові відключення?
Це тільки фізична сторона справи. А ще є гроші. І Гройсман не сам придумав про $120 за тону вугілля. Якщо нам потрібно закупати, то треба було контрактувати вугілля у постачальників влітку. Зараз на ці обсяги ніхто не розраховує. І вугілля доведеться купувати за найвищими цінами. Нам цікаво вийняти з «Енергоринку» додаткових гривень – мільярдів 10-12?...
Всі посилається на другу світову: чи купував би Сталін вугілля у Гітлера? Ні, тому що там йшла війна двох монстрів на знищення. Але є і інший приклад в ті ж роки – Фінляндія, коли не отримала підтримки з заходу у війні зі Сталіним, замирилась із Союзом, щоб отримувати від СРСР вугілля, метал і зерно.
Цим вона не зраджувала своїх загиблих. Вона робила так для збереження своєї державності. Бо, поки ти країна-жебрак, Сталін чи Путін обов’язково тебе зжеруть.
Є версія, що шахтарі, які перестануть отримувати зарплату від Ахметова, «знесуть» Захарченка з Плитницьким. Можливо і так. А можливо, просто виїдуть на заробітки до РФ. А можливо ми отримаємо кількадесят тисяч смертників перед собою.
Не дивлячись на те, що підприємства Ахметова зареєстровані в Україні, верхівка Л/ДНР отримує зиск від продажу вугілля. З цим не поспориш. Втім, невже хтось вірить, що за ці гроші вони купують в РФ зброю? Тобто, реально вірите, що як в них не буде грошей, то всі РСЗВ та танки зникнуть звідти?
Я не вірю в альтруїзм тих, хто починає такі акції. І тому розумію, що там ніякі переконання не спрацюють. Але, може хтось з незаангажованих замислиться».
 
 
Які ж цілі переслідують Коломойський і Садовий? У кожного з них – свої резони для участі у блокаді. 
 
«Самопомочі» та її лідеру потрібно виправляти репутацію після гучного «сміттєвого скандалу» у Львові, який боляче вдарив як по рейтингах Андрія Садового, так і його політичної сили, відкинувши її на маргінес. 
 
У Ігоря Коломойського, як у справжнього стратега, цілей одразу кілька. 
 
По-перше, він посилює свою переговорну позицію з владою щодо боргів по «Приватбанку». До 1 липня цього року колишні акціонери «Приватбанку» повинні погасити частину боргів по рефінансуванню та кредитах, виданих банком компаніям групи «Приват». Якщо ж цього не відбудеться, держава має намір націоналізувати ряд активів Коломойського в Україні. 
 
Зробивши усю країну заручником блокади, Коломойський, ймовірно, сподівається щонайменше на пом’якшення умов реструктуризації. Або ж – у кращому для нього варіанті – списання частини боргу. 
 
По-друге, якщо блокада триватиме, Україні доведеться заміщати антрацит для ТЕС і ТЕЦ мазутом. А 90% мазуту в Україні виробляє Кременчуцький НПЗ – структура «Укртатнафти» Ігоря Коломойського…

Загроза силового протистояння

Насправді, найбільша проблема, пов’язана з блокадою, навіть не енергетичний колапс, а ризик силового протистояння між блокадниками і силовиками, який може перерости у бойові дії. 
 
6 лютого перший тривожний дзвіночок уже прозвучав. Цього дня було здійснено спробу зняти блокаду неподалік Бахмута, для чого до місця блокади був підігнаний автобус з «тітушками», який, в свою чергу, був заблокований учасниками акції. Для розблокування автобуса на місце події прибули силовики у балаклавах і без знаків розпізнавання на чолі начальником головного управління Національної поліції Донецької області В’ячеславом Аброськіним, який заявив, що у заблокованому автобусі знаходились не ті тушки, а працівники Курахівської ТЕС (належить холдингу ДТЕК Рината Ахметова). Силовики застосували силу та спецзасоби, хоч, на щастя, у масштабне протистояння сутички не вилилися. 
 
 
А ризик, повторимося, є.
 
30 січня 2017 року «Штаб блокади торгівлі з окупантами» заявив, що «в разі сценарію силового розгону протестуючих, він буде змушений перейти до партизанських методів боротьби проти російської окупації і фізичним знищенням магістралей, по яких йде фінансування тероризму та торгівлі на крові». 
 
Організатори блокади також заявили, що «планують підняти народ у разі віялових відключень електроенергії». А народний депутат Володимир Парасюк, у свою чергу  заявив, що в разі віялових вимкнень електроенергії учасники блокади будуть «брати під контроль енергозабезпечувальні підприємства». Тобто, спробують захоплювати ТЕС і ТЕЦ.  
 
Ще один вкрай небезпечний сигнал – 9 лютого блокаду підтримали бійці 16-го мотопіхотного батальйону 58-ї бригади ЗСУ, які звернулися до президента Петра Порошенка із закликом зупинити торгівлю і будь-які фінансові відносини з сепаратистами та їх представниками на тимчасово окупованих територіях ОРДЛО. В умовах війни нам до повного щастя бракує лише втягнення армії у політичні ігрища… 
 
Хоч і без бійців Збройних сил на Донбасі зараз не бракує тих, хто готовий може спровокувати силовий сценарій.
 
Ось що розповіла на своїй сторінці у Facebook відомий волонтер і журналіст Ольга Решетилова: «Ми знімали редут блокадників в Бахмуті. Старший «Сільвер», як професійний піар-менеджер, підказував нам, де краще знімати і з ким краще поговорити.
З усіх блокадників, з ким ми спілкувалися у приязній атмосфері, лише один зізнався, що служив у 93 бригаді. Решта «ветеранів» на питання «Де служили?» і «В яких точках воювали?» робили загадковий вираз обличчя і тікали від відповіді.
Я знаю дуже багатьох ветеранів. Я особисто прийняла понад тисячу заявок у «Повернись живим», починаючи з червня 2014-го, з багатьма перетиналася в АТО. Ніхто з них не приховує, де воював і що робив. Що і чому приховують ці люди?
І про тітушок.
Тут треба здалеку. Пам'ятаєте, влітку Семенченко і Ко перекривали Хрещатик, щоб звільнити з-під варти Батю, Валентина Лихоліта? А заразом із ним ще одного колишнього айдарівця – Рубєжа, Ігоря Радченка. Батя і Рубєж проходять по одному кримінальному провадженню, одна із статей – бандитизм.
Батя зараз один із організаторів блокади. А що Рубєж?
Приїхавши після зйомок в Сєвєродонецьк, ми зустрілися з людьми з компетентних органів, які пильно відстежують діяльність Рубєжа (а політичні амбіції Ігорька ні для кого не є секретом). Як нам повідомили, Рубєж на той момент уже зустрічався з блокадниками і пообіцяв їм силову підтримку в разі чого.
Поясню. Радченко давно і наполегливо працює над формуванням озброєного угрупування, воно частково легалізоване як підрозділ охорони громадської безпеки підприємства «Зоря», що належить опоблоківцю Юрію Бойку. Відтак, ми очікували появи тітушок Рубєжа десь збоку блокадників.
Яким же було наше здивування, коли блокадники самі заявили, що тітушки, які нібито на них нападали, мають стосунок до «Зорі».
Ще раз. Спочатку Рубєж обіцяє підтримку блокадникам, а потім відправляє тітушок нападати на них. Дивно, нє?
Ну і вкотре повторю: я не проти блокади як такої.
Я проти короткої пам'яті. Проти піару на крові. Проти брехні. І проти брудних технологій».

Росія поруч

За блокадою пильно стежать не лише у Києві, а й у Москві. І для Росії не буде нині кращого подарунку, аніж енергетичний колапс в Україні, і тим більше – силові протистояння між силовиками і добровольцями. Все, що сприятиме дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні однозначно на руку агресору. Який, окрім іншого, отримає додаткові аргументи для Заходу, доводячи неспроможність України як суверенної держави. 
 
Чи розуміють це ініціатори блокади, а також українська влада? 
 
Безумовно. Проте перші перейняті ставлять понад усе свої дріб’язкові інтереси, а другі надто зайняті заробітком чергового мільярда на корупційних вугільних схемах. 
 
Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

14 02 2017 14:29
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
  • Обійти ProZorro: як чиновники продовжують заробляюти на тендерахВ той час, коли заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов розповідає про успіхи системи ProZorro та про намагання ворогів держави ліквідувати систему електронних закупівель через суд, стара партноменклатура придумує нові способи, аби вибити гроші з підприємців і нажитись на платниках податків
  • Іран vs Саудівська Аравія: битва титанів ісламського світуДо чого призведе чергова "порохова бочка" на Близькому Сході, найголовнішою причиною якої є формування та протистояння двох одвічних ворогуючих полюсів – сунітської Саудівської Аравії та шиїтського Ірану
СТАТТІ