2 лютого 2022 року: Вугледар. Ця спроба реконструювати події в районі Вугледара є чимось на кшталт "на народний запит": у відповідь на відповідні запити. Вона далека від завершення, але може дати деякі корисні підказки.
Вугледар – невелике, але щільне "містечко" з великою кількістю високих будівель, побудованих в межах приблизно 1 000 на 1 000 метрів, розташованих на пласкому, як кухонний стіл, майданчику. Це майже як в одному з тих типових (навіть якщо абсолютно безглуздих) голлівудських фільмів з великою, високою фортецею посеред порожньої, пласкої пустелі – просто в оточенні полів. Поруч знаходиться "дачний масив" (на південний схід від міста) та вугільна шахта "Південнодонбаська" (на північний схід від міста; саме завдяки цій шахті Вугледар і з'явився на світ).
Вугледар важливий тим, що разом із шахтою він був перетворений на "укріпрайон" ЗСУ, а також тим, що знаходиться всього у декількох кілометрах на північ від єдиної залізничної лінії, що з'єднує Донецьк із Кримом. Дійсно, деякі ділянки цієї залізниці на схід від міста знаходяться менш ніж за 1000 метрів від українських позицій, що, у свою чергу, означає, що для росіян користуватися нею небезпечно. Я впевнений, що навіть путін знає про важливість відтіснення українців від цієї залізниці...
Не дивно, що з вересня 2022 року 58-а загальновійськова армія всрф втратила дві повні бригади, намагаючись дістатися Вугледара через село Павлівка, що на південний захід від нього. Павлівка була повністю зруйнована, і навіть українці відмовилися від спроб повністю контролювати її: метою було не дати росіянам використати її як плацдарм для атак на Вугледар. Зрештою, українці залишили село десь в грудні.
Протягом того ж місяця та першої половини січня 58-а ЗВА була зайнята відновленням пошкоджених підрозділів та отриманням підкріплень, перш ніж розпочати нову спробу. Для нового наступу армія зосередила 40-ву і 155-ту морські піхотні бригади (початковий контрактний склад останньої був знищений у Павлівці ще в жовтні), 136-ту мотострілецьку бригаду, 123-й стрілецький полк (днр), батальйони "восток" і "каскад" (обидва були посилені до полкового рівня), щонайменше полк спецназу і кілька незначних підрозділів гру.
Зверніть увагу на таке: з моменту мобілізації наприкінці вересня всрф відмовилися від використання своїх знаменитих БТГр. Таким чином, 58-а ЗВА реально розгорнула для цього наступу еквівалент приблизно чотирьох повноцінних маневрених бригад, плюс дві артилерійські бригади. Скажімо, загалом близько 20 000 військовослужбовців, 90 ББМ, можливо, вдвічі більше БМП і близько 100 артилерійських засобів.
24 січня 2023 року росіяни розпочали наступ, намагаючись розгромити передові українські позиції, ймовірно, між Павлівкою та Микільським, а також на східному боці Вугледара за допомогою РСЗВ ТОС-1. Хоча на відео це виглядає як "пекло" (і, безумовно, є "порівнянним з пеклом" для тих, хто перебував у зоні ураження), я не впевнений, що це було ефективно взагалі: просто немає жодних повідомлень про велику кількість втрат української 72-ї механізованої бригади, яка забезпечує основу оборони Вугледара.
Одні кажуть, що після ударів з ТОС-1 почалися "обов'язкові" масовані артилерійські обстріли Вугледара з метою послабити оборону. Інші стверджують, що артилерійського обстрілу не було, оскільки росіяни намагалися застати українців зненацька.
Потім росіяни атакували через Павлівку і з її північної околиці прямо на південний Вугледар. Дехто каже, що вони насправді намагалися обійти західну частину міста з метою його оточення. Це можливо, але, гадаю, їм не сподобалася би ідея постійно марширувати понад 1000 метрів відкритого простору з повним українським гарнізоном на глибокому фланзі. З іншого боку..., судячи з інтелектуальних якостей офіцерів всрф, ніхто не може бути певним у цьому.
Безсумнівно, що одночасно з цим наступом на південному заході російська морська піхота просувалася з Микільського навколо південної сторони дач, а потім повернула на північ – адже перші два дні цього наступу російські соціальні мережі були переповнені повідомленнями про перестрілки з "українцями, що опинилися в пастці у російському тилу".
До 25 січня з'явилися повідомлення, що свідчать про активну діяльність вкс у цьому районі: Су-25 і бойові вертольоти здійснили, мабуть, кілька десятків вильотів, безперервно обстрілюючи українські позиції некерованими ракетами. Саме під прикриттям авіаударів і вогню російської артилерії морська піхота просувалася через "дачний район" на північ, очевидно, маючи на меті обійти Вугледар і оточити його зі сходу (з цієї причини мало б сенс наступати з Павлівки на північ і таким чином спробувати оточити Вугледар із заходу; але, і знову ж таки, на жаль, чітких підтверджень цьому немає).
Десь протягом 26 січня, можливо, після чергового залпу ТОС-1 в ніч на 27 січня, росіяни, за повідомленнями, досягли заправної станції на північній околиці дачного масиву, приблизно за 400 метрів від Вугледара. Невідомо, чи це було за планом, чи хтось помилився, але в цей момент вони повернули на північний захід і атакували південно-східну сторону Вугледара.
Це була дуже погана ідея. Вони просувалися відносно вузьким маршрутом, весь час перебуваючи в полі зору українських спостерігачів, розміщених на дахах високих будівель у Вугледарі, і тепер мали перед собою близько 500 метрів порожньої місцевості на східній стороні міста. Найгірше те, що до 27 січня українці були готові, і тому росіяни, що наступали, потрапили під дуже точний і систематичний вогонь української артилерії, який зупинив їхню морську піхоту. Коли піхота була зупинена, зупинилися і супроводжуючі її танки Т-80 і БМП-2, і тоді вони почали масово гинути. На додачу до цього, українська артилерія не тільки завдала важких втрат наступаючим підрозділам, але й вдарила їм у тил, відрізавши як шляхи постачання, так і шляхи можливого відходу. Нарешті, 28 січня українські 1-ша танкова і 72-га мехбригада контратакували дачний район з північного сходу і знищили або захопили в полон все, що залишилося від росіян.
Звісно, росіяни підтягнули підкріплення та перегрупували свої побиті та деморалізовані частини, і 30 січня знову почали атакувати з південної частини дачного масиву в північному напрямку. Більше того, вони почали атакувати гарнізони 68-го єгерського полку в селах Золота Нива та Пречистівка, що на захід від Вугледара. Однак ніщо з цього не справило тривалого враження на ЗСУ, які також заявили про збиття близько 5-6 вертольотів Ка-52 у цьому бою в період з 24 по 28 січня.
31 січня росіяни знову атакували безпосередньо Вугледар, цього разу меншими групами. Цього було замало, і все закінчилося втратою чергової групи Т-80 і БМП-2. Те, що залишилося від морської піхоти 40-ї та 155-ї бригад, повернулося в район Микільського.
Загалом: це був не "малий", не "зондаж" і не "відволікаючий маневр", а масштабний наступ майже всіх сил, які 58-а ЗВА змогла нашкребти. російська маріонетка денис пушилін з днр чітко сказав: "Звільнення цього міста вирішує багато проблем".
Схоже, що росіяни розраховували на початку атаки захопити два батальйони 72-ї, дислоковані у Вугледарі (місто та околиці занадто малі, щоб втиснути туди більше військ), а потім просунутися далі на північ, можливо, аж до південного флангу сил ЗСУ, дислокованих уздовж старої лінії контролю на Донбасі. План не спрацював завдяки швидкій реакції решти 72-ї, але особливо добре спланованому вогню 55-ї артилерійської, та хорошій підтримці 1-ї танкової бригади. Це перетворило цю російську операцію на поразку: за даними чуток, 155-а морська піхотна бригада втратила 200-230 загиблих за перші три дні операції, лише для прикладу. А інша чутка, поширена в соціальних мережах, полягає в тому, що всі задіяні російські підрозділи зазнали до 20 000 втрат (загиблих, поранених, травмованих) за останній тиждень, що змусило війська двох задіяних підрозділів навідріз відмовитися від атаки, побачивши, що відбувається перед ними. Наскільки мені відомо, нічого з цього не було підтверджено, але факт залишається фактом: Вугледар міцно перебуває в українських руках.
На мою думку, доки 58-а ЗВА не знайде спосіб захопити добре укріплену шахту "Південнодонбаська", вона не зможе здійснити жодного просування в районі Вугледара. Звісно ж, Міністерство оборони Великої Британії оголосило, що росіяни готують ще один, "концентрований наступ" у районі Вугледара.
