У місті Жовква, що за 22 км від Львова успішно діє невеличка волонтерська ГО "Піклуюсь", яка для допомоги армії об'єднала українців із кількох країн світу. Її координатор – Вадим Воронін, який є приватним підприємцем.
"Наша громадська організація була створена ще до війни - півтора роки тому. Ми опікувались хворими на ДЦП дітьми. У районі є декілька дітей і ми їм допомагали, збирали кошти на лікування. Але почалася війна і ми почали також допомагати тим, хто на фронті або йде на фронт", - розповідає Вадим.
Переорієнтуватися на війну змусили обставини.
"Жовківчанин, наш знайомий, навесні попав у зону АТО і ми почали забезпечувати його блокпост, де у хлопців не було нічого. Вони попросили клей для берців (!), натомість ми відправили їм нові берці. Потім наш засновник Світозар Зівер не витримав і теж пішов на війну, у 80-у бригаду. Зараз він під аеропортом у Донецьку", - додає Вадим.
Згодом розширили коло знайомств. Небайдужі українці, які живуть у різних країнах світу активно долучилися до допомоги українській армії. Сьогодні українці зі США, Німеччини та Італії регулярно надсилають допомогу для вояків на фронті.
"У Німеччині ми почали працювати із Геннадієм (українець, який проживає у Німеччині, і зараз активно допомагає фронту - ред). Він перший з ким ми почали працювати. Геннадій, у свою чергу, теж згуртував біля себе небайдужих людей у спільноту "Українці Хемніца", які дуже допомагають фронту. От зараз моя машина поїхала до них отримувати передачу. У нас є друзі у США– це Андрій і Ольга. Вони об'єднали громаду в Лос-Анджелесі при Церкві св. Марії і відправили декілька дуже потужних посилок в Україну із термобілизною, перебинтовочними бандажами з Ізраїлю, шоломами, окулярами, хімічними грілками, які є дуже потрібними взимку", - каже волонтер.
"В Італії нам допомагають громадяни України. Самі зв’язались зі мною і висилають теплі речі і продукти харчування. Вчора прийшла посилка від однієї жінки, де було дуже багато медикаментів. Ще одна посилка прийшла із іграшками для дітей", - додає Вадим Воронін.
На складі у Вадима коробки із речима чекають своїх власників
На питання про найбільш незвичне замовлення Вадим відповідає:
"Дуже багато речей про які навіть не задумуємося, що вони справді там потрібні. Тепловізори і прилади нічного бачення незвичними не назвеш. А от картридж для принтера, бо в них у штабі треба документи якісь друкувати – оце цікаво", - каже волонтер.
У Вадима дзвонить телефон. Він хвилини три розмовляє, а потім каже:
- Ти питав про найбільш незвичні речі, які замовляють. От щойно замовили чотири берети і чотири нових тільника.
- Навіщо? – питаю.
- Бійців ховати, - відповідає волонтер.
Волонтери також допомагають малозабезпеченим і переселенцям - щотижня влаштовують роздачу одягу і взуття для потребуючих.
Збирати допомогу для армії дуже допомагають соцмережі.
"Люди допомагають по-різному: хтось принесе одну пару берців, а потім з Німеччини надішлють ще 40 пар. Також із Хемніцької організації приходить по 200-300 кг одягу, іграшок, взуття. Наприклад, хлопці з 80-ої бригади попросили нас привезти вогнегасники. Ми по соцмережах спільними зусиллями зібрали, додавши до того ще 200 хімічних грілок, теплі штани, бинти і відправили їм", - розповідає Вадим.
А от від держави за усі місяці АТО жодної допомоги. Але і в цьому волонтери бачать позитив.
"Головне, щоб далі не заважали працювати", - сміється Вадим.
Те, що багато допомоги для армії йде з-закордону – не таємниця. Про українсько-польський кордон легенди ходять. За майже рік часу волонтери навчилися домовлятися і хитрувати лише б провезти більше шоломів або бронежилетів, які захистять життя бійців.
"Наші прикордонники і митники вже відносно терпимо ставляться до нас. Багато хто з прикордонників був в зоні АТО і знають, що таке волонтерські організації. А от поляки здебільшого прискіпуються, вимагають фактури, пригадують незрозумілі обмеження. Наприклад, вони дозволяють вивозити один шолом на одну людину. Коли ти везеш 20 шоломів – це страшно, бо це контрабанда, яка загрожує конфіскацією або штрафом", - каже Вадим.
Розповідає, що декілька днів тому поляки не пустили його машину, яка їхала за допомогою, бо у водія в наплічнику знайшли маленький ножик, яким він спорював шеврони на закупленій в Європі уніформі (після попереднього конфлікту на митниці через нашивки на бушлатах). Довелося вертатися і наступного дня їхати знову, а це час і зайві витрати.
Зате, каже Вадим, сил додає, коли з фронту телефонують і дякують.
"Якось зателефонував товариш і каже: "у твою каску влучила куля". У мене серце завмерло. Питаю: і що – витримала? Витримала! Це дає поштовх до роботи. Нашими зусиллями врятовано життя – це вже результат", - каже Вадим.
Всю роботу в організації виконують 10 осіб.
"Це найкраща команда, про яку тільки можна мріяти", - посміхається волонтер.
"У нас є склад. Приходить до нас мобілізований і просить, що йому потрібно. Ми йому даємо, що у нас є в наявності, фотографуємо для звітності і все. Мені все одно, звідки ця людина – її треба екіпірувати на війну", - пояснює Вадим. Каже, що останнім часом пожертви зменшились – криза, важкий економічний стан в державі змушує людей заощаджувати кожну копійку.
У Вадима Вороніна є плани щодо розширення діяльності волонтерської організації. Каже, що зараз дуже багато хлопців повернулись з війни, а держава їм не поспішає давати статус учасників бойових дій чи групу інвалідності. Потрібно наймати юриста, судитися, вбивати в держави гарантовані законом пільги. А це знову витрати.
Хочеш допомогти? Реквізити банківських рахунків:
Номер картки ГО "Піклуюсь" в ПриватБанку: 5169 3305 0104 9347 (поточний рахунок 26008053829105, МФО 325321, ЗГРУ Приватбанк, ЄДРПОУ 39062572)
