Запитання, які він ставить: скільки ВПС США платять за двигуни, скільки отримують росіяни, і чи мають представники правлячої еліти з путінської Росії прихований дохід від цієї угоди за рахунок завищення цін на двигуни.
А тепер документи, отримані Reuters, дають часткові відповіді на ці запитання. Мікроскопічна компанія, зареєстрована у Флориді, що виконує роль посередника між росіянами та американцями, підвищує ціну на двигуни на мільйони доларів.
Фото: Reuters.
Ця компанія зі штатом у п'ять осіб, RD Amross, є спільним підприємством російського виробника ракетних двигунів "НВО Енергомаш" та його американського партнера, велетня аерокосмічної галузі - United Technologies. Згідно з внутрішніми документами компанії, які містять умови багаторічного чинного зараз контракту про постачання ракетних двигунів, RD Amross повинна заробити $93 млн на надбавках до цін на двигуни РД-180.
Ці гроші сплачує американський партнер, незважаючи на те, що у 2011 році внутрішній аудит Пентагону поставив під сумнів доцільність укладення аналогічного попереднього контракту з RD Amross. За попереднім контрактом, як випливає з офіційних документів, RD Amross мала б заробити близько $80 млн на двигунах РД-180 - завдяки своїм комісіям та високим непрямим витратам.
У конфіденційному звіті аудиту 2011 року ці комісії та додаткові витрати названо такими, що суперечать праву урядових закупівель. RD Amross, на думку аудиторів, була компанією-посередником, що виконувала "незначні або взагалі ніякі роботи". Тоді ж вони дійшли висновку, що ці $80 млн додаткових витрат є "неприпустимою і надмірною комісійною винагородою".
Прес-секретар RD Amross повідомив Reuters, що компанія врегулювала суперечку шляхом зниження своєї комісії за першим контрактом. Ані RD Amross, ані Пентагон не оприлюднили точних даних про зниження цін на двигуни.
Але документи свідчать, що RD Amross пізніше вдалося компенсувати свої поступки. За чинним тепер контрактом, RD Amross виставляє в середньому ту саму ціну за один двигун - $23,4 млн - яка була запропонована у першому контракті, відхиленому аудиторами Пентагону.
Оприлюднення даних про прибутки посередника і суперечку 2011 року щодо старого контракту, ймовірно, підсилять увагу до чинної угоди, а також росіян, що стоять за нею.
Лист Маккейна
Сенатор Джон Маккейн, республіканець з Арізони, прагне перекрити фінансування майбутніх закупівель російських двигунів у бюджеті міністерства оборони США на наступний рік. У червні він написав головній особі Пентагону, що відповідає за закупівлі, листа з проханням надати дані про ціну двигунів і роль посередника - компанії RD Amross з Флориди. У своєму листі Маккейн писав про свої підозри, що ВПС США переплачують за ракетні двигуни. Пентагон не надав йому інформацію, яку він хотів отримати.
Джон Маккейн. Фото: Reuters
Коли Маккейн довідався про відкриття, зроблені Reuters, то заявив, що висловлює адміністрації Обами глибоке занепокоєння тим, що американські платники податків "платять мільйони доларів компаніям, що, можливо, не виконують ніяких робіт, а просто слугують "посередниками" задля збагачення корумпованих російських підприємців, пов'язаних з Володимиром Путіним". Реакція адміністрації, як йдеться у його письмовій заяві, свідчить про те, "що у ній або не знають про ці звинувачення, або не хочуть розслідувати їх. Це неприпустимо".
Російські двигуни є критично важливим компонентом ракет Atlas, робочої конячки американської військової супутникової програми. Останню модель Atlas виготовляє United Launch Alliance (ULA), спільне підприємство Boeing та Lockheed Martin. ULA має довгостроковий контракт з ВПС США на запуск у космос американських військових і розвідувальних супутників. Чимало важливих військових місій США можуть бути призупинені, якщо перерветься постачання двигунів РД-180.
Програма запусків є однією з найдорожчих в історії Пентагону, з прогнозованою загальною вартістю $70 млрд і буде реалізовуватися до 2030 року. І, оскільки програма узалежнює Вашингтон від двигунів, вироблених у Росії, вона є потенційним джерелом напруги в момент відновлення ворожнечі, подібної до часів Холодної війни.
"Обурення викликає той факт, що нині Сполучені Штати і далі залежать від путінської Росії, зокрема, у реалізації військової програми запусків супутників", - сказав Маккейн.
В межах циклу розслідувань Reuters намагається з'ясувати, як Путін змінив російський капіталізм, дозволяючи близьким до нього людям отримувати вигоди завдяки участі у великих державних програмах або завдяки перемогам на урядових тендерах, часто використовуючи для цього компанії-прокладки. Через угоду про постачання двигунів РД-180 Сполучені Штати ризикують потрапити у пастку цієї системи.
Помічники Путіна
Уряд Росії володіє 86% акцій "НВО Енергомаш", виробника двигунів РД-180. Нагляд за діяльністю компанії здійснює Дмитро Рогозін, віце-прем'єр-міністр, що відповідає за військово-промисловий комплекс та космічну промисловість. Рогозін є одним з росіян, проти яких адміністрація Обами у березні цього року застосувала санкції у відповідь на спроби Москви дестабілізувати Україну.
Дмитро Рогозін. Фото: Reuters
Санкції проти Рогозіна майже призупинили постачання двигунів. Конкурент ULA зі США - компанія Space Exploration Technologies - у федеральному суді домігся замороження виконання контракту з RD Amross та "НВО Енергомаш" на підставі того, що Пентагон не повинен мати справ з компанією, нагляд за діяльністю якої здійснює іноземна посадова особа, проти якої діють санкції.
Адміністрація Обами, зіткнувшись з ризиком втрати єдиного постачальника готових двигунів, оскаржила це рішення. Адміністрація стверджувала, що вона не була зобов'язана припинити реалізацію контракту на постачання двигунів виробництва "НВО Енергомаш", тому що в неї не було даних, що Рогозін контролював цю компанію. У відповідь на це суддя зняв заборону.
Але Рогозін не є єдиним помічником і союзником Путіна, причетним до "НВО Енергомаш". Ще більш наближена до президента Росії особа відіграє важливу роль у компанії, про що свідчать документи про її акціонерів.
Ця людина, підприємець-мільярдер Юрій Ковальчук, є одним з найстаріших друзів Путіна. У березні проти нього США так само застосували санкції через події в Україні. Міністерство фінансів США обґрунтувало присутність його у списку його тісними зв'язками з Путіним, назвавши Ковальчука "особистим банкіром" президента Росії.
У жовтні 2010 року Ковальчук отримав частковий контроль над "НВО Енергомаш", коли Путін дав розпорядження передати "НВО Енергомаш" в управління іншій частково державній компанії космічної промисловості - РКК "Енергія".Через компанію з управління активами, яку Ковальчук контролював до весни цього року, він мав міноритарний пакет акцій в РКК "Енергія".
Як розповідає один з менеджерів РКК "Енергія", за підтримки Російського космічного агентства Ковальчук став ключовим гравцем, як в РКК "Енергія", так і "НВО Енергомаш". Брат мільярдера займав посаду голови ради директорів РКК "Енергія" з 2011-го до 2013 р.. Про вплив Ковальчука на "НВО Енергомаш" медіа раніше не розповідали.
Юрій Ковальчук. Фото: Reuters
Людина, близька до Ковальчука, відмовилася відповідати на запитання Reuters про документи, що вказують на його зв'язки з "НВО Енергомаш". Ця людина сказала: "Припущення щодо наявності в Юрія Ковальчука будь-якого контролю чи управлінських функцій у РКК "Енергія" і "НВО Енергомаш" є хибними".
Брат Юрія Ковальчука, Михайло, відмовився від коментарів.
У березні, незадовго до того, як Сполучені Штати оголосили санкції проти Ковальчука та інших, пакет акцій Ковальчука у РКК "Енергія" і "НВО Енергомаш" був переданий іншому представнику оточення Путіна.
Зниклі мільйони
Багато чого залишається невідомим у програмі постачання двигунів РД-180, включно з ціною, яку ВПС США у кінцевому рахунку платять за двигуни, і що відбувається з усім прибутком, який заробляє RD Amross.
Вашингтон не є єдиною столицею, у якій програма постачання двигунів РД-180 викликає запитання. Російські державні аудитори інформували Кремль у 2010 році, що "НВО Енергомаш" зазнає великих збитків на постачанні РД-180, частково тому, що доходи за продаж двигунів забирають собі неназвані іноземні компанії-прокладки.
Відповідно до неопублікованих звітів федеральної Рахункової палати Росії, "НВО Енергомаш" втратило $50 млн від продажу двигунів до США у 2008-2010 рр. Аудитори вважали, що збитки були наслідком безгосподарності неназваних колишніх керівників, які продавали двигуни RD Amross за ціною, нижчою за витрати на їхнє виробництво.
"Насправді ж хтось заробляв гроші, але вони не приходили до країни", - сказав на засіданні Рахункової палати 2011 року, як випливає зі стенограми, тодішній заступник директора Федеральної космічної агенції Росії, Віталій Давідов.
Залежність США від двигунів РД-180 є побічним продуктом потепління у відносинах між США та Росією після закінчення Холодної війни.
У 1950-х і 1960-х роках радянські інженери розробляли ракетні двигуни, що працювали на рідкому кисні та гасі - для створення великої тяги, щоб можна було запускати у космос важкі ракети з великим корисним навантаженням. Сполучені Штати мали власні двигуни, але до 1990-х років вони вже припинили виготовляти найпотужніші, для найважчих завдань. Із закінченням Холодної війни Вашингтон вирішив співпрацювати з Росією, і у 1996 році двигуни РД-180 були обрані для роботи на ракетах Atlas.
Але "НВО Енергомаш" ніколи не продавало двигуни безпосередньо компаніям, що брали участь у ракетній програмі. Натомість, воно продавало їх спільному підприємству, створеному з дочірньою компанією корпорації United Technologies. Потім двигуни перепродавали головному підряднику Пентагону, яким з 2006 року була ULA.
Спільне підприємство - посередник у програмі постачання двигунів - це RD Amross, зареєстрована у Флориді. Роль цієї компанії є незвичною. Пентагон має правила, які обмежують використання посередників в урядових закупівлях, що слугує захистом від шахрайств і марнування грошей. Але, у цьому випадку, посередника вважали тимчасовим.
Партнери спочатку планували спільне виробництво двигунів в Америці для космічних місій, фінансованих урядом США - про це йдеться у документі міністерства оборони, датованому травнем. Цього не сталося. Двигуни виявилося дешевше виготовляти у Росії, а "НВО Енергомаш" мало цілий запас готових двигунів.
Як наслідок, Пентагон став сильно залежати від російських двигунів, як визнає він сам у своїх документах. До 2020 року на ракети Atlas V з двигунами РД-180 припадатиме понад 56% усіх космічних запусків супутників для уряду США.
Фото: Reuters
RD Amross та її п'ять штатних співробітників займають невеликий офіс у будівлі бежевого кольору недалеко від білих пісків Коко-Біч у Флориді. У будівлі працюють лікарі, стоматолог і продавець слухових апаратів.
З 2011 року компанією керує ветеран американської космічної промисловості Вільям Парсонс. У минулому Парсонс був морським піхотинцем. Багато років він працював на НАСА директором Космічного центру ім. Джона Кеннеді у сусідньому Кейп-Канаверал. До приходу у RD Amross він був віце-президентом зі стратегічних космічних ініціатив у Lockheed Martin, компанії, що є співвласником United Launch Alliance. Парсонс відмовився від будь-яких коментарів.
Складні запитання
Продаж RD Amross ракетних двигунів розслідують у Вашингтоні вже протягом не одного року. Не так недавно, у листі від 20 червня до Френка Кендолла, що відповідає у міністерстві оборони США за закупівлі, Маккейн писав, що в нього є певна інформація, за якою "ULA - і, в кінцевому рахунку, ВПС США - купує РД-180 за ціною значно вищою від тієї, яку RD Amross платить "НВО Енергомаш"". Як наслідок, "американський платник податків дає російській компанії прибуток з маржею, можливо, вищою за 200%. Чи є правильним це твердження?"
Маккейн хотів отримати точні дані. "За скільки "НВО Енергомаш" продає РД-180 компанії RD Amross?" - писав він. "За скільки RD Amross згодом продає ULA двигуни РД-180? За скільки ULA продає ВПС США двигуни РД-180?"
Незважаючи на мовчання Пентагону, документи, вивчені Reuters, відповідають на два перші запитання.
RD Amross купує двигуни від "НВО Енергомаш" в середньому за $20,2 млн кожен, відповідно до чинного контракту між RD Amross та "НВО Енергомаш" від 5 червня 2014 року.
RD Amross додає $3,2 млн до ціни за кожен двигун - це комісія у 15% - і продає їх ULA за $23,4 млн, відповідно до поправки до контракту, датованої 2 жовтня 2014 р.
Загалом, RD Amross заробить на комісіях $93 млн прибутку протягом всієї дії контракту. Контракт на суму $680 млн передбачає продаж 29 двигунів, які повинні бути доставлені у США у 2014-2017 роках.
Чинний контракт повторює частково проект іншого, на суму $303 млн, що передбачав постачання RD Amross 12 двигунів для ULA у 2011-2013 рр.
У звіті, датованому серпнем 2011 року, Агенція внутрішнього аудиту закупівель міністерства оборони США детально описала проект цього контракту. У звіті йшлося, що посередник RD Amross мав би платити $17,9 млн в середньому за один двигун. Потім RD Amross планувала додати в середньому $5,5 млн до ціни кожного двигуна, щоб отримати "прибуток" - підвищення ціни складало б 31% - і перепродати їх за новою ціною ULA. Прибуток за рахунок цих комісій склав би понад $66 млн.
Фото: Reuters
У звіті на 67 сторінках ревізори Пентагону назвали пропозицію "неприйнятною для ведення переговорів з огляду на неможливість досягнення справедливої і обґрунтованої ціни". Вони поставили під сумнів законність намірів RD Amross отримати 66 мільйонів доларів прибутку, оскільки вони були "цілком недозволеними і надмірними комісіями" відповідно до права урядових закупівель для федеральних потреб. Послуги, якими RD Amross обґрунтовувала отримання такого прибутку, на думку аудиторів, "створювали незначну вартість або не створювали жодної". Аудитори поставили під сумнів доцільність непрямих витрат RD Amross на суму $14,4 млн.
"Висновки були надзвичайно відвертими", - сказав Reuters Чарлз Тіфер, експерт з військових закупівель та професор Школи права Університету Балтімора, що ознайомився з документом на прохання Reuters.
"Це спільне російсько-американське підприємство нас просто обкрадає", - сказав Tіфер. Він читав звіти Пентагону за результатами перевірок закупівель, пов'язаних з війною в Іраку, але вони "ніколи не містили таких негативних оцінок", як звіт після аудиту контракту з RD Amross.
ULA та RD Amross заявили, що врегулювали суперечку, задовольнивши ВПС США. За їхніми словами, ціну було знижено, але вони не повідомили, на скільки саме у доларах вони її тоді знизили. Військово-повітряні сили США заявили, що результати аудиту були враховані у змінах до контракту. Втім, вони не бажають розповідати, скільки вони заплатили ULA за двигуни за першим контрактом або скільки платять за чинним.
"ULA та уряд США, у кінцевому рахунку, дійшли висновку, що ціна на двигуни від RD Amross була справедливою і обґрунтованою та не містила ніяких "недозволених і надмірних комісій"", - повідомила прес-секретар ULA Джессіка Рай.
У листі до Маккейна, надісланому у жовтні, заступник міністра, що відповідає за закупівлі, Френк Кендолл, написав, що роль RD Amross полягала у наданні технічних консультацій, доставці двигунів та "усуненні аномалій".
Reuters розповіло про власне відкриття зв'язків Ковальчука з "НВО Енергомаш" компаніям RD Amross, ULA, а також Військово-повітряним силам США. Останні не відреагували. ULA повідомила, що "не знає" про будь-яку причетність російського мільярдера до
"НВО Енергомаш".
RD Amross переадресувала запитання своєму американському співвласнику - компанії Pratt & Whitney, що спеціалізується на виробництві військових двигунів та належить корпорації United Technologies. Прес-секретар Pratt & Whitney, Мет'ю Бейтс, повідомив, що правники RD Amross перевіряли, чи не причетний Ковальчук до "НВО Енергомаш".
Фото: ria.ru
"Ми не погоджуємося з вашим твердженням, що "Ковальчук має значний вплив на "НВО Енергомаш"", - написав Бейтс в електронному листі. Той пакет акцій, про який стало відомо Reuters, за словами Бейтса, не був мажоритарним. Більше того, "ці зв'язки були розірвані ще до запровадження санкцій США проти Юрія Ковальчука". Він ніяк не відповів на запитання, яку роль відігравав брат Ковальчука на посаді голови ради директорів РКК "Енергія" - корпорації, що управляє "НВО Енергомаш".
Вашингтон попереджав, що розглядає запровадження санкцій проти російських урядовців. Приблизно за два тижні до оголошення санкцій, як виявилося, частка Ковальчука в "НВО Енергомаш" була продана. Але вона перейшла у дружні руки.
Контроль над його пакетом акцій в РКК "Енергія" перейшов до пенсійного фонду, яким управляє підприємець Юрій Шамалов. Він є сином давнього колеги Путіна Миколи Шамалова, співвласника банку, яким керує Ковальчук. Шамалови відмовилися від коментарів для Reuters.
У червні "НВО Енергомаш" та RD Amross уклали новий контракт на постачання двигунів РД-180 для програми ВПС США. ULA платить $23,4 млн за кожен двигун - ту саму ціну, яку хотіла RD Amross у першому контракті, що й викликав усі суперечки.
Джерело: reuters.com
Переклад: iPress.ua
