RSS
СТАТТІ

Олександр Матяш про ветеранський бізнес: Хочу, щоб напис "made in Ukraine" був гарантією якості

Якщо вбити в пошуковику ім’я і прізвище Олександр Матяш – з’явиться достатньо матеріалів для того, щоб зрозуміти хто це
Ветеран АТО, водій-парамедик, виробник чоловічої білизни під маркою Regata Club, підприємець, який намагається перебороти стереотипи про українських виробників і виховати в людей повагу до споживачів і споживання.
Олександр Матяш про ветеранський бізнес: Хочу, щоб напис "made in Ukraine" був гарантією якості Олександр Матяш і Леонід Остальцев в футболках від Регата клаб. Фото: Олександр Матяш

"На інтерв’ю завжди запитують одне й те саме. Давай поговоримо про важливіше, а не про те, як я почав шити трухани"

Наша розмова, дійсно, була не схожа на більшість з тих інтерв’ю, які я пишу про військових, що повернулися з війни і започаткували свій бізнес. Але, все ж, для початку, розкажу про те, як виник Regata Club.

Киянин Олександр Матяш, відслуживши добровольцем рік на самому початку війни, повернувся додому. Його часом тягне на Донбас, тому зараз він їздить як водій-парамедик і говорить, що основним його завданням є не "об**ратись за кермом", поки медик надає допомогу пораненому в машині і швидко їздити. Проте, звичайно, сам він вміє надавати домедичну допомогу.


Олександр Матяш на фронті. Фото: Олександр Матяш

Ще на Донбасі Саша зрозумів, чим займатиметься. Історія про те, чому він вирішив зайнятися пошиттям чоловічої білизни, відома вже, як легенда. Олександр неодноразово розповідав: "Під час багатогодинного виконання завдання, труси натерли там, де носяться". Тоді він подзвонив до свого друга і попросив передати якісну білизну. Його друг, Євген, такої білизни не знайшов і вирішив, що простіше самому заснувати пошиття. Так, по поверненню Олександра, два друга пошили першу партію трусів, які вони називають "труханами" та "труселямбами", і відправили хлопцям на Схід.

Ось так виникло виробництво Regata Club, головною відмінністю білизни якої в тому, що вона має діагональний шов ззаду, що дозволяє чоловікові відчувати себе комфортніше при активних заняттях спортом, або під час частої ходьби.


Фото: Олександр Матяш

Подальшу нашу розмову з Сашком я вирішила викласти тезово, адже він не просто розповів, що потрібно для заснування власної справи, а й про складності ведення бізнесу в Україні, яка найбільша перешкода є у кожній людині для того, щоб стати бізнесменом та чому наші люди не вміють хвалити.

Про ветеранів-бізнесменів та що потрібно, аби працювати без упину:

Ветерани, які започаткували власну справу – це люди з певною мірою відповідальності. Вони прийняли для себе рішення, знайшли шляхи втілення і втілюють його попри всі негаразди.

Насправді, дуже сильно бажання "хочу власний бізнес" відрізняється від намірів. Варто розрізняти два поняття: "власний бізнес очима людей" і "власний бізнес очима власника". Це кардинально протилежні картинки. Очима пересічної людини власний бізнес – це свобода, гроші, можливості, гарна секретарка, чи хто там про що мріє. А насправді це постійна робота. До прикладу, в мене не було вихідних від Нового року. І до цього я теж працював практично без вихідних.

Так само, як і підприємець – це не те саме, що бізнесмен. Ці дві людини відрізняються способом мислення.

Підприємець – це людина, яка займається самозайнятістю. Він використовує бізнес для закриття своїх власних потреб. А бізнесмен – це людина, яка будує незалежну структуру, що в стані працювати без його безпосередньої участі. Я зараз на рівні підприємця. Тому що, всі процеси у своєму бізнесі обслуговую самостійно. І для того, щоб вийти на наступний рівень, мені не вистачає ресурсів – знань, фінансів. Як говорить Вова Шевченко (один із засновників і власників кав’ярень Veterano coffee): "Якщо ти стоїш на місці, то ти рухаєшся назад".


Олександр Матяш (справа) і Вова Шевченко (зліва). Фото: Олександр Матяш

Ми всі зустрічаємося, ділимося своїми планами, інноваціями, баченнями. На сьогоднішній день серед нас, ветеранів, які мають власну справу, найдинамічніше розвивається Льоня (Леонід Остальцев – засновник і власник піцерії Veterano Pizza та Veterano Group). Але, щоб так працювати, потрібне постійне підживлення. Для мене це колекціонування. Я колекціоную речі періоду Другої Світової війни. Шарюся по барахолкам, у мене достатньо велика колекція, я вивчаю історію. Хобі допомагає, а коли стає зовсім туго, намагаюся кудись поїхати, змінити обстановку і відійти від поточних справ. Рутина вбиває будь-яку ініціативу.

Про принципи і палки в колеса від держави:

Попередній бізнес, яким я займався, сформував для мене певні принципи. Він був пов’язаний з держзакупівлями, займався виробництвом запчастин для тролейбусів і автобусів. Зрозумів, що ніколи не працюватиму з нашою державою. Працювати там, де потрібно платити відкати – мені бридко. Бо це п*здець.

Я прийняв для себе рішення – працювати максимально чесно.

У більшості країн світу основним наповнювачем бюджету є середній і малий бізнес. У нашій країні навпаки – розвиваються лише великі корпорації, які мають можливість утримувати групу юристів, які вміють мінімалізувати податки. В нашій державі ти не є одиницею. Я, як учасник процесу, забезпечив роботою себе, швейні виробництва, магазини – але на мене державі байдуже. Тут настільки непривабливий інвестиційний клімат, що ми всі задумуємось над тим, як у випадку чого, швидко все позакривати.

Коли мені говорять: "Держава тобі нічого не винна" – чудово, мені нічого і не потрібно, якщо я сплачую податки, то за них повинен щось отримати. Так ось, хочу, щоб український народ отримував український продукт. Український продукт – це гроші в країні, які і витрачатимуться у ній, робочі місця, податки.

90% моїх угод відбувається через інтернет-магазин. Товар, який я виготовляю, дуже дорогий у виробництві. Ми купуємо тканину не українську, адже в Україні немає за визначенням хорошої тканини, яка потрібна для наших речей. У мене голландська, австрійська і китайська тканина. Через те, що в Україні немає малих підприємців, виготовлення такої тканини стає незатребуваним. Тому, значно простіше її купувати в Європі.

Я роблю українські коробки, даю певні гарантії, працюю з українськими магазинами. Я хочу працювати з українськими виробниками, щоб продукт був 100% українським. Але доти, доки держава не створить для малих  і середніх компаній  умов і передумов для розвитку – нічого не вийде.

Про довіру до клієнта та чому люди не вміють хвалити:

Розвинені великі корпорації працюють за певним алгоритмом. На ринку існує дефіцит пропозиції і дефіцит попиту. Наприклад, якщо є один магазин АТБ в місті і директор цього магазину знає, що магазин у місті один, чи він буде дуже вмотивований боротися за покупців? У людей немає вибору і він про це знає. Для того, щоб ринок розвивався, повинен бути дефіцит попиту. Це означатиме, що в людини є право вибору. Навіть при умові, що ціни будуть приблизно однакові, але коли на ринку є кілька гравців, вони рано чи пізно доходять до того, що починають боротися за покупців сервісом.

Твій продукт повинен мати реальну цінність. Не важливо що це – продуктом можуть бути і послуги.

Я не магазин, я живий і спілкуюсь з покупцем. Якщо щось не подобається – скажи мені, я перероблю. Для мене важливо, щоб мій клієнт залишився задоволеним. Але я не альтруїст. Мій клієнт задоволений – він готовий за це платити. Але люди здебільшого хочуть прийти і отримати гроші.

У мене є три вигляди оплати товару: в момент купівлі, накладеним платежем, або банківським платежем. За 2,5 роки в мене не було жодного разу, щоб зі мною не розрахувалися. Навпаки, якось був завал і я не записав куди відправив товар. Мені ще 2,5 тижні дзвонили люди і питали куди відправити гроші. Я довіряю своїм покупцям, а вони в результаті, довіряють мені.


Фото: Олександр Матяш

Про дві основні проблеми на шляху створення власного бізнесу:

Проблема полягає у тому, що в людей немає можливості запустити власний бізнес. При появі лише думки про це, людина стикається з двома проблемами:  відсутність ідеї, в яку віриш і відсутність грошей для її реалізації. Але це, зрештою, виправдання для себе - чому в тебе досі немає власного бізнесу. Насправді, гроші дуже-дуже важливі у бізнесі, але це не ключовий пункт для запуску бізнесу. Головним є ідея і віра в можливість пройти до кінця.

Ця ідея повинна нести справжню цінність. Я не вірю в біткоїни, не вірю в те, що придбавши якусь кількість відеокарт, зможеш намайнити собі грошей, нічого не роблячи. Так не буває – гроші це завжди результат дій.

Всі проблеми і плюси завжди в голові, якщо ти віриш в те, що в тебе вийде, значить, в тебе вийде. Ідея завжди є. Мозок людини так влаштований, що ти завжди бачиш те, що важливе і цінне, інтуїція тобі підказує: "Чувак, це хороше рішення", але мозок починає переконувати, що якщо ти почнеш щось робити, тобі доведеться вийти з зони комфорту і метушитися. Зона комфорту – це не там, де добре, а там, де недостатньо погано. Люди не хочуть виходити зі своїх коконів. Але комфорт і бізнес – це слова антоніми. В бізнесі стабільності не буває.

Людина має чітко розуміти: якщо хочеш займатися власною справою, в тебе завжди буде що робити і що вирішувати.

Навіть при наявності ідеї, ніхто не гарантує тобі рішення. Навіть при наявності рішення ніхто не гарантує, що це рішення влаштує кінцевого споживача.

Обов’язково буде хтось, хто скаже: "Це гі*но", обов'язково хтось скаже: "Я не візьму твій продукт", обов’язково знайдеться людина, якій потрібно буде щось пояснити. Це дуже далеко від комфорту.

Про людей бізнесу і надмету власної справи:

Люди поділяються на кілька типів: "люди цілі" і "люди процесу". Не буває серед "людей процесу" успішних бізнесменів. Бізнесмен – це завжди людина, для якої існує ціль і він готовий до неї рухатися попри все. Бізнес – це завжди створення чогось, а бізнесмени ніколи не бувають задоволені своїм продуктом. Є люди, які весь час рухаються до того, щоб зробити все прекрасно.

У будь-якому бізнесі повинна бути надмета. Бізнес без цінностей дорівнює нулю. Не можна робити бізнес заради грошей.

Основним посилом  для запуску бізнесу завжди є вирішення своїх соціальних питань – хочу бути незалежним, хочу машину… Але, коли цей бізнес починає працювати, розумієш, що має бути якась духовна складова.

Я маю амбіції. Моя надмета – зробити так, щоб українське припинило бути синонімом поганої якості. Я би дуже хотів, що коли на продукті буде написано "made in Ukraine", це означатиме "круто" і це буде гарантією якості.

Про те, що таке "дорого", та як навчитися економічної грамотності:

Я більшість речей купую на секонд-хенді, тому що, немає якісних українських, наприклад, курток чи джинсів. Я ношу свої трухани, футболки і шкарпетки, тому що, повинен знати свій продукт досконало.

Що таке "дорого", можемо порахувати. Собівартість моїх трусів близько 200 гривень, продаю їх по 285 гривень.

Для атошників вони коштують 235 гривень. Мій рівень націнки при продажі в опт 12,5%. Для підприємця – це ніщо. Коли в мене запитують, чому так дорого коштують труси, я пояснюю: мої трухани витримують мінімально 52 прання. 52 прання – це рік носіння. Ви купуєте чотири пари в мене і я вам гарантую, що більше не купите за рік жодних. Якщо за рік одні з них порвуться, я вам безкоштовно віддам інші. В результаті, ви витратите близько 1000 гривень. Дешеві труси середньої якості коштують 150-200 гривень. Але носяться вони в чотири рази гірше.  Якщо порахувати в грошах, то купуючи мої труси, ви економите суму в 400 гривень на рік. Нерозумно давати гарантію на труси – ну хто їх так продає?


Фото: Олександр Матяш

Але в мене близько 50 гарантійних випадків. Так, часом трапляється, що вони рвуться. Або замовник обирає неправильний розмір, або виробничий брак.

За кордоном є вислів: "Ми не настільки багаті, щоб носити дешеві речі". Нашим людям не вистачає фінансової грамотності. Краще одноразово заплатити дорожче за якісну річ, яка прослужить значно довше, ніж купувати кілька разів поспіль дешевше і неякісне.

Про вкладені і зароблені кошти:

Я вклав у свій бізнес 7 тисяч доларів на початку. Протягом 2,5 років цей бізнес годує мене, мого друга, ми заробляємо, ми створюємо додаткову вартість нашому продукту, інвестуємо в нашу торгову марку. Тобто, це гроші, які ростуть, а кредит – це гроші, які зменшуються.

Я продаю трухани, потім зароблені відкладені кошти витрачаю на виготовлення футболок. І так по колу. Основним живленням для мене є моє захоплення. Я часом продаю речі зі своєї колекції. За весь час існування свого бізнесу, я жодного разу не взяв грошей зі сторони. Все, що я вкладав – це були мої кошти.

Для того, щоб створити власний бізнес, потрібно розуміти, що гроші – це завжди результат дій. Ти заробляєш стільки, скільки об’єктивно коштуєш. І це не про зарплату. По зарплаті можна вдало влаштуватися, навчитися, підвищитися. Але, якщо в тебе власний бізнес, і ти нічого не заробляєш, значить, ти робиш якусь фігню. Або недостатньо добре робиш, або недостатньо гарний продукт створюєш, або цей продукт не має цінності.

Часом я втомлююся фізично і хочеться відпочити. Але я прийшов до висновку, що не знаю як мені відпочити. Їду в інше місто, а через два дні мене починає крутити, я починаю вирішувати якісь справи. Це справа мого життя. Як вона трансформується, у що я її перетворю – не знаю, але я розумію, що займатимусь цим довго і серйозно.

***

Нещодавно Олександр Матяш разом із Володимиром Шевченком провели тренінг у Краматорську Донецької області для місцевих жителів, які мають власний бізнес, або планують започаткувати. Організаторами цього тренінгу є "Центр зайнятості вільних людей", за підтримки американського фонду USAID. Під час цього тренінгу хлопці відібрали людей у свої команди, і допомагатимуть їм розвиватися. Такі тренінги ще планують провести у двох містах на Донбасі. У цьому регіоні хлопці хочуть показати місцевим мешканцям, що робити українське і якісне для України скоро стане модним.

Але жоден з них не говорить, що власний бізнес – це легко. Клацнувши пальцями – не станеш мільйонером. Для цього потрібно працювати – наполегливо і впевнено.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

02 04 2018 10:09
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ