Українська війна, 25 вересня 2022 р.
Доброго ранку всім,
це буде лише коротке оновлення, яке повністю зосереджуватиметься на відносно обмеженій ділянці лінії фронту на крайньому південно-східному кутку Харківської області.
Саме тут відбувається остання драма в ескалації путіна ad-hoc/без плану у його війні проти США (так, проти США, принаймні в його свідомості, і як шість-сім років тому в Сирії, це фактично війна проти США, яка «випадково» відбувається на «якійсь там території під назвою Україна»).
По суті, розбита 1-ша гвардійська танкова армія — тепер, ймовірно, включаючи елементи непотрібної 2-ї гвардійської загальновійськової армії та тьмяної 41-ї загальновійськової армії — поступилася атакам 25-ї механізованої і 66-ї мотострілецькій бригад. За останні 36 годин останні два звільнили Лозове та Піски-Радьківські, потім захопили росіян зненацька, повернувши на схід, дійшли до Нового, а північніше – до Макіївки.
На південь від цього району росіяни повідомляють про втрату зв’язку з двома своїми підрозділами пвк (Барс-13 і Барс-16) дві ночі тому, але ще один — кубанський полк — має все ще триматися в Лимані.
Ця "ситуація" почалася 23 вересня: станом на вчорашній ранок для "вищого командування" у Москві та Південному військовому округу було досить зле, що довелося кинути вкс на прямі атаки на наступаючі українські підрозділи. Як і кілька тижнів тому, це призвело до того, що росіяни зазнали великих втрат у літаках і вертольотах. Тільки вчора українці заявили про збиті:
- 1 Ка-52
- 1 Мі-8
- 1–2 Су-25 (мабуть, обидва на території 25 механізованої бригади, в районі Лозового)
- 1 Су-30СМ (25 механізована бригада, в районі Лозового)
- 1 Су-34
- 6 БПЛА
…це нормальна ситуація, коли хтось керує супертурбованими винищувачами, оснащеними радарами із заявленою дальністю 400 км, LERX, канардами та двигунами з вектором тяги для суперманевреності, але не має прицільних керованих ракет, а екіпаж має занадто низьку підготовку, у використанні "тупих бомб"...
Іншими словами: "система путіна".
На додаток
Дехто запитує мене, чому росіяни все ще воюють — справді: здійснюють неодноразові контратаки проти українських підрозділів, які наступають на північ від Лиману? Принаймні згідно з українськими звітами (при цьому майже завжди підтвердженими російськими скаргами), усе це легко відбивається, зазвичай із "катастрофічними" втратами залучених підрозділів всрф.
Тож чому росіяни не відходять на рубежі оборони в районі Сватового та Кремінної? Дехто задається питанням, чи не відбувся повний колапс російського командування; принаймні про те, чому воно так погано поінформовано; і приймає такі погані рішення...?
Ще раз не можу не повторити те саме пояснення, яке я вже багато разів пропонував: це путін, який командує.
путін веде "свою власну" війну, абсолютно нехтуючи реальністю, військовою доктриною, стратегією і тактикою — і йому байдуже, про що йому можуть повідомляти ГРУ і спецназ, або про втрати всрф, або про "консервацію" військ для захисту будь-яких місць на цій території.
Таким чином, такі люди як я "повинні" забути майже все, що ми думали, що ми знаємо про всрф і те, як вони діють: це не всрф, а спосіб ведення війни путіна.
Якщо загалом, то для нього важливо лише виграти час: час, необхідний для проведення своїх квазіреферендумів, для мобілізації резервістів, оновлення їх підготовки та відправлення в Україну. Це займає дні й тижні. Отже, путіну потрібен час.
Здійснюючи контратаки — незалежно від того, скільки це коштує — він займає українців, сповільнюючи їхнє просування (якщо нічого іншого, їм доводиться зачищати поле бою, збирати військовополонених, перевіряти, яка техніка, залишена росіянами, ще корисна, і виконувати до розвідку, щоб убезпечити свої фланги тощо).
Таким чином, незважаючи на жертви, які путіна зовсім не хвилюють, мова йде про виграш часу.
