RSS
БІЗНЕС & ФІНАНСИ СТАТТІ

Микольська: З моменту призначення на посаду, я купую лише український одяг, взуття та аксесуари

"Наше завдання не зменшувати імпорт, а збільшувати експорт. За рахунок експорту відбуваються якісні зміни, експорт "заводить" валюту в країну"
27 листопада у Львові проходив XVII Міжнародний економічний форум. В рамках пленарного засідання "Експортна стратегія - економічна інтеграція в майбутнє" учасники мали можливість поспілкуватися із заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговим представником України - Наталією Микольською. Зокрема говорили про стратегію експортного розвитку. Про особливості української економіки читайте далі у матеріалі iPress.ua.
Микольська: З моменту призначення на посаду, я купую лише український одяг, взуття та аксесуари Фото: Nataliya Mykolska / Facebook

"Ми закликаємо бізнес працювати більш активно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та створеним Міністерством Офісом просування експорту, який дає достатньо велику кількість практичних інструментів, якими бізнес може користатися вже зараз", - зазначила Наталія Микольська.

Про Офіс просування експорту

Офіс просування експорту був створений Міністерством економічного розвитку і торгівлі як консультативний. В першу чергу він надає послуги для експортерів: наприклад торговельними місіями за кордон. От завтра вирушає торгівельна місія в Канаду в рамках візиту прем’єр-міністра країни Володимира Гройсмана. Нещодавно ми повернулися з аналогічної місії з Індії, також була внутрішня місія, коли приїжджала IKEA і ми шукали в Україні для них постачальників і виробників меблів, домашніх аксесуарів.

Офіс також займається достатньо великою кількістю консалтингу, консалтинг  – це коли українському підприємцю надається консультування, підготовка аналітичних матеріалів по країнах, ринках, секторах. Також достатньо затребуваними є послуги з підвищення навичок і компетенції, тому що ні для кого не є таємницею: щоб більше експортувати у нас повинні бути кадри, які володіють навичками як продавати за кордон, як просувати цей товар, розуміти специфіку ринків. Тому, освітня діяльність має достатньо великий попит і має великий вплив та частку у роботі офісу.

І звичайно, є дуже велика кількість інших заходів, інших програм на які я зараз закликаю звернути увагу, зокрема, програма достатньо цікава для жінок-підприємців, яка називається "Вона експортує", або "She exports", програма спрямована на збільшення кількості жінок на керівних посадах, підприємствах-експортерах, або жінок власників підприємств, які експортують. Оскільки у світі доведено, що жінки-експортери "дають" швидше зростання і власне стійкість бізнесу та мають також достатньо великий ефект соціальної відповідальності в регіонах.

Розкажіть, які галузі української  промисловості є найбільш перспективними у співпраці з ЄС

Якщо говорити про експортну діяльність, то експортна стратегія України визначила п’ять перспективних секторів розвитку українського експорту і вони стосуються не лише Європейського Союзу, а й усього світу. Першим сектором – є сектор їжі, напоїв та продуктів переробки. Другим сектором є машинобудування, яке включає різні види машинобудування і знову ж таки, Львівщина тут показує лідируючу позицію, зокрема, у кластерах автомобільних запчастин, які є в секторі машинобудування. Третій сектор - це сектор аерокосмічної індустрії запчастин для авіації та послуг з обслуговування аерокосмічної індустрії, є ще сектор інформаційних та комунікаційних технологій, тут йдеться як про послуги, так і про товари.

Є ще у нас сектори, ми їх називаємо "діти" – це ті, які потрібно плекати, але вони можуть дати дуже великий ріст плюс задоволення всім та нам зокрема - це сектор туризму і сектор креативних індустрій. І тут ми вже маємо достатньо цікаві результати, коли українські креативні індустрії для промоції країни роблять достатньо багато. Наприклад, українець Руслан Багінський - модельєр, в його капелюшках зараз ходять усі відомі модниці світу. Те саме стосується української індустрії виробництва фільмів, реклами. І власне, креативна індустрія і туризм мають величезну перспективу для розвитку.

Скажіть, як збираєтесь регулювати експорт/імпорт. Зазвичай українці купують імпортні товари.

Є два підходи до даного питання. Перше – все починається з себе, з моменту призначення на цю посаду, я купую лише український одяг/взуття/аксесуари. Все, що на мені вдягнуто – зроблено в Україні і я агітую всіх своїх колег, знайомих та друзів також це робити. Тому що на власному прикладі ти розумієш, що Україні є що запропонувати внутрішньому споживачу і світові. 

Тут також питання в ціні, не лише в якості. Товар, який експортується стає дорожчим

Ви знаєте, як на мене, це хибне уявлення про експорт, експорт навпаки сприяє здешевленню ціни, оскільки, всім відома економічна теорія - чим більше ти виробляєш, тим дешевшою є собівартість на одиницю продукції. Відповідно, якщо компанія виробляє більше і збільшує свої виробничі потужності, одиниця продукції стає дешевшою і це ж стосується внутрішнього ринку. Тому що, якщо внутрішній ринок завжди буде ринком споживання, він нікуди не дінеться, тому майже всі компанії зацікавлені в тому, щоб мати конкурентну ціну на внутрішньому ринку і збільшувати свої продажі на експортний ринок, тим самим, зменшуючи вартість виробництва товарів, тому що внутрішній ринок не росте окрім окремих продукцій, а може розвиватися лише за рахунок збільшення поставок на експортні ринки.

Другий важливий момент по імпорту – наше завдання не зменшувати імпорт, а збільшувати експорт. Тому що власне, за рахунок експорту відбуваються якісні зміни, експорт заводить валюту в країну, а в імпорті як такому немає нічого поганого, коли мова йде про імпортне обладнання, імпорт складників і запчастин, які в нас не виробляються. Це все частина ланцюжків доданої вартості.

Чи будете якось контролювати якість продукції, тому що я на власному досвіді переконалася, купуючи один  і той самий продукт в Україні і за кордоном: різниця в якості, смаку. За кордоном вони користуються попитом, а в Україні ні.

Я вважаю, що це знову ж таки не зовсім вірне уявлення, тому що українській компанії достатньо важко, а насправді майже нереально мати дві виробничі лінії, одна в Україну, інша на експорт. Якщо ви говорите про стандарти якості продуктів, які виробляються глобальними компаніями, то ситуація є іншою. І чим швидше Україна буде приводити свої стандарти якості, безпечності і службу контролю до стандартів, які є в Європейському союзі, а це власне передбачено в Угоді про Асоціацію України з ЄС, що є пріоритетом наших реформ, тим швидше наш український споживач відчує на собі те, що стандарти якості й безпеки підвищуються.

Експорт – є запорукою якісних змін. Тому що виробництва на експорт повинні забезпечувати якість виробництва, якість контролю, всі вони мають лабораторії, відповідно внутрішній споживач отримує якісніший товар з вищою безпечністю.

Я додам ще одну важливу річ, експорт – це марафон. Все, що Ви бачите - результати відкриття заводів, залучення нових інвестицій, початок поставок одним підприємцем на той чи інший ринок - це результати не місячної роботи, а років роботи пов’язаної з виводом товару на ринок, з розмовами з інвесторами, і ця робота проводиться різними органами влади, проводиться з самими підприємцями, проводиться різними офісами  і важливо не те, хто отримує за це вершки, а важливо те, щоб ці підприємства з’являлися і товари експортувалися на зовнішні ринки. Тому що без цього - економіка України не буде міцною, а нам потрібна міцна економіка і зростання.

Який відсоток українців мають відкритий ринок  для торгівлі. З якими країнами ЄС ми вже можемо вільно торгувати.

З Європейським Союзом, вже можемо торгувати зі всіма 28 країнами, питання полягає в тому, що багатьом підприємствам необхідно проходити певну сертифікацію, отримувати допуск на експорт до Європейського Союзу, як це відбувається на ринки Азії, на ринки Близького Сходу, на ринок Ізраїлю, якщо для продуктів харчування наприклад, то необхідний сертифікат кошерності, тому зараз важливе питань є приведення наших стандартів якості й безпечності у відповідність, один з наших пріоритетів, це укладення угод про взаємне визнання оцінок відповідності. Тобто коли український виробник промислової продукції зможе сертифіковуватися в Україні, і цей сертифікат визнаватиметься без відповідної оцінки на ринку Європейського союзу.

Чи малий і середній бізнес теж активний в експорті чи все ж це більше монополісти?

Ви знаєте, я б не називала зараз це так. Монополісти – це компанії, які визнанні Антимонопольним комітетом і мають відповідний статус. Якщо говорити про малий і середній бізнес, то якщо подивитися на ринок Європейського Союзу, ми вже бачимо зростання кожного року не лише нашого експорту, але й зростання кількості підприємств-експортерів.

На жаль, у нас статистика експортерів не ведеться в розрізі малий і середні бізнес по митній статистиці, але на своєму досвіді, ми бачимо що все більше підприємств малого і середнього бізнесу починають експортувати, або починають стратегічно дивитися на експортні ринки як на можливість розширення свого бізнесу. І власне, для таких експортерів, для малого і середнього бізнесу, вкрай важливі освітні ініціативи та ініціативи покращення їх навичок і компетенції. Тому що бажання є, продукт хороший є, для деякого продукту навіть не потрібна сертифікація, але необхідне розуміння як правильно вибрати країну, які перші кроки здійснити, як себе популяризувати, плюс пам’ятаємо про те, що електронна комерція, яка зараз працює у всьому світі, власне зараз працює і в Україні.

Я тут скористаюся нагодою, прорекламую продукт "Укрпошти", державного підприємства, яке займається зараз тим, що допомагає українським експортерам навчитися використовувати інструменти електронної комерції  спільно з офісом з просування експорту, для того, щоби власне, малі підприємці, які виробляють крафтові речі, хендмейд, або які виробляють цікаві, специфічні речі, змогли постачати свою продукцію на ринки світу з доставкою без проблем .

Чи правдива інформація, що український бізнес не добирає квот?

На жаль, квоти у нас серед суспільства дуже заміфологізовані. Ситуація з використанням квот є різною. По-перше, я хочу почати з  того, що квоти це не є заборона експорту, квоти – це  можливість в безмитному режимі завозити товари на ринок Європейського Союзу, після вичерпання цього розміру, компанії мають право експортувати зі сплатою ввізного мита. 

В нас в України до ряду товарів квоти використовуються достатньо швидко,  до ряду товарів ми не використовуємо їх у зв’язку з тим, що підприємства все ще проходять процедуру сертифікації і підтвердження якості їхньої продукції. Така ситуація по м’ясу яловичини і по м’ясу свинини, така була ситуація й по молочним продуктам, і зараз ми бачимо, після того як українські підприємства молочної галузі були сертифіковані, Україна майже за вісім місяців стала другим постачальником масла у Європейському  Союзі, першою є Нова Зеландія, яка в принципі є лідером в світі.

Про що це говорить, якщо українські компанії проходять цю сертифікаційну процедуру, доводять певні стандарти якості і відповідності до того, які потрібні в Європейському Союзі, вони достатньо добре себе почувають на цьому ринку та на ринках третіх країн. Наступним моментом є те, що достатньо часто в людей є неправильне уявлення про те, що сертифікувати потрібно лише виробництво. Все що стосується тваринного виробництва, повинно прослідковуватися від народження тваринки до моменту її перетворення в м’ясний продукт.

 

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

02 11 2017 17:38
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ