Недотримання архаїчного релігійного законодавства може, на думку Міністерства культури, коштувати Українській греко-католицькій церкві "припинення діяльності відповідних організацій". Лист саме з таким змістом прийшов у курію шостого січня, точнісінько у Святвечір.
Церкві, яка у цьому році святкує 25 річницю легалізації свого стану, інкримінують "встановлення тимчасових споруд релігійного призначення (таких званих "молитовних наметів" - курсив у листі) та проведення публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній". Коментуючи позицію Мінкульту, лідер УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) під час учорашньої конференції охарактеризував відповідний лист як "дуже дивний". Позиція державного відомства проста і недвозначна: згідно із статтею 21 профільного Закону України "Про свободу совісті … ", про будь-які публічні богослужіння, обряди або процесії необхідно за 10 днів повідомляти міську державну адміністрацію, чого зроблено не було.
Блаженніший Святослав (Шевчук). Фото: ugcc.tv
Чи було брутальне порушення закону? Ні, не було, переконує Блаженніший Святослав: "Я часто чую про те, що хтось відслужив молебень, а це просто була коляда". Голова УГКЦ виступає за звуження значення слів "богослужіння", тим більше що хто, як не церква, має давати дефініцію цим лексемам. Тобто, чим богослужіння є і чим не є. Все ж таки у Мінкульті немає штатного теолога. Але у приватних коментарях керівник департаменту інформації УГКЦ Ігор Яців не приховує, що його церква все ж брала участь в релігійному житті Євромайдану саме через літургії та акафісти. "Коли організовували богослужіння, Курію ніхто не запитував, - каже Яців. Священики відповідали на гострі релігійні потреби людей". Отже, відповідальність на зацікавлених вірянах. На спонтанності приєднання релігійних спільнот до життя Євромайдану також наголошує Олег Магдич, один з ідеологів міжконфесійного "Молитовного намету", провина за встановлення якого покладена чомусь теж на УГКЦ. "Ініціатива "народження" молитовного намету – це прояв турботи про (буквально) "мешканців" Майдану, - каже він. Протестантські конфесії, до яких належать організатори тимчасової споруди, не мають до нього юридичного стосунку".
Якщо факт несанкціонованого богослужіння зафіксувати нескладно, то законодавчі колізії – навпаки. "Норма про "необхідність повідомлення за 10 днів" існує з 1991 року, - розповідає Максим Васін, виконавчий директор Інституту релігійної свободи". Схвильованість Васіна зрозуміла: вимоги про повідомлення органів місцевої влади висуваються виключно до релігійних організацій. Таким чином, вони зазнають дискримінації, оскільки начебто більш небезпечні, ніж організатори заходів суспільно-політичного характеру, про які повідомляють пост-фактум. За одним з роз’яснень Конституційного суду, потрібно повідомляти владу задля забезпечення охорони, підкреслює експерт: "Релігійну діяльність церков у столиці не можна розглядати окремо від акції протесту "Євромайдан". Цей контекст дуже важливий, адже релігійні обряди на Майдані Незалежності відбувалися не самі по собі, а як частина іншого мирного заходу, про який столичній держадміністрації було добре відомо".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кілька слів про користь Майдану для христян
Якщо Васіна турбує юридична доцільність 10-денного попередження, то Юрій Чорноморець, доктор філософських наук та викладач у одному з провідних гуманітарних українських ВНЗ, вказує на вибірковість уваги Мінкульту. "Десь місяць у столичному Палаці Спорту екзорцист Володимир Мунтян проводив богослужіння, які межували з дикими правопорушеннями у сфері здоров’я та фінансів, але ніхто словом не обмовився, - ділиться він враженнями від діяльності молдавського діяча. А тут зреагували"
Питання, чому найбільш культурне відомство звернуло увагу на виключно греко-католиків, залишається відкритим і породжує ще більше запитань. Чому саме УГКЦ, а не опозиційна до нинішньої влади УПЦ (КП) або протестанти, чия діяльність, незважаючи на їхню нечисленність, видна скрізь? Бо ні УПЦ (КП), ні причетні, приміром, до богослужінь у "міжконфесійному" наметі біля пам’ятника "Нульовий кілометр" протестанти таких листів не отримували. Як повідомити про релігійний захід місцеву адміністрацію, якщо вона з революційних причин не працює? Як припинити діяльність церкви, якщо вона сама не має статусу юридичної особи і саме тому ймовірність болгарського сценарію (де від церкви позбавились, скасувавши її юридичний статус) украй низька? Створений Мінкультом гордіїв вузол вимушує Юрія Чорноморця підвести під ситуацією сумну рису: "З юридичної точки зору дії чиновників – це блеф, з політичної - непрофесійність". Тим часом Блаженніший Святослав повідомляє про послідовність греко-католицької політики. "Чи має право українська церква відступити від свого народу? – риторично запитує він. Ми завжди є, були і будемо із своїм народом незважаючи на різні погрози чи перешкоди"
Фото: AFP / YURIY DYACHYSHYN
Бінарність мислення державного апарату вражає: за справу "васильківських терористів" - одразу шість років, за недотримання дискримінаційного релігійного законодавства – одразу "погроза", за словами Предстоятеля УГКЦ, припинення існування. Чергове підвищення температури стосунків між церквою і державою в Україні не принесе користь нікому: чиновники незабаром відчують політико-релігійну мобілізацію більше ніж 4 млн українських греко-католиків, а церква витрачатиме більше ресурсів на PR. УГКЦ, яка з історії знає, що таке криза у відносинах, щиро сподівається, що Мінкульт просто не розуміє ситуацію. Блаженніший Святослав налаштований рішуче: "Я щиро сподіваюся, що державній владі вистачить мудрості не переслідувати церкву і суспільно-політичну кризу не переставляти на релігійне тло".
