Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Зміїне місиво командування росією. росіяни збожеволіли і готові гинути, допоки не залишиться українців, які їх відстрілюватимуть – Том Купер

Переклад iPress
Зміїне місиво командування росією. росіяни збожеволіли і готові гинути, допоки не залишиться українців, які їх відстрілюватимуть – Том Купер
Використано карту Нromadske та знімок Maxar
Чергове зведення австрійського військового експерта Тома Купера, в якому він помилково каже про втрату Соледару – насправді бої у місті, точніше у тому, що від нього залишилося, ще точаться. Купер інформує, що росіяни втратили лише за останні 2 доби до 3 тисяч бійців, закидаючи українців живою силою. І наступні атаки росіян будуть схожими: великі піхотні атаки хвиля за хвилею за підтримки артилерії. При цьому НАТО дуже неохоче, повільно і замало постачає озброєння, не надсилаючи при цьому необхідної кількості снарядів.

Сьогодні я розповім про останню "реформу" у вищому російському командуванні, а потім, звичайно ж, про ситуацію в районі Соледар-Бахмут.

Вважаю, що необхідно інакше підійти до аналізу рішення путіна про призначення начальника генштабу гєрасімова командувачем об'єднаної групи військ (в Україні) – командувачем "спеціальної військової операції" путіна.

Це тому, що я не розумію, чому всі на Заході думають, що це якесь "пониження" для суровікіна?

Пані та панове: ми тут обговорюємо не якийсь роман Тома Кленсі, а зміїне місиво, відоме як "владні кола москви". "Лиходії" тут не виховані і не носять костюми від кутюр, а кровожери, що досягли успіху в нещадній боротьбі за владу. Для них не існує нічого, окрім власного становища, могутності та грошей.

Попри всю свою помпезну кар'єру, суровікін ще три місяці тому був "ніким" у російському командному складі. Але він був корисний путіну, бо суровікін – балакучий, а останній (путін) тримав його за живе – корумпованість суровікіна (і його дружини). І путін, можливо, не має політичної програми, але має свій генеральний план: проєкт, за яким він збирається набрати ще більше пропагандистських балів, щоб незважаючи ні на що, залишитися при владі і бути популярним у російському суспільстві.

Таким чином, призначаючи суровікіна командувачем об'єднаної групи військ в Україні, путін розраховував не на перемогу у війні, а на досягнення політично прийнятних обставин у міжнародному плані, у внутрішньому ж – на заробляння корисних для себе пропагандистських балів. Конкретніше: завданням суровікіна було наведення порядку на фронті та вибивання з України спроможності продовжувати вести війну.

Ми можемо сперечатися, чи був він успішним, чи ні. Але чи має значення наша думка? Підіть і запитайте росіян, яких постійно годують путінським пропагандистським сміттям – і так вже 22 роки – і всі вони негайно підтвердять: немає жодних сумнівів, що суровікін був успішним. Що він не просто навів порядок і дав їм надію на перемогу, а здобув не одну, а кілька великих перемог: і Україну "знеструмив", і Соледар "звільнив", і "укро-вермахт знищив", завдавши 20 000, 40 000, 60 000 втрат тільки в одному Бахмуті... (цифра зростає з кожним другим дописом у соцмережах)

Справа в тому, що весь цей час позиція суровікіна була фактично "позалегальною". Не зовсім офіційною. На посаді командувача об'єднаного угруповання військ він був сам по собі, підзвітний лише путіну, а отже, в обхід офіційної субординації – включаючи і шойгу, і гєрасімова.

...І пам'ятайте про цинічний стиль правління путіна: він спалить ваш будинок, вб'є вашу дружину і зґвалтує ваших дітей, у будь-який час доби і без жодного милосердя. Якщо ви є власником комерційно успішного підприємства, але не платите йому належну частку, він забере це підприємство, а вас посадить до ГУЛАГу за лічені хвилини. Але, перш за все: перш ніж зробити щось подібне, він створить XY юридичних підстав, щоб звинуватити вас у тому, що ви "змусили його діяти таким чином".

Те ж саме стосується і цього випадку: гєрасімов є начальником генштабу, який чинив шалений опір спробам путіна поставити його під свій особистий контроль (і таким чином збільшити свою частку від традиційно ендемічної корупції у російських збройних силах). Тому "перепризначивши" гєрасімова командувачем об'єднаного угруповання військ в Україні, а суровікіна – одним з трьох його заступників, путін створює нову правову ситуацію.

гєрасімов тепер несе відповідальність за успіх – або, що більш ймовірно, провал – в Україні, в той час як посада суровікіна тепер є офіційною.

...І якщо хтось думає, що гєрасімов тепер "піде командувати військами": бззззз, помиляється! Це завжди роблять заступники, бо на те вони й заступники, щоб командувати.

Єдина відмінність від останніх трьох місяців полягає в тому, що тепер суровікін буде інформувати  про те, що він робить, і я дуже сумніваюся, що так було останні три місяці.

Підсумок: фактично гєрасімова понизили, а суровікіна підвищили.

...і путін стоїть на порозі подолання останнього бар'єру на шляху до встановлення свого контролю над генштабом. гєрасімов зараз "ходить по дошці": якщо він провалиться, путін збирається, в буквальному сенсі, скормити його акулам... А потім призначити суровікіна начальником Генштабу. А якщо шойгу "пискне" з цього приводу, то суровікін стане ще й новим міністром оборони.

...і російська громадськість буде аплодувати путіну за "порятунок нації шляхом усунення з дороги некомпетентних".

Така реальність у москві.

Битва за Бахмут і Соледар. Те, що постачає НАТО, дає певну точність, але просто недостатньо

Соледар... по суті, росіяни могли втратити 2-3 тисячі військових лише за останні 36-48 годин, але вони перебувають у місті всюди: від східного в'їзду, через муніципальні будівлі та школи в центрі, аж до шахти №4, ймовірно, і всередині останньої. Вчора з'явилися відеозаписи, як найманці "вагнера" вільно пересуваються між житловими будинками і на північній стороні Соледару. Не дивно, що не лише прігожин та орди його інтернет-фанатів, але й дехто на Заході стверджує, що українці втратили Соледар.

Для всіх практичних цілей, і незалежно від того, подобається це комусь чи ні – це факт. Тривалі, масовані російські атаки, багато з яких супроводжувалися швидким розгортанням реактивних систем залпового вогню ТОС-1, завдали втрат 46-й повітряно-десантній бригаді і змусили її відійти на західний бік річки Бахмутівка.

Таким чином, Соледар втрачено, і річка тепер формує більшу частину лінії фронту вздовж дороги Т0513 – принаймні, на цій ділянці. Станом на сьогоднішній ранок росіяни наступали в напрямку залізничної станції Сіль (вочевидь, утримується 77-ю окремою аеромобільною бригадою).

На захід і південь від Соледара, станом на вчорашній ранок, 12-та оперативна бригада і 3-й полк спецназу, за підтримки підрозділів 17-ї танкової бригади, змогли утримати росіян подалі від траси Т0513, оскільки вони закріпилися на пагорбах на захід від дороги, домінуючи над місцевістю під ними – і, таким чином, над усіма російськими шляхами підходу.

Далі на південь... За останні 24 години 24-а механізована бригада (очевидно, за підтримки 4-ї танкової) неодноразово були заскочені зненацька російськими інфільтраціями вздовж Бахмутівки, з боку Соледару, і втратили деяку кількість особового складу вбитими і пораненими, а також кілька бойових машин піхоти М80А1 і бронетранспортерів VAB (плюс кілька позашляховиків) в результаті їхніх атак і засідок. Очевидно, що не всі російські атаки були вчасно розпізнані. На Красній Горі 24-та бригада тримається.

Далі на південь... Я не впевнений, що в північно-західному куті Підгороднього залишилися українці. Звідти росіяни продовжили наступ у західному напрямку на північний Бахмут: наскільки мені відомо, без успіху.

Далі на південь... Тривалі та інтенсивні російські атаки привели їх назад до межі житлових кварталів на північному сході та південному сході Бахмута.

Південний Бахмут. росіянам вдалося витіснити 71-ий єгерський батальйон з північного Опитного на південній околиці Бахмута. Тобто, вони контролюють дві третини Опитного, а "полем бою", інакше кажучи, є північний сектор цього селища: українці втратили і Опитне.

Нарешті, Кліщіївка. 53-тя мехбригада та полк імені Джохара Дудаєва вщент розірвали всі лобові атаки росіян зі сходу. Однак, росіяни продовжили штурм "порожнім" районом на південь від села (утримуваного 4-ю бригадою швидкого реагування та частинами 28-ї ОМБр), в напрямку українських позицій на пагорбах на південний захід від Кліщіївки, з метою удару по 53-й ОМБр у фланг, з півдня. Для росіян це залишається "аванпостом", встеленим тілами своїх військ, без жодного сумніву, але вони все одно йдуть вперед, "як навіжені".

Загалом, зараз це випробування волі й логістичних систем. Обидві сторони замерзають, втомлюються, росіяни навіть голодують, а в їхньої артилерії не вистачає снарядів через проблеми з логістикою (а не через проблеми з їх постачанням, як багато хто на Заході стверджує). Вони гинуть сотнями. Причина, по якій вони можуть продовжувати наступати, полягає в тому, що росіяни збожеволіли: і від того, що вважають винними своїх некомпетентних військових командирів; і від українського опору; і від того, що ніхто там, від Калінінграда до Владивостока, не має рішення для всіх їхніх проблем. Морального духу у них немає, але воля незламна, бо путін переконав їх, що це єдиний спосіб врятувати батьківщину, і тому вони тисячами йдуть на смерть.

Українці мають волю і рішучість, але поки що не мають інструментів для того, щоб у буквальному сенсі знищувати росіян більш швидкими темпами. Вони мають більше тактичних навичок, воюють, як правило, із захищених позицій, тому менше піддаються ворожому вогню і "гинуть десятками". Безумовно, НАТО поставило їм кілька десятків систем озброєння, але в загальному підсумку вони залишилися там, де були ще в лютому-березні минулого року. Основна маса їхнього озброєння – радянського зразка. Те, що постачає НАТО, дає їм певну точність, але просто недостатньо для того, щоб вбити всіх росіян, які стоять на їхньому шляху.

Таким чином, фактичне питання полягає в тому, чи може і як довго путін, тобто суровікін, продовжувати накачувати тисячі мобілізованих і вагнерівців у цю битву – і з більшою швидкістю, ніж українці їх відстрілюють?

Чи можуть підрозділи ЗСУ і далі відстрілювати все, що трапляється на їхньому шляху?

За останній тиждень путін, суровікін, і особливо, прігожин зуміли кількісно переважати українську вогневу міць. Кількість взяла гору над якістю. Тим часом зсрф вичерпують свої запаси, але суровікін вже в процесі перекидання на передову ще більшої кількості. А далі все повториться, починаючи з чергової хвилі мобілізації в росії, і триватиме доти, доки мобілізованих не відстріляють... Або, за "найгіршим сценарієм" з української, та й західної точки зору: доки не залишиться українців, які б могли відстрілювати росіян.

З цієї точки зору, бої за Бахмут і Соледар є прототипами того, що слід очікувати на наступному етапі війни: масованих піхотно-артилерійських боїв – тоді, за всієї "доброї волі" і "ми надсилаємо 11 "Леопардів" і 40 М113", але НАТО все ще причому вперто не постачає Україні достатню кількість фугасних вибухових речовин (див.: артилерійських снарядів), щоб змінити це навіть через 3-6 місяців від сьогодні.

Війна в Україні, 13 січня 2023 року

Джерело

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер