5 цифрових трендів, що формують досвід споживача
По суті, вони воліють обирати досвід, а не продукт. Які тенденції, з перспективи маркетологів, змушують споживачів залишати соціально зумовлену модель споживання на користь моделі, що ґрунтується на досвіді. Ось головні п'ять тенденцій.
1. Візуальне мислення
Візуальне мислення - використання і дослідження зображень як інструментів для спілкування - почалося як тенденція у сфері освіти, спрямована на поліпшення процесу навчання та запам'ятовування. За останні десять років вона була розвинута та прийнята як стратегічний інструмент маркетологами та консультантами з менеджменту для того, аби допомогти клієнтам знайти відповіді на складні проблеми та намітити шляхи їхнього вирішення за допомогою візуалізацій великого масштабу. Цей процес можна застосувати до будь-якої проблеми та використати для пояснення чи нарощування показників у будь-якій аудиторії чи групі населення.
Нині найбільш всебічну та вражаючу роботу у сфері візуального мислення виконує лондонська компанія Group Partners. Її прогресивний підхід дає змогу створювати рішення спільно із клієнтами завдяки застосуванню її бізнес-рівняння. "Спільне творення, візуалізація та логічна структура, що супроводжують важливі переговори у вашому бізнесі, змінять спосіб, у який ви мислите та дієте, до того ж швидко", - каже Джон Кесвелл, засновник Group Partners
Компанія вже застосувала цей метод до понад 500 підприємств та урядів, включно із Coca-Cola, Estee Lauder, Rolls-Royce і BBC. Концепцію можна використати для вирішення будь-якої проблеми чи збільшення цінності у будь-якій справі бізнесу. Оскільки світ рухається у бік мислення у картинках та обробки інформації за допомогою інфографіки, використання візуального мислення стає дедалі більш привабливим.
2. Нова естетика
Термін "нова естетика" вигадав Джеймс Брайдл, письменник та "технолог" з Лондона.Він стосується розмивання меж цифрового та реального життя. У вересні 2011 року консультанти The Future Laboratory та Campaign Design досліджували розмивання меж цифрового та реального життєвого досвіду у рітейлі за допомогою Sweet Shoppe.
Sweet Shoppe (популярна назва крамниць, що продають солодощі - iPress) - інсталяція, створена під час Лондонського фестивалю дизайну - була перетворена на гіперреальне, персоналізоване та технологічне виробництво, яке дає змогу гостям побачити, понюхати, торкнутися та спробувати на смак досвід покупця. Наприклад, після прибуття гостей запрошують на 20-хвилинну організовану персональну екскурсію, аби визначити ідеальні для них солодощі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 порад для тих, хто рекламується у Facebook
Без сумніву, ця версія Sweet Shoppe була створена, аби зацікавити споживачів майбутнього, які не матимуть жодних спогадів про життя без інтернету, не розрізнятимуть реальний та цифровий світи, і прагнутимуть досвіду, що безшовно інтегрований в онлайн та в оффлайн.
Нині нова естетика ще залишається фрагментованою, її складно зібрати в єдиний цілісний приклад, який дав би змогу маркетологу усвідомити весь її потенціал. Але оскільки предметом естетики є те, як красу сприймаємо та оцінюємо ми, люди, рітейлери роблять спроби протестувати її через цифровий досвід споживачів.
Одним з прикладів є бренд предметів розкоші Louis Vuitton, який працював з Яйої Кусама над запуском спільного додатку до iPhone Louis Vuitton Kusama Studio .Louis Vuitton спонукає користувачів заново відкривати реальність і світ через роботи цього митця, а також трансформує фото користувачів за допомогою ефектів, створених Кусамою. Додаток поділяє концепції нового естетичного руху і дає маркетологам змогу осягнути весь потенціал цього руху в якості експериментального маркетингового методу.
3. Спокійні технології
"Спокійні технології" - це програмне забезпечення чи програмні додатки, які скорочують цифровий шум, спричинений великими обсягами даних, аби показати користувачу лише ту інформацію, якої достатньо, щоб він чи вона змогли зосередитись на завданні. Марка Вайзера вважають батьком "глобальних обчислень" [ubiquitous computing], що є синонімом спокійних технологій.Їхня головна ідея полягає в тому, аби скоротити частоту відволікань від нашого робочого процесу без втрати функціональності цифрових технологій. Вайзер припустив, що нам не слід шукати способу увійти до віртуального світу, ходячи на закупи у 3D-середовищі. Натомість, цифрові технології мали б увійти у наше життя в такий спосіб, щоб зробити його спокійнішим та легшим, і не викликати зайвих стресів, стираючи таким чином межу між цифровим та реальним життєвим досвідом.
Одним з прикладів є тіккер Фейсбука. Якби стрічка новин Фейсбука оновлювалася у режимі реального часу, то вона б рухалась надто швидко для пересічного користувача. Але винісши оновлення у реальному часі за межі стрічки, користувач змінює свій досвід користування Фейсбуком, роблячи його спокійнішим, і він починає приносити задоволення.
Спокійні технології також здобувають дедалі більшу популярність завдяки соціальномедійним сайтам, що спеціалізуються на рекомендаціях та відкритті нових продуктів, як-от Lyst, Mulu.Me, Buyosphere, Svpply та Discoveredd. Ці сайти пропонують більш сфокусований потік контенту, ніж звичні соціальні мережі. Більше того, посилення спільнот за інтересами, у яких люди стежать за кимось, хто лайкає та поширює матеріали на схожі теми, є ще одним способом того, як спокійні технології впливають на поведінку користувачів.
Аби було зрозуміло, спокійні технології не обов'язково узгоджуються з маркетинговими цілями. Головна ідея полягає у скороченні потоку інформації до людей, а не у його збільшенні. Але громадськість, схоже, готова до додатків, що упорядковуватимуть інформацію, що, як знають маркетологи, має свою особливу цінність.
4. Нейромаркетинг
Нейромаркетинг є новою сферою маркетингових досліджень, що вивчає когнітивні реакції споживачів на маркетингові стимули.Замість того, щоб просто використовувати фокус-групи, компанії починають використовувати науку та вище розуміння функцій мозку, аби робити свої веб-сайти "липкими" та спонукати споживачів купувати їхні продукти.
Нейромаркетинг виходить з того, що рішення про купівлю приймається за частку секунди у підсвідомості, емоційній частині мозку споживача. Кінцева мета нейромаркетингу полягає в тому, аби висадити у повітря мозок споживача продуктами, яких він глибоко бажає, у такий спосіб спонукавши його до купівлі. Задоволення від купівлі стимулювало б лояльність до продукту, даючи брендам змогу збільшити свою прибутковість та покращити бізнес-процеси.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Facebook заробив $1 млрд у першому кварталі
Нейромаркетинг як дисципліна походить з дослідження учасників у "Виклику Pepsi" (йдеться про експеримент, який регулярно проводить Pepsi, пропонуючи вибрати, який з двох немаркованих напоїв, Coca-Cola чи Pepsi, більше подобається споживачам - iPress), як стверджує PBS (The Public Broadcasting Service). У сюжеті PBS йдеться про те, що маркетологи досі не зовсім розуміють, як використовувати ці дані, але це не зупиняє людей від відкриття чи купівлі агенцій, які пропонують такі послуги.
5. Сингулярність
Сингулярність є концепцією, згідно з якою технології перебувають на етапі, коли вони стануть розумнішими, ніж люди.Щойно технології перевершать здатність людини розуміти світ, наша раса вступить у нову епоху, яку ми буквально не можемо собі уявити, бо нам для цього бракує сили мозку.
Теорія ігор є одним з ключових компонентів у теоретичних дослідженнях навколо теми сингулярності. Маркетологи можуть висунути аргумент, що змушуючи багатьох людей виконувати одну і ту саму дію одночасно, у безпечний для них спосіб, вони можуть викликати величезні зміни. Згідно з дослідженням "Гейміфікація", проведеним компанією Gartner у 2011 році, можливості для підприємств коливаються від залучення більшої кількості відданих клієнтів до створення більшої кількості наративів брендів.Коли ви накладете теорію ігор на сучасні тренди, маркетологи зможуть побачити, що сингулярність насправді є мостом, що з'єднує щоденне і фантастичне.
Оригінал: mashable.com
Переклад: ipress.ua
