Авангард залишили в тилу або саботаж Міноборони в час війни
На війні як відомо важить все. В тому числі, а чи насамперед і моральний дух солдатів та офіцерів, особливо тих, що стоять на передній лінії фронту. Проте, цю прописну істину військово-політичне керівництво України умисно забуло.
А тепер все з початку. Саме військові частини Західної України, комплектовані зі строчників та недавно відмобілізованих мали б сьогодні бути на передовій. Їх дух, готовність воювати за наказом є значно вищими аніж у представників центральних та східних областей. Проте, внаслідок цілої системи саботажних дій, більшість "западенського" війська далі чомусь знаходить на казарменному обліку.
Фото: panorama.pl.ua
До приміру, полк ракетних систем залпового вогню "Смерч" (на фото) далі знаходиться у місці дислокації в Дрогобичі. Кожна машина одним залпом здатна накрити 67 га на відстані від 30 до 90 км. Все в бойовому стані, проте наказу досі не отримано. Важко переоцінити навіть психологічний ефект від пристуності такої зброї на кордоні з Росією.
Зенітно-ракетні комплекси "Бук" надалі дислокуються в Стрию Львівської області. Нагадаю, саме ними грузини під час війни у 2008 таки зуміли збити 10 російських літаків. Можуть стріляти по повітряних цілях, можуть прошивати танки. Ось яка зброя мала б стояти навпроти розгорнутих танкових з'єднань. Проте сьогодні вона і надалі вартує в'їзд до Карпат.
Зенітно-ракетний комплекс "Бук". Фото: topwar.ru
Тактична батальйонна група розгорнута на базі Академії сухопутних військ. Завдячуючи зусиллям керівника закладу Павла Ткачука, напевно найкраще комплектована і боєздатна одиниця у всіх ЗСУ. Бойове злагодження пройшла, проте наказу досі не поступило.
Бродівський і Новокалинівський полки армійської авіації. Дві третини техніки разом з досвідченими офіцерами котрі постійно на передовій у миротворчих операціях далі стоять на Львівських теренах. Майже тисяча мобілізованих солдат у кожній з них вже третій тиждень нудяться і нема чим їх зайняти.
Фото: Андрій Поліковський / iPress.ua
Нагадую, що для кожної з таких військових одиниць біля тижня потрібно для розгортання на позиції. З початку фази анексії Криму минуло більше місяця, а найбільш боєздатні частини залишаються в тилу. Українці пожертвували на потреби армії десятки мільйонів гривень, а вкрай необхідні, до приміру бронежилети досі відсутні у військових частинах як клас. Громадськими зусиллями відремонтовано сотні одиниць техніки, їжа передається тоннами, проте найнеобхідніших засобів захисту за більш аніж півтори місяця не закуплено.
Все це інакше як саботажем з боку Генерального Штабу та Міноборони не назвеш. Наслідки його можуть бути вкрай фатальними.
З причин явища - не вірю у непрофесіоналізм військових, проте як людина цивільна інтуїтивно відчуваю добросовісну роботу російської агентури у лавах керівництва ЗСУ. І хочеться щоб цьому нарешті поставили край.
Джерело: LB.ua
