Мирон Дідурик - "Mad Cossack"
Народився в Мужилові на Підгаєччині (західна Україна) 15 липня 1938 року. Переїхав з батьками до США 1950-го року, поселившись у Вірджинії, а потім у Джерзі. Там закінчив середню школу і навчався фізики в коледжі св. Петра. Під час навчання в коледжі відбув кадетський військовий вишкіл(підготовка офіцерів запасу), де виконував функції коменданта кадетської бригади. По випуску отримав звання другого лейтенанта армії США. В січні 1960-го поступив на дійсну службу. Капітан(згодом майор) Дідурик служив у Європі, потім у В'єтнамі. Був членом Пласту в курені "Сіроманці".
У В'єтнамі Дідурик брав участь в бою в долині Ia Drang, де командував ротою "Браво" другого батальйону 7-го кавалерійського полку. За свою хоробрість отримав прізвисько "скажений козак" - "mad cossack". Про це розповідає Гарольд "Хел" Мур у книзі "Якось ми були солдати і юнаки" (We Were Soldiers once and Young): "Він був енергійним та агресивним проте дуже професійним; протягом наступних трьох днів він показав себе найкращим бойовим командиром, з усіх, яких мені довелося побачити, без винятку."
Командира роти "Браво" в 2-му батальйоні, капітана Дідурика, якого в книзі називають "Скаженим козаком", та його заступника, лейтенанта Ріка Рескорла, спочатку було надіслано для підкріплення оточених американських військ, притиснутих ворожим вогнем. "Українцю Дідурику та англійцеві Рескорлі," пишуть автори, "судилося протягом наступних 72 годин стати бойовими легендами 7-го кавалерійського – як завдяки своєму стилю, так і завдяки безстрашному лідерству під ворожими кулями."
Отримавши звання майора за участь у битві в долині Ia Drang, він вдруге повернувся до В’єтнаму. "На посаді офіцера операцій 2-го батальйону 12-го кавалерійського, Дідурик загинув при виконанні обов’язку 24 квітня 1970 в гелікоптері на покинутій вогневій точці," пишуть панове Мур та Геловей. "Командир батальйону наказав його командирському гвинтокрилу приземлитися та перевірити солдата Північного В’єтнаму, якого було вбито бортовим стрілком. Щойно гелікоптер торкнувся землі, інші в’єтнамські солдати почали стріляти; Мирону Дідурику влучили в живіт крізь двері гелікоптера. Так помер один з кращих офіцерів, що воював при ла Донгу." Майора Дідурика поховано на цвинтарі Форт Беннінг. Його вдова, Делорес, мешкає в Форт Лодердейлі, штат Флорида.
Офіцер медицини капітан Вільям Шукарт познайомився з капітаном Дідуриком у В’єтнамі. Полковник Мур так описав враження офіцера: "Одним з тих, хто справді сподобався Шукартові був Мирон Дідурик: "Він був неймовірним. Він був закоханий у військову стратегію. Він примусив мене прочитати "Людина проти полум’я", написану С.Л.А. Маршалом, повністю. Ми говорили про те, що примушує мужчин на війні робити, те, що вони роблять. Він полюбляв розмовляти зі мною, як простий хлопака з вулиць Нью Джерсі, але він був дуже розумним, дуже мудрим парубком. Я пишався людьми, з якими познайомився в офіцерському корпусі, вони мене сильно вразили." Очевидно, Мирон Дідурик вразив багатьох людей. У споминах Мура/Геловея зустрічається загалом 28 посилань на нього у предметному покажчику.
Гарольд Мур(з телефоном) і Мирон Дідурик в зоні висадки X-Ray.
Капітан Дідурик, командир роти B 2/7 Кав. полку і його радіооператор в зоні висадки X-Ray вранці 15 листопада 1965 перед тим, як отримали наказ зайняти сектор периметру роти C 1/7 Кав. полку.
ліворуч: капітан Мирон Дідурик (CO B/2/7 Cav)
в центрі: лейтенант Гордон Гров
праворуч: капітан Джоел Сагдініс (CO A/2/7 Cav)
Зона висадки X-ray полудень 15 листопада 1965
Капітан Дідурик, 1965
Оригінал: war-only.livejournal.com
