Уся правда про Чебурашку (архівні фото)
Сьогодні в більш-менш єдиному інформаційному просторі весь цей плагіат містечкової радянської творчої імпотенції лізе назовні. Як міг передбачити Едуард Успенський, що японська анімація часів війни, надійно похована в спецсховах знову стане доступна. І кого ми тоді побачимо на моніторі? Серед інших героїв "наших мультиків" - до нас явився і справжній Чебурашка (англ. "Topple"). Власне - Чебушкаура.
"Згідно з передмовою книги "Крокодил Гена і його друзі ", Чебурашкою називалася бракована іграшка,що була у дитинстві автора книги, яка зображала дивного звіра: чи то ведмежа, чи то заєць з великими вухами. Очі у нього були великі й жовті, як у пугача, голова кругла, заяча, а хвіст коротенький і пухнастий, такий, який буває зазвичай у маленьких ведмежат. За книгою, батьки автора стверджували, що це - невідомий науці звір, який живе в спекотних тропічних лісах. Тому в основному тексті, героями якого виступають, як стверджує письменник, дитячі іграшки самого Едуарда Успенського... "
Навіть цей короткий опис, запозичений з відповідної статті російської "Вікіпедії", показує нам, що мова йде не про "браковану", а про трофейну іграшку-мавпочку з Маньчжурії. Про що Успенський природно писати не міг.
Історія Чебушкаури почалася, коли в імператорському японському флоті - а там люди були розумніші, ніж в армії, зметикували, що "аніме є ідеальним засобом для виховання патріотизму у дітей". Перша анімаційна студія була організована під керівництвом Mіцуе Сео, який з невеликим штатом співробітників створив 37-хвилинне аніме "Momotaro no Umiwashi" ("Морські орли Момотаро"), випущене у прокат 25 березня 1943 року. В аніме "Momotaro no Umiwashi" він зображується як молодий полководець, провідник ескадри смішних тварин - мавпочок пілотів-винищувачів (його "морські орли "). Аніме стало досить популярним і уряд дозволив створити продовження. "Momotaro Umi no Shimpei" ("Божественні морські воїни Момотаро") - 74-хвилинне аніме було випущено "Shochiku", однією з найбільших японських кінокомпаній, 12 квітня 1945 року. Це аніме стало доступним для домашнього перегляду лише з 1984 року". Тоді й відкрилася таємниця Чебурашки.
Саме ця обставина - (див. малюнки) пояснює загадку, чому "невідомий науці звір, який живе в спекотних тропічних лісах" з книги Успенського не цілком схожий на персонаж Качанова (Каханова) і Шварцмана. Образ Чебурашки був дещо трансформований відповідно сприйняття нашою аудиторією. Але, в Японії свого героя впізнали, і у 2010 р. там був створений свій ляльковий "Чебурашка", але вже на сюжет Успенського, як його і Росію уявляють собі японці - видовище для підготовленого глядача.
На закінчення наведу ще кілька цитат в блискучому японському стилі викладу: "Кролики-матроси імператорського флоту очищають джунглі, щоб побудувати базу і злітно-посадкову смугу (четверо тварин-приятелів виділяються як окремі персонажі, а японський флот зображується у вигляді кроликів і мавпочок-" чебурашок "). Вони дивляться в здивуванні, як дикі тварини з джунглів приходять їм допомогти. Сцени короткі, але досить докладні для того, щоб вони могли слугувати навчальним фільмом про те, як побудувати тропічну базу".
"Історія в японському аніме більш драматична, ніж в американських мультфільмах-комедіях, які підкреслюють расові стереотипи. Тварини, яких зображають японські аніматори, красиві і розумні. Тварини Ост-Індії, хоч і дружні, виглядають "безтурботно щасливими, але простими тубільцями" (в тому числі з гротескним гумором реготу мавп, орангутангів і довгоруких гібонів в етнічному одязі), що говорить про їх дурість. Вони розглядаються під заступництвом матросів-тварин".
Оригінал: bratstvo.info
