"Про жидів і українців" з історичного погляду
Про терміни... Давайте припустимо, що слово "жид" звалилось в мову не з неба, а звідкись. Звідки? Напевно є чітке походження, серед слів іншомовного походження. Якщо так, то де саме побутував термін? А де його не було взагалі? Коли, чому і для кого термін набув образливого звучання? Припускаю, якщо відверто і українцям і євреям поговорити про причини холівару, то почервоніти доведеться обом сторонам діалогу і далеко не за слово "жид". Ну чому сь же поляки від Żyd в істерику не впадають, польскі іудеї також. Для німців Jude, для іспанців - Judio, також не катастрофа. Чому деякі інтернетні євреєзахисники так рефлексують на звичайне слово? Я не мовознавець, але скільки разів у Шевченка було використане "єврей", а скільки "жид"? То що, Кобзаря в антисеміти першим запишемо?
Чи ставитись до слова "жид", як до самоназви народу на території України? Чекайте, а хіба в інших країнах євреї не самоназивають себе своєю рідною мовою? Напевно в Україні те, як сам себе називав народ і те, як народ називали сусіди по країні, було двома різними словами... і хто сказав, що одне з них обовязково в лайливому сенсі? А чи не від "Їдн" і пішло Старим Світом різномовне jew, jude, judio... А в кого "жид" викликає виключно негативну реакцію? От, наприклад, візьмемо цілком поверхневе (в сенсі, що лежить на поверхні - доступне) джерело - Вікі: "в російській мові "жид" (рос. жыд) набуло негативної конотації, а власне етнонім "єврей" був запозичений койне Московії з болгарської — евреин (макед. — евреин, серб. — Јеврејин); також етнонім "москаль", або ж "московит" — яке з часом, з міркувань розбудови унітарної Імперії, облудно трансформовано в прикметник "русскій", з одночасним табуюванням історичного етноніма москаль; та українці досі вільно, не ображаючи нікого, вживають етноніми — німці (хоча вони і не німі), а їхня самоназва — Deutschen), угорці — magyarok, фін — suomalainen, китайці — хань, тощо." (с) Підкреслю - "в російській мові... набуло негативної конотації". Виходить підстави для використання слова є... тепер щодо "чи сприймати як образу"... (і чому це у нас так тримаються за образливий сенс притаманний РОСІЙСЬКОМУ вжитку?).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соромно бути прихильником "Свободи"?
Пригадайте Венеційського купця чи Айвенго, наприклад... Єврейське питання для Старого світу старе як світ, пардон за гру слів. І чи могло бути інакше, якщо мова йде про історію народу без держави. Де коріння негативного сприйняття? Візьмемо, скажімо, Іcпанію. 1492р. Гранадський едикт - протягом трьох місяців іудеї мали або хреститися, або покинути територію. Загалом, кінець 15 століття позначається сплеском антисемітських настроїв (підкреслюю - мова про Іспанію). Причина цілком в соціальній площині - жорсткий анатагонізм між сільским корінним населенням (!) і нечисленою єврейською громадою, що активно займалась торгівлею і лихварством (!). Крім того іудеї активно опановували посади органах адміністративного та фінансового управління. Вам ніяку іншу країну це не нагадує? Зауважу, лихварство християнам було заборонено релігією, а іудеям - ні. В кого позичали гроші? У "judio". Кому нести процент селянину? Хто відбирав останню сорочку, якщо гроші не повернуті? Одним це "вибачайте бізнес", іншим - питання виживання. Знаючи, що земля не тримає, іудей інвестує в себе - в освіту, вміння, навички. Сьогодні Гранада, завтра - Італія, Північна Європа чи Африка... Потенційний клієнт лихваря - селянин не має грошей на освіту, він живе землею і побудувати нове життя десь інде шансу не має. Кредитор (іудей) піклується про себе і (чого гріха таїти, лихварська доля скрізь однакова) не гребує шансом нагрітися, позичальник (селянин) усвідомлює, що коли лихвар хаміє, його простіше посадити на палю. Хто винен в ескалації конфлікту? Звичайно це спрощення картини, але логіка, мені здається збережена.
Так склалась історія, іудеї скрізь тримались за самих себе і таких як вони. Життя навчило, довіряти лише таким як ти. Це правильна і єдина тактика, що дозволяла вижити у ворожому оточенні. Але хто сказав, що в бажанні захиститись фахові лихварі, філігранні банкіри, довершені фінансисти (часом протилежних ворогуючих сторін), самі не розкручували маховик ненависті? Отримати ключі від церкви, і не відкривати її допоки селяни не заплатять гроші... Взяти землю в оренду у землевласника і обкласти селян таким шаленим побором, щоб і землевласникові був зиск і сам орендар не бідував... На яке ставлення можна розраховувати у відповідь? Селяни мстилися, жорстоко, часом без міри жорстоко і переказували дітям хто такий "жид". І для нелюбові були підстави. От тільки гортаючи історію іудеї не завжди люблять говорити про незручні для себе моменти, але завжди наголосять на єврейських погромах. Так може без емоцій вдивлятись у причини, а не наслідки? Але інколи виникає враження, що причини іудеям не завжди вигідно аналізувати. Куди простіше використовувати розкручені кліше народу, якого гнобили усі кому не лінь... А те, що імідж гноблених, гонимих і знедолених давно навчились пусткати собі на зиск, так про це - тсссссс. Відчуваю, що тут підніметься хвиля звинувачень... Але даруйте, хто перший зорієнтується звідки вітер дме у буремні часи? Іудей. Йому це честь і хвала, це дозволило його народу вижити... Цим навичкам варто повчитися. Але... те що одним пристосування до мінливих історичних реалій, іншим - уособлення бід. І коли більшовицьким загоном керує комісар із єврейським прізвищем, селянин не буде розмірковувати, це виняток, чи незабаром усі навколишні лихварі прийдуть розбудовувати комунізм. Селянин просто помножить конкретний негатив на весь народ...
Ясна річ скрізь є вийнятки. І, часом, допомога лікаря-єврея із лишком компенсувала негатив єврея-лихваря. І з часом сусіди усвідомлювали - стереотипи стереотипами, а щирий українець Петро, що так затято хреститься, виявляється куди більшою падлюкою, аніж той, кого Петро називав "жид". Звичайно, це не поодинокі випадки. Звичайно, говорити, що український націоналізм апріорі в контрах із єврейським питанням, треба бути повним ідіотом. Істина десь посередині. Але озвучити цю істину мають хотіти усі... І може виявитись, що "жид" це в Україні така ж лайка, як і в Польщі, себ то не лайка геть. Може виявитись, що євреям доведеться вибачитись за звірства червоних комісарів, що за іудейською звичкою, просто відчули "хто рулитиме" найближчим часом. Це конформізм не більше аніж фінансування воєн християнських королів єврейськими банкірами. Відповідно українцям доведеться зізнатись, що співіснування із євреями було не завжди мирне. Але і ті і ті мусять зізнатись - в чому була причина і чи могло бути інакше за конкретних історичних обставин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комікси з євреями та геями стали причиною скандалу у Польщі
І зрештою... українці мусять усвідомити, що, скажімо єврей Моісей Фішбейн в рази більший українець, аніж українець Мірошніченко. А іудеї, як в Ізраілі так і тут, мусять визнати, що в історії жоден народ не може бути лише білим-пухнастим-страждальником. І єврейський також. І визнавати свої гріхи (провокації, підступ, маніпуляцію історією...etc) також треба вміти. А головне, зараз не 1492 рік. На глобусі є єврейська держава. Племя Моісеєве вже давно не безхатченки. Тож завжди, якщо щось не подобається можна повернутись додому, або бути патріотом тієї країни, де живеш. Націоналіст, це той, хто вірить у свою країну. І єврей-український-націоналіст, це той, хто розуміє - Україна дорожча за Ізраіль, бо тут рідний дім, а не там. І так має бути. А щодо терміну "жид"... Ну не викреслювати ж його з вертепу і літератури? Давайте зробимо "фінту вухами"... Давайте, бодай на побутовому рівні поділимо: є росіянин, а є москаль... Росіянин, це адекватний сусід, який не хворіє на шовінізм, поважає право інших на самовизначення, мову, історію.. не хамло... А москаль, це москаль - імперсько-радянське-шовіністичне падло, яке зневажає усіх... до кожного, хто слабший, застосовує логіку поведінки "примус до миру". Є українець і є хохол... Українець, це адекватна, сучасна людина, що вміє робити висновки, визнавати помилки, цінує свою історію, мову... українцем може і має бути кожен адекватний громадянин цієї країни. А є ж і хохол... давайте це буде совковий жлоб, безхребетне... істота, котра за ковбасу чи обіцянку "пакращення" продасть усіх і буде в своє хохляцьке задоволення жити під керівництвом москаля. І нарешті є жид, а є єврей. Перший - повне зібрання негативних якостей, притаманних цій нації... а другий - навпаки.
І серед нас є усі вони. Може давайте і зробимо такий розподіл: жид, москаль, хохол будуть концентрованими негативним якостями конкретних національностей... а українець, єврей, росіянин - навпаки. В кожному живуть обидва варіанти. Питання лише який бере гору...
ІМHО"
Оригінал: facebook.com/v.gaydukevich
