Текст Мінських домовленостей - максимум, на який можна було сподіватися сьогодні, - Чорновіл
На жаль, не встигаю чогось більшого написати щодо рішень у Мінську - багато роботи. Тому дуже тезисно.
1. Документом я задоволений. Це дійсно максимум, що можна було здобути в цих умовах. І навіть трошки більше.
2. Головний мінус домовленостей, що можливо не все буде виконано і майже все не зразу. Можливі рецидиви й сірі зони. І навіть повний зрив, але вже під зовсім інші наслідки. Найскладніше буде відновити контроль за кордоном, але до кінця року мало б вдатися.
3. Мир (не перемир'я) таки може настати. Імовірність, що його відверто не порушать російсько-фашистські окупанти дуже висока. Система гарантів та тиску на путіна була безпрецедентною (добавте дуже вчасно спалену електроніку в руских супутниках протиракетної оборони - Обама, Ти просто молодчина). Порушення миру буде тепер дуже дорогим.
4.Тим. хто за звичкою вже кричать, що нас продали: Порошенко не зробив жодної поступки від того рівня, який був прийнятий у вересні, і з яким суспільство, на відміну від деяких вічно ображених політиків, погодилося й звиклося. Вимога путіна відійти від мінських домовленостей - відкинута.
5.Жодної автономії чи федерації не передбачено. мова йде про децентралізацію, яку ми й так запрограмували. Але тепер її таки доведеться впроваджувати, що не так легко в поруйнованій і збіднілій країні.
6. Облаштування життя й поступова реінтеграція цих регіонів до України буде йти дуже повільно зі скрипом і може дати збої. Але перехідниий період у 3 роки - може зняти протистояння. Усі механізми виписані в двох відомих президентських Законах (яке щастя, що їх не скасували, бо ці вже отримали міжнародну адаптацію, і навіть від рашистів).
7. Ця реінтеграція, якщо дійсно запрацює буде дуже важкою в моральному плані - нам доведеться жити в одній країні та ще й співпрацювати з тими, з ким на одному гектарі... Вони стануть мерами й місцевими депутатами й легітимізуються. Але страшилки, що Гіві, Моторола й різні терористи уникнуть кари й стануть місцевою владою - це брехня. Читайте другий закон (амністійний). На всіх них амністія не поширюється (19 чи 20 статей КК). До влади там прийдуть усі ті, хто й керував у попередні роки. А якби не було війни й пройшли вибори. Кого б обрали? Саме їх -злодюг, регіоналів, сепаратистів, тільки що не терористів.. Там завжди таких обирають. Так це огидно, але це не якісь нові поступки. Скривившись, ми вже на це давно погодилися. Щодо реальних терористів - їх легітимізація не передбачена й, очевидно, не відюудеться. Якийсь час вони зможуть там проживати без особливого страху, як Мілошевич у Югославії аж до арешту. Адже реальна юрисдикція України там відновиться ще не скоро.
ЧИТАЙТЕ: Боєць "Донбасу" про Мінську домовленість: не вірю Путіну і чекаю від нього нового удару в спину
8. Щодо фінансів, то єдине, що ми точно мусимо оплатити без жодних передумов, то це всі соціальні виплати від часу, коли це можна буде фізично зробити. Усе інше - через систему урядових програм (читайте президентський закон). Грошей на це бракує, та й шкода, але все це так чи інакше колись на нас би зісунулося.
Зараз треба максимально здоїти багатеньких партнерів. Ми ж не на себе просимо, а на відбудову цього регіону, щоб не було знов війни. А вони війни не хочуть.
9. І для тих, хто безнадійно запрограмований на "нас продали" - подумайте: чомусь саме путін, а не Порошенко ламав у Мінську олівці.
Це була дуже важка й складна робота. Результат як для компромісу цілком прийнятний, а ціна за нереалізацію шансу могла бути дуже високою. Думаю, що Президент був на висоті.
Джерело: facebook.com/permalink
