Вся діяльність Петра Олексійовича на посаді Президента – це демонстративне опльовування Конституції, - журналіст
Чергова радість: Порошенко видав Указ № 806/2014, яким установив свято – День захисника України, що відзначатиметься 14 жовтня. А тепер відкриваємо статтю 92 Конституції України й читаємо: "Виключно законами України встановлюються: … 7) державні свята". А для тих, хто виправдовуватиме Порошенка, стверджуючи, що День захисника України – то не державне свято, а казна-що, рекомендую уважно перечитати ст.106 Конституції України – повноважень встановлювати будь-які свята (хоч державні, хоч приватні, хоч релігійні, хоч професійні – без різниці) Президент не має взагалі.
Вся діяльність Петра Олексійовича на посаді Президента – це демонстративне опльовування Конституції: торгівля територіями, обіцянка "особливого статусу російської мови" для російських бойовиків, закриття кримінальних проваджень за фактами вбивств і масових катувань громадян України на Сході тощо. Ось і в цьому випадку жодних складнощів для нього не становило б дотриматись формальності – подати до Верховної Ради законопроект про запровадження нового свята (між іншим, проект такого закону бозна-коли поданий Володимиром Яворівським). Без жодних проблем цей законопроект був би миттєво проголосований. Але Порошенко не просто порушує публічні засади функціонування державних інституцій – Порошенко порушує їх демонстративно, користуючись будь-яким, самим малозначущим, приводом.
Причина такої поведінки криється в глибинах президентської психології. Він з юних років виховувався як барига в родині бариги. "Купець" - саме так любить називати себе Петро Олексійович, не розуміючи, що "купець" і "торгаш" - це зовсім не одне й те ж. Все життя закони для нього були чимсь ефемерним – як і для переважної більшості українських бізнесменів, що пройшли шлях первинного накопичування в буремні 90-ті. З точки зору таких як Порошенко, закони – то лише привід для податкових інспекторів вимагати хабарі.
Весь публічний шлях Петра Олексійовича свідчить про те, що він не усвідомлює, що закони (розумні й не дуже, демократичні та диктаторські – будь які) – це писані правила, що встановлюють причинно-наслідковий зв'язок між вчинками людей та наслідками їх вчинків. І що не можна одні закони виконувати, а інші – ні. Бо правова система або існує в державі, або її не має, і тоді на заміну легальним законам приходить звичаєве право.
У тих законах, які зневажає Порошенко, великої цінності я не бачу – їх готували явно не генії юридичної думки.
Але десакралізація законів в очах населення, публічна демонстрація того, що Конституція – це лише купка нічого не вартих папірців, заклики не звертати увагу на встановлені правила існування суспільства, бо "треба дбати про реалізацію мирного плану Президента" – все це матиме єдиний наслідок. Замість легального права стане працювати нелегальне, замість судів, створених Президентом – суди, створені громадянами. І в такому разі Порошенку залишиться тільки щиро заздрити побитому в Одесі Шуфричу чи тим улюбленцям народу, які на вироки народних судів скуштують лише сміттєвого бака, а не шибениці.
Джерело: facebook/Volodymyr Boyko
