10 обіцянок Петра Порошенка. Рік потому

1. Зміна стратегії АТО, припинення бойових зіткнень на сході.

На наступний день після завершення виборчої кампанії Порошенко заявив про те, що антитерористична операція має тривати не 2-3 тижні, а кілька годин.

Одначе бліц-криг, на який розраховував Петро Олексійович, не вдався. У червні-липні Росія почала обстрілювати українську територію з систем "Град", а 24 серпня росіяни почали активні бойові дії біля Іловайська. Те, що в Україні і дотепер називають АТО, де-факто переросло у війну. Двічі в Мінську  Росія, Україна та так звані ДНР та ЛНР домовлялися про припинення вогню. Двічі йшлося про конкретні строки. Однак війна на сході триває й дотепер.

2. До кінця 2014 року проведення дострокових парламентських виборів суто на пропорційній основі за відкритими списками.

Дочасні вибори до Верховної Ради відбулись у жовтні 2014 року. Щоправда, за старою виборчою системою. Без відкритих списків. Чи буде ухвалено нове виборче законодавство вже нинішнім парламентом, поки що не відомо. 

При цьому варто зауважити, що в нинішньому складі парламенту Блок Петра Порошенка має 145 депутатських багнетів.

3. Децентралізація влади. Громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень. Виконавча влада в областях належатиме не призначеним згори "губернаторам", а виконкомам, сформованих облрадами, обраними людьми.

Питання децентралізації поки що перебуває в теоретичній площині. На практиці влада в регіонах так само належить "губернаторам".  Коли влада реально перейде від центра на місця навряд чи хтось може сказати.

4. Обрання міських голів у два тури.

Рішення про проведення виборів мерів у два тури поки що Верховною Радою не ухвалено. А відтак – не зрозуміло, за якою системою будуть обиратися міські голови на чергових виборах, які мають відбутися 25 жовтня 2015 року.

5. Закон про парламентську опозицію – як першочерговий від президента.

У квітні 2015 року Верховна Рада відхилила законопроект про парламентську опозицію, який пропонували представники Опозиційного блоку. Жодних інших документів парламент поки що не розглядав.

6. Скорочення податків, зменшення ставок податків, перекриття всіх офшорів.

У бюджеті 2015 року Уряд Яценюка ініціював скорочення податків та зменшення ставок податків. Цього року кількість податків зменшилася з 22 до 9. Однак дотепер перекриття офшорів залишається відкритим.  

7. Проведення антикорупційної люстрації судових, правоохоронних, податкових і митних органів.

Після ухвалення закону "Про очищення влади" в Україні почалися люстраційні перевірки високопосадовців. За даними голови парламентського комітету з  питань запобігання і протидії корупції Єгора Соболєва, під люстрацію вже потрапило 1,5 тис. осіб.

Однак кадрові призначення самого Порошенка викликають не менше запитань, аніж перебування тих, чи інших осіб у судах, прокуратурах чи податкових органах. Яскраве тому свідчення – перебування на посаді голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергія Кузьменка – колишнього регіонала.  

8. Політична і дипломатична боротьба за повернення тимчасово окупованого Криму, збереження територіальної цілісності України. Стягнення з Росії збитків за анексію Криму.

Анексія Криму триває, попри політичну і дипломатичну боротьбу офіційного Києва. Свої збитки від анексії Криму Україна оцінила в 1 трлн грн. Однак дотепер залишається не відомим, на якій стадії знаходяться майнові позови України. Поки що можливість стягнення з Росії збитків за анексію виглядає примарною.

9. Продаж Roshen.

Під час виборчої компанії Петро Порошенко обіцяв продати корпорацію Roshen. Однак дотепер цього не сталося. Президент пояснює це складною економічною ситуацією в Україні. Хоча глава держави вже оголосив, що продажем його бізнесу займається банк Rotschild. 20 травня Порошенко анонсував за кілька тижнів розкриття інформації щодо Roshen. За неофіційною інформацією, український президент оцінює вартість своєї корпорації у $ 3 млрд.

10. Запровадження безвізового режиму з країнами ЄС упродовж першого року президенства.

27 червня 2014 року президент Петро Порошенко підписав економічну частину Угоди про асоційоване членство України у ЄС. Однак подальша ратифікація цього документа і Верховною Радою, і парламентами низки європейських держав не дали поки що відповіді на запитання: коли українці отримають безвізовий режим із країнами Євросоюзу. Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що це станеться 2016 року.

Варто також нагадати, що серед обіцяного Порошенком рік тому, і набуття Україною членства в ЄС до кінця його президентського строку – тобто до 2019 року. 

Джерело: espreso.tv