Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

"Хлопці, ви найкращі, я вас люблю!" - останній бій капітана Юрія Бутусова

Фото: Цензор.НЕТ
Рівно два роки тому сержант 3-го полку спецназу Вадим Довгорук в складі групи капітана Юрія Бутусова потрапив в засідку під час супроводження колони з Дебальцевого під час "перемир'я" 16 лютого 2015 року.

В інтерв'ю "Цензор.НЕТ", яке ми взяли разом з Вікою Ясинською, Довгорук розповів про те, як загинув капітан Бутусов, з яким він був до останнього подиху. Машина з пораненими, яка йшла за його БТРом, завдяки цьому бою зуміла розвернутися і врятуватися.

"Юра Бутусов був раніше моїм командиром групи, але потім нас розкидало, виявилися в різних групах. Спецназ 3-го полку супроводжував колони з Бахмута в Дебальцеве. Юра підійшов до мене на базі, запитав: "Вадос, підеш зі мною в групі? Потрібні люди з досвідом". Я сказав: "Командир, з тобою - піду".

Ми поважали, Юру, він справжній. У нас не було своєї "броні", і нам надали бронетранспортер 101-ї бригади охорони. Нам поставили завдання охороняти колони. Противник вже був на цій дорозі, вона одна залишилася тоді в Дебальцевому. Туди і назад ми прорвалися з боєм. Обстріли були постійні, зі стрілецької зброї, і тому командир нам наказав перебувати всередині БТРа, і ми йшли на швидкості, відповідав баштовий стрілець. Це був ризик, але у нас виходило. І ось нам знову поставили завдання провести конвой у Дебальцеве, і знову ми проривалися під обстрілом і з боєм. Ми потрапляли в засідки разів п'ять, або шість. Завдання на вихід нового конвою нам поставили в штабі 128-ї бригади. Там два якихось полковника дали новий маршрут на вихід з Дебальцевого. Не той, за яким ми йшли раніше, сказали, що противник уже все оточив, а через місто. З нами в колоні йшла машина з пораненими і машина із загиблими. Нам дали БМП - Юра поставив її в замикання. А наш БТР йшов першим. Але вийшло так, що цей новий маршрут, який нам дали, вів прямо на позиції противника. "Сєпари" вже зайшли в Дебальцеве, і ми заїхали до них. Юра наказав збільшити швидкість, кулеметник відкрив вогонь. По нас почали бити з усіх боків. А інші машини завдяки цьому врятувалися. Головне, машина з пораненими повернула і пішла. Ми тут же отримали попадання з гранатомета - в правий борт, а потім в лівий борт. Я сидів поруч з командиром - і тут вибух.

Юра був у свідомості і скомандував всім вибиратися з машини. Він відразу зрозумів, що не втекти. В кишені у командира була граната, для себе, остання ... Юру поранило першим вибухом, він закричав: "Хлопці, ви найкращі, я люблю вас! Вибачте, якщо що було не так!"

Тут я втратив свідомість, впав на підлогу. Відкриваю очі - а у мене руку відірвало. А командир, важко поранений, на моїй руці цілої лежить. Мій товариш, Віталій Федитник, він весь на мені лежить, неживий уже.


Сержант 3-го полку спецназу Віталій Федитник, загинув 16 лютого 2015-го

І ось я відкриваю очі, Юра поруч, він теж в свідомості. Кажу: "Командир, не можу поворухнутися, допоможи". Юра якось зумів посунутися, звільнив мене і показує: "Руку мені посікло, давай ти". А я: "Ну і що ти мені показуєш, подумаєш, посікло, а у мене взагалі руки немає!" І я йому показую - у мене руку відірвало, вона в рукаві лежить, а її можна як хочеш крутити. І тут ... ми як засміялися обидва! І ось сидимо ми, ржемо, я руку свою качаю.

Замовкли. І тут Юра мені: "Вадос, вибач, що так вийшло". А я йому - "Командир, все нормально". Він: "Давай вибиратися будемо".

Та тільки бачу, у нього-то ще й весь бік посічений. І осколками його буквально до броні прикувало. Боляче йому страшно, не вирватись, намагається повзти. А кров не зупинити .... Закричав, руками не виходить вибратися, так він ногами впирається, виштовхує себе! Не хотів здаватися. І ми випали з БТРа. Я підповз до нього - а командиру на обличчя падають сніжинки і не тануть...

Страшних моментів на війні у мене було багато - і вибухи і смерті. Але, напевно, найважче - бачити, як на мені лежав загиблий товариш, і як на моїх очах помер командир, який ще пару хвилин тому був живий і говорив, що йому дуже боляче і жарко. А я дивився на нього і розумів, що нічим, нічим не можу йому допомогти. Ось цю безпорадність я забути не можу...

Коли виліз із БТРа було дуже погано, паморочилося в голові. Джгут я не міг сам накласти, але, напевно, в рану забився одяг, і ще сильний мороз був мінус 20 градусів, це і врятувало. Я відійшов від дороги скільки міг, метрів на триста. Повз "Сєпари" йшли - а я прикинувся мертвим. Думав, наші проб'ються, витягнуть. На цьому місці я пролежав чотири дні. І стільки думок передумав... Був сильний мороз, особливо вночі, вітер, мені грітися нічим, і я лежу, дивуюся, як так, раніше бувало вийдеш на холод, за півгодини замерзнеш, а тут лежу без руху не перший день, і живий.

Поруч займали позиції "сепарські" і російські танки. Помітно було, по обличчях, очі розкосі. Один з танків став в 15 метрах від мене і мало не добу бив по наших позиціях. А я лежав, думав, ні, не буду повзти в полон здаватися. Якщо знайдуть, то знайдуть, а якщо замерзну - значить така доля. Їв сніг - більше нічого не було, та й пити хотілося. 19-го ввечері, на четвертий день, мене виявив випадковий "сепарський" патруль з бригади "Привид". Підійшли, перевірили і не пристрелили, а надали допомогу. Потім доставили мене в госпіталь, врятували мене. Але ноги сильно обморозилися. Весь госпіталь був забитий пораненими "сєпарами", але лікарі зробили що могли. Але обморожені ноги врятувати не вдалося, їх довелося ампутувати. Потім мене обміняли, і лікарі Київського опікового центру повернули мене до життя.

На жаль, двоє моїх товаришів - Сергій Глондар і Олександр Коріньков, взяті в полон в цьому бою, до сих пір знаходяться в руках противника. Я дуже хотів би, щоб вони скоріше повернулися додому.

Сьогодні, на другу річницю бою, я сам за кермом машини їду в Бахмач, на могилу мого командира, Народного Героя капітана Бутусова, пам'ять про Юру залишиться зі мною назавжди".

 

Джерело: Юрій Бутусов / Цензор.НЕТ

Це дальність, дурню. Українські F-16 поки не зможуть протистояти російським Су-35 з ракетами Р-37. Частина 3 – Том Купер
Це дальність, дурню. Українські F-16 поки не зможуть протистояти російським Су-35 з ракетами Р-37. Частина 3 – Том Купер
Роль ризиків у війні. Захід повинен переконливо показати, що він не боїться конфронтації з росією – Фабіян Гоффманн
Роль ризиків у війні. Захід повинен переконливо показати, що він не боїться конфронтації з росією – Фабіян Гоффманн
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер