Німеччина здає Україну Росії
Боротьба за міжнародну орієнтацію України - перетягування канату між Росією і ЄС - призвело до масових демонстрацій у Києві. ІP Journal запитав у соціал-демократа і експерта з проблем Росії Гернота Ерлера про те, що у Європи пішло не так з Україною. Він попереджає, що німецькі та європейські політики роблять помилку, чітко стаючи на сторону української опозиції.
IP: Пане Ерлер. Президент Німеччини Йоахім Гаук щойно оголосив, що він не буде присутній на Олімпійських зимових іграх в Росії. Ви добре відомі в якості експерта і друга Росії.
Гернот Ерлер : ... це звучить майже як звинувачення.
IP: Ні, це не було звинувачення. Але ми хотіли б попросити вас пояснити нам ситуацію довкола Росії. Німеччина та Європа обрали правильну тактику?
Ерлер : Важливість Росії є набагато більшою, ніж це іноді розуміє громадськість як у Німеччині, так і на рівні ЄС. Протягом багатьох років змінюючи один одного, німецькі уряди проводили по суті одну політику щодо Росії. Економічне співробітництво є першим з трьох факторів. Кожен уряд Німеччини, разом з бізнес-спільнотою, завжди були зацікавлені в зміцненні економічних зв'язків. Другий фактор заснований на нашій потребі в співпраці з Росією за деякими міжнародними зобов’язаннями. Існує проблема транзитних прав для німецьких солдатів, наприклад. Бундесвер планує повернути велику частину його обладнання з Афганістану наземним шляхом. Останнім часом Росія також відіграє дуже конструктивну роль у вирішенні міжнародних конфліктів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС вперше зіткнувся з такою моделлю поведінки, як у Януковича, - Йошка Фішер
ІP: Будь ласка, поясніть.
Ерлер: Росія зробила конструктивну пропозицію по Сирії. Це багато дало, щоби уможливити мирну конференцію з проблем Сирії в Женеві в січні. Без Росії Сирія б не відмовилася від своєї хімічної зброї. Росія зіграла також важливу роль у питанні з Іраном. Залишається актуальним, що ми зможемо вирішувати такі проблеми, як зміна клімату, енергетична безпека, водні ресурси і продовольча безпека , якщо співпрацюватимемо з такими країнами як Росія чи Китай . Це вже третій стовп співпраці . Ось чому Німеччина та ЄС мають стратегічне партнерство з Росією.
IP: Але внутрішня політика Росії викликає все більше нарікань?
Ерлер : Тут є багато чого, що можна критикувати. Є обмеження громадянських прав, дискримінація меншин і спроба кримінального переслідування частина опозиції . Це не додає честі Росії в очах громадськості. Ми як і раніше сподіваємося на конструктивний діалог з російським урядом з цих питань. Але все це насправді не скасовує ті моменти, які я перерахував . Ось чому основні напрямки німецької та європейської політики залишаються незмінними.
IP: Яку роль відіграє конфлікт навколо України?
Ерлер: Ситуація в Україні зайшла в глухий кут. Дуже можливо, що ЄС не розуміє проблему.
IP: Не могли б ви пояснити?
Ерлер : Все почалося з програми Східного партнерства у 2009 році, яка була ініційована Польщею за активної підтримки Швеції. Варшава хоче схилити ЄС до надання у перспективі членства Україні. З польської точки зору це було дуже зрозуміло. Але інші країни ЄС не поділяють цю думку. Вони відкинули питання надання Україні перспектив вступу до ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна не може брати участь у двох митних союзах. Такі правила СОТ, - канцлер Німеччини
IP: Замість цього, Київ отримав пропозицію Угоди про асоціацію?
Не забувайте про загальні наміри політики сусідства ЄС: ЄС хотів би розвивати транскордонне співробітництво на основі свого власного історичного досвіду. Східне партнерство повинно було поліпшити регіональне співробітництво, продемонструвати досягнення прогресу у небезпечних заморожених конфліктах у Придністров'ї, Південній Осетії, Абхазії і Нагірному Карабаху. Але це не спрацювало. Жоден з цих конфліктів не було вирішено. Замість цього, інтенсивна робота зосередилася на домовленостях про асоціацію. ЄС запропонував Україні дуже далекосяжну угоду вільну торгівлю, щоб компенсувати ненадання їй перспективи приєднання. Ця угода була розроблена як свого роду підсолоджувач. Але для Росії це сталосигналом тривоги.
IP: Як Москва відреагувала?
Ерлер: У 2011 році Путін запропонував створити Євразійський союз, свого роду митний союз країн Сходу. Але це створює нові проблеми. В основному з технічних причин, приєднання України до Євразійського союзу було би неможливим, якби вона підписала широкомасштабну угоду про вільну торгівлю з ЄС. Однією з причин є те , що Казахстан і Білорусь не є членами Світової організації торгівлі. Проте, ЄС ніколи не піднімав питання про те, що Євразійський союз і угода про асоціацію з ЄС були взаємовиключними.
IP: До саміту у Вільнюсі.
Ерлер: Так. Напередодні цього саміту Путін закрутити гайки. Ціни на газ були одним із прикладів. Український шоколад, який був експортований протягом багатьох десятиліть, раптом перетворився на неякісну продукцію. У той же час, однак, Міжнародний валютний фонд також втрутився. Він несподівано ввів нові умови для Україні щодо подальших кредитів. У свою чергу, ЄС почав також грати на проблемахна угоди між МВФ і Україною . Це означало, що Україна раптом загорілася з обох сторін - зі сходу і Заходу.
IP: Зрештою, президент Янукович відмовився від підписання Угоди про асоціації з ЄС.
Ерлер: Це правда. Але Україна не збирається вступати до Євразійського союзу негайно. Це означало б гримнути дверима ЄС. Замість цього Янукович продовжує грати в гойдалки. І ми повинні використати цю ситуацію невизначеності для пошуку чкогось серединного шляху. Чи є способи надання Україні значних торговельних переваг, які не суперечать інтересам Росії? Це технічний процес, який потребує уточнення.
IP: Але реальною проблемою є незалежність України від Росії. Це не технічне питання.
Ерлер: Звичайно не зовсім. Однією з основних проблем є російський погляд. Росія бачить зближення України з ЄС як свого роду порушення кордонів. Ви не можете просто ігнорувати багатовікові відносини між Росією і Україною. Тобто те, що не може бути виправлене за допомогою технічного процесу. Але перше, що ми повинні вийти з нинішньої ситуації холодної війни. Ми повинні здійснити кроки до розрядки, кроки, які створюють для нас проблему взаємної напруги. Люди в Києві вважають, що демонстрації можуть змусити уряд зрештою підписати асоціацію угоду ЄС. Але якщо це відбудеться, Росія здійснить значні кроки . Як виходити з цієї ситуації? Без збільшення тиску. Не кажучи кожен день, що двері відкриті. Очевидно, що двері відкриті. Ми б краще говорити про те, як зробити Євразійський митний союз і угоду про вільну торгівлю ЄС сумісними.
IP: Чи повинна Росія бути включена в ці переговори?
Ерлер: Це те, чого Росія зажадала. ЄС вів переговори з Україною протягом багатьох років, і обидві сторони були майже готові підписати угоду. І тоді Росія прийшов і сказала: давайте вести тристоронні переговори. Безпосередньо у цій ситуації ЄС не міг погодитися на ці вимоги. У довгостроковій перспективі, однак, доведеться включити російську сторону в процесі посередництва.
IP: На даний момент посередництво виглядає не дуже ймовірним. Німеччина і ЄС дуже чітко стали на бік української опозиції.
Ерлер: Я думаю, що було неправильним те, що пан Вестервелле відвідав демонстрації. Якщо ви відвідуєте країну, це нормально, щоби зустрітися з представниками опозиції, а також з людьми з уряду. Але щоб вийти на вулицю і приєднатися до демонстрації - це нонсенс. Не кажучи вже про те, що Свобода, одна зі складових української опозиції, явно націоналістична і вкрай права організація. Якщо пан Кличко працює з ними, це його справа. Пан Вестервелле мав дивитися більш уважно.
IP: Топ Дипломат ЄС Кетрін Ештон також відвідали демонстрації.
Ерлер: Існує одна річ, якої я не розумію: як можна запропонувати в якості посередника, який, очевидно , займає одну сторону? Це не викликає довіри. В Україні ЄС зробив занадто багато прорахунків. ЄС також думав, що може виставити в якості попередньої умови для підписання Угоди про асоціацію звільнення Юлії Тимошенко. Але через наявність тиску з боку Росії, серед інших факторів, Україна не мала наміру підписувати угоду за будь-яку ціну, так що не було ніякого способу висунення умов.
IP: Тимощенко залишиться у в'язниці?
Ерлер: Це те, що я припускаю, принаймні, поки нинішній уряд перебуває при владі.
IP: Як ви вважаєте, зважаючи навеличезні очікування, що українці мають стосовно Європи: чи матиме ЄС бажання говорити в подальшому про вступ України до Євросоюзу?
Ерлер: Це те, що він буде робити. Прямо зараз в Європі немає абсолютно ніяких підстав для нових обіцянок іншим країнам. Було б нереалістично очікувати іншого. І це б спровокувало російську сторону ще більше, якщо ЄС не просто запропонує асоціацію та вільну торгівлю, але й вступ до ЄС. Політичний клас в Росії буде розглядати це як абсолютну провокацію і зробить все, щоб зупинити цю провокацію.
Оригінал: ІP Journal
Переклад: facebook.com/Константин Бондаренко
