Сланцевий газ: горить добре!
Історія розвитку видобування сланцевого газу в Америці пропонує нові надії у важкі часи. Перший крок було зроблено в кінці 1990 року, коли нині легендарний техаський нафтовик Джордж Мітчелл розробив доступний спосіб видобування природного газу, що знаходиться в сланцевих породах та інших геологічних утвореннях.
Спосіб видобування включає в себе підрив породи сумішшю з води, піску і хімічних речовин, - техніки, що відома як гідророзрив пласта, або "фрекінг". Індустрія сланцевого газу Америки з тих пір пробурила 20 тис свердловин, створила прямо і побічно сотні тисяч робочих місць, і забезпечила багато дешевого газу. Це - величезна перевага для американської промисловості і аргумент, що заспокоїв тих, хто надто турбувався про американську енергетичну безпеку.
Революція повинна продовжуватися, - йдеться у звіті, опублікованому на цьому тижні Міжнародним енергетичним агентством (МЕА). При нинішніх темпах виробництва в Америки є столітній запас газу, половина якого зберігається в сланцях та інших "нетрадиційних" утвореннях.
Світове виробництво газу може збільшитися на 50%. Фото: halapic.com
Технологія повинна також розвиватися в Китаї, Австралії, Аргентині та Європі. Світове виробництво газу може збільшитися на 50% між 2010 і 2035 роками, а нетрадиційні джерела постачання повинні забезпечити дві третини економічного зростання.
Однак, деякі фактори можуть запобігти цьому. Багато з цих факторів, які призвели до газового буму в Америці, в тому числі ліберальне регулювання роботи трубопроводів (яке призвело до збільшення розвідки газу дрібними виробниками), влучне субсидування і велика наявність бурових установок,- цього не існує в інших країнах.
Така виняткова швидкість розвитку технології, як у США, навряд чи повториться. Більша загроза пов'язана з екологічними протестами, особливо в деяких європейських країнах, що може вбити зародження промисловості сланцевого газу в Європі. Франція та Болгарія заборонили фрекінг. Зелені в Америці та Австралії також гуртуються в боротьбі проти галузі.
Рух проти фрекінгу має вагомі підстави для занепокоєння. Виробництво сланцевого газу використовує багато енергії і води, і може викликати забруднення в декількох напрямках. Однією з проблем є можливе забруднення водоносних горизонтів метаном, речовинами і радіоактивними відходами в результаті фрекінгу. Невідомо, чи так є насправді, але це є можливим там, де шахтні колодязі, що проходять через водоносні горизонти, були погано закриті.
Інша проблема така, що суміші фрекінгу через шахтні колодязі можуть просочуватися у грунтові води. Є більш серйозні побоювання, що велика кількість метану, потужного парникового газу, може виділятися протягом всього процесу розвідки і видобутку газу. Дехто навіть стурбований тим, що вибухи зможуть викликати землетруси - особливо після того, як із ними були пов'язані близько 50 крихітних підземних поштовхів на півночі Англії в минулому році.
Виробництво сланцевого газу використовує багато енергії і води. Фото: popularmechanics.com
Але із ризиками, пов'язаними із видобуванням сланцевого газу можна впоратися. Правильно забетоновані шахтні колодязі не дають витоків, відходи можуть бути зібрані і дезактивовані; запобігання вентиляції і спалюванню газу обмежить викиди метану до прийнятного рівня, а ризики від підземних поштовхів, які зазвичай виникають в результаті звичайного нафто-і газовидобутку , можна зменшувати через ретельний моніторинг.
За оцінками МЕА, такі заходи додадуть 7% до середньої вартості сланцевого газу. Це невелика плата за охорону навколишнього середовища і розвиток перспективної галузі.
Створюючи певні екологічні ризики, газовий бум принесе також важливі екологічні переваги. Спалювання газу виробляє вдвічі менше вуглекислого газу, ніж вугілля; отже, там, де газ замінює вугілля, викиди скорочуються. Викиди Америки впали на 450 млн тонн протягом останніх п'яти років, більше ніж у будь-якій іншій країні. За іронією долі, докладаючи набагато більше зусиль для боротьби зі змінами клімату, Європейський Союз спостерігає збільшення своїх викидів, почасти через збільшення вугільної енергетики у відповідь на високі ціни на газ в Європі.
Чистий, але не достатньо
Сам по собі перехід на газ не призведе до скорочення викидів до рівня, який необхідний, щоб уникнути високого ризику серйозних змін клімату. Це вимагатиме набагато рішучіших заходів із впровадження поновлюваних джерел енергії та інших екологічно чистих технологій, починаючи із підвищення цін на викиди вуглецю через дію ринкових механізмів. Або - що є кращим варіантом, - запровадження податку на викиди вуглецю. Уряди звісно не бажають робити ці кроки, особливо в наші важкі часи. Тим не менш, вони повинні планувати ці дії, і в найближчі роки дешевий газ може допомогти вивільнити грошові кошти для збільшення інвестицій в низьковуглецеві технології. В іншому випадку користь від цієї справи буде змарновано.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
