Заборона секс-індустрії: голі амбіції
У 2009 році були запроваджені штрафи і тюремне ув'язнення для сутенерів (повій в Ісландії вважають жертвами). У 2010 році поза законом опинилися стриптиз-клуби. У лютому цього року уряд вирішив переглянути інтернет і запустив ідею про заборону порнографії із елементами насильства або приниження людської гідності, тобто майже усю порнографію, як вважає більшість ісландців.
Жодній країні ще не вдалося повністю взяти під контроль комерційний секс - ні шляхом легалізації, ні шляхом криміналізації. Однак, в усьому світі, особливо в багатих демократичних країнах, політики уважно стежать за успіхами Ісландії і можуть наслідувати приклад країни, якщо він буде вдалим.
Пропозиції уряду Ісландії перебувають на ранніх стадіях свого розвитку і вони ще можуть втратити свою актуальність після виборів 27-го квітня, які уряд, як очікується, програє. Однак, його плани ставлять Ісландію в якийсь дивний список країн. Саудівська Аравія також забороняє стриптиз-клуби, проституцію та порнографію. А крім того, забороняє жінкам водити авто, виходити з дому без дозволу чоловіка та обмежує їх право голосу. Глобальний звіт про гендерну рівність за 2012 рік Всесвітнього економічного форуму, який порівнює прогрес 135 країн у їх ставленні до рівності статей, ставить Саудівську Аравію на 131-е місце.
Прем'єр Ісландії Йоханна Сігурдардоттір - єдина у світі жінка-прем'єр, яка визнала, що вона лесбіянка. Фото: gouts-doux.fr
Тим не менш, Ісландія - це країна, яка рішуче підтримує жінок. Половина кабінету міністрів і 25 з 63 членів парламенту Ісландії є жінками. Країною керує єдина у світі прем'єр-міністр, яка відверто визнала себе лесбіянкою. Ісландія також виступає за секс. В ісландських супермаркетах поруч із виходом продають презервативи і міні-вібратори. Новий фільм про статеве виховання розповідає підліткам, що секс повинен бути тим, що вони можуть хотіти робити знову і знову. Близько 65% дітей в Ісландії народжені поза шлюбом – це більше, ніж у будь-якій іншій країні, що є членами ОЕСР. Одностатеві шлюби були узаконені 2010 року, геї та лесбіянки можуть всиновлювати дітей. Авіакомпанія Icelandair провела рекламну кампанію під гаслом: "Мрієте про "брудні" вихідні в Ісландії?".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд Данії пропонує карати за користування послугами повій
Ініціативи проти секс-індустрії в країні просуває потужний феміністський рух. "Боротьба з онлайн порно, особливо тим, яке пропагує насилля, є частиною широкої політики по захисту дітей і скорочення масштабів сексуального насильства", - розповідає Халла Гуннарсдоттір, політичний радник міністра внутрішніх справ, який запропонував цей закон. Але чим більш амбітними стають заходи Ісландії в її війні проти секс-індустрії, тим меншим буде успіх країни.
Найбільш ефективною в Ісландії була заборона на роботу стриптиз-закладів. В кінці 1990-х - на початку 2000-х їх діяло близько 15, в основному в столиці і навколо неї. У Рейк'явіку, нагадаємо, проживають дві третини із 322 тис громадян Ісландії. Це був багатомільйонний бізнес, каже кримінолог з університету Ісландії Хельгі Гунлаугссон.
На сьогодні в Ісландії діють лише два стриптиз-клуби. Фото: grapevine.is
Колбрун Халлдорсдоттір, на той час член парламенту, наполягав на забороні стриптиз-закладів, вважаючи, що вони пов’язані зі сферою обігу наркотиків і проституцією, а також тут порушуються права жінок.
Сьогодні залишаються тільки два такі клуби. І жоден із них не можна назвати класичним стрип-баром. Strawberries, який розташований в центрі Рейк'явіка, називають баром із розпивання шампанського. Джентльменам тут запропонують поринути у світ танцівниць і гарячої розваги.
Однак, у березневий четверговий вечір бар чомусь був порожнім. У кутку сиділа самотня знудьгована дівчина, одягнена в рожеве бікіні, міні-спідницю і сріблясті чоботи. Інші пліткували або возилися зі своїми мобільними телефонами. У закладі можна замовити собі пляшку Lambrini Bucks Fizz разом із приватною танцівницею за 17 тис ісландських крон ($ 144) на 12 хвилин; за 70 тис ісландських крон можна отримати пляшку Moët et Chandon і годину із танцівницею. Незважаючи на високі ціни, жінки наголошують, що вони пропонують лише танці. Клуби працюють у будівлях за фіксованими адресами та освітленими оголошеннями, і це означає, що поліція може легко контролювати цей бізнес, на відміну від бізнесу повій.
Ім'я та сором
В судах Ісландії було всього лиш 20 справ, пов'язаних з проституцією. Фото: sbs.com.au
Тим часом, проституцію все важче контролювати і викорінити. Кілька повій працюють на перехрестях вулиць. Деякі з них пропонують рекламу через сайти знайомств. Сайти запевнюють, що вони видаляють підозрілі профілі, але одна колишня ісландська повія каже, що тепер їх можна знайти, шукаючи оголошення, які використовують знак долара замість букви "S". Єва (вигадане ім'я) розповідає, що працівники секс-бізнесу також передають інформацію про своїх клієнтів з вуст у вуста. У такій маленькій країні, як Ісландія, це може призвести до виникнення певних проблем: одного разу їй надійшов запит від людини, чий голос був схожий на голос її дядька.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Секс-курси для дівчат. Нема чого соромитись
Досі в судах Ісландії було всього лиш 20 справ, пов'язаних з проституцією. Більшість із них закінчилися винесенням обвинувальних вироків. Але імена цих осіб, визнаних винними, залишаються невідомими для громадськості. Штрафи досить незначні, тому гласність могла б послужити додатковим стримуючим фактором, особливо у крихітній Ісландії. Єва каже, що закон тільки тоді зможе змінити ситуацію, коли люди будуть розуміти, що їхні імена оприлюднять.
Навіть у поліції погоджуються, що за виконанням цього закону потрібно ретельніше слідкувати. Проте, помічник прокурора у відділку боротьби із секс-злочинами поліції Рейк'явіка Сігрідур Хьолтестед каже, що їм не вистачає коштів і персоналу, тому вони концентруються на розслідуванні справ про згвалтування та жорстоке поводження з дітьми. Гудрун Йонсдоттір, глава Stigamot, центру підтримки жертв сексуального насильства, ставиться до цього досить скептично. Вона стверджує, що поліція сама вирішує, куди направляти свої ресурси і думає, що відсутність механізмів реалізації – це свідомий вибір.
Як це визначити
Уряд Ісландії хоче заборонити насамперед порнографію з елементами насильства. Фото: guardian.co.uk
Заборонити порнографію найважче. Її поширення і збут є незаконними в Ісландії з 1869 року. Порушення закону теоретично карається штрафом або шестимісячним терміном ув'язнення. Насправді у трьох хвилинах ходи від головного поліційного управління Рейк'явіка розташовані два секс-шопи, які продають «шведський стіл» із різноманітних фільмів і журналів - від "Іспанської Школярки 2" до "Транссексуал-Condas". Жоден з цих магазинів не стикався з будь-якими проблемами. Як і у випадку з проституцією, відсутність механізмів реалізації залежить частково від нестачі грошей - через те, що ресурсів не вистачає, вони йдуть головним чином на боротьбу з дитячою порнографією.
Заборона на хтивий матеріал в Інтернеті, як кажуть її прихильники, є природним продовженням нинішнього законодавства. Сьогодні все менше клієнтів купують порно в друкованому вигляді. Гуннарсдоттір каже, що головною турботою уряду є порнографія з насильством, і уряд хоче, щоб закон це відображав. Однак, для цього потрібне чітке визначення порнографії.
Роберт Спано, декан юридичного факультету Університету Ісландії каже, що закон повинен включати визначення статевого акту із елементами насильства або приниження людської гідності. Він також очолює Постійний комітет з кримінального права Міністерства внутрішніх справ Ісландії, який працює над переосмисленням поняття порнографії з метою внесення поправок до Кримінального кодексу. Як приклад він наводить законодавство Норвегії, де заборонена порнографія, яка зображає секс із застосуванням насильства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Таблоїд Bild: Україна - країна повій
Виконавчий директор Міжнародного Інституту сучасних засобів масової інформації Смарі Маккарті стверджує, що, незалежно від визначення, заборона буде юридично сумнівною, технічно неможливою і неефективною. У відкритому листі до міністра внутрішніх справ Огмундура Йонассона він та інші противники закону порівняли заборону порнографії в Інтернеті до репресій у Китаї, Ірані та Північній Кореї. Маккарті наполягає, що Конституція Ісландії забороняє цензуру.
Спано на це відповідає, що конституція також дозволяє уряду "захищати суспільну мораль". Прихильники вказують на наявні обмеження на свободу слова у випадку дитячої порнографії та розпалювання ненависті. У такому випадку, кажуть вони, варто обмежити також насильницьку порнографію.
Цю заборону буде складно запровадити з точки зору філософії і практики. Хілдур Сверрісдоттір, член міської ради Рейк'явіка і редактор книги про сексуальні фантазії жінок резонно запитує, чи стосується насильство тільки того, що відбувається під час зйомок, чи можливо, того, що переглядає згодом аудиторія. Що гірше: ненасильницьке порно за участю жінки під впливом наркотиків або садистське порно за добровільної згоди учасників? Уряду доведеться вирішити, про що він турбується найбільше: про права порноактрис, або про права інших жінок, які потребують захисту від чоловіків, які переглядають порнографію.
Фото: 2oceansvibe.com
Чорний список онлайн порно, який існує у Данії та Австралії, може призвести до заборони невинних веб-сайтів. Список Данії, який у 2008 році опублікував WikiLeaks, включав окремі не-порнографічні сайти, які були заборонені помилково. Національний білий список з переліком всіх дозволених сайтів також не вирішить проблеми. Забороняти компаніям-операторам кредитних карток перераховувати гроші за онлайн порно було б безглуздо: цього товару є багато у вільному доступі.
Досягнути дотримання заборони буде дуже важко, і чи потрібно це робити? Є багато анекдотів про шкоду, якої може завдати порнографія. Торбьорг Свейнсдоттір з ісландського центру для дітей, які зазнали сексуального насильства, каже, що діти, які переглядають порнографію демонструють схожі симптоми з тими людьми, які зазнали насильства. Менеджер притулку для жінок, які зазнали насильства, Сігтрудур Гудмундсдоттір зазначає, що жінки все частіше кажуть, що насильство, якого вони зазнають, зумовлене використанням їх чоловіками порнографії. Помічник прокурора Хьолтестед каже, що поліція повідомляє про збільшення числа згвалтувань після перегляду порнофільфмів: "Це схоже на копіювати-вставити або на імітацію злісного порно".
Потрібно шукати більше доказів. Дослідження професора психології в Університеті Каліфорнії в Лос-Анджелесі Ніла Маламута показує, що перегляд порнографії збільшує ризики агресивної поведінки, але тільки у чоловіків, які вже налаштовані до сексуальної агресії. Іншими словами, таке порно не перетворює звичайних чоловіків на насильників. Дослідження, проведене в Америці, Німеччині, Данії та Швеції в 1970-х і 1980-х роках, а в останні роки у Китаї, Фінляндії, Японії, а також інших країнах, показують, що, в той час як порнографія стала більш доступною, кількість згвалтувань в цих країнах залишалася стабільною або навіть зменшилася.
Ніхто не може довести, що насильницька порнографія автоматично призводить до сексуального насильства. Фото: manboobz.blogspot.com
І все ж, важко зробити загальні висновки про вплив порнографії в різних країнах, каже Маламут, адже потрібно брати до уваги дуже багато змінних.
Симон Луї Лаженесс з Монреальського університету вивчає роль порнографії в житті чоловіків, а також те, як це позначається на їх ставленні до сексу. Він каже, що половина чоловіків, які дивились порнографію, розповідають, що їх погляди змінились, а половина каже, що не змінились. При розробці своїх досліджень він хотів з'ясувати, наскільки поширеним є перегляд порно. Він запитав, чи є чоловіки-добровольці в університеті, які ніколи не дивились порно. Він не знайшов жодного.
Відверта шкода
Ніхто не може довести, що насильницька порнографія автоматично призводить до сексуального насильства, визнає Гуннарсдоттір. "Але протилежного ми також не можемо довести", - додає вона.
За її словами, якщо поліція і ті, хто працює з жертвами сексуального насильства, будуть переконані, що такий зв'язок існує, "цього буде достатньо, щоб уряд почав вживати заходів протидії". Противники кажуть, що уряду краще зосередитися на поліпшенні статевого виховання.
Ісландія є крихітним, однорідним і законослухняним островом. Важко знайти іншу ліберальну демократію, де запровадження заборони на секс-індустрію може бути більш простішим. І тим не менш, успішне накладення заборони може викликати величезні витрати і принести невизначені вигоди.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
