Медичну реформу впроваджуватимуть в три етапи, в Нацслужбі здоров’я унеможливлять корупцію, - МОЗ
Про це заявив заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк в ефірі "Громадського".
"Поетапно будемо робити реформу. Не будемо робити великий вибух. Первинна допомога, потім вторинна, потім ліки. Будемо навчати, тренувати. За три роки всі адаптуються", — сказав Ковтонюк.
За його словами, до зими планується пройти повний цикл і забезпечити реформу з фінансової точки зору.
"Якщо ми з 1 січня не почнемо реформу фінансово – немає сенсу починати в цілому", - зазначив він.
Ковтонюк підкреслив, що багато поправок комітету з охорони здоров'я були враховані і тепер законопроект готовий до голосування.
"Ми маємо готовий до другого читання законопроект, всі формальності дотримані. Юридично ми забезпечені. Документ підписаний заступником голови комітету. Те ж стосується законопроекту 6604, який забезпечує зміни в бюджет щодо реформи", — додав він.
Також заступник міністра розповів про створення Національної служби здоров'я, яка передбачена законом про реформу медицини в Україні. За його словами, служба буде мати менші повноваження, ніж аналогічні установи на Заході. У той же час, вона стиснута різними "контролями", що дозволить виключити корупцію.
"Ми запобіжників проти розпорядження (коштами — ред.) на свій розсуд заклали дуже багато. Порівняно з іншими країнами, з яких ми брали приклад, у нас найбільш безпечна модель, де Національна служба здоров'я досить обмежена, стиснута різними органами з різних сторін. На Заході велику свободу і владу мають такі організації. Це дає їм можливість бути більш ефективними", – сказав Павло Ковтонюк.
Також він уточнив, що до запобіжників корупції відноситься те, що служба безпосередньо не отримує коштів.
"Гроші у нас лежать на казначейському рахунку. Це кошти державного бюджету і ця служба не тримає їх на своїх рахунках, з яких вона може їх вивести. Вона не володіє лікарнями — це друга річ", — зазначив чиновник.
Національна служба охорони здоров'я буде виконувати роль єдиного національного замовника медичних послуг.
Нагадаємо, що до 2020 року витрати держбюджету на медичні послуги зростуть з 55 млрд грн до 81,2 млрд грн
До слова, Україна опинилась на 64 місці за рівнем життя у рейтингу зі 128 країн. Найвищі бали, як і минулого року, Україна отримала за позиціями "харчування і базове медичне обслуговування" (98,47 зі 100) і "доступ до базової освіти" (97,52). Найнижчі показники - за позиціями "толерантність" (40,52) і "якість навколишнього середовища" (50,37).
