Ти не розвідник, ти - журналіст, а журналіст повинен бути готовий опинитися в полоні, - Сергій Лойко
Про це він розповів iPress.ua в рамках другого Media Forum у Львові.
"Я був вражений тим, що побачив в аеропорту. Я бачив багато смертей, багато крові, але те, що я побачив там... Ці обличчя, ці очі, закопчені руки, чорні обличчя... У них блищали очі від безсоння. У них була напруга від адреналіну, від 24-годинної війни. Це мене вразило. Один хлопець попросив: "Зніміть мій портрет", потім другий. Таких очей я не бачив на жодній війні", - розповів Сергій Лойко під враженням від зустрічі із захисниками Донецького аеропорту.
"Це ваша війна, ви повинні самі її переварити і про неї розповісти"
"Я бачив страх, відчай, але зараз я побачив щось нове: непохитність, як ніби це хороша художня література. Найбільше мене вразила реакція української публіки на фотографії, інтерв'ю, які з'явилися через п'ять місяців, після того, як ця драма почалася", - сказав журналіст.
Він розповів про те, чим, на його думку, є військові дії на сході України.
"Це ваша війна, ви повинні самі її переварити, про неї розповісти. Але зараз країна, яка разом з вами стукає у двері Європи, має армію. Але що ми бачимо? В армії продовжує існувати совкова структура. Офіцери не можуть нічого зробити, тому що начальство не дає їм щось зробити. Ми бачимо по телевізору, що один і той же спікер сухою мовою, змінюючи костюми, розповідає про те, що відбувається там. Журналісти повинні бути там", - переконаний Сергій Лойко.
ЧИТАЙТЕ: Я думав, що сам поїду на війну, а війна до мене приїхала, - Левко Стек, журналіст із зони АТО
Він навів приклади В'єтнамської війни та війни в Іраку – "якщо В'єтнамська війна висвітлила конфлікт між державою і пресою, то вже Іракська війна створила нові форми брифінгів, які конкретно розповідають про те, що сталося, але і там не вистачало іміджевої складової".
"Фотографії говорять більше, ніж будь-які інші слова. Ви пам'ятаєте другу Іракську війну. На війні був винайдений новий спосіб розповісти про війну - жити і знаходиться з хлопцями. Є небезпека при цьому стати знаряддям пропаганди. Ти потрапляєш в ситуацію, коли ти зобов'язаний військовим, офіцерам, повністю залежиш від цих військових. Твоє життя повністю залежить від нових друзів. Тут виникає тісний зв'язок - справжні контакти, і журналіст вже не може написати об'єктивно. Але це ложка дьогтю. Чим більш демократична держава, демократичніша армія - тим більше шансів, що тобі дадуть зняти те, що ти хочеш. Але навіть при цьому складно залишатися об'єктивним", - розповів кореспондент Los Angeles Times про особливості роботи журналіста на війні.
На думку Лойка, українські збройні сили нагадують армію Махна, хоча в цьому теж є свої переваги.
ЧИТАЙТЕ: Стандарти журналістики забороняють нам ставати на якусь сторону конфлікту, - Андрій Цаплієнко
"Якщо журналісти захочуть, то можуть потрапити в "Азов", "Дніпро-1", "Айдар", "Київ-1". Я, американський москаль з Техасу, потрапив у "Дніпро-1" та "Київ-1". Я не побачив там натовпи журналістів, які хочуть знімати. Це, безумовно, небезпечно, але є частиною нашої професії. Це гра в російську рулетку, але також наш обов'язок", - наголосив він.
Не менш важливо, за словами Лойка, є робота журналістів на окупованих територіях.
"Необхідно замінити сум на екшн - зробити брифінги - брифінгами. Не з "говорящою" головою, а з генералом"
"Існують одіозні структури – "ДНР" і "ЛНР", але, незважаючи на їх одіозність, у них налагоджена робота з пресою. Там можна отримати акредитацію. Тільки так можна працювати на окупованих територіях. Коли мене оголосили в розшук, я перебував у Слов'янську. Мені потрібно було поїхати, бо захворіла моя дружина. Виїхати мені допоміг російський журналіст, хоча до цього ми сперечалися про "розп'ятого хлопчика", - розповів Сергій Лойко.
ЧИТАЙТЕ: Русский либерал заканчивается там, где начинается, - Аласанія
Він констатував, що з самого початку конфлікту на Донбасі Україна програє інформаційну війну, навіть у своїй країні.
"Необхідно замінити сум на екшн - зробити брифінги - брифінгами. Не з "говорящою" головою, а з генералом. Не потрібна інформація з третіх рук. Держава має запровадити такий інститут, якому ви можете написати: "я не маю претензій, якщо зі мною щось трапиться". І ви, отримавши рекомендації, живете тиждень в аеропорту. Там повинен постійно бути якийсь журналіст. Зараз в аеропорту видима частина айсберга боротьби України за незалежність, за те, щоб на Майдані більше не будували барикади", - вважає російський журналіст.
За його словами, на війні немає нічого гіршого, ніж хибне уявлення.
"Ви - не розвідник, ви - журналіст. А журналіст повинен бути готовий опинитися в полоні", - попередив Сергій Лойко.
Олексій Коваленко, Христина Головко
