Венера пройшла диском Сонця
Побачити це можна було скрізь, окрім Західної Африки, Південної Америки та Антарктиди.
Проходження почалося вчора ввечері та закінчилось сьогодні о 7.49 за київським часом.
Венера перетинає лінію Сонце-Земля кожні 584 доби, проте побачити це явище неможливо, тому що площини Венери та Землі не збігаються. Орбіта Венери нахилена до земної на 3,39 градуса, тому побачити красиве явище можна тільки раз на 100 років.
Загалом повний цикл триває 243 роки. Протягом цього часу відбуваються дві пари проходжень з інтервалом у 8 років, одне в грудні, а друге – у червні. Між першою парою циклу та другою проходить 121,5 років, між другою та кінцем циклу – 105,5 років. А потім все починається знову.
Проходження Венери сонячним диском можна було спостерігати у 2004 році, а наступну пару можна буде спостерігати тільки у 2117 та 2125 році.
Можливість нових відкриттів
Перша документальна згадка про астрономічне явище датується 4 грудня 1639 року. Тоді британський священик Єремія Хоррокс та його друг Уільям Крабтрі спостерігали проходження та змогли вперше визначити кутовий діаметр Венери. Окрім того, вони визначили відстань від Землі до Сонця – 96 млн км. Хоча за сучасними уточненими даними ця відстань становить 149,6 млн км, на той час ці підрахунки були найбільш точними.
Також астрономи минулого під час спостережень за явищем змогли отримати перші дані про атмосферу Венери. Її існування помітив Михайло Ломоносов.
У 1761 році була організована одна з перших всесвітніх астрономічних кампаній, під час якої понад 100 людей урізних куточках світу спостерігали за проходженням. Тоді російський вчений помітив появу сяючого обідка навколо Сонця та висловив припущення, що це свідчить про існування атмосфери.
Астрономи сучасності завдяки проходженню Венери сонячним диском уточнюють методи пошуку планет біля інших зірок та ознак життя на них.
Увесь світ спостерігав за явищем
За цьогорічним проходженням спостерігали найбільші та найточніші телескопи світу. Серед них знаменитий орбітальний телескоп Хаббл, який дивився на Місяць, аби не пошкодити свою надчутливу діафрагму. Також Хаббл мав "зловити" частку сонячного випромінювання, що пройшла через атмосферу Венери, аби потім науковці вивчали її хімічний склад.
Цей експеримент має допомогти встановити, чи можливо таким чином вивчати склад атмосфер інших планет та дізнатись, наскільки малу концентрацію таким способом можна "упіймати".
Також за проходженням спостерігав європейський зонд Венера-Експрес на Шпіцбергені. Не могла цього пропустити й група астрономів, що організували експеримент Сутінки Венери.
Навіть у космосі люди спостерігатимуть за незвичним явищем. Це буде екіпаж Міжнародної космічної станції, астронавт якої Дон Петтіт буде стежити з модуля Купола – оглядового вікна МКС, з якого знімуть внутрішній захист.
Не залишаться осторонь від спостережень і зонд НАСА SDO та японський Hinode.
