Круто, коли люди бачать тебе на бордах, а потім приходять в бар і ти наливаєш їм коктейль, - Васілі
Як Ви визначаєте для себе поняття еліти в контексті сучасності? Які критерії і вимоги, на Вашу думку, є необхідними для того щоб бути гідним називатись справжньою елітою?
Ну, насправді немає чіткого визначення поняття еліти. В першу чергу еліта – це люди, які беруть на себе якусь відповідальність. Якщо людина бере на себе суспільну відповідальність на рівні політичних програм, життєдіяльності міста, району, - її можна називати елітою. Тобто, в моєму розумінні основний критерій – відповідальність.
Якщо ми говоримо про оновлення. Які на Вашу думку нові цінності мають прийти на заміну старим, зокрема в політиці?
По-перше, ми повинні змінити ставлення людей до самого поняття політики. Всюди в цивілізованому світі панує поняття "політика", - як людина з народу. В соціальній ієрархії він стоїть не на багато вище за своїх виборців. Це, по суті, людина якій суспільство довірило певний процес. Політик там не має жодних преференцій і робить ті ж речі, що і звичайна людина: просто на трохи іншому рівні. У нас же сформоване бачення політика як людини що їздить на дорогому авто, носить дорогі костюми, вирішує свої особисті проблеми через держслужбовців, всюди демонструючи свою статусність. От якраз це ми і маємо викорінювати! Політика мають бачити на вулиці, умовно кажучи, за кермом велосипеда, в супермаркеті, біля кіоску, чи то на прогулянці в парку з собакою. На жаль наразі у нас не так, але хочеться це змінити.
По суті ми і йдемо для цього в політику, зокрема я йду для цього. Я є власником кав’ярні і досі стою за барною стійкою. Мені цікавий такий feedback: коли люди бачать тебе на big boardах, а потім вони приходять в бар і ти наливаєш їм коктейль. Це сприяє такому невимушеному довірливому спілкуванню між політиком і виборцем, руйнуючи всі стереотипи . Вірю, що ми до цього прийдемо і нова формація політиків зможе сформувати такий тип політика і такий спосіб комунікації.
Чи здатна нова еліта сформувати нову політичну культуру?
Це питання мені здається пов’язане з попереднім питанням про нові політичні цінності. Так, безумовно здатна! Як ми звикли сприймати політиків? Це такий образ сивочолих мужів, котрі вже сиділи в парламенті і мають великий політичний досвід і багаж. Зараз приходить нова формація молодих людей з колосальною енергію, потужним зарядом, і в той же час, мають досвід. Наша команда, зокрема, створена за цими критеріями: це люди без політичного минулого, але беззаперечно - досвідчені професіонали своєї справи з великим енергетичним потенціалом. І саме цей досвід має допомагати нам будувати нові політичні тенденції і міняти підходи до політики: ми говорили про підхід людей до політиків, а тепер треба змінити підхід політиків до управління.
В чому Ви вбачаєте свою особисту відповідальність. Яка Ваша особиста місія?
Ну, хоча у мене немає самоцілі стати депутатом Київради, впевнений що мої колеги ними таки стануть (посміхається). Взагалі, в чому родзинка і весь кайф цього процесу? В тому, що в команді є класні фахівці в різних напрямках діяльності. Вже близько півроку у нас проходять розширені засідання фракції: ми виносили проекти рішення, подавали законопроекти на міському, обласному рівні, фактично імітуючи роботу в Київраді. Таким чином керівництво партії дало нам змогу навчитись системно працювати в команді і відчути на собі аспекти цієї роботи ще на підготовчому етапі, щоб потім було легше адаптуватись до вже реальних умов роботи. Тому у нас в команді є люди, які покривають увесь спектр напрямків роботи в Київраді.
Особисто я багато часу приділяв питанням розвитку малого і середнього бізнесу. Мені близький цей напрямок і я бачу, що і де можна в ньому покращити. В першу чергу, це відносини малого і середнього бізнесу з міською владою. Малий та середній бізнес є донором міського бюджету, тому цей напрямок критично важливий. Відповідно, більшість часу планую приділити саме цьому аспекту роботи Київради.
Яка роль сучасних інформаційних технологій і вільного доступу до глобального інформаційного поля для становлення нової еліти?
Роль інформаційних технологій зараз, без перебільшення, велика в будь-якій галузі. Що стосується сучасної політичної еліти, значення новітніх технологій важко переоцінити. До прикладу, якщо раніше для того щоб перейняти досвід Праги чи Берліну потрібно було туди безпосередньо їхати, то зараз це можна зробити практично вдома або в офісі через інтернет з філіжанкою кави, виділивши дві-три години на skype-конференції зі своїми партнерами. Знову ж таки, це пов’язано напряму і з законодавчою діяльністю, тому що багато законодавчих процесів, на рівні міста зокрема, вже були досконало розроблені в провідних столицях Європи і нам не потрібно винаходити велосипед, - достатньо перейняти і адаптувати вже напрацьовані ефективні практики. Загалом, технології - це економія часу, божевільна комунікація, ефективність в роботі, коли ККД підвищується в рази. Та й робота нашої команди в передвиборчому процесі була би практично неможлива без застосування цих технологічних інструментів.
Що для Вас особисто означає бути патріотом? Хто справжній патріот: людина, що активно всюди заявляє про свій патріотизм, виявляє свою любов до батьківщини в зовнішніх атрибутах, чи той хто тихо робить свою роботу?
Зараз багато хто спекулює на патріотизмі. В ситуації коли країна по суті перебуває в стані війни чинні політики та урядовці активно використовують це поняття в промовах, в передвиборчих гаслах і фактично нівелюють його значення.
Мені боляче спостерігати, як нівелюється значення Гімну: якщо раніше ми чули виконання Гімну і нас пробирало до сліз на очах і мурашок по шкірі, то зараз я піймав себе на думці, що, слухаючи його по десять разів на день, вже немає цих емоцій і відчуттів; і це є велика проблема. Треба розуміти, що це така тонка субстанція з якою варто бути дуже обережним, щоб не перегнути палицю. Тому, в моєму розумінні, люди котрі спекулюють на цій темі, є псевдо патріотами.
Патріотизм – це, в першу чергу, ставлення до того, що тебе оточує. Тобто, якщо своїми діями і вчинками людина виявляє патріотизм, то це відразу помітно і не потрібно про це кричати, вимахувати прапорами чи обвішувати машину символікою. Тому, мабуть, це щось інтимне для кожної людини: воно якщо є в середині, в глибині душі. – назовні надто нав’язливо його демонструвати не варто.
Інша справа - в часи революції чи на війні зовнішні вияви патріотизму мають своє безумовне мотиваційне значення. Але це там! А коли люди, сидячи в тилу, починають гратися цими цінностями, - це вже доволі небезпечний момент.
Як Ви визначаєте для себе питання відкритості? Наскільки Ви особисто готові бути відкритим як людина, і як політик, зокрема?
Я відкрита людина і, мабуть, інакше і не вмію! Я, як і вся наша команда, не можемо зараз називати себе політиками в повній мірі, - бо не маємо політичного минулого. І ми, насправді, цим тільки пишаємось. Ми вчимося! Все що ми маємо – це наш професіоналізм: якості і навики людей, котрі добре виконують свою роботу, знають що роблять, і вміють досягати результату.
Відкритість для мене – це стиль життя! У мене бізнес заснований на особистісному факторі і я не можу бути закритим за визначенням. Я би не зміг бути успішним закриваючись від людей. Фактично, - всі аспекти мого життя, навіть певні особисті сімейні моменти, є значною мірою відкритими і я із задоволенням про них говорю.
Відкритість – це означає бути щирим! Коли ти говориш, а люди тобі вірять, - це і є відкритість. Люди ж не дурні і завжди відчувають коли хтось лукавить. А коли ти щирий і природний, це завжди викликає здорову довіру. Ми в свої команді завжди акцентуємо на цьому увагу.
Перемога та поразка. Наскільки принципово для Вас перемагати? Якщо трапляється програвати, як переживаєте поразку? І чи був у Вашому досвіді приклад, коли тимчасова поразка врешті приводила до омріяного успіху?
Інколи, на якомусь етапі, поразка часто буває більш значимою за успіх. Є напрямки діяльності, де поразка завжди болісна і потрібно прагнути перемагати, а от в інших перемога зовсім не обов’язкова, а подекуди, зазнавши поразки розумієш: мабуть так навіть краще…
Сказати що в моєму житті були якісь серйозні падіння які б запам’ятались, мабуть ні. Все відбувалось достатньо еволюційно завдяки практичному складу розуму, а тому звик зазделегідь все планувати і вкрай рідко берусь за проекти, в результатах яких не впевнений. Це перше. По-друге, якщо я вже берусь за справу, то обов’язково доводжу її до логічного завершення.
Що стосується нинішньої передвиборчої кампанії, то все настільки глобально, настільки швидко, що вже не думаєш про перемогу чи поразку! Є ще в моєму житті таке правило: ніколи завчасно не турбуватися про результат! Якщо ти вже зараз робиш все якісно і чесно – результат прийде сам собою. Мене це правило ніколи не підводило, тому я впевнений в перемозі, і в цілому в правильності і цінності роботи нашої команди. Особисто для мене не так принципово чи буду я в списках Київради… Зараз важливий сам процес і він приносить мені задоволення!
Назвіть п’ять особистих пріоритетних цінностей.
На першому місці, безумовно, родина. Далі, це мої друзі і моє оточення. Чесність. Відкритість. І п’яте – мабуть, саме життя. В тому значенні, що ми живемо один раз, а тому потрібно вміти цінувати життя, не розмінюючись на дрібниці, присвячувати себе дійсно важливим речам, щодня шукаючи для себе нові виклики.
Яке Ваше хобі? Улюблені книжки? Фільми? Музика?
Моє хобі – це моя робота. Мені пощастило: я працював, і мені за це платили, і я продовжую цим займатись. За межами роботи – це моя родина, мій син.
Не можу назвати себе кіноманом, що відслідковує всі кіно-новинки. Коли є час, щось дивлюсь. Те ж саме стосується літератури та музики: не зможу назвати щось конкретне. Можливо, буде час, коли зможу дозволити собі пасивний відпочинок з книгою…
