RSS
СПЕЦПРОЕКТИ

Юрій Назаров: Київ не женеться за перемогами: найважливіше, щоб люди відчували себе комфортно

Директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров, який намагається перетворити Київ на розумне місто, розповів про проекти, які вже реалізовані та ті, що на стадії реалізації
В рамках проекту "iGeneration - покоління, що примножує", iPress.ua поспілкувався з Юрієм Назаровим – уродженцем Хмельницької області, директором Департаменту інформаційно- комунікаційних технологій виконавчого органу КМДА та людиною, яка розпочала перевтілення столиці України.
Юрій Назаров: Київ не женеться за перемогами: найважливіше, щоб люди відчували себе комфортно Юрій Назаров. Фото: kyivsmartcity.com

Як та коли виникла ідея Kyiv Smart City?

Більш ніж два роки тому, коли мером Києва став Віталій Кличко. Від самого початку мер хотів зробити владу максимально відкритою і використати в цьому процесі кращі міжнародні приклади. В результаті, першим проектом, який у нас з’явився, став Відкритий Бюджет міста. В рамках якого відображаються всі доходи та видатки місцевого бюджету. 

На той момент це було пріоритетне завдання - продемонструвати киянам, куди витрачаються кошти. Наступним кроком стало впровадження в Києві системи електронних закупівель. І на сьогодні у нас вже 2 млрд грн. бюджетних коштів зекономлено завдяки цьому сервісу.

А в листопаді 2015-го року був підписаний Меморандум щодо співпраці між владою, бізнесом та громадськістю. І презентована Концепція Kyiv Smart City 2020.

Яка ваша і Ярослави Бойко роль у цих проектах?

На сьогодні я є директором департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, однак на початку я був координатором ініціативи Kyiv Smart City і займався організацією всієї роботи цього руху. Ярослава Бойко - співкоординатор ініціативи і відповідає за співпрацю з бізнесом та громадськістю.

Яким чином відбувається робота з громадськістю?

Наприклад, у нас є проекти, які орієнтовані на громадськість, щоб вона могла спілкуватися з владою. Бюджет участі, електронні петиції. Останні були запущені два роки тому, а сьогодні за них проголосувало вже більше 500 тисяч людей. Приблизно 14 петицій вже опрацьовані та прийняті.

Бюджет участі ми запустили два роки. І на перших порах його форма була дещо інакша - люди віддавали свій голос за ті статті бюджету, на які вони хочуть, щоб були витрачені гроші. До прикладу, щоб більше коштів були спрямовані на медицину для закупівлі ліків, або ж на школи, щоб гроші йшли на ремонт приміщень.


Юрій Назаров. Фото: liga.net

Сьогодні концепція інша - кожен киянин може подати на розгляд свій власний проект і якщо його буде допущено до голосування, то місто виділить на нього кошту. Минулого року на реалізацію проектів Бюджету участі було виділено 50 мільйонів гривень, цього року вже 100 мільйонів. Наступного ж суму збільшать до 150 мільйонів гривень.

Найголовніше, що міська влада разом із людьми, які запропонували проект, бере на себе відповідальність за його реалізацію.

Звідки йдуть кошти на реалізацію стартапів та, яка роль Kyiv Smart City Hub?

Kyiv Smart City Hub – це місце, яке об’єднує всіх тих, хто працює над розбудовою smart city в Києві. Саме там відбуваються навчальні курси, воркшопи, лекції. Збираються активісти для обговорення міських питань.

Саме в рамках Хабу працював інкубатор міських проектів, в рамках якого розвинулись три проекти, які вже зараз так чи інакше працюють в цифровій інфраструктурі міста.

Місто, на жаль, не виділяє кошти не реалізацію міських стартапів, але ми завжди готові допомогти даними, експертизою, створенням пілотних проектів. І кожний, хто має ідеї таких проектів, може звернутись до Хабу й запропонувати свої ідеї на розгляд. Тим паче, що саме зараз ми запускаємо оновлену акселераційну програму для стартапів, які хочуть працювати в рамках міста.

Чи можете Ви назвати ще проекти, які були реалізовані?

Першим спадає на думку система відеоспостереження. Сьогодні ми активно встановлюємо камери по всьому Києву. На цей момент їх більше 5 тисяч - встановлені в центральній частині міста та мостах.

Але в першу чергу ми встановили камери в школах, дитячих садках та лікарнях. На нашу думку, це саме ті сектори, де вкрай необхідно, щоби велося відеоспостереження.


Юрій Назаров. Фото: kyivsmartcity.com

І саме завдяки такій камері нам вдалось ідентифікувати викрадача дитини в Оболонському районі - це була справді гучна історія.

Зараз всі дані з камер збираються в дата-центр, де аналізуються в режимі реального часу 24/7.

Які проекти сьогодні на розгляді або на етапі втілення?

Зараз ми активно і дуже скрупульозно працюємо над проектом "Кабінет киянина", який в перспективі об’єднає абсолютно всі міські сервіси, які функціонують в Києві. "Кабінети" будуть об’єднані усі міські сервіси, які є в Києві. Для прикладу, киянин заходить у свій особистий кабінет, де оплачує комунальні та інші послуги онлайн, а не стоїть в чергах. Або має можливість отримувати електронні адміністративні послуги в рамках міста.

Також у нас є карта відстежування комунальної діяльності. Багато людей жаліються, що комунальники не прибирають сніг на дорогах. Зранку прокинувся, а все замело снігом, проте ніхто навіть не почав чистити дороги. Зараз ми це все відображаємо на окремому сайті. Ця система корисна не тільки для громадян, але й для комунальників, тому що тепер вони розуміють відповідальність. Той же мер може зайти на карту і побачити, що умовно випало по коліна снігу, а прибиральної техніки на дорогах немає, або її вивели у малій кількості. У цьому плані робота ведеться дуже активно.

Що передбачає єдиний електронний квиток?

Усі проекти по транспорту ми розбили на декілька складових, тому що вони повинні реалізовуватися комплексно, а нам потрібно було з чогось починати. Ми розпочали з того, що встановили gps-трекери на автобуси та маршрутки. Наступним кроком було електронне табло, яке показує, коли приїде транспорт на зупинку. Інформація з gps-трекера зчитується і показується на електронному табло. Їх в Києві вже 74.

Наступним кроком є впровадження електронного квитка. І з 1 квітня 2018 року весь наземний транспорт вже буде поєднано новим функціоналом. Найголовніше те, що система, яка буде працювати в Києві, успішно імплементована в багатьох європейських країнах та показує чудові результати. Звісно, що ми адаптовуємо її до наших потреб і проводитимемо ретельні тести.


Фото: "Вечірній Київ"

Туристи ж зможуть розраховуватися в громадському транспорті звичайною платіжною карткою. У плані й створення окремих туристичних тарифів.

Які інші проекти в планах та вже реалізовані?

Буквально недавно ми запустили інформаційно-аналітично систему "Майно". Це карта, на якій відображаються об’єкти комунальної власності, об’єкти незаконного будівництва тощо. Наприклад, якщо ви хочете придбати квартиру, то, зайшовши на картку, ви можете перевірити, чи є у забудовника необхідні документи, щоб будувати житловий будинок. Сьогодні вкрай багато людей зіштовхуються з проблемою, що вкладають гроші в житло, проте згодом виявляється, що будинок зведений незаконно. Відтак, люди виявляються обманутими і гроші назад вже не отримують.

На карті також відображаються муніципальні парковки, які є в Києві. Перш за все це їх місце розташування, а також інформація щодо оплати. На цій же карті відображаються об'єкти соціального, культурного та побутового призначення. Також висвітлюються генеральний план будівель, адресні реєстри тощо. Всього зараз функціонує більше 40 шарів.

У Європі інноваційні проекти реалізовані досить давно, чи не боїтеся, що Європа знову втече від України на один-два кроки вперед?

Поки ми хочемо бути бодай на одному рівні з європейськими країнами. Європейські держави вже дуже давно втілюють подібні проекти. Наприклад, мої колеги були в Естонії, де електронний квиток діє приблизно п’ять-сім років. На сьогодні нам навіть складно наздогнати, але ми прагнемо цього і хочемо бути на одному рівні.

Сьогодні Київ не женеться за якимись перемогами, оскільки найважливіше, щоб люди відчували себе комфортно та в безпеці. Звісно, що ми переймаємо досвід країн Європи, тому що вони це все давно пройшли і запрошують нас подивитися, як це працює. У свою чергу ми активно запрошуємо партнерів, щоб вони нам допомогали втілити подібні ідеї.


Юрій Назаров. Фото: kyivsmartcity.com

Є дуже чудова організація City Protocol Society, яка об’єднує міста, що направлені на розвиток. У них є база по всіх проектах, де зареєстрованим учасникам можна переглядати документацію певних проектів. Також можна дивитися, як розвивалися проекти, з якими труднощами під час його реалізації стикалися.

Зрештою, ми активно працюємо над побудовою розумної міської інфраструктури і нам теж є чим пишатись.

Хто повинен найбільше бути зацікавленим у реалізації інноваційних проектів?

В ідеалі має працювати все разом. На повну працювати влада, бізнес, а також обов’язково повинна підключатися громадськість. Вона зараз якраз особливо активна. І за останні два роки люди почали більше цікавитися тим, що відбувається у владі та місті. Ми приймаємо цей виклик від громадськості і активно на нього реагуємо.

Що таке "Смарт cіті школа"?

Kyiv Smart City School - навчальна платформа, яка має на меті комплексно доповнювати усталену навчальну програму додатковими знаннями в галузі інновацій та технологій. Змінюючи формат подачі інформації, усуваючи наявні проблеми шкільного навчального курсу та формуючи нові підходи та практики.

У рамках освітніх програм ми намагаємось охопити всі сегменти дітей шкільного віку, запускаючи для них безкоштовні програми або на базі партнерських організацій, або в рамках факультативів у столичних школах. Вже цієї осені ми запустили програмування для дітей в 61-шій школі Києва.

Наша школа починалась із лекцій в Хабі, на різні теми, що стосуються міської інфраструктури. Зараз же все масштабніше і ми орієнтуємось саме на дітей. Адже це юне покоління в майбутньому будуватиме місто та країну. І даже важливо дати їм відповідну базу знань.

Коли інноваційні ідеї дійдуть до інших міст? Хіба не краще мати одну систему для всіх міст, чи це монополія?

У нас є дуже багато проектів, які ми реалізували в Києві, проте згодом вони були впроваджені у Львові, Вінниці та Дніпрі. Наприклад, той же електронний квиток готуються реалізувати у Вінниці.

Насправді в Києві впроваджено надзвичайно багато проектів, тому з інших міст до нас приїжджають і просять поділитися досвідом. Тому такі процеси в Україні відбуваються практично на одному рівні, хоча Київ справді трішки швидше розвивається. На мою думку, що меншим є місто, то легше реалізувати певні ідеї.

Важливою є децентралізація, адже тепер місто саме вирішує, які проекти реалізовувати. До цього у місцевих бюджетах практично не було коштів, тому втілення в життя якихось проектів було надзвичайно складним. Сьогодні ж все набагато простіше, адже в міста є кошти, яким воно може керувати.

Чи може соціальний рівень українців дозволити їм відповідати вимогам певного проекту. Наприклад, у деяких країнах Європи паркування навіть біля власного будинку є платним.

Паркування дуже важка тема для Києва, тому що в місті вкрай багато машин. Люди ж не розуміють, що в центрі немає місця, щоб залишити свою автівку, тому часто водії паркують автомобілі будь-де.

Чи будуть люди платити за паркування? Цей процес надзвичайно складно контролювати. Коли були паркувальники, то вони могли контролювати процес оплати і допомагали людям припаркувати автомобіль. Але невідомо було, куди відправлялися гроші, які паркувальнику платили водії.

Ми намагаємося вирішити цю проблему. Наприклад, є мобільний додаток, який дозволяє оплатити паркування онлайн з допомогою своєї банківської картки.

Розкажіть детальніше про мережеву інфраструктуру Києва

Одним із найважливіших завдань побудови розумного Києва є створення мережевої інфраструктури міста. Яка повинна об’єднати об’єднати усі адміністративні одиниці, структурні підрозділи та стратегічні об’єкти в єдину систему.

Завдяки цьому буде не тільки налагоджений обмін інформацією, а й краще працюватимуть всі міські сервіси. І найголовніше те, що мережа повинна бути захищена, щоб інформація не йшла на сторону через певних провайдерів. Адже мережу міста слід захищати.

 

Очевидно, що рано, чи пізно, настав би той день, коли українським містам потрібно були би розпочати процес перевтілення. Це надзвичайно логічний розвиток, оскільки світ ніколи не стоїть на місці. Яскравий приклад Естонія. Та найбільше питання полягає не в тому, чи зможуть українські міста впровадити зміни. Україні потрібні люди, які готові взяти на себе відповідальність за ці зміни. Впроваджувати щось нове завжди складно, оскільки стикаєшся з рядом проблем, на кшталт, нерозуміння людей.

Водночас Юрій Назаров та його команда не побоялися взятися за зміни та розпочати їх впровадження в серці України. Уже з Києва інші важливі центри можуть підхопити хвилю інновацій, що в підсумку дозволить розвинутися невеликим містам та районним центрам. Розумне місто однозначно полегшить процеси, які в ньому відбуваються, та зробить життя трішки простішим.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

25 12 2017 11:59
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ