Відсутність експорту продовольства з України вдарить по багатьох народах - промова Президента у Катарі
Ваша Високосте, Шейх Тамім бін Хаммад Аль Тані, Емір Держави Катар, мій дорогий друже!
Дякую за підтримку, за нашу розмову.
Ваші високоповажності, учасники Доха Форум!
Пані та панове!
Хочу звернутися до вас із традиційними в регіоні Затоки словами: ас-саляму алейкум!
Це означає – мир вам.
Мир. Це базова цінність.
Цінність, яка обʼєднує всіх людей на землі.
І яка не доступна людям в моїй країні.
Через те, що керівництво Росії вирішило захопити Україну і зробити її своєю колонією. Як у старі часи імперій, коли вони приходили і жорстокою силою забирали чуже.
Росія більше України у 28 разів. Росія це найбільша за площею держава на планеті.
Виявилося, що їм цього мало. Керівництво Росії хоче забрати ще і нашу територію, наші ресурси, наших людей собі у якості робочої сили.
Але вже 31 день Україна протистоїть державі, яка у 28 разів більше.
І яка десятиліттями витрачала на підготовку до війни чи не найбільше коштів у нашому регіоні.
Чи завершується на Україні загарбницький апетит Росії? Так ніколи не було з колоніальними імперіями, щоб вони задовольнились тільки однією країною.
Вони завжди йшли до інших. Забираючи у одних, вони завжди думали, що можна захопити у інших. В різних регіонах планети. Всюди, куди могли дотягнутися.
Темою цьогорічного форуму у прекрасному, мирному і такому, що поважає кожного, місті Доха визначені виклики для нової ери. Але, на жаль, не всі на нашій планеті сприймають реальність адекватно і розуміють, що треба готуватись до нових часів.
Росія, як ми бачимо, хоче тих часів, коли на землі було неможливим мирне співіснування народів на рівних. Хіба ми можемо допускати це?
Протягом 20-го століття світ розробив цілу систему міжнародних структур, які повинні гарантувати справедливість абсолютно кожній державі.
Справедливість. Впевнений, кожен із вас відчуває силу і значення цього слова. Кожен із вас працює для того, щоб справедливості стало більше. Для ваших народів і для світу в цілому.
Але ми не можемо знайти справедливість у світі вже 31 день. Після повномасштабного нападу держави, яка у 28 разів більше. Ми самостійно захищаємо нашу державу на полі бою.
Я вдячний Генеральній асамблеї ООН – усім тим державам, які підтримують резолюції, укладені за принципом справедливості, щодо війни Росії проти України та її наслідків.
Але ми бачимо, що ООН та всі інші міжнародні структури не мають необхідної внутрішньої сили, щоб повертати людям базову цінність. Щоб повертати країнам мир.
Тому що у цих структурах не забезпечена внутрішня справедливість. Голос привілейованих там все ще заглушає голос більшості. Це – несправедливо.
І саме несправедливість – основа того, що зараз Росія робить проти України. Користуючись зокрема і своїми привілеями в міжнародних організаціях.
А також страхом застосування ядерної зброї. Страхом, який Росія спеціально постійно поширює. Хизуючись тим, що може знищити ядерною зброєю не тільки той чи інший народ, але і взагалі життя на землі.
Зараз у світі цілком серйозна дискусія на політичному рівні про те, що робити, якщо Росія застосує тактичну ядерну зброю... Або – іншу зброю масового ураження, зокрема хімічну.
У 1990-х роках Україна віддала третій за потужністю в світі ядерний арсенал. Це був найбільший внесок у глобальний захист від ядерної катастрофи, який коли-небудь робили. В обмін на цей внесок наша держава отримала письмові обіцянки безпеки від найсильніших держав світу. Зокрема і від Росії.
Але такі обіцянки не стали гарантіями. А війною проти України пішла як раз одна з тих держав, які і обіцяли нам безпеку. Найвищий прояв несправедливості, який тільки можна було побачити!
Тож, який висновок зроблять із цього інші держави? Висновок, що і собі треба ядерну зброю, чи не так? Щоб вберегтися від нападу...
Це вкрай небезпечно! Для всіх.
Нам потрібна реальна реформа міжнародних інституцій, механізмів ООН, щоб гарантувати безпеку.
Щоб той, хто у 28 разів більше, не думав, що може дозволити собі все що завгодно. І щоб ядерний статус держави не слугував їй дозволом на будь-яку несправедливість проти інших держав.
Пані та панове!
Ми говоримо з вами у час, коли світ оговтується після страшної пандемії. Коронавірусу, який не зважав на державні кордони або соціальний статус. Він однаково уражав усіх.
Поки світ не створив необхідні вакцини.
Несправедливість – теж розповсюджується як вірус. І якщо його не зупинити, якщо його просто ігнорувати, то у підсумку він уразить усіх людей на землі.
Погляньте, будь ласка, на міста України, які руйнує щоденно російська армія. Погляньте на наше місто Маріуполь. Це те, що ми всі бачили в Алеппо. Руїни, біль та знищення людей.
Україна – країна різноманітності і мирного співіснування етносів, релігій. В нашій країні є більше мільйона мусульман. І російські ракети та авіабомби це смертельна загроза усім нашим людям.
Тільки в одному нашому місті, у заблокованому російськими військами Маріуполі, було близько 4 тисяч мусульман. Вже три тижні у маріупольській мечеті переховуються понад 80 людей. Серед них жінки, діти, люди поважного віку.
Усі дороги в місто закриті. Російські війська не допускають туди навіть гуманітарні вантажі. Продукти, воду, ліки. Нічого немає. Цілодобово місто бомбардують та обстрілюють. 90 відсотків всіх будівель у Маріуполі зруйновані. Тисячі людей загинули...
Але Росія не отримала за це жодного відчутного покарання!
Як, до речі, згадайте – не отримала покарання і за те, що робила після захоплення нашого Криму. А там російські репресії спрямовані саме на мусульманську частину населення півострова.
За 31 день цієї війни російськими ударами пошкоджено щонайменше 59 споруд духовного значення. Мечеть, церкви, релігійні освітні заклади. Більше 200 шкіл зруйновані або пошкоджені. Десятки лікарень.
Росія не зупиняється навіть перед бомбардуванням лікарень! Російські війська цілеспрямовано бʼють і по місцям, які звичайні прості мирні люди використовують як укриття.
10 мільйонів людей вже стали переселенцями в Україні. Більше трьох з половиною мільйонів людей – змушені були поїхати за кордон за межі нашої держави у пошуках безпеки. Абсолютна більшість з них – жінки з дітьми.
Це вже називають міграційною кризою. Але говорити так зараз – це помилка. Тому що справжня міграційна криза, справжні проблеми – ще попереду.
Україна – один із найважливіших світових експортерів продовольства. Пшениця, рослинна олія, кукурудза та інша аграрна продукція з нашої країни – це основа стабільності і внутрішньої безпеки багатьох держав у різних регіонах світу.
Зараз, коли світові ринки ще не оговтались від потрясінь пандемії, від цінових шоків на продовольство ніхто не застрахований. Та й неможливо застрахуватись, якщо їжі не вистачатиме просто фізично.
Російські війська мінують поля в Україні, підривають аграрну техніку, знищують запаси палива, які необхідні для посівної. Вони заблокували наші морські порти. Для чого вони це роблять?
Нашій державі вистачить продовольства. Але відсутність експорту з України ударить по багатьом народам – в ісламському світі, в Латинській Америці та в інших частинах планети. Там, куди деякі загарбники ще мріють зайти, щоб посилити свої старі привілеї.
Ми усі разом маємо не допустити дефіциту їжі у світі через цю війну!
Тому санкційна політика проти Росії, усі обмеження, які були накладені на Росію, спрямовані тільки на одне. Щоб Росія почала шукати миру. Щоб вона не створювала глобальних загроз.
Я закликаю усі держави приєднатись до цього. Росія має шукати мир. Має припинити війну проти України. Має припинити будь-які намагання зламати глобальну стабільність та повернути у світ старі огидні звички тих, хто шукав собі колоній та насаджував нерівність.
Це питання часу – коли країни Європи відмовляться від закупівель російської нафти і газу. Відповідальні держави, зокрема Держава Катар, це надійні та солідарні постачальники енергоресурсів. І можуть зробити свій внесок у стабілізацію ситуації у Європі. Можуть зробити дуже багато, щоб справедливість була відновлена.
Майбутнє Європи залежить від ваших зусиль!
Закликаю вас, нарощуйте виробництво енергоносіїв! Щоб в Росії зрозуміли, що жодна держава не має використовувати енергоносії як зброю і для шантажу світу.
За тиждень починається священний для усього мусульманського світу місяць Рамадан.
Нікому не потрібно пояснювати важливість і особливий сенс цього часу. Увесь світ це знає і шанує.
Але мусульмани України змушені будуть зі зброєю в руках захищати свою свободу, свою країну. У цей священний місяць!
Ми маємо разом працювати ще більше, робити ще більше, щоб Росія шукала миру. Усією нашою антивоєнною коаліцією.
Щоб священний Рамадан не був затьмарений горем і болем людей в Україні, руйнуванням наших міст.
І щоб люди у світі дійсно могли готуватись до нових часів, до нової ери. А не думати, як адаптуватись до повернення старого жахіття.
Загарбницьких війн, голоду і відчаю, який призводить до повстань. Ми маємо захистити міжнародний порядок не лише для України. Але для всіх - починаючи з Афганістану, Іраку і Сирії до Ємену і Сомалі. Для усіх на планеті людей.
Хай буде мир!
Слава Україні!
