"Любові всі віки покірні" - тема теж відома, в останні роки американське кіно всерйоз взялося за захист прав людей похилого віку, проголошуючи, що з виходом на пенсію життя аж ніяк не закінчується (див. хоча б "Роккі Бальбоа", "Забійний реванш", "РЕД"). Ну і нарешті "До любові через неприязнь" - знову-таки практично класичний прийом, от тільки недавно ми рецензували "Змішаних".

Головний герой нової комедії "А ось і вона". Орен Літтл (Майкл Дуглас) - найбільш черства, егоїстична і груба (за американськими мірками) людина на світі. Його випадкова сусідка (і незадоволена цим сусідством) вдова Ліа (Дайан Кітон), починаюча (це на сьомому-то десятці років!) співачка в ресторанах – дуже сентиментальна особа, з будь-якого приводу в сльози. Загалом, лід і вогонь, як водиться.

При цьому соціопат і хам Літтл у виконанні Дугласа володіє могутньою негативною чарівністю, глядачів у залі цей сварливий безцеремонний старий може привести в захват. Але для своїх сусідів у фільмі він, ясна річ, нестерпний.

Грубість і безпардонність, яку демонструє Літтл-Дуглас, можуть бути гарними і навіть по-своєму привабливими в кіно. Але не в житті. У просторі західної культури харизматичним соціопатом-"відморозком" дозволено бути хіба що Шерлоку-Бенедикту Камбербатчу або героєві цієї комедії, в якій творці ностальгічно звели докупи двох голлівудських ветеранів.

У Літтла багато проблем: дружина кілька років тому померла від раку, треба продати будинок, щоб відправитися доживати свої дні з вудкою в глушині, як це прийнято у американських пенсіонерів, але ніхто поки не дає запитану ціну. А тут ще син сідає у в'язницю на півроку "за те, що ніхто не здійснював", і залишає на піклування нестерпному старигану свою дочку (і його внучку). Характер Літтла, і без того не ангельський, псується ще більше. Однак глядач вже розуміє, що народження взаємної симпатії Орена і Ліа зі сварок і лайки неминуче.

У підсумку виходить мила, ненав'язлива любовна комедія з загальновідомою знову-таки в Голлівуді мораллю, що в людській натурі немає таких недоліків, які не обернулися б плюсами. У випадку Літтла це остаточно з'ясовується у фінальній сцени пологів, які наздоганяють одну з його сусідок в домашніх умовах. На усякий лід знайдеться свое полум’я. І немає такого черствого сухаря, який не розмочили б сльози прекрасної дами.