Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu
06 06 2014 12:26

Уэс, of course

До українських кінотеатрів, нехай і з великим запізненням, але таки дістався «Готель «Гранд Будапешт» - новий маленький шедевр американця Уеса Андерсона, який отримав в цьому році «Срібного ведмедя» на Берлінському кінофестивалі».
Отель "Гранд Будапешт" Великобританія, Німеччина, 2014
Афіша

Фільм виявився практично не помічений прокатниками, і як наслідок, глядачами. «Готелю...» не дістався прайм-тайм - його долею стали денні сеанси і малі зали кінотеатрів. І знаєте що? Це навіть добре. Бо «Готель «Гранд Будапешт» - дуже тонка робота. Як, в принципі, і завжди у Андерсона. Досить згадати «Незрівнянного містера Фокса» - абсурдний мультфільм про протистояння плюшевою лисиці і фермерів, яким режисер кілька років тому сфокусував на собі погляди глядачів і критиків. І «Королівство повного Місяця» - казку про першу любов і бойскаутах, остаточно яка закріпила за Андерсоном статус самобутньої сучасної кіно справи.

При цьому, незважаючи на те, що «Готель «Гранд Будапешт» проходить за розрядом фестивальних фільмів, в ньому зовсім відсутні екзистенційні одкровення про сенс життя або концептуальні висловлювання про багатогранність буття. Швидше навпаки. «Готель» - це вишукана авантюрна комедія, розвивається на теренах Європи протягом ледь не всього 20 століття. Тут є і величезний спадок, і загадкове вбивство, і безцінна картина, і харизматичні головні герої - консьєрж Густав і його вірний слуга Зеро, на чиї голови випадає за 1 годину 40 хвилин найдивовижніших пригод.

При цьому всі, хто знайомий з кінороботами Уеса Андерсона, визнають, що сюжети в них не головне (що аж ніяк не означає, що вони, сюжети, погані або вторинні). Просто так виходить, що головне в його фільмах не те, про що вони, а те, як вони зроблені, скроєні, збудовані. Продуманість і лаконічність композиції, абсурдний гумор і статичність камери, опрацювання діалогів і понад усе увага до деталей - ось маркери, за якими безпомилково розпізнаються фільми цього дивного американця. І ще Білл Мюррей - свого роду талісман, якого Андерсон знімає вже в 7 своєму фільмі.

До речі, про акторів. У «Готелі...» і присутня ціла розсип знайомих осіб. Тут тобі і Рейф Файнс, і Джуд Лоу, і Едвард Нортон, Тільда Суінтон. Причому не завжди в характерних для себе амплуа. Якщо для Вільяма Дефо образ макабричного лиходія не новий, то спостерігати за Едріаном Броуді в ролі негативного персонажа, - особливе задоволення.

Як режисерові вдалося заманити на знімальний майданчик половину голлівудської Алеї Зірок, при бюджеті в 23 мільйони? Просто. «Готель «Гранд Будапешт» - це той рідкісний випадок, коли щось робиться явно для себе, з любові до мистецтва, не дивлячись на заливчате іржання невибагливої, і, тим не менш, дає основну частину касових зборів глядача. «Готель...» схожий на химерну, зроблену з любов'ю і ретельністю музичну шкатулку, яку в якості сувеніра часто привозять з Парижа. Або на дитячий pop-up book, з якого при відкритті виростають об'ємні картинки замків і дивовижних звірів.

В останні роки фільми розряду «Готелю...» не просто рідкість - вони червонокнижні. З схожого згадується лише торішнє «Краща пропозиція» Джузеппе Торнаторре. Теж авантюрна, промальована до найдрібніших деталей і відтінків, трагікомічна драма про долю закоханого сноба-аукціонника. І тим цінніше, що такі фільми все-таки є.

Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

Новини кіно