Від вечері у Букінгемському палаці до війни в Україні: британська The Times аналізує чверть століття відтоді, як Боріс Єльцин обрав путіна своїм наступником.
Боріс Єльцин заробив репутацію людини несподіваної, від наказу танкам атакувати бунтівний парламент до п'яного керування військовим оркестром у Німеччині. Але один із найбільших сюрпризів він приберіг наостанок, влучно зауважує The Times.
"Я йду. Я зробив усе, що міг", – сказав президент Єльцин, нерозбірливо вимовляючи слова у телевізійному новорічному зверненні у 1999 році, коли світ готувався зустрічати нове тисячоліття. Хворому російському лідеру залишалося ще пів року до кінця другого терміну, і ніхто не очікував, що він піде у відставку достроково.
Президент Єльцин під час своєї останньої президентської промови на російському телебаченні в москві напередодні Нового, 2000-го, року.
"Навіщо чіплятися за владу ще пів року, коли країна має сильного лідера, який може бути її президентом, людину, з якою майже всі росіяни пов'язують свої надії на майбутнє? Навіщо стояти у нього на шляху?" – зауважив він.
Як нагадує The Times, у кулуарах на нього чекав обраний Єльциним наступник, колишній офіцер КДБ і колишній керівник ФСБ путін. Хоча він був прем'єр-міністром лише чотири місяці, його рейтинги злетіли до небес після того, як він очолив жорстоку військову кампанію росії в Чечні, переважно мусульманській республіці, яка прагнула незалежності від москви.
"Свобода слова, свобода совісті, свобода засобів масової інформації та права власності – ці фундаментальні принципи цивілізованого суспільства будуть захищені державою", – пообіцяв путін, вперше звертаючись до нації як президент (отже, все, що говорить путін, слід множити на нуль – iPress).
The Times наголошує, що це була обіцянка, яку путін неодноразово порушував протягом наступних 25 років, оскільки він привів росію до спіралеподібного протистояння із Заходом і заполонив власну країну хвилею політичного терору, небаченого з часів сталінських чисток.
Для Міхаіла Касьянова, який був прем'єр-міністром росії у 2000-2004 роках, сучасний путін не співставний з тим президентом, уряд якого він колись очолював. "Зараз це зовсім інша людина і за своєю поведінкою, і за своїми політичними поглядами. Ми будували демократичну державу і наближалися до Європи та західного світу. Але путін перевернув все це з ніг на голову", – сказав він в інтерв'ю The Times.
"путін лише прикидався прихильником демократичних принципів. Але всередині він залишався агентом КДБ. Я зрозумів це пізніше, коли він почав змінювати свою політику", – розповів Касьянов, який живе у вигнанні в Європі і є активним критиком війни кремля в Україні.
У перші роки свого перебування при владі путін публічно не демонстрував жодних ознак того, що його жорстока одержимість Україною призведе до найбільшої війни в Європі з 1945 року. Проте за лаштунками існували докази, що він був неспроможний сприйняти меншого сусіда росії як справді незалежну країну.
Під час торговельних та енергетичних переговорів між Києвом і москвою на початку 2000-х років путін висловлював роздратування з приводу поваги, яку російські урядовці виявляли до України, каже Касьянов.
Як розповів Касьянов The Times, путін сказав роздратовано йому: "Чому ти ставишся до них як до рівних?" За словами Касьянова, тоді урядовці сприйняли це як щонайменше недружелюбність. Лише згодом вони зрозуміли, що це було щось більше. Він не "вважав Україну незалежною чи повноцінною державою".
У 2004 році протестувальники в Києві змусили провести повторні президентські вибори, оскільки попередні були затьмарені фальсифікаціями, в результаті чого до влади прийшов Віктор Ющенко, прозахідний лідер. Помаранчева революція, як стало відомо, змусила путіна побоюватися за власну безпеку.
"Це зробило революцію в його свідомості, і він вирішив, що йому потрібно стати справжнім путіним. Тобто офіцером КДБ, для якого людське життя і права людини нічого не варті. Залишитися при владі стало його головною метою", – пояснив Касьянов.
Інші критики кажуть, що путін швидко показав своє справжнє обличчя. Всього через чотири дні після його інавгурації в травні 2000 року податкова поліція в масках здійснила рейд на НТВ, найбільший незалежний телевізійний канал країни. НТВ розлютило нового лідера росії своїм безцензурним висвітленням війни в Чечні, а також сатиричним шоу під назвою "Куклы", в якому путін був зображений злим гномом. За рік НТВ було закрито. За два роки, нагадує The Times, в росії не залишилося жодного телеканалу, який би не перебував під контролем кремля.
"Є причина, чому путін почав своє правління із закриття незалежних телеканалів. Він знав, що його режим може триматися лише на брехні та репресіях. Це два стовпи путінського режиму", – розповів виданню російський опозиційний політик і колишній політв'язень Владімір Кара-Мурза. Його батько, теж Владімір, був ведучим на НТВ.
Незважаючи на наближення 25-ї річниці приходу путіна до влади, зазначає The Times, кремль не показав жодних ознак того, що має намір відзначити цю дату. путін також поки що мало згадував про цю подію, заявивши лише на своїй щорічній пресконференції цього місяця, що його правління "врятувало" росію від західного домінування.
На противагу цьому, відносини між росією і Заходом були дружніми під час першого терміну путіна. Його перший закордонний візит після вступу на посаду президента відбувся у квітні 2000 року до Лондона, де Тоні Блер, британський прем'єр-міністр, привітав його як реформатора, незважаючи на звірства росії в Чечні.
путін з Тоні Блером, АЛІСТЕР ГРАНТ/AP
Після теракту 11 вересня в Нью-Йорку путін був першим світовим лідером, який зателефонував президенту Бушу. За словами лорда Джорджа Робертсона, колишнього керівника західного військового альянсу, він також зробив попередні запити щодо вступу росії до НАТО.
У 2003 році, нагадує The Times, путін попрямував до Великої Британії, щоб зустрітися з королевою Єлизаветою II. Коли він зійшов зі свого приватного літака на червону доріжку, його привітав принц Чарльз, майбутній король, після чого його повезли в центр Лондона. Потім путіна і його дружину Людмилу відвезли до Букінгемського палацу у відкритій кареті, запряженій кіньми.
Джордж Буш, колишній президент США, і Путін у 2001 році/ WIN MCNAMEE/REUTERS
Коли минулого року путіна запитали про його попереднє ставлення до Європи і США, зазначає видання, він відповів, що спочатку був "наївним" у своїх уявленнях про Захід і що він не до кінця розумів його глибоко вкорінене прагнення до конфронтації з москвою.
Однак, за словами Касьянова, зміна риторики і політики путіна частково має набагато простіше пояснення: російський лідер розлютився на Захід через те, що, на його думку, він не виявив до нього необхідного рівня поваги.
"Питання поваги до путіна – це принципове питання, воно дуже чутливе для нього. Коли західні країни критикували його за порушення прав людини в росії, путін побачив у цьому брак поваги і вирішив підняти свою значимість у світі, щоб Захід поважав його не за позитивні вчинки, а просто за те, що він існує і що у нього є ядерна кнопка", – пояснив він.
"Це стосується війни в Україні. Йому не дуже потрібні українські території, але йому потрібна повага з боку Америки. Він мріє вирішувати долю світу разом з президентом США. Йому потрібно, щоб його поважали особисто і щоб усі у світі рахувалися з його думкою і думкою його країни. Це завжди було частиною його характеру", – зазначив Касьянов.
Хоча опозиційні діячі кажуть, що майже неможливо оцінити справжню глибину підтримки путіна всередині росії, враховуючи, що критика війни в Україні є злочином згідно з новими драконівськими законами, немає сумнівів, що путін користується підтримкою значної частини населення країни.
Багато з тих, хто виступає проти його правління, нагадує The Times, втекли з країни, побоюючись арешту. Проте, незважаючи на ризики, не всі змогли або хочуть виїхати.
"Він почав серйозно закручувати гайки, коли я тільки досягла віку усвідомлення, а тотальна війна в Україні почалася, коли я тільки закінчила навчання і починала свою кар'єру", – розповіла The Times жінка з центральної росії, яка народилася 2000 року, коли путін прийшов до влади. Вона попросила про анонімність, щоб мати можливість говорити вільно.
"Я не знаю іншого життя, але я б дуже хотіла бачити свою країну процвітаючою і щасливою. Я втомилася боятися і ненавидіти, але цей страх завжди зі мною, і я дуже сильно ненавиджу [путіна і його союзників]. Я не знаю, хто прийде йому на зміну, і не знаю, як це станеться, але зараз мені все одно. Будь-хто був би кращим за путіна", – зізналася вона.
Джерело: The Times