Лідер президентських перегонів у Румунії ультраправий незалежний кандидат Калін Джорджеску робить ставку на фермерів і намагається привернути увагу сільських виборців за допомогою фашистських гасел. Politico вбачає кілька причин, чому Джорджеску є політичною аномалією.
62-річний ультранаціоналіст виграв перший тур президентських виборів у Румунії минулих вихідних, залучивши молодих виборців через TikTok. Незважаючи на те, що він нібито є представником країни-члена НАТО, Джорджеску вихваляє путіна як "людину, яка любить свою країну". А на тлі важкої економічної ситуації він апелював до релігійно налаштованих виборців із традиційними цінностями.
Все це блідне у порівнянні з його поглядами на природу і сільське господарство. Ґрунтознавець Джорджеску багато років працював у Міністерстві охорони навколишнього середовища та Програмі розвитку ООН, боровся зі звалищами відходів та забрудненням води. Однак у своїй "повстанській" кампанії він виступав проти "Зеленого курсу" Європейського Союзу, наполягав на збільшенні виробництва продуктів харчування і заявляв, що аграрні працівники очолять реіндустріалізацію Румунії.
Як зауважує Politico, в країні, де фермери складають 23% робочої сили і 18% населення – найбільше серед країн ЄС, агропродовольча політика Джорджеску має вирішальне значення. Його 17-сторінковий маніфест має назву "Їжа, вода, енергія: Повернення до витоків румунської нації" і пропонує солодкий мед утопічних заходів, спрямованих на покращення життя у сільській місцевості.
"У нього ті ж ідеї, що й у Роберта Ф. Кеннеді-молодшого", – помітив професор політології головного університету Бухареста Крістіан Пірвулеску, маючи на увазі колишнього кандидата в президенти США, який долучився до успішної кампанії Дональда Трампа і був нагороджений призначенням на посаду міністра охорони здоров'я.
Як і Кеннеді-молодший, Джорджеску відстоює "радикальний екологізм", занурюючись в антиглобалістські лейтмотиви, які поділяють екстремісти з обох сторін. Він нападає на інтенсивне сільське господарство з його "токсичними" агрохімікатами та "забруднюючою і неефективною" продукцією, обіцяючи натомість "підтримувати селянське фермерство і традиційне, органічне сільське господарство".
"Синтетичні інсектициди та пестициди будуть замінені екологічними альтернативами, а хімікати тривалої дії – активними речовинами з природи", – йдеться у його маніфесті. Це дозволить зберегти "ліси і чисті річки, врятувати бджіл, [і забезпечити] чисту і якісну їжу", обіцяє він.
Джорджеску додає, що "дуже важливо захищати ґрунт", оскільки "ґрунт є першим стратегічним ресурсом Румунії". Все це коштує грошей, і держава повинна захищати своїх фермерів, "капіталізуючи малих виробників, підтримуючи місцеві ринки, мережу народних і кооперативних банків", аби фінансувати агроекологічну революцію.
Зробити сільське господарство знову великим. Розчарування назрівало
Як зазначає Politico, у програмі Джорджеску йдеться про те, що спільну аграрну політику Європейського Союзу (САП), яка передбачає субсидування фермерських господарств, слід переорієнтувати на дрібних фермерів (які становлять понад 90% румунських фермерів), а система екстенсивного дрібномасштабного виробництва в країні "повинна стати зразком для наслідування на Балканах і в Європі", – вимагає Джорджеску.
Це може здатися анахронізмом, підкреслює видання, але це хороша політика. Як і в інших країнах Європи, в Румунії широко розповсюджене невдоволення переходом до промислового сільського господарства, навіть попри те, що країна отримує вигоду від своєї ролі основного постачальника зернових для транснаціональних сировинних трейдерів, а також транзитного і переробного вузла для імпортованого українського зерна.
Politico нагадує, що фермери протестували на кордоні з Україною в січні, і, незважаючи на обмеження ЄС на імпорт українських сільськогосподарських товарів, Бухарест неодноразово скаржився Брюсселю на те, що дешевий мед і соняшникова олія демпінгують на його ринку, завдаючи шкоди місцевим виробникам.
"Очевидно, що розчарування назрівало", – зазначив політичний аналітик і колишній радник румунського уряду Раду Магдін.
"Окрім цього, додайте цьогорічну посуху, що знищила врожай (на 2 мільярди євро), спекулятивне захоплення землі промисловими магнатами, які займаються нерухомістю, і незмінно високу вартість добрив і кормів для тварин, і ви отримаєте "ідеальний шторм", – додав експерт.
"Кров і земля". Фашистське гасло повернулося
На майбутніх виборах, як на парламентських, так і на президентських, що відбудуться 1 та 8 грудня відповідно, проти Джорджеску йтиме запекла боротьба. Однак і Магдін, і Пірвулеску вважають, що він має всі шанси прийти до влади на хвилі невдоволення.
"Коли ви говорите країні, яка є сильною у сільському господарстві, що їхні ціни іноді вищі, ніж на інших ринках, люди не розуміють, – розмірковує Магдін. – Дехто скаже: "Але чому ми це робимо? Тому що нас грабують. Хтось нас обманює".
Джорджеску є частиною хвилі ультраправих діячів, які намагаються вплинути на фермерів за допомогою наративів фашистської епохи. Його заклик до аграрної автаркії є частиною цього, хоча й не єдиною. Продовольча самодостатність була метою як крайніх правих, так і лівих рухів у ХХ столітті, проте вона повернулася до мейнстріму у Франції, Польщі та Нідерландах.
Ще важливішим є його акцент на чистоті природи, ця "дуже буколічна філософська перспектива", – каже Магдін. Ідеалізація сільського та фермерського життя була ключовим елементом ультранаціоналізму в 1930-х роках, підсумованим гаслом нацистської Німеччини "кров і земля". Саме ці переконання надихнули на зародження органічного сільського господарства і так званого "натурального харчування".
Джорджеску, який назвав румунських фашистів часів Другої світової війни "національними героями", можливо, буде важко залучити до своєї справи поміркованих. Але радикальний екологізм, який він підтримує, все більше вкорінюється в європейській політиці.
Корупція та бідність. Сім причин, чому румунські виборці втрачають довіру
Від бідності до еміграції та корупції – ось деякі з питань, які хвилюють румунських виборців, а також програми політиків.
Румунам є на що гніватися, пише Politico в іншій своїй статті присвяченій успіху Джорджеску. Було багато причин, чому виборці підтримали ультраправого кандидата Каліна Джорджеску в першому турі недільних президентських виборів, зокрема дуже успішна кампанія у TikTok і резонансна риторика про те, що Румунія має стати більш самодостатньою, але мало хто сумнівається, що він також був на хвилі гніву з приводу ситуації.
Як зазначає видання, країна бореться з тривалим демографічним спадом, мільйони молодих працівників виїжджають у пошуках більш високооплачуваної роботи за кордон. Ті, хто залишився, борються з кризою вартості життя і загрозою відвертої бідності, а також занепадом державних послуг, що підриває довіру до системи.
Напередодні наступного туру президентських виборів громадяни знову підуть на виборчі дільниці в неділю, щоб обрати новий парламент країни, і ще раз 8 грудня, щоб вирішити, хто стане стане главою держави.
Politico проаналізувало цифри, які стоять за деякими ключовими питаннями, що формують занепокоєння виборців і маніфести румунських політиків.
Причина перша. Відтік мізків
Румунія повільно, але неухильно втрачає свою висококваліфіковану робочу силу. З моменту падіння комуністичного режиму Ніколае Чаушеску в 1989 році країну покинули мільйони людей – хвиля еміграції ще більше посилилася зі вступом Румунії до ЄС. Внаслідок цього та низької народжуваності населення країни скоротилося більш ніж на 4 мільйони в період з 1990 до 2023 року.
За даними Світового банку, майже 20 відсотків робочої сили Румунії, а це понад 2 мільйони осіб, протягом останніх 10-15 років шукали кращих можливостей за кордоном, і багато з них не повернулися. "Румунське суспільство старіє і страждає від одного з найсерйозніших відтоків мізків у світі", – йдеться у звіті Світового банку.
Причина друга. Порушений зв'язок між школою та роботою
Оскільки ті, хто виїжджає з Румунії, переважно більш освічені, підприємствам в країні важко знайти кваліфікованих працівників для заповнення вакансій.
Румунія є членом ЄС з найнижчою часткою молоді з вищою освітою. Вона також має незавидний рекорд за найвищу частку NEET – молодих людей у віці від 15 до 29 років, які не відвідують школу, не працюють і не навчаються у професійно-технічних навчальних закладах.
Проблема вищої освіти в Румунії. Частка людей у віці 25-34 років з вищою освітою в країнах ЄС у 2013 та 2023 роках:
Хоча рівень безробіття в Румунії нижчий за середній по ЄС, це маскує реальність стагнації ринку праці. Майже третина населення працездатного віку є економічно неактивною. Жінки, бідні люди та особи з нижчим рівнем освіти частіше опиняються поза ринком праці або зайняті у неформальному секторі економіки з низькою оплатою праці та відсутністю соціального захисту.
Румунія також відстає від своїх колег з ЄС в інвестиціях в освіту та програми на ринку праці.
Школи з обмеженими фінансовими можливостями. Річні державні витрати на освіту в євро на одного учня від дошкільної до вищої освіти у 2021 році:
Причина третя. Вартість життя
Як і більшість країн ЄС, Румунія зіткнулася з тривалою кризою вартості життя, яка посилилася через пандемію та війну в Україні. Ціни на продукти харчування різко зросли через перебої в ланцюжку поставок і торговельну невизначеність, а рахунки за енергоносії – після вторгнення росії в Україну.
Зростання споживчих цін. Рівень інфляції на всі товари та продукти харчування в Румунії та ЄС у період з 2015 до 2024 року:
Ціни в Румунії зростали швидше, ніж у середньому по ЄС, і зараз продукти харчування коштують на понад 50 відсотків дорожче, ніж до пандемії.
Причина четверта. Бідність і нерівність
Румунія досягла значного прогресу після вступу до ЄС у 2007 році. Членство принесло значні переваги, включно з фінансовою допомогою, яка посприяла у подоланні розриву з багатшими країнами-членами.
Однак країна залишається одним із найбідніших членів блоку. У 2023 році третина румунів перебувала під загрозою бідності або соціальної ізоляції, а середній дохід домогосподарств все ще становив лише третину від середнього по ЄС.
Причина п'ята. Бухарест і решта
Румунія є одним із найбідніших регіонів ЄС, але парадоксальним чином тут знаходиться одна з найбагатших столиць блоку. Після вступу країни до ЄС економіка Бухареста переживає бум, а його валовий внутрішній продукт на душу населення перевищує показники Парижа чи Стокгольма.
Однак аналіз Європейської комісії від 2023 року вказує на дуже високі регіональні диспропорції. Такі проблеми, як неадекватна транспортна інфраструктура, слабка адміністративна спроможність, прогалини в освіті та навичках, перешкоджають зусиллям, спрямованим на подолання розриву з ЄС і всередині самої країни.
Причина шоста. Охорона здоров'я
Діти, народжені в Румунії у 2022 році, можуть розраховувати на те, що доживуть до 77 років – на п'ять років менше, ніж у середньому по ЄС, де цей показник становить 82 роки. Вирішальну роль у зниженні очікуваної тривалості життя відіграють обмеженість системи охорони здоров'я та недостатнє інвестування у профілактичні заходи, що прирікає громадян країни на більш коротке і менш здорове життя.
Лікарні розвалюються і пронизані корупцією, а зосередженість на стаціонарному лікуванні означає, що мало уваги приділяється профілактиці хронічних захворювань, а саме серцево-судинним та респіраторним, які є основною причиною смертності в Румунії.
Причина сьома. Корупція
Румунія посіла 63-тє місце зі 180 країн в Індексі сприйняття корупції за 2023 рік, опублікованому Трансперенсі Інтернешнл. У повідомленнях ЗМІ та урядових аналітичних матеріалах йдеться про серйозну урядову корупцію та політичний патронаж на всіх рівнях державного управління.
Не дивно, що довіра до політичної системи Румунії є тривожно низькою. Згідно з опитуванням Євробарометру, опублікованим на початку цього року, менше 30 відсотків румунів довіряють своєму уряду, тоді як 69 відсотків покладають надію на армію.
Низький рівень довіри до національної політики. Частка респондентів опитування в Румунії, які заявили, що вони "схильні довіряти" кожній установі чи організації у 2024 році:
