Раптове виявлення економічної слабкості росії не повинно нікого дивувати. Питання лише в тому, чому на це пішло так багато часу.
Знаєте що? Через 1000 днів після повномасштабного вторгнення росії в Україну країни "Великої сімки" нарешті знайшли в собі сили визнати, що санкції дійсно можуть працювати. Якщо докласти певних зусиль.
За останні тижні ми стали свідками серйозного посилення тиску через нові заходи проти ключового російського фінансового дому, що займається ухиленням від санкцій та фінансуванням енергетики, – Газпромбанку й шести міжнародних дочірніх компаній, проти низки порушників санкцій, які потрапили під вторинні санкції, зосередження уваги (нарешті) на тіньовому російському флоті сирої нафти та заходи, спрямовані на головну московську валютну біржу (MoEX).
І ось, готово, рубль впав приблизно на 7% цього тижня і на 15% за останній місяць. Понад 113 рублів за долар – це найслабший рівень російської валюти з часів шоку, якого зазнав ринок одразу після повномасштабного вторгнення у 2022 році.
І тепер, схоже, росія нарешті опинилася в епіцентрі валютної кризи – частково внаслідок останніх санкцій, а також поступової ерозії російських буферів, включно зі втратою $330 млрд резервів Центрального банку, заморожених на Заході, які мали б забезпечити першу лінію оборони рубля.
Запізніле визнання адміністрацією Байдена того, що у фінансовому арсеналі США все ще є невикористана зброя, здатна завдати сильного болю кремлю, відображає усвідомлення того, що війна в Україні перебуває на критичному етапі.
Україна відступає на лінії фронту, а Захід зараз прагне змусити росію сісти за стіл переговорів, і заздалегідь поставити Україну в найбільш вигідне становище.
Мабуть, варто відзначити негласну підтримку позиції G7 з боку Китаю – він не доклав жодних видимих зусиль на ринках, щоб допомогти путіну і рублю вийти з нинішнього скрутного становища. Китай може бути роздратований посиленням залежності путіна від Північної Кореї, що дало Пхеньяну більше фінансового і політичного простору для маневру.
Він також може прагнути завоювати кілька очок у відносинах з новою адміністрацією Трампа, довівши свою здатність здійснювати важелі впливу на росію і змусити путіна сісти за стіл переговорів. Це допомогло б укласти велику мирну угоду Дональда Трампа – послугою за послугу було б помірковане зниження тарифів з боку нової адміністрації.
Для росії, однак, немає ніяких плюсів – слабший рубль означає вищу інфляцію, а отже, вищі процентні ставки (які вже зараз становлять вражаючі 21%) і нижчі темпи зростання. Це призведе до зниження рівня життя і потенційно загрожує соціальній та політичній згуртованості.
Все це збільшує ризики для путіна щодо продовження війни і може просто підштовхнути його до столу переговорів. Можливо, так чи інакше.
Чому адміністрації Байдена знадобилося так багато часу?
Джерело: CEPA
