Незважаючи на те, що Китай офіційно заявляє про свій нейтралітет, на практиці він є ключовим чинником, що сприяє воєнним діям росії проти України. Масштабним експортом критично важливих матеріалів подвійного призначення, таких як нітроцелюлоза, життєво необхідних для виробництва боєприпасів, Пекін підтримує московську військову промисловість. Така політика відображає ширші геополітичні амбіції Китаю, спрямовані на противагу Заходу без прямої конфронтації. Однак ця стратегія несе в собі серйозні ризики: посилення західних санкцій, шкоду міжнародному іміджу Китаю, потенційні економічні втрати на європейських ринках і зростання недовіри між глобальними гравцями. "Нейтралітет" КНР стає все більш нестійким, оскільки зростає кількість доказів його опосередкованої участі.
Китай послідовно проголошує свою нейтральну позицію щодо російсько-української війни. В офіційних заявах Пекіна підкреслюється прихильність до миру та уникнення постачання летальної зброї жодній зі сторін. Однак реальні факти свідчать про інше. Експортні дані, звіти західних розвідок та експертний аналіз вказують на те, що Китай відіграє значну роль у підтримці російського військового виробництва через постачання критично важливих компонентів.
Матеріальна підтримка росії з боку Китаю: випадок із нітроцелюлозою
Останні митні дані свідчать про стрімке зростання китайського експорту нітроцелюлози до росії – ключового інгредієнта у виробництві пороху та вибухових речовин.
У період з 2015 до 2021 року китайський експорт нітроцелюлози до росії був незначним. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ситуація кардинально змінилася:
- у 2022 році було експортовано близько 700 тонн;
- у 2023 році експорт виріс більш ніж удвічі – до 1 300 тонн, що достатньо для виробництва понад 200 000 152-мм артилерійських снарядів;
- лише на початку 2024 року Китай поставив ще 110 тонн.
Цей сплеск експорту стався саме тоді, коли західні країни посилили обмеження на передачу сировини для російської оборонної промисловості. Час і обсяги свідчать про те, що Китай свідомо заповнює прогалину в постачанні, що утворилася внаслідок західних санкцій.
Офіційна позиція Китаю
Китайські офіційні особи стверджують, що не постачають летальну зброю жодній зі сторін. У квітні 2025 року речник МЗС КНР Лінь Цзянь повторив, що Китай "ніколи не надавав летальну зброю сторонам, залученим до української кризи", і наголосив на прихильності Пекіна до мирного врегулювання.
Аналогічно китайські дипломати у Вашингтоні стверджували, що торгівля з росією "не спрямована проти будь-якої третьої сторони" і підкреслювали, що "Китай не продає зброю сторонам, залученим до конфлікту в Україні".
Проте постачання стратегічних матеріалів, як-от нітроцелюлоза, навіть якщо вони не класифікуються як "зброя", фактично підтримує військову спроможність росії.
Паралельно з китайською підтримкою частина російського військового виробництва переміщується до білорусі за допомогою китайських технологій:
- білоруські заводи нарощують виробництво боєприпасів і компонентів ракет;
- модернізація білоруських оборонних систем "Полонез" і "Бук" тепер включає китайські деталі;
- білорусь перетворюється на логістичний центр для російських військ в обхід санкцій.
У відповідь Євросоюз у червні 2024 року розширив санкції проти білорусі, заборонивши прямі та непрямі поставки зброї та товарів подвійного призначення до мінська, а також зобов'язавши включати "антибілоруські застереження" в експортні контракти.
Технічні ризики та ризики безпеки
Китайська нітроцелюлоза, як повідомляється, має сумнівну якість. Експерти попереджають про:
- нестабільність через погані процеси нітрування;
- підвищений ризик нещасних випадків, зокрема хімічних пожеж і вибухів на заводах з виробництва боєприпасів.
Наприклад, у березні 2025 року на Пермському пороховому заводі в росії стався великий вибух, пов'язаний або з порушенням техніки безпеки, або з неякісною сировиною, можливо, китайського походження. російська влада спочатку заперечувала цей інцидент, що ще більше посилило занепокоєння щодо промислової безпеки, пов'язаної з китайським експортом.
Регіональні загрози для Центральної Європи
Нарощування військового виробництва в білорусі за допомогою китайських технологій створює прямі ризики для сусідніх країн:
- Польща і Литва б'ють на сполох через зростання ризиків промислових аварій поблизу своїх кордонів;
- військові вантажі, що переміщуються через білорусь, становлять додаткову небезпеку;
- довіра інвесторів до білорусі падає, багато західних компаній залишають ринок;
- ЄС запровадив компенсаційні механізми для компаній, які постраждали від санкцій та експропріації в білорусі.
Загалом, розширення військової промисловості в білорусі за підтримки Китаю загрожує дестабілізацією Центральної та Східної Європи.
Геополітичний контекст і глобальні наслідки
Підтримка Китаєм росії, хоч і ретельно прихована за фасадом нейтралітету, підриває зусилля країни, спрямовані на те, щоб її вважали відповідальною світовою державою:
- США вже наклали санкції на китайські компанії, що займаються постачанням нітроцелюлози, і попередили, що допомога російській військовій машині може коштувати доступу до американських ринків;
- Європа активно прагне зменшити залежність своєї оборонної промисловості від китайських матеріалів;
- в Європі зростає усвідомлення того, що проголошений Китаєм нейтралітет є ілюзією, і що китайські поставки значно затягують конфлікт.
Додаткові висновки
Китай робить ставку на стратегічну невизначеність: постачаючи критичні матеріали, але уникаючи прямих поставок зброї, Пекін намагається балансувати між підтримкою росії та уникненням повної реакції Заходу. Однак цей баланс стає все більш крихким.
Ціна підтримки росії зростає: у міру того, як зростає поінформованість Заходу про китайську підтримку й кількість документальних підтверджень, збільшується ймовірність ширших санкцій і економічної відплати проти Китаю.
Вплив на майбутні конфлікти: поведінка Китаю у війні в Україні слугує сигналом того, як він може діяти в майбутніх кризових ситуаціях, зокрема, щодо Тайваню. Прецедент непрямої, але життєво важливої підтримки агресора визначатиме майбутнє військове і дипломатичне планування Заходу.
Усередині Китаю політична підтримка допомоги росії у війні в Україні походить переважно від трьох взаємопов'язаних сил, а не від якоїсь однієї "партійної фракції", яка відкрито виступає за війну.
1. Китайський військовий істеблішмент ("Яструби" НВАК)
Старші офіцери Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), особливо в Генеральному штабі та деяких аналітичних центрах, пов'язаних з військовими (як-от Академія військових наук):
- вони розглядають росію як критично важливого партнера на противагу Сполученим Штатам і НАТО;
- ослаблена, але виживша росія є стратегічно корисною: вона відволікає увагу і ресурси Заходу від Азійсько-Тихоокеанського регіону;
- вони вважають, що підтримка боротьби росії запобігає негайному розвороту західного "стримування" повністю проти Китаю;
- це також дає бойові дані – спостерігаючи за сучасною війною в Україні, Китай отримує цінні уроки для майбутніх потенційних конфліктів, зокрема, щодо Тайваню.
Для НВАК допомога росії полягає в тому, щоб тримати США в напрузі й дізнатися, як розвиваються війни великих держав у сучасних умовах.
2. "Ліві націоналісти" та неомаоїсти:
- інтелектуали, партійні кадри, блогери (наприклад, на Weibo та Zhihu), які пропагують жорсткий націоналізм у маоїстському стилі;
- певна частина Китайської народної політичної консультативної ради (CPPCC) і пов'язані з державою ЗМІ, такі як Global Times;
- ідеологічно вони розглядають війну як частину ширшої "антиімперіалістичної боротьби" проти світового порядку, очолюваного США;
- вони розглядають росію як ще одну жертву західного "стримування" і тиску;
- вони вважають, що війна послаблює глобальне домінування США, що, на їхню думку, сприятиме піднесенню Китаю.
Для цих груп підтримка росії – це ідеологічна боротьба проти ліберальної західної моделі, яку вони зневажають.
3. Економічні та промислові інтереси, пов'язані з державою:
- керівники найбільших китайських держпідприємств у сфері енергетики, оборонного виробництва та стратегічних матеріалів (хімікати, мікрочипи, рідкоземельні елементи);
- планувальники політики, пов'язані з Національною комісією з розвитку та реформ і Міністерством промисловості та інформаційних технологій;
- росія зараз економічно залежна від Китаю в питаннях експорту енергоносіїв, імпорту технологій та критично важливої промислової кооперації;
- ці групи отримують вигоду від дешевого придбання російських ресурсів (нафти, газу, мінералів) за зниженими цінами;
- вони також бачать можливість зміцнити промислову незалежність Китаю, експлуатуючи російський ринок, звільнений західними компаніями.
Підсумок: їхній інтерес є менш ідеологічним і більш економічним – забезпечення домінування над російськими секторами й посилення євразійських ланцюгів поставок під впливом Китаю.
Сам Сі Цзіньпін веде політику стратегічної невизначеності – офіційно нейтральну, практично прихильну.
Він не розгортає публічну підтримку росії повністю, оскільки все ще хоче запобігти вторинним санкціям з боку США та Європи.
Тому активна підтримка відбувається під поверхнею – негласно координується через експорт продукції подвійного призначення, передачу технологій та дипломатичне прикриття.
Які політичні групи Китаю підтримують активну участь у війні росії проти України й чому
1. Прихильники жорсткої лінії Комуністичної партії Китаю та апарат безпеки (Міністерство державної безпеки, "яструби" НВАК)
Хто вони такі:
- високопосадовці консервативної фракції Комуністичної партії Китаю;
- вище керівництво Народно-визвольної армії Китаю та Міністерства державної безпеки;
- впливові члени Центральної військової комісії.
Чому вони підтримують активну опосередковану участь:
- стратегічне суперництво із Заходом: вони розглядають російсько-українську війну як частину ширших зусиль США зі стримування Китаю. Підтримка росії послаблює Захід, не втягуючи Китай у пряму конфронтацію;
- збереження союзника: вони вважають, що не можна допустити розпаду росії або її поразки, оскільки ослаблена росія зробить Китай більш ізольованим у світі;
- випробування реакції Заходу: опосередкована участь через постачання компонентів дозволяє Китаю вивчати західну тактику санкцій, що має вирішальне значення для майбутнього планування щодо сценаріїв розвитку подій на Тайвані або в Південно-Китайському морі;
- розширення китайського впливу в Євразії: залежна й ослаблена росія стане ще більш залежною від Китаю в економічному і політичному плані, що відповідає довгостроковій євразійській стратегії Пекіна.
2. Націоналістична інтелігенція та медіавпливові особи.
Хто вони такі:
- письменники, відставні генерали та впливові діячі, які працюють у державних ЗМІ (наприклад, редактори Global Times; націоналістичні аналітичні центри, такі як Китайський інститут сучасних міжнародних відносин – CICIR);
- вони не мають прямої політичної влади, але формують громадську думку та думку еліт.
Чому вони підтримують активну участь:
- ідеологічне узгодження: вони розглядають війну як протистояння між західним лібералізмом і східним традиціоналізмом/авторитаризмом;
- історичні образи: вони розглядають підтримку росії як "помсту" за минуле приниження Китаю з боку Заходу;
- мобілізація громадськості: підтримання наративу про те, що "Китай і росія стоять разом проти імперіалізму США", допомагає розпалювати націоналізм і відволікати увагу від внутрішніх економічних проблем.
3. Військово-промисловий комплекс та держпідприємства
Хто вони такі:
- керівники та бюрократи, пов'язані з оборонною промисловістю Китаю, зокрема з виробниками зброї та компаніями, що займаються технологіями подвійного призначення;
- приклади: North Industries Group, China Poly Group, Aviation Industry Corporation of China.
Чому вони підтримують активну участь:
- прибуток: постачання товарів подвійного призначення, таких як нітроцелюлоза та електроніка, приносить величезні прибутки, особливо коли західні конкуренти залишають російські ринки;
- геополітичні важелі: зміцнення зв'язків з росією відкриває можливості для отримання привілейованих контрактів, концесій на видобуток корисних копалин та співпраці в Арктиці;
- стратегічна підготовка: співпраця з російською військовою промисловістю дозволяє китайським оборонним компаніям отримати практичний досвід, вдосконалити логістику і підготуватися до можливих майбутніх військових мобілізацій.
Важливі роз'яснення
Сам Сі Цзіньпін намагається балансувати між цими внутрішніми групами впливу.
Він ідеологічно ближчий до прихильників жорсткої лінії, але залишається обережним, щоб відкрито не провокувати Європу і не наражатися на серйозні економічні санкції.
Отже, китайський підхід залишається навмисно непрямим: постачання критично важливих матеріалів без формального надсилання "зброї".
Опозиція всередині КПК?
Деякі більш економічно орієнтовані технократи (особливо в міністерствах, що займаються зовнішньою торгівлею і фінансами), як повідомляється, стурбовані наслідками для доступу Китаю до європейських ринків. Однак їхній вплив послабився після чистки технократів у 2022-2023 роках.
Джерело: RLI
