Наприкінці засідання спікер Олександр Турчинов заявив, що попросить ЦВК якось вирішити це питання, а депутатів, які не прийшли сьогодні в парламент і тих, хто прийшов, але не голосував, обіцяв покарати через оприлюднення результатів голосування в газеті "Голос України".
Отже, питання голосування кількох десятків тисяч військових у зоні проведення АТО наразі невирішене і чи вирішить його ЦВК впродовж наступних днів - невідомо.
Наприкінці минулого тижня голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський покладав великі надії на законопроект Давида Жванії. ЦВК навіть зробила спеціальне звернення до парламенту з цього питання. Крім усього іншого, без прийняття законопроекту невирішеним залишається питання погашення невикористаних виборчих бюлетенів, тобто тих бюлетенів, які не вдасться доставити на проблемні округи. Як виявилося, механізм вирішення саме цього питання став однією з причин, чому за законопроект Жванії депутати не проголосували.
Голова фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв скаржився на те, що механізм погашення бюлетенів є непрозорим.
"Цей законопроект абсолютно неприйнятний, оскільки він передбачає старий підрахунок голосів, без погашення бюлетенів. Він передбачав можливість використання різних виборчих скриньок для голосування, без підрахунку по кожній виборчій скриньці, він передбачав зменшення кількості членів дільничних виборчих комісій до восьми осіб, що фактично дало б можливість творити на виборчих дільницях все, що завгодно. Цей законопроект не мав ніяких шансів на голосування", – заявив Соболєв.
ЧИТАЙТЕ: Я можу ввести декілька батальйонів в Київ і вирішити питання з владою, - Ярош
Представник Президента у парламенті Руслан Князевич навпаки вважає, що неприйняття законопроекту Жванії призведе до того, що вибори можна буде сфальсифікувати, оскільки утвориться велика кількість бюлетенів, які не вдасться доставити на проблемні округи. "Я хочу звернути увагу, що мова йде про ті бюлетені, які не будуть доставлені на виборчі округи і зараз просто незрозуміло, що з ними робити. Тому ми самі створюємо ситуацію, при якій певна кількість бюлетенів буде гуляти і невідомо в який спосіб буде погашатися", – непокоївся Князевич.
Другою великою претензією до законопроекту Жванії було те, що він дає підстави для так званих "каруселей", адже дозволяє створювати додаткові списки виборців вже в день виборів. Згідно з законопроектом, списки солдатів, які мають голосувати на певній дільниці подає до дільничної комісії їхній командувач.
"В законопроекті є шпаринки для фальсифікації. Там малось на увазі, що можна було створювати якісь додаткові списки виборців на дільниці саме в день голосування, змінювати склад виборців. Ви ж розумієте, до чого це могло б привести: приїде п’ять автобусів, вийде 120 людей, скажуть "внесіть нас додатково на дільниці", їх внесуть під виглядом переселенців чи військових, потім вони проголосують, сядуть в автобуси і переїдуть на сусідню дільницю і так само будуть вимагати створити додатковий список. Це називається "каруселі", – пояснював своє не голосування за законопроект Жванії народний депутат Андрій Павловський.
Інший нардеп від фракції "Батьківщина" Олександра Кужель взагалі пропонувала організувати голосування солдатів в інший спосіб.
"Сьогодні всі військовослужбовці, які знаходяться в АТО мають військові квитки. Згідно чинного українського законодавства можна було, якщо б було бажання, не організовувати "каруселі", як сьогодні планують, а організовувати дійсно голосування військовослужбовців. Ви приїдете на блокпост, скажете там тисяча наших військовослужбовців, запросять для голосування, а їх там насправді сто осіб і ніхто їх звідти не хоче витягувати і ще немає зимового одягу", – сказала Кужель.
Скільки Давид Жванія не переконував депутатів, що ніхто ніяких фальсифікацій не планує, а його законопроект, крім ЦВК узгоджений також з силовими відомствами країни, депутати після трьох невдалих спроб, навіть не включили його до порядку денного.
Подібна доля спіткала також законопроект Леоніла Ємця, який стосувався лише самого голосування військовослужбовців.
Головною претензією до цього законопроекту було те, що солдати мали б право голосувати не тільки за партійні списки, але також і за депутатів - мажоритарників. "Частина депутатів не хоче голосувати за цей закон, керуючись тим, що військовослужбовці, які знаходяться в східних областях, постійно не проживають на цих територіях. Але раніше ми аналізували і давали право принаймні голосувати за партії", – сказав народний депутат Микола Рудьковський. Можливо, це й стало причиною, чому за законопроект не хотіли голосувати депутати-регіонали, більшість з яких балотуються на сході України. Марно було сподіватися на те, що військові із центральної чи західної України будуть за них голосувати.
Крім того, Сергій Соболєв нагадав, про те, що Конституційний суд дав чітке роз’яснення, що особи, які голосують не за місцем свого проживання не мають права голосувати за мажоритарних кандидатів. Звісно, що це питання можна було вирішити, через внесення поправки, яка б забороняла голосування солдатам за мажоритарників, але цього не сталося. П’ята спроба включити законопроект до порядку не дала результату. Загалом за включення законопроекту до порядку денного голосувало від 171 до 214 народних депутатів. Турчинов готовий був зробити і шосту спробу, але побачив, що в залі залишилося менше ніж 226 народних депутатів.
Спікер кілька разів нагадував депутатам про те, що саме військовослужбовців, як ніхто інший, мають право обирати парламент, бо ризикуючи власним життям, вони захищають Україну. Подібні заклики звучали і з вуст інших народних обранців, але дальше закликів депутати не пішли. Фактично, останнє голосування за включення до порядку денного законопроекту Леоніда Ємця (214 голосів при необхідних 226) показало, що не вистачило голосів частини фракції "Батьківщина". Після засідання це підтвердив і голова фракції Сергій Соболєв, який сказав, що депутатів просто в залі не було. Залишається тепер сподіватися, що ЦВК вдасться вирішити питання голосування військовослужбовців таким чином, щоб було реалізоване право тих, хто найбільше цього заслуговує, а виник ще один механізм для фальсифікації.
