Еволюція ставлення Лондона до російського виклику. Підтримка України – найбільш нагальний пріоритет безпекової політики Великої Британії
Хоча з початку російського вторгнення в Україну у Великій Британії змінилися три прем'єр-міністри і з'явився новий монарх, її підтримка боротьби Києва залишається непохитною. Це не дивно, адже в останніх британських публікаціях росія визначається як загроза повного спектру для Британії та її союзників. Як і на більшій частині континентальної Західної Європи, ставлення Лондона до російського виклику еволюціонувало відповідно до вимог часу.
Наприклад, у Стратегічному огляді оборони і безпеки 2010 року було лише кілька згадок про росію. Це тим більше дивує, враховуючи відчутну напруженість у відносинах між двома країнами, що виникла після смерті в листопаді 2006-го Олександра Литвиненка, колишнього офіцера російської розвідки і натуралізованого громадянина Великої Британії, який підозріло помер у Лондоні – ймовірно, від рук російських агентів – після того, як був отруєний радіоактивним полонієм кількома тижнями раніше.
Оцінка 2010 року також містила військовий прогноз, подібний до більшості інших того часу, який передбачав, що "асиметрична тактика, як-от економічні, кібернетичні та проксі-дії замість прямої військової конфронтації, відіграватиме дедалі більшу роль" в майбутніх конфліктах. Мало хто міг передбачити, що до 2022-го російські танки масово увійдуть в Україну, ракети "Іскандер" та іранські боєприпаси баражуватимуть по Європі, а білорусь готуватиметься до розміщення російських тактичних ядерних боєприпасів.
В останні роки документи Лондона з питань національної оборони і безпеки, а також риторика британських офіційних осіб відображають більш глибоке розуміння. У червні 2018 року, виступаючи в Королівському інституті оборонних досліджень (RUSI), тодішній начальник штабу генерал сер Марк Карлтон-Сміт відзначив російську загрозу і закликав британську армію підтримувати бойову готовність. Того ж року британський воєначальник пішов ще далі і попередив, що росія становить набагато більшу загрозу національній безпеці Великої Британії, ніж "Аль-Каїда" та "Ісламська держава" – неабияка оцінка з вуст людини, яка походить з лав британських Спеціальних повітряних служб (SAS) і неодноразово брала участь у бойових діях в Афганістані та Іраку.
Міністерство оборони Великої Британії також вважало російську федерацію "найбільшою ядерною, звичайною військовою та прихованою загрозою європейській безпеці" задовго до вторгнення москви в Україну у 2022 році, так само як парламентський комітет з питань розвідки та безпеки закликав протидіяти підривним діям росії ще у 2020-му. В Інтегрованому огляді 2021 року, головному документі британського уряду з питань національної безпеки, росія визначена як найгостріша пряма загроза для Сполученого Королівства.
Його оцінка виявилася пророчою: лише через кілька місяців після виходу цього документа владімір путін опублікував "Про історичну єдність росіян і українців" – ірредентистську заяву, в якій сформулював свої імперіалістичні амбіції на пострадянському просторі. В Інтегрованому огляді "Оновлення 2023" зазначається, що "колективна безпека Євроатлантичного альянсу зараз нерозривно пов'язана з результатом конфлікту в Україні". Підтримка Києва наразі є найбільш нагальним пріоритетом безпекової політики Великої Британії у коротко- та середньостроковій перспективі.
Поступаючись лише США. Амбітна програма військової допомоги Великої Британії
Велика Британія здійснює другу за величиною програму військової допомоги Україні, поступаючись лише Сполученим Штатам. Британці виділили Києву 4,6 мільярда фунтів стерлінгів (5,7 мільярда доларів) на оборонну допомогу, з яких 2,3 мільярда фунтів стерлінгів (2,8 мільярда доларів) вже витрачено у 2022 році. Британська військова підтримка варіюється від артилерійських боєприпасів до наземних бойових платформ і ракет.
У Великій Британії також проводиться багатонаціональна тренувальна програма "Оперативний інтерфлекс", яка має на меті підготовку понад 30 000 українських військовослужбовців під керівництвом Сполученого Королівства. Західні тренувальні програми є життєво важливими для України, оскільки це єдиний спосіб подолати те, що начальник Генерального штабу Валерій Залужний визначив як залишки радянської Червоної армії, які живуть в українських збройних силах. Що ще важливіше, британський уряд навчає українських військовослужбовців високотехнологічним системам озброєння, які ще не були включені в поточні програми допомоги, у тому числі підготовку пілотів на сучасних західних бойових літаках. Такі навчальні програми відіграватимуть ключову роль у післявоєнній трансформації українських збройних сил, орієнтованих на стандарти НАТО.
Британці також сміливо очолили процес передачі озброєнь. На початкових етапах війни американські протитанкові керовані ракети Javelin і британські протитанкові керовані ракети NLAW, а також турецькі безпілотники TB-2 завдали величезних втрат російським наземним бойовим платформам. Станом на березень 2023 року Велика Британія передала українським військовим близько 3600 одиниць NLAW.
Так само тисячі ПЗРК Starstreak (переносних зенітно-ракетних комплексів) надійшли в Україну. Starstreak запускає три високошвидкісні перехоплювачі в одному залпі – виробник називає їх "дротики" – які наводяться лазерним променем на ціль. Завдяки своїй швидкості і конфігурації з декількома перехоплювачами, система спеціально розроблена для протидії загрозам, які вимагають короткого часу реагування.
Серед знакових кроків Лондона в Україні передача 14 основних бойових танків Challenger-2 має особливе значення. Хоча 14 цих танків не змінюють баланс сил у сухопутній війні, їхня передача Києву створює стійкий прецедент для решти Європи. Після кроку Великої Британії кілька країн наслідували її приклад і відправили в Україну танки Leopard-2 німецького виробництва. Лондон також поспішив кинути виклик погрозам з боку кремля і надіслати ЗСУ бронебійні снаряди зі збідненим ураном.
І про високоточку великої дальності. Оснащення України ракетами Storm Shadow
Лондон також був рішучим прихильником надання Україні високоточного озброєння великої дальності, як-от реактивні системи залпового вогню М-270. Нещодавнє рішення про передачу крилатих ракет повітряного базування Storm Shadow ще більше поглиблює це зобов'язання.
З радіусом дії 250 і більше кілометрів, як повідомляється, Storm Shadow є ідеальною зброєю для ураження важливих цілей в тилу супротивника. Ураження російського тилу, в тому числі вузлів управління, складів боєприпасів і місць збору, залишається ключовою передумовою для успіху очікуваного контрнаступу України. Тандемна боєголовка BROACH (Bomb Royal Ordnance Augmented Charge), що складається із заряду прекурсору та касетної бомби, допомагає ракетам проникати в укріплені споруди та детонувати в них. Українські офіційні особи висловили потребу в зброї з такою здатністю. Storm Shadow є однією з найбільш помітних систем озброєнь за стандартами НАТО, які будуть інтегровані в систему повітряного стримування Повітряних сил ЗСУ.
Українські ВПС вже почали застосовувати цю ракету проти російських цілей, завдаючи їм шкоди. Збройні сили України також доповнюють цю зброю "розумними" розробками, такими як ракети-приманки AGM-160B, надані США, щоб ще більше напружити російську протиповітряну оборону.
Розвідувальна підтримка. Україна – останній бар'єр для рф
Окрім щедрих пакетів військової допомоги, британська підтримка України також поширюється на інформаційний простір.
Британські розвідувальні служби та стратегічне співтовариство надають розвідувальну підтримку Україні з самого початку конфлікту, щоб протистояти спробам росії вести інформаційну та політичну війну. Міністерство оборони Великої Британії розсекретило основні висновки своїх оцінок воєнної розвідки і періодично публікує розвідувальні зведення через офіційний акаунт у Twitter. Ці розвідувальні звіти відіграють центральну роль у боротьбі зs сумнозвісним маскуванням – інформаційними операціями росії, забезпечуючи західну політичну спільноту надійним джерелом інформації.
Британські аналітичні центри також зробили свій внесок. RUSI, наприклад, опублікував ретельні звіти оборонної розвідки, що розкривають західні компоненти у критично важливих російських системах озброєнь, у тому числі й у передових засобах ведення ракетних бойових дій. Ці висновки допомагають столицям країн НАТО доопрацьовувати режими санкцій, щоб краще обмежити здатність москви ремонтувати і замінювати свої засоби ведення війни.
Військова політика Великої Британії, яка після Брекзиту не є членом ЄС, але є в НАТО, має широкі геополітичні наслідки для післявоєнної архітектури європейської безпеки у Східній Європі. Британські політики вважають російську загрозу значним викликом глобальним інтересам країни. Лондон розглядає Україну як останню зупинку перед тим, як правляча російська еліта безпосередньо націлиться на Євроатлантичний альянс. Його політичний вибір відображає це усвідомлення і робитиме це в осяжному майбутньому.
Джерело: Hudson Institute
