Інтернет в Азії під загрозою через експансію та агресивність Китаю в морі. КНР під керівництвом Сі Цзіньпіна стає дедалі сміливішою
Американська Washington Post стверджує, що ескалація боротьби за Південно-Китайське море руйнує міжнародну кабельну систему. На думку видання, намагання Китаю домінувати у спірному водному шляху завдає шкоди мережі підводних кабелів, які забезпечують необхідний інтернет-зв'язок в Азії.
Підводні кабелі на дні Південно-Китайського моря вже давно забезпечують життєво важливий зв'язок з країнами Південно-Східної Азії, оскільки попит на інтернет-послуги різко зріс. Втім, як зазначає WP, приватні компанії десятиліттями покладалися на можливість вільно пересуватися цією водною артерією, щоб підтримувати розгалужену мережу кабелів і прокладати нові, попри суперечливі претензії Китаю та півтора десятка інших урядів на морські простори.
Провівши низку інтерв’ю з представниками галузі, видання зауважує, що зараз боротьба за контроль над Південно-Китайським морем перешкоджає ремонту і вкрай необхідному будівництву підводних кабелів, підвищуючи витрати і часом напружуючи телекомунікації.
Претензії Китаю на більшу частину стратегічного водного шляху заважають компаніям проводити роботи з прокладки чи ремонту кабелів, а робити це без китайського дозволу стало ризикованіше. Деякі ремонти кабелів затримуються на місяці через зволікання з наданням дозволів з боку КНР. Щонайменше два нові кабельні проєкти прострочені на роки.
Washington Post наводить слова генерального директора індонезійської компанії Super Sistem Келван Фірмана, який наголошує, що рішучість Китаю закріпити контроль над Південно-Китайським морем зробила цей водний шлях "дикою картою" для кабельних компаній. За його словами, проблема полягає в тому, що ніхто не знає, як далеко вони зайдуть і хто захоче йти на такий ризик. Дедалі частіше телекомунікаційні компанії тримаються подалі від стратегічної водної артерії, щоб уникнути подібних викликів або не потрапити в пастку ширшої суперечки щодо кабелів між Китаєм і Заходом, зокрема Сполученими Штатами, які посилюють тиск на компанії та уряди, щоб ті уникали співпраці з китайськими фірмами.
В результаті узгодженого американського лобіювання три транстихоокеанські кабельні проєкти, що фінансуються американськими фірмами, прокладаються в обхід Південно-Китайського моря через води, що межують з Індонезією і Філіппінами. Але такі обхідні шляхи довші і коштують на десятки мільйонів доларів дорожче.
За останні чотири роки уряд США заблокував щонайменше три кабельні проєкти, які мали з'єднати Сполучені Штати з Гонконгом, через побоювання, що Китай може шпигувати або саботувати комунікації. Кабельні компанії, серед яких були як американські, так і китайські, були змушені відмовитися від тисяч миль кабелю, які вже були прокладені по морському дну або спаяні на заводах.
Нещодавній інцидент, який раніше не розголошувався, на думку WP, свідчить про зусилля Китаю утвердити своє домінування. У квітні екіпаж приватного підводного кабельного судна у супроводі в'єтнамського військового корабля проводив ремонт у 200-мильній виключній економічній зоні (ВЕЗ) В'єтнаму, за сотні миль від китайського материка, коли зіткнувся з китайським судном берегової охорони.
Китайське судно підійшло на відстань однієї милі до ремонтного і зажадало по радіо повідомити про характер його діяльності. Після того, як в'єтнамський військовий корабель відійшов на кілька миль, китайський провів день, кружляючи навколо ремонтного судна, а потім залишив його, і екіпаж завершив роботу.
Washington Post зазначає, що Китай під керівництвом Сі Цзіньпіна стає дедалі сміливішим у своїх претензіях на Південно-Китайське море, відкидаючи претензії шести інших країн, які стверджують, що цей водний шлях частково належить їм. Китайська берегова охорона застосовує насильницьку тактику для встановлення контролю, зокрема атакуючи та обстрілюючи водометами іноземні судна берегової охорони.
Інші судновласники заявили, що вони оцінюють протоколи безпеки, зокрема, чи варто плавати з військово-морським ескортом або розміщувати на борту суден озброєну охорону.
Навчання ненависті. Китай розпалює націоналізм до насилля
Інше американське видання, Wall Street Journal, зі свого боку стверджує, що "навчання ненависті" стає поширеним у Китаї після ножових поранень іноземців, а заклики до співчуття в інтернеті придушуються.
Комуністична партія Китаю роками розпалювала патріотизм у державних засобах масової інформації та школах країни, розжарюючи націоналістичний запал, який часом виходив з-під контролю. Три напади з ножовими пораненнями за чотири місяці, спрямовані проти японців і американців, викрили темний бік цієї кампанії – те, що багато хто в Китаї називає "навчання ненависті".
В одному з минулорічних вірусних відео шкільна вчителька, яка б'є по столу, читає своїм учням лекції про "кровну ворожнечу" Китаю з Японією, застерігаючи їх ніколи не забувати звірства, вчинені японською армією під час Другої світової війни. Державні ЗМІ похвалили її, а інші вчителі поширили це відео. В іншому відео китайська мати висловлює гордість, коли її донька-старшокласниця докоряє своєму братові-дошкільнику за його любов до Ультрамена – персонажа японської наукової фантастики.
Останнім часом китайська влада толерує, а в деяких випадках і заохочує неприязнь до іноземних конкурентів у школах і соціальних мережах, де цензура може придушувати небажані погляди і дозволяти іншим процвітати. "Ненависть закладена в китайській освіті" в школах, ЗМІ та патріотичних фільмах, – каже професор Університету Кобе у відставці Ван Ке, який вивчав націоналізм у Китаї та сучасній Японії. "Комуністична партія роз'ятрює історичні рани, свідомо не даючи їм загоїтися", – додає він.
Публічні заклики до співчуття зазвичай придушуються. Після того, як 18 вересня, в річницю вторгнення Японії до Маньчжурії у 1931 році, дорогою до школи у південнокитайському місті Шеньчжень був зарізаний 10-річний японський хлопчик, двоє пекінських професорів права опублікували застереження проти розповсюдження ненависті.
"Не потурайте насильству в ім'я патріотизму", – написали Чень Бі та Чжао Хун у своєму особистому блозі на WeChat, китайській платформі соціальних медіа. "Якщо історію пам'ятатимуть через ненависть, то далі буде більше вбивств і шкоди", – зазначили вони.
Як стверджує WSJ, їхній коментар був видалений з онлайн-платформ після того, як багато читачів поширили його.
Уроки в китайських школах підкріплюють офіційну позицію щодо таких тем, як прикордонні конфлікти з Індією та проголошений Пекіном суверенітет у Південно-Китайському морі. Оновлені підручники також зберігають давно усталені теми про війну Китаю зі США на Корейському півострові та героїчні історії про боротьбу з японцями.
Нещодавній сплеск антияпонських настроїв посилився торік після того, як Пекін звинуватив Токіо у скиданні води з атомної електростанції "Фукусіма-1" у Тихий океан, хоча це було схвалено Міжнародним агентством з атомної енергії. Невдовзі після цього на виставі в середній школі у північному китайському місті Цзаочжуан учні зірвали оплески, коли відтворили вбивство колишнього прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе у 2022 році і розгорнули банер з критикою витоків води на Фукусімі.
У наступні місяці японські школи в Китаї стали мішенню для нападів у соціальних мережах, і цьогоріч ці повідомлення призвели до смертельних наслідків. Вересневій різанині передував напад у червні китайця з ножем на японську жінку та її дитину на зупинці шкільного автобуса в Сучжоу, місті на сході Китаю з великою кількістю японського населення. Обидвоє були поранені; кондуктор автобуса, китаянка, боролася з чоловіком і була вбита.
Кількома тижнями раніше чотири викладачі американського коледжу отримали ножові поранення від китайця під час прогулянки в парку в Цзіліні, північному китайському місті. Міністерство закордонних справ КНР заявило, що цей інцидент не вплине на "нормальний розвиток міжлюдських і культурних обмінів між Китаєм і США".
"Нульовий день". Тайвань морально готується до китайського вторгнення
Як зазначає WSJ, кошмар китайського вторгнення надихає на створення розваг, що порушують табу, на Тайвані. Телебачення, книги та настільні ігри охоплюють тему, якої індустрія острова уникала десятиліттями.
Протягом багатьох років жителям Тайваню, яким було цікаво, як може виглядати китайське вторгнення, доводилося здебільшого покладатися на власну уяву. Зараз вони починають отримувати допомогу, пише WSJ.
У листопаді планується завершити зйомки "Нульового дня", 10-серійного серіалу, який зображує вигадану атаку Китаю – вперше на тайванському телебаченні. Попередній ролик фільму отримав вже близько 2 мільйонів переглядів на YouTube і викликав дискусії у місцевих ЗМІ.
На цю тему вийшли також антиутопічний роман, дія якого відбувається в майбутньому Тайвані під владою Пекіна, багатотомний комікс, що уявляє Дональда Трампа, який посилає війська США допомогти відбити вторгнення, і настільну гру, яка запрошує гравців імітувати опір китайському нападу.
Як зауважує WSJ, питання щодо готовності людей на Тайвані протистояти небезпеці, яку представляє Китай, піднімається у Вашингтоні, де деякі законодавці побоюються, що США можуть бути втягнуті в конфлікт, який жителі острова не сприймають серйозно. Нова хвиля контенту, пов'язаного з вторгненням, фіксує зміни у суспільній свідомості Тайваню, за словами продюсерки та провідної сценаристки "Нульового дня" Чен Сінь-мей.
"На перший погляд може здатися, що тайванці не відчувають загрози, але насправді цей страх існує", – сказала вона.
Дехто сподівається, що тенденція, коли тайванці все більше приймають ідентичність, відокремлену від Китаю, допоможе острову краще підготуватися до захисту – або принаймні краще зрозуміти, що може означати об'єднання під владою Пекіна.
Чен сказала, що уявляла собі проєкт, який стане "нульовим днем" багато років тому, але відчувала, що тоді соціальний клімат був невідповідним. За її словами, початок війни в Україні 2022 року дав їй нове відчуття невідкладності.
Серіал розгортається в розпал президентських виборів на Тайвані, коли підозріле збиття китайського літака спонукає Народно-визвольну армію Пекіна до блокади Тайваню. Фондовий ринок падає, і іноземні уряди починають евакуацію своїх громадян. Китайські агенти проникають на Тайвань і змовляються звільнити в'язнів, які утворюють п'яту колону, яка сіє хаос, поки китайські війська готуються до висадки.
Китай готовий до війни. США мають пригадати пораду Рузвельта
У відомому журналі Foreign Affairs вийшла стаття дослідників з Центру безпекових та міжнародних досліджень (CSIS) про готовність Китаю до війни. Автори переконують, що попри зростання консенсусу у Вашингтоні про те, що потрібно більше робити для стримування Пекіна, деякі експерти та політики хибно думають, що економічні і демографічні проблеми Китаю змусять його зменшити витратити на оборону.
На думку авторів, такі оцінки не враховують, наскільки сильно зростає оборонно-промислова база Китаю. Незважаючи на поточні економічні проблеми країни, її оборонні витрати стрімко зростають, а оборонна промисловість перебуває на рівні воєнного часу. Дійсно, Китай швидко розробляє і виробляє системи озброєнь, покликані стримувати Сполучені Штати, а якщо стримування не вдасться, вийти переможцем у війні великих держав. Китай вже наздогнав США у своїй здатності виробляти зброю масово і масштабно.
У деяких сферах Китай зараз лідирує: він став найбільшим у світі суднобудівником, потужність якого приблизно в 230 разів перевищує потужність Сполучених Штатів. У період з 2021 року до початку 2024 року оборонно-промислова база КНР виготовила понад 400 сучасних винищувачів і 20 великих військових кораблів, подвоїла запаси ядерних боєголовок у країні та більш ніж подвоїла запаси балістичних і крилатих ракет, а також розробила новий бомбардувальник-невидимку. За той же період Китай збільшив кількість запусків супутників на 50 відсотків. Зараз Китай отримує системи озброєнь у п'ять-шість разів швидше, ніж Сполучені Штати. Колишній командувач Індійсько-Тихоокеанського командування США адмірал Джон Аквіліно описав це військове розширення як "наймасштабніше та найшвидше нарощування з часів Другої світової війни".
Сі Цзіньпін чітко дав зрозуміти, що розвиток армії світового класу є центральним у його меті досягнення "великого омолодження китайської нації на всіх фронтах". Ключовою частиною цього процесу є створення оборонно-промислової бази, яка може виробляти обладнання (наприклад, кораблі, літаки, танки та ракети) і програмне забезпечення (наприклад, технології та системи для командування, контролю, зв'язку та розвідки).
Автори наголошують, що зараз Китай є військовим важковаговиком, а оборонно-промислова база Сполучених Штатів не встигає. Оборонне виробництво США атрофувалося, а системі бракує можливостей і гнучкості, які дозволили б американським військовим стримувати Китай і, якщо конфлікт все ж спалахне, боротися і вигравати тривалу війну в Індо-Тихоокеанському регіоні або на два фронти в Азії та Європі. Вашингтон має усунути критичні вузькі місця та діяти швидко, якщо хоче не відставати. Сполученим Штатам потрібно приділяти набагато більше уваги та ресурсів військовій готовності, якщо вони хочуть досягти успіху у створенні нового арсеналу демократії.
Нарощування оборони Китаєм, переконують автори статті у Foreign Affairs, становить серйозну загрозу для Сполучених Штатів та союзників і партнерів, включаючи Австралію, Японію, Філіппіни, Південну Корею та Тайвань. Китай володіє тисячами ракет, деякі з яких можуть вразити територію США. Інші можуть вражати американські закордонні бази, на яких знаходяться американські літаки, злітно-посадкові смуги, кораблі, склади пального, місця зберігання боєприпасів, порти, об'єкти командування й управління та інша інфраструктура. Набір китайських протикорабельних балістичних ракет загрожує надводним кораблям США, які працюють у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях і за їх межами. Дивлячись на цей набір китайських військових можливостей, міністр ВПС США Френк Кендалл III прямо зазначив: "Китай готується до війни, і саме до війни зі Сполученими Штатами".
З такою чіткою оцінкою загрози викликає здивування той факт, що Сполучені Штати не мобілізували власну оборонну промислову базу, щоб не відставати від неї. Збройні сили США не мають достатньої кількості боєприпасів та іншого обладнання для тривалої війни проти Китаю у Тайванській протоці, Південно-Китайському або Східно-Китайському морях – у всіх районах, де точаться територіальні суперечки за участю Китаю та партнерів і союзників США, таких як Японія та Філіппіни. У військових іграх, що імітують конфлікт у Тайванській протоці, наприклад, Сполучені Штати зазвичай вичерпують свій запас протикорабельних ракет великої дальності протягом першого тижня. Ця зброя була б критично важливою у реальній війні, оскільки вона може вразити китайські військово-морські сили поза межами радіусу дії китайської ППО. Особливо на ранніх стадіях конфлікту китайська оборона, ймовірно, не дозволить більшості літаків наблизитися достатньо близько, щоб скинути боєприпаси малої дальності.
За рік до того, як напад Японії на Перл-Гарбор втягнув Сполучені Штати в Другу світову війну, Рузвельт закликав країну "побудувати зараз з усією можливою швидкістю кожну машину, кожен арсенал, кожну фабрику, яка нам потрібна для виробництва наших оборонних матеріалів". Швидке переозброєння Китаю та триваючі війни в Україні та на Близькому Сході є ознаками того, що хмари темнішають. Щоб бути готовими до воєнного стану, Сполучені Штати повинні ще раз слідувати пораді Рузвельта.