Колись війна в Україні закінчиться. Як і коли це станеться – поки лише пророцтва ворожок. Але одними з найважливіших питань будуть: як забезпечити майбутню безпеку України і хто її забезпечить.
Можливі відповіді непрості й залежатимуть вони від результату війни. Але очевидно, що коли Україна поверне собі всю свою територію, а росія не зазнає краху і поразки, то будь-які гарантії безпеки, швидше за все, будуть частковими і слабкими.
Але без гарантій, на думку посадовців і аналітиків, важко уявити, що інвестори повернуться в Україну для відновлення країни, адже раптом у майбутньому спалахне ще одна війна.
Багато що залежить від нерішучості самого Заходу, який прагне захистити Україну, але показує, що не хоче воювати за неї, що не хоче прямої військової конфронтації з росією. Натомість Захід намагається балансувати між стримуванням рф і її умиротворенням.
Директорка Інституту міжнародних відносин у Римі Наталі Точі зазначила, що на європейську та трансатлантичну єдність чекає "багато ризиків". За її словами, якщо Україні вдасться відновити навіть територію, втрачену після вторгнення росії минулого року, то в Європі та Вашингтоні лунатимуть голоси: "Подивіться на поточні витрати, цивільні й військові, агов, потрібен компроміс".
Україна захоче натомість отримати тверді зобов'язання у сфері безпеки, вважає вона, і це може розділити Захід: країни Центральної і Східної Європи вимагатимуть членства України в НАТО, а західноєвропейські союзники відмовлятимуть їй у цьому.
Фото: Associated Press/East News
Хоча НАТО і Європейський Союз пообіцяли Україні членство, не встановлено кінцевого терміну, і немає впевненості, що ці обіцянки виконаються. Прийняття Заходом України – одна з причин, на які посилався президент росії владімір путін для свого вторгнення в першу чергу.
Доки залишаються територіальні суперечки, малоймовірно, що Україна, навіть при укладанні угоди про припинення вогню з росією, отримає одностайну підтримку, необхідну для вступу до будь-якої з цих інституцій.
Томас Кляйне-Брокхофф, який допоміг у написанні статті, в котрій детально розглядає ключові питання відновлення України, вважає, що вирішальне значення матиме те, як закінчиться війна.
Ще до минулорічного вторгнення, зазначив він, суверенітет України вже був порушений анексією Криму росією. Найкращим результатом зараз було би, якби Україна повернула всю втрачену територію, хоча і це далеко не факт.
"Якщо буде повна поразка, то ви вирішуєте проблему Криму і маєте іншу росію", – сказав він. Тоді членство в НАТО буде легше уявити для України, і це створить своєрідну недоторканність, навіть для іншого ревізіоністського російського лідера, зазначив експерт, додавши: "Але ціна, щоб досягти повної перемоги, дуже висока. І що тоді далі?".
Перспектива повної поразки росії, яка може повалити путіна і його оточення, уособлює ризики російської ескалації, на які багато лідерів країн НАТО, і президент Байден, схоже, не бажають наражатися.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг та президент США Джо Байден у березні 2022 року. Фото: пресслужба НАТО
Ключові європейські держави, Наприклад, Франція і Німеччина, непокояться: якщо керівництво путіна зазнає краху, то дика, ядерно озброєна росія може скотитится до "часів смути", років беззаконня, міжусобиць і анархії, які країна вже переживала на початку XXVII століття.
Але все, що не стосується членства в НАТО (гарантії безпеки – iPress), пов'язане з обіцянками, які Київ вже вважає пустопорожніми. Їх вже намагалися дати раніше, у 1994 році, коли Сполучені Штати, Велика Британія і сама росія пообіцяли Україні "гарантії" територіальної цілісності й безпеки в обмін на відмову від ядерної зброї радянських часів згідно з угодою під назвою "Будапештський меморандум".
Будапешт, 5 грудня 1994 року. Фото: АР
Ці запевнення не містили жодних зобов'язань. Звісно, з боку росії, але і з боку Вашингтона і Лондона теж виявилися нічого не вартими.
Андерс Фог Расмуссен, колишній Генеральний секретар НАТО, надав пропозиції по "Київському безпековому договору", які він та його колеги розробили восени разом з керівником апарата президента України Володимира Зеленського Андрієм Єрмаком.
Потрібно створити дещо робоче, щось між порожніми запевненнями 1994 року та повноправним членством у НАТО та ЄС. Основна рекомендація полягає в тому, щоб союзники України перетворили її на такого собі добре озброєного "їжака" або "дикобраза", щоб росія більше не намагалася її проковтнути.
Для цього він закликає до "стратегічного партнерства" між Україною та ключовими західними країнами на двосторонній основі для "багаторічних зусиль", спрямованих на те, щоб зробити Україну неприступною і здатною до власної оборони.
Пан Расмуссен порівняв свою пропозицію з відносинами між Сполученими Штатами та Ізраїлем, які мають багато оборонної співпраці, але не мають формального оборонного договору.
По суті, ця пропозиція є альянсом без членства, що є не стільки гарантією безпеки для України, скільки серйозним стримуючим фактором для москви.
"Іронія в тому, що нечленство в НАТО вимагатиме від Заходу більше, ніж членство, і на довший час", – сказав пан Кляйне-Брокхофф.
Інші пропонують, щоб окремі союзники, включаючи США, Велику Британію, Францію, Німеччину і Польщу, розмістили свої війська в Україні після війни, як НАТО розмістила багатонаціональні бригади в країнах-членах Альянсу, що межують з росією.
Але значна військова присутність в країні, яка не є членом НАТО, буде розглядатися москвою як провокація і доказ на користь російського наративу, що Північноатлантичний альянс намагається вирвати Україну з російської сфери впливу.
Як зазначив генерал у відставці, який командував сухопутними військами США в Європі, Бен Ходжес, Сполучені Штати, Канада та інші країни мали війська в Україні і тренували українську армію аж до вторгнення росії. А тоді вивели, щоб уникнути конфронтації між НАТО та росією. "То якою би була їхня місія?" – запитав він.
Пан Ходжес вважає, що Україна завдяки зброї більшої дальності від Вашингтону (який наразі не поспішає) може перемогти росію і повернути собі всю окуповану територію, у тому числі Крим, до кінця серпня.
"Україна в небезпеці доти, доки росія контролює Крим", – заявив він. – Завдяки Криму росія блокує Азовське море, ізолює Маріуполь, завдає удару по Одесі та домінує в Чорному морі, претендуючи на виключну економічну зону навколо Криму, обмежуючи рибальство та розвідку газу".
Пан Ходжес переконаний, що єдиною реальною гарантією безпеки для України є членство в НАТО. Але незважаючи на результат, уточнив він, "треба ґрунтуватися на припущенні, що росія не буде поважати ніщо, якщо її не змусять до цього".
"росію не треба розбещувати думками, що її дії виправдовуються територіальними здобутками чи важелями впливу", – сказав він.
Але багато хто – такі як Камілла Гранд, колишня помічниця Генерального секретаря НАТО, яка зараз працює в Європейській раді з міжнародних відносин, вважають ймовірним, що росія "досягне часткових цілей" у війні. Повна поразка росії і вступ України до НАТО, сказала Гранд, "є лише одним із сценаріїв, причому оптимістичним".
За її словами, "буде важко продати українцям" ще щось, крім членства в НАТО, а росія у своїх військових планах виходитиме з того, що Україна буде фактично частиною Північноатлантичного альянсу – так само, як вона завжди робила це зі Швецією та Фінляндією.
Вона зазначила, що постконфліктна Україна "дасть НАТО найкраще оснащену, найкраще навчену і найбоєздатнішу армію в Європі і, таким чином, забезпечить гарантії безпеки Альянсу, а не навпаки".
Стефано Стефаніні, колишній італійський дипломат в росії та колишній посол при НАТО, вважає, що сама ідея гарантій безпеки є застарілою.
Єдиною реальною гарантією безпеки України є членство в НАТО, яким би складним воно не було. За його словами, гарантії безпеки з боку великих країн у будь-якому випадку будуть рівнозначні членству в Альянсі і завжди нестимуть ризики на практиці.
"Навіть зараз окремі країни НАТО відмовляються надсилати війська для допомоги Україні, то чому ж вони будуть робити це у майбутньому?" – запитав він.
Чи можна і як уявити врегулювання зараз, коли Україна втрачає частину своєї території, пізніше київський уряд відбирає її у росії, і намагається втягнути цих гарантів у конфлікт. Що б вони тоді робили?
"Навіть якщо Україна отримає членство в НАТО, це оборонний альянс, який передбачає певні обмеження", – сказав пан Стефаніні.
Водночас, за його словами, було б помилкою недооцінювати цинічну креативність дипломатів. Можна дійти до того, що в результаті переговорів буде досягнуто зобов'язання щодо нейтралітету України, але не роззброєння, з формулюваннями про гарантії безпеки, та "навіть не політик назве їх нереалістичними".
Він порівняв Дейтонські домовленості, які завершили боснійську війну, з "незграбною архітектурою, яка лише сприяла закінченню війни". Навіть ця війна закінчиться, додав він, і, можливо, завдяки переговорам.
"Повна перемога будь-кого видається малоймовірною", – зауважив пан Стефаніні. Тому в якийсь момент дипломатам доведеться проявити винахідливість, надавши Україні якусь солідну перспективу миру і безпеки, яку якимось чином підкріплять союзники.
Джерело: New York Times
