Повне одкровення: я б із задоволенням, нарешті, знайшов час і можливість обговорити інтегровану протиповітряну оборону України та росії, проаналізувати останні розробки в галузі повітряної та радіоелектронної боротьби, БПЛА, стратегічні кампанії обох сторін та таке інше. Я також хотів би відповісти на зростаючу кількість ваших чудових запитань, які "накопичуються на моєму столі"...
"Але", просто немає можливості це зробити. Я не знаходжу такої можливості з тієї простої причини, що купка абсолютних і впертих некомпетентних людей на ім'я Зеленський, Сирський та їхні друзі, схоже, одержимі черговими "фантастичними" новинами про те, як масово вбивати "своїх" солдатів.
І коли я говорю на цю тему, то напрошується один висновок: систематична некомпетентність українського політичного і військового керівництва щодо знищення Збройних сил України (ЗСУ) досягає таких масштабів, що її можна описати лише як "одержимість", і фактично прирівнюється до зради.
Настільки, що нікого не здивує, коли я скажу, що, з точки зору Пуддінга, ситуація у цій війні просто не може бути кращою: стан російської економіки не має значення, втрати російських збройних сил не мають значення, нездатність виробляти достатню кількість нових озброєнь не має значення, удари і пошкодження українських ударних БПЛА, всі інші російські проблеми... насправді, нічого не має значення, поки ідіоти в Києві грають прямо на руку росії, руйнуючи те, що залишилося від ЗСУ. У зв'язку з цим я процитую листа від одного з читачів (і одного з головних спонсорів нашого збору коштів для БПЛА Shark близько року тому): "Для Пуддінга ця погано керована Україна – благословення. Він маневрує країною саме там, де він може її перемогти".
Що мене так розлютило сьогодні вранці?
Ну, після всіх "новин" про катастрофу, яка спіткала "французьку" 155-ту механізовану бригаду, а потім заяви про те, що Драпатий та інші органи влади збираються "розслідувати" і "подбати про цей підрозділ", я запитав: а що з десятками інших підрозділів, які перебувають у подібному "стані"?
Дехто не міг зрозуміти цього питання. Мабуть, ніхто не міг уявити, що є гірші приклади (ніж 155-та): складалося враження, що 155-та механізована – це "єдиний" випадок, коли новостворена бригада була повністю знищена некомпетентністю вищого командування.
...тоді як насправді випадок 155-ї був лише горезвісною "верхівкою айсберга".
Гаразд, тоді як щодо 152-ї піхотної... е-е... моторизованої піхотної... е-е... мех... е-е... єгерської бригади?
Ніколи не чули?
Тоді, будь ласка, прочитайте статтю з ілюстративним заголовком: "Ви – довб**об, а ваш заступник – довб**об і піда**с, я б на нього насцяв", – як воює одна з нових бригад ЗСУ під керівництвом київського військкома".
Суть історії полягає в тому, як Сирський з товаришами зібрали докупи купу військових комісарів (ем... це 2020-ті роки, чи ми все ще в 1940-х?)... Людей, які раніше керували кількома "навчальними центрами" ЗСУ (читай: тим часом Сирський і Ко розформовують навіть навчальні центри), командувати – між іншим – батальйоном із чотирьох сотен фізично непридатних до служби, плюс кілька десятків психічно непридатних, яких усіх "звезли автобусами", а потім "навчили" їх так добре, що більшість не знала, як поводитися з гвинтівками, перш ніж 152-гу розформували, а її елементи розподілили по 15 різним підрозділам.
...і щоб це було "дійсно круто": війська, про йдеться мова, "все ще" і "дійсно" воювали – як (цитата) леви.
Але за яких умов?
Жодна частина 152-ї ніколи не мала достатньої кількості кваліфікованих офіцерів; один із командирів батальйону, а потім його начальник штабу був ідіотом, який тільки й знав, що знущатися, ображати, принижувати та фізично розправлятися з підлеглими (за що був "покараний" переведенням в іншу частину та підвищенням у званні); а інший з "офіцерів" навіть не вмів працювати з комп'ютером (не кажучи вже про командування підрозділом у бою: більшість підлеглих йому людей загинули під час першого ж бойового завдання)...
Загалом, внаслідок:
a) одержимості Зеленського створенням нових бригад,
б) ігнорування Сирським і Ко того факту, що всі командири бригад ЗСУ, які могли б, виходячи з негативного досвіду, переформували свої "легкі піхотні", "піхотні", "єгерські" та/або подібні формування у "важкі піхотні" батальйони (тобто підрозділи, що включають щонайменше стільки ж вогневих засобів, скільки й піхоти), і
в) після дев'яти місяців роботи над 152-ю – повторюю, щоб підкреслити: дев'ять місяців (це "так важливо", тому що ці дев'ять місяців – це той самий період часу, за який полковник Білецький чітко заявив, що він може перепідготувати всю ЗСУ)
...Україна отримала не нову бригаду, а черговий повний бардак.
Перепрошую, але це б'є всі рекорди і одразу ж відбиває охоту до будь-якого серйозного розгляду боєздатності всіх інших бригад "150-ї серії"...
Яка ж несподіванка, що різні підрозділи 152-ї за цей час зазнали втрат, еквівалентних повному батальйону вбитими і пораненими. І це не кажучи вже про дезертирів, госпіталізації через хворобу тощо.
...а також про кількість дезертирів з цього та інших підрозділів, спричинених саме поганим управлінням цим підрозділом (плюс багато інших).
Розглядаючи цю неправомірну поведінку українського політичного і військового керівництва, пам'ятайте: розвалюючи ЗСУ, Зеленський, Сирський і друзі не тільки притискають всю Україну до стіни, залишаючи країну на милість Пуддінгу, а й віддають долю нації в руки таких, як Dumpf, Musk & Co KG GesmbH AG. "Завдяки" їм, після трьох років цієї війни, Україна стоїть на місці, не маючи абсолютно нічого, що можна було б показати, повторюю, щоб підкреслити: нічого. Країна надмірно залежна, зокрема, від підтримки США, втратила майже 20% своєї території, понад 100 000 військових загинули, більша частина економіки лежить у руїнах, а "всю" фінансову та військову допомогу, яку вона отримала, щоб продовжувати боротися, вижити, можливо, навіть "перемогти", можна вважати "розтраченою" через системну некомпетентність її верхівки.
...хіба що Зе переконаний, що може хвалитися тим, як успішно він і його помічники зловживали управлінням українськими збройними силами?
Звісно, немає жодних сумнівів: західна допомога занадто мала і запізніла (за винятком відновлення української енергосистеми до рівня, коли країна зможе пережити ще одну зиму). Однак те, як Зєля і Ко керують країною і ЗСУ, свідчить лише про одне: як ми вже пояснювали кілька днів тому, навіть у 10 разів більше допомоги, навіть у 10 разів більше зброї та боєприпасів не допомогло б. Тому що цивільне і військове керівництво абсолютно некомпетентне в управлінні, дезорганізує і деморалізує замість того, щоб організовувати і мотивувати, і вперто відмовляється від реформ: президент – некомпетентний, нездатний реформувати систему управління; Головком (Сирський) – некомпетентний, нездатний реформувати збройні сили, а також брехун (до того ж, як видно з його бездарного управління 152-ю та 155-ю, він також систематично не виконує накази президента за кожної нагоди); а Генштаб – купка абсолютно нікчемних некомпетентних людей, які набивають кишені за кожної нагоди.
Все, що вони можуть запропонувати у відповідь – це обіцянки "розслідувань" та пояснення на кшталт "немає часу" на реформи: навіть тоді, коли їхня власна некомпетентність та провали ставлять саме виживання України під все більший знак питання?
Але не хвилюйтеся: станом на листопад 2024 року 160-та, 161-ша та 162-га механізовані бригади перебувають у процесі формування – тож ми всі можемо очікувати на безліч нових блискучих прикладів компетентності, управління та командування Зєлі, Сирського та друзяк...
