Війна закінчилася! Але це не так. І не надовго. Усно узгоджене ірансько-ізраїльське перемир'я може бути розірване на шматки у будь-який момент. Агресивний теократичний режим все ще утримує владу в Тегерані. Те ж саме стосується і Єрусалиму. У Вашингтоні президент, чия дурість може зрівнятися лише з його марнославними теревенями про встановлення миру. А злі старі дідугани на чолі держав так нічому і не навчилися. Тим часом, сотні мирних жителів лежать мертвими, тисячі поранені, мільйони піддаються терору.
Війна закінчилася! Тільки наївні вважають, що прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу і головний палій війни закінчив воювати. Навіть якщо Дональд Трамп має рацію і ядерні об'єкти Ірану були "знищені" (точніше було б сказати "серйозно пошкоджені"), його ядерні ноу-хау і невловимі запаси збагаченого урану не постраждали. За першої ж ознаки, реальної чи уявної, відновлення, Нетаньягу і його друзі, безсумнівно, знову атакують. Трамп відкликав їх минулого тижня. Але це людина, яка може передумати тричі ще до того, як поснідає.
Хто всерйоз вірить, що Нетаньягу з легкістю відмовиться від домінування над повітряним простором Ірану, яке його війська встановили з несподіваною легкістю? Навряд чи він зможе встояти перед спокусою знову атакувати Іран, якщо нові напади будуть політично вигідними. Повідомляється, що зараз Нетаньягу зважує можливість проведення дострокових виборів. Можливо, він сподівається, що його іранські подвиги затьмарять його провал 7 жовтня 2023 року і відмову від заручників, яких утримує Хамас.
Тут простежується певна закономірність. З березня, коли він в односторонньому порядку зруйнував перемир'я в Газі, Нетаньягу намагається підпорядкувати собі цю територію. Палестинське цивільне населення неодноразово гинуло в результаті звірств ізраїльської армії і поселенців навколо продовольчих центрів Гази і в містах на Західному березі річки Йордан. У таких місцях, як Рафах, "кривава неділя" відбувається майже щодня. У Лівані та Сирії Ізраїль безкарно скидає бомби. Військова м'ясорубка Нетаньягу ніколи не зупиняється. Чому ми думаємо, що з Іраном він поводитиметься інакше?
Більшість людей засуджують "вічні війни", прикладом яких є похмуре, багаторічне втручання Заходу в Афганістані та Іраку. Але не Нетаньягу. Мир – його ворог. Вічна війна тримає його при владі, в центрі уваги і поза в'язницею. Як і путін, він розглядає продовження війни як можливість посилити внутрішню підтримку й обійти своїх опонентів. Нескінченне державне насильство є смертельним для демократії, законності та належного врядування (і на цій ноті американцям теж варто хвилюватися): президентство Трампа розвивається за схожою траєкторією, за винятком того, що його вічна війна спрямована проти "ворога всередині").
Незважаючи на відеозвернення Нетаньягу до іранської громадськості, в якому він закликав її повстати проти "злого і деспотичного режиму", його мало турбує їхня свобода. Він хоче того, чого завжди прагнуть імперіалістичні держави: постійно ослабленої, розділеної, деградованої країни, яка не становить жодного виклику стратегічним інтересам Ізраїлю і яку можна карати за власним бажанням. Контролюючи іранське небо і здійснюючи таємні кібератаки, саботаж і вбивства, Ізраїль може забезпечити утримання ослабленого Ірану під контролем на невизначений час або так може розраховувати Нетаньягу.
Війна закінчилася.., але не в Тегерані. Наляканий розмовами про зміну режиму і вбивствами Ізраїлем відомих союзників, верховний лідер, аятола Алі Хаменеї, вийшов зі свого бункера, щоб розв'язати нову війну – проти власного народу. Сотні людей були заарештовані в ході репресій. Передбачувані шпигуни були страчені. Щоб вижити, мулли тепер можуть робити те, чого вони ніколи не робили раніше: таємно змагатися у створенні ядерної зброї або купувати її у Північній Кореї.
Правду кажучи, огидний іранський режим навіть не наблизився до падіння. Якщо вже на те пішло, то ізраїльські бомби згуртували громадську підтримку і патріотичні настрої. Іран був атакований на основі брехні (ні американська розвідка, ні ООН не підтримали заяву Нетаньягу про те, що Іран розробляє зброю), а європейські уряди не змогли засудити бомбардування. Ці факти лише поглиблять недовіру до Заходу. Іран хоче звільнення від американських санкцій і може погодитися обговорити це питання, але не свою майбутню ядерну діяльність. Він призупиняє співпрацю з інспекторами МАГАТЕ. Відкидаючи ізраїльське стримування, Тегеран з часом може відновити асиметричний конфлікт і відродити регіональні проксівійни.
Війна не закінчилася і для Трампа (хоча, спокушений ілюзіями про Нобелівську премію миру, він може думати, що закінчилася). Він продемонстрував, як в Україні та Газі, що його імпульсивні, непродумані, неінформовані інтервенції лише роблять світ більш небезпечним. Він ускладнив для США можливість відступити, якщо війна спалахне знову. Його підступний напад на Іран, що нагадує Перл-Гарбор, порушив статут ООН і допоможе країнам-ізгоям виправдати незаконну агресію. Продовжуючи допомагати і підбурювати Нетаньягу, ймовірного військового злочинця, Трамп відкриває себе для переслідування Міжнародним кримінальним судом.
Трамп зруйнував багатосторонню дипломатію, відсторонив і образив європейських союзників, поклався на посланців-новачків і відкинув поради експертів. Його очевидна ненадійність і жахливий егоїзм є додатковими причинами, чому на США не можна розраховувати. Війна на Близькому Сході ледь призупинена. Трамп зробив постріл у бік миттєвої слави і промахнувся.
Абсолютна марність і безглуздість цієї війни захоплює дух. Вона не принесла майже нічого позитивного. Вона принесла страждання, руйнування і незахищеність. Лише зрідка груба сила сприяє досягненню мирних цілей. Зазвичай вона розпалює існуючі проблеми і саме це сталося тут. Коли ці розлючені старі чоловіки зрозуміють? Ймовірно, ніколи, якщо тільки демократи не наберуться сміливості кинути їм виклик.
Джерело: The Guardian
