Вступ Тома Купера. З європейської точки зору минулий тиждень став ще одним, коли наші славні зомбовані ідіоти влаштовували чергову зустріч, щоб влаштувати ще одну зустріч, щоб влаштувати ще одну зустріч, щоб поговорити про розмови. Ми, тим часом, чемпіони світу в цій дисципліні.
Насамперед тому, що їм усім платять за те, щоб вони думали, що треба і можна задобрити Пуддінга, Дампфа, а тепер і Папу, і що все це краще, ніж діяти самотужки. А потім, під час однієї зі звичайних пресконференцій після таких зустрічей, щоб домовитися про зустрічі та зробити яскраві фотографії для ЗМІ, вони оголосили про "руйнівні санкції" проти росії... Ага. І що? Чого вони чекали з такими санкціями останні три (+) роки? Щоб Пуддінг спочатку спустошив Україну? Або тепер вони розуміють, що він, очевидно, вважає їх усіх за некомпетентних дурнів, які нічого не вирішують? За баранів?
Але зачекайте: найновіша надія полягає в тому, що Китайська Народна Республіка збирається поставити путіна на місце. Читай: як наступна Європа збирається віддати на аутсорсинг і нашу зовнішню політику.
Напевно, тому, що вона дешевша, якщо її робить Пекін...
Американці все ще були ошелешені тим, що Dumpf & Co KG GesmbH AG була публічно підкуплена катарцями. Звісно, навіть я не можу зрозуміти, як таке могло статися із засудженим хлопцем з історією відмивання грошей для ФСБ (через російську мафію), який успішно збанкрутував кожне з 14 підприємств, які він заснував у своєму житті. Абсолютно дивовижно і так несподівано. Але він винайшов щось абсолютно нове. Це називається "комерційна дипломатія": полягає в укладанні масштабних угод з (м'яко кажучи) сумнівними диктаторами, щодо яких ніхто не впевнений, що вони можуть бути реалізовані, причому заради короткострокової комерційної вигоди, нехтуючи безпекою.
Приголомшлива концепція, чи не так? Особливо тому, що нічого подібного раніше ніхто не робив. Особливо у російській федерації чи КНР...
...що нагадує мені, що єдине, що мене дійсно дивує, коли думаю про рудого персонажа: враховуючи суворі імміграційні правила, як могло статися, що тисячі таких, як Могилевич, коли-небудь отримували дозвіл на в'їзд до США? ...і чому у мене таке відчуття, що ніхто більше не ставить це питання, принаймні в публічній площині, по 15-20 разів на день?
Має бути послідовне і систематичне застосування вищезгаданих імміграційних правил, і це протягом десятиліть...
Навпаки, я сумніваюся, що хтось в Україні був здивований чи розчарований. Немає на те підстав. Некомпетентність європейських топполітиків добре відома; те, що президенти США поводяться як божевільні під кайфом – не новина; російські безперервні наступальні дії на землі – не новина; у ніч з 17 на 18 травня росіяни випустили в повітряний простір України рекордну кількість ударних БПЛА – 273 (88 було заявлено як збиті, 128 – як заглушені), і навіть це не новина; ПСУ втратили черговий F-16 (на щастя, цього разу пілот вижив) – нічого нового; командир ЗСУ скаржиться на некомпетентність Головкома та його друзів (Сирського та українського Генштабу) – нічого нового; і люди знають, що Пуддінг не готує російську громадськість до жодних мирних домовленостей, ані до припинення війни. Просто нічого нового не сталося, і нема чого очікувати...
Курщина. За 3 км від російського кордону та за 7 км від Тьоткіного знищено українську командну машину М577. Шість бомб влучили в комплекс будівель за 1500 метрів на південь від кордону.
росіяни в Гуєвому недбало махають розвідувальному БПЛА, після чого наноситься авіаудар. За 700 метрів на схід українське вторгнення в Гуєве викликає російський артилерійський обстріл.
Штаб 40-ї бригади морської піхоти зазнав бомбардування з боку України, загинув заступник командира.
Перша 152-мм САУ 2С43 була поставлена російській армії в жовтні 2023 року. Перше повідомлення про знищення однієї з них надійшло в середині квітня. Друга – тиждень тому.
Харківщина. Журавлівка – невелике село на російському боці кордону. Воно утримується Україною, і російська атака призвела до знищення їхніх шести бронетранспортерів, двох квадроциклів, а також кількох мотоциклів і піхоти. Інша група, яка, ймовірно, планувала атакувати село зі сходу, була перехоплена за 5 км від лінії фронту і втратила два танки, три БМП і дві вантажівки.
На заході Вовчанська українські позиції обстрілюють зі зброї з термобаричними боєприпасами.
Куп'янськ. Тиждень тому, під час "путінського перемир'я", було ліквідовано російську мотоциклетну атаку із Західного.
Терни. росія застосувала дрони в Рідкодубі, росіян розбомбили з любов’ю, але лінія фронту не зрушила з місця.
Сіверськ. Сіверськ знову бомбардують та потужно обстрілюють.
Часів Яр. Західний Часів Яр знову обстрілюють ракетами.
За 10 км від лінії фронту в Костянтинівці досі працюють світлофори, але машини не зупиняються, бо хочуть мінімізувати свій ризик на відкритому просторі. Поліції, яка б стежила за дотриманням правил дорожнього руху, тут немає. Через комендантську годину люди можуть пересуватися лише з 11 до 15 години.
Нещодавно від касетних боєприпасів з ракети від "Смерча" загинули дві людини. Близько 15 000 з 67 000 мешканців міста залишаються, незважаючи на наказ про обов'язкову евакуацію, виданий минулого літа.
Мешканці Костянтинівки тим часом уникають руїн залізничного вокзалу, оскільки його регулярно обстрілюють.
Перепис населення 2001 року показав, що 59% міста є етнічними українцями, а 78% розмовляють російською мовою. Не всі вони підтримують Україну. Коли почалася війна, будь-яка черга перед магазином або група солдатів, що стояли навколо, так часто піддавалися бомбардуванням або ракетним обстрілам, що ніхто не вважав це збігом обставин. Дехто з літніх людей звинувачував у бомбардуваннях Україну. У 2014 році сепаратистські натовпи встановили блокпости й розмахували російськими прапорами. Один з мешканців розповідає, що виріс у цьому місті, коли воно було частиною СРСР. Його вчитель історії розповідав йому про те, що зробив Сталін, і давав йому заборонені книги. Саме тому він підтримав Україну в 2014 році. І все ж цей же вчитель підтримує сепаратистів і скаржився на українських фашистів після нападу росії.
Місто лежить у річковій долині з пагорбами між містом і Часовим Яром. Більша частина міста все ще ціла, але місцевий солдат каже, що якщо росіяни дійдуть до цих пагорбів за 5 км, то місто буде зруйноване. Він не впевнений, скільки часу знадобиться росії, щоб просунутися так далеко. Рік, можливо, або менше.
Торецьк. Ця битва тим часом набуває такого сенсу, що нею не може не командувати Головком Сирський особисто. Чому? Тому що вона починає нагадувати Бахмут у лютому 2023 року.
Наприклад: центр Торецька бомбардують як українські БПЛА, так і російські обстріли. Ще більше українських безпілотників полюють на російську піхоту від центру Торецька до кілометра на північ від міста. ПТРК націлений на українську позицію. Більше кадрів абсолютно безглуздого, самовбивчого українського штурму Торецька 8 травня. Сирський, мабуть, був розчарований, тому що, схоже, щонайменше двоє українських солдатів були настільки нахабними, що не лише вижили, але й змогли втекти...
За 4 км на захід від Нової Полтавки обстріляне перехрестя. За 5 км на північ від села знищено 155-мм СПГ АС-90. Українські позиції всередині села атакують дронами та обстрілюють з артилерії. У селі був встановлений російський прапор, але воно все ще може перебувати в руках українців.
Українські позиції в Старій Миколаївці та на південь від Романівки атаковані.
Наступ російських військ на ділянці між Покровськом і Торецьком не мав би стати несподіванкою для українського військового керівництва. У міру того, як Курахівський котел зменшувався, фронт для російських підрозділів ставав дедалі вужчим. Наприкінці грудня дві російські бригади були виведені з Курахового і відправлені до Воздвиженки. росія проводила постійні атаки в цьому районі протягом декількох місяців, але з кінця липня 2024 року єдиний прогрес, якого вони досягли, був на захід від села, і цей прогрес застопорився з кінця серпня.
Однак завдяки цим двом новим російським бригадам просування вперед відновилося наприкінці грудня. 157-му механізовану бригаду, сформовану влітку минулого року (після того, як Зеленський оголосив про те, що нові бригади не створюватимуться), відправили як підкріплення для захисту Тарасівки в лютому. Вона була недосвідченою, але принаймні вся бригада була розгорнута разом.
До 24 лютого дві російські бригади були виведені з Курахового, і OSINT-спостерігач передбачив, що вони будуть спрямовані на підтримку важких боїв у Торецьку шляхом розгортання на захід від Торецька, а також повідомив, що до Торецька була перекинута артилерійська бригада.
Звісно, всі ці попередження були проігноровані в Києві: чому генерали, які довели свою мудрість і досвідченість, як Сирський і його друзі, повинні прислухатися до будь-яких порад?
Навіть коли росія вийшла з Авідіївки й просунулася в напрямку Покровська, вона не просувалася на північ проти Калинова і Олександрополя з червня 2024 року. Так було і в липні, коли росія просунулася на північ до Нью-Йорка. На цій "спокійній" ділянці 109-та і 111-та бригади ТРО України утримували свої позиції. Ситуація змінилася, коли росіяни, підкріплені цими двома бригадами, почали наступ наприкінці березня.
У серпні минулого року росія створила Центр передових безпілотних технологій "Рубікон", взявши найкращих операторів БПЛА з підрозділів російської армії. На відміну від багатьох російських підрозділів, вони мають неформальну культуру і заохочуються до тестування нових ідей та їхнього масштабного відтворення. Коли їх перекинули на Курщину, українська логістика одразу ж почала страждати, оскільки обмежені шляхи постачання були перекриті дронами. Їхні дії прискорили російський наступ в Курській області на кілька тижнів, і десятки українських транспортних засобів були знищені під час спроб доставити припаси або відходу. Присутність підрозділу безпілотників "Рубікон" свідчить про значні зусилля росіян, і в середині квітня вони були перекинуті на ділянку між Торецьком і Покровськом. Українські війська повідомляють, що вони мають негайний і значний вплив на поле бою. Одним із наслідків стало знищення українських розвідувальних БПЛА.
У середині квітня, у своїй безмежній мудрості (перевершує, звісно, лише Дампф), Головком Сирський повернувся до своєї старої, перевіреної практики часткового посилення, відправивши один батальйон 5-ї бригади, один батальйон 36-ї бригади морської піхоти з Курщини й підрозділи безпілотників з 91-го протитанкового батальйону на допомогу 157-й і 109-й бригадам. Крім того, 111-та бригада була посилена одним батальйоном 38-ї бригади морської піхоти. Потім він зробив щось зовсім нове: наприкінці квітня відправив на допомогу 111-й бригаді частини (навіть не повний батальйон) 425-го полку "Скала", який вів контратаки на західному Покровському напрямку. А оскільки хаосу, що утворився, все одно не вистачало, 12-та бригада "Азов" мала в цьому районі один батальйон (роль якого залишається незрозумілою; ймовірно, в Головкома про нього просто забули).
Тим часом, росія перекинула ще одну бригаду і полк з Курахового, щоб посилити тиск на українську оборону на захід від Воздвиженки.
Запізнілий різдвяно-великодній сюрприз! Звісно, ми не володіємо повною інформацією, але очевидно, що ЗСУ передислокували кілька бригад у неактивні прикордонні або в тилові райони, щоб вони могли відпочити, реорганізуватися, відновити свою боєздатність. Ми впевнені, що навіть залучені війська дивуються, як таке могло статися: враховуючи, що рік тому Сирський відмовлявся від будь-яких подібних заходів (настільки, що навіть Об'єднаний комітет начальників штабів США відвідав Київ, щоб пояснити йому важливість відпочинку військ), мабуть, Драпатий почав приймати такі рішення одноосібно.
...і, не сумнівайтеся: на свій страх і ризик...
Навіщо Сирському допомагати йому, де він так успішно зірвав літній контрнаступ 2023 року, заради того, щоб прославитися абсолютно безглуздим контрнаступом в районі Бахмута?
Але це вже відступ від теми...
Безперечним є те, що Україна, читайте головком Сирський, – мала інформацію про нарощування російського угруповання на півдні й не протидіяла йому місяцями. Замість того, щоб запобігти кризі, він вчинив як завжди: відреагував на неї. І при цьому вкотре відривав батальйони від бригад, ще більше роздроблюючи підрозділи, коли теоретично мав би возз'єднувати частини й формувати корпуси...
Так багато нового, враховуючи стиль командування Головкома, і набагато краще, ніж раніше... Гей, ми здивовані, що Дампф не найняв Сирського на посаду міністра оборони США!
Покровськ. Новосергіївку атакували росіяни, а захищали дрони. Тоді як атаки на заході тривають, на сході ситуація продовжує розгортатися. Продовжується проникнення на північ від Тарасівки, що дестабілізує оборону зліва та справа.
Механізована атака була ліквідована 414-м безпілотним полком.
Андріївка. російський обстріл спричинив пожежу у східній частині Багатиря, також росіяни посилили обстріл західної частини. Українські БПЛА полюють на росіян на тій самій позиції, яку росіяни обстріляли на заході. Після масованого обстрілу минулого тижня росіяни були помічені з прапорами на північ і захід від села. Українці спустили прапори й витіснили росіян. Будь-яка успішна контратака – це добре, але село вразливе до майбутніх російських атак.
Комар. росіяни увійшли на Вільне Поле і переслідують дронами та артилерійськими снарядами.
Херсонщина. російські цілі, зафіксовані в Новій Каховці, піддаються бомбардуванню.
Росія. Наприкінці Другої світової війни економіка США пережила рецесію "Дня перемоги", коли демобілізовані солдати й раптове скорочення військових витрат зменшили економічне виробництво на 11 %. Наприкінці холодної війни мільйони радянських солдатів залишилися без роботи, а кількість збіднілих людей зросла. Якщо не брати до уваги політичні цілі – хоча і на нескінченне здивування всіх західних лідерів – путіну буде важко зупинити війну проти України.
Якщо буде досягнуто миру, солдати будуть звільнені, а військові витрати скорочені, російська економіка зіткнеться з великими труднощами. Звісно, вже зараз відчувається нестача робочої сили. Однак цивільний бізнес, який покладається на капіталізм, не може дозволити собі брати кредити під високі відсотки, щоб розширити свій бізнес і найняти нову робочу силу. Водночас, чим довше путін воює, тим більше російська економіка перетворюється на військову і тим важче її буде переорієнтувати на економіку мирного часу...
Доходи від експорту російської нафти перебувають на найнижчому рівні з червня 2023 року. Санкції обмежують ціну на рівні $60 за барель, а російська нафта продається за $55,64 за барель. Цього року росія очікує на 24 % нижчі доходи за попередніми оцінками.
Розвиток безпілотників. Український командир невеликого підрозділу безпілотників 109-ї бригади ТРО каже, що багато в чому розвиток залежить від солдатів на передовій, які співпрацюють з інженерами та цивільними благодійниками. Після 18 місяців бойових дій або й більше виснажливо просто виконувати бойові обов'язки, не кажучи вже про спроби впроваджувати інновації та забезпечувати постачання. Він вважає, що інновації та розвиток технологій є більш важливим полем бою, ніж лінія фронту, і ці інновації повинні вироблятися у великих обсягах.
Уряд повинен очолити ці зусилля, щоб підтримати всі підрозділи, особливо ті, які не мають можливості виробляти або купувати на пожертви в необхідних кількостях. Підтримка має вирішальне значення у війнах на виснаження, і невеликі підрозділи, які борються за виживання, витрачають більше розумової енергії на виконання тих самих функцій, що й більші підрозділи, а це впливає на їхню боєготовність.
У минулому одним з обмежень для роботи БПЛА були радіочастоти. Два дрони не могли працювати на одній частоті, не заважаючи один одному, а сусідні російські часто не координували свої дії і глушили один одного, намагаючись літати на одній частоті. Оптоволоконні безпілотники не використовують частоти й не заважають роботі інших. Українські солдати повідомляють, що зараз сотні російських дронів працюють одночасно, а рік тому цього не було.
Україна розробила БПЛА, які можуть атакувати цілі за 50 км від лінії фронту, і хоча логістичних цілей між лінією фронту і 10 км небагато, за межами цієї відстані їх дуже багато. Знищення транспортних засобів перериває лінії постачання і ускладнює атаку. Зараз росія використовує ті ж самі можливості з тим же ефектом для українських операцій. Це впливає як на логістику, так і на операції з використанням БПЛА. Подальший розвиток безпілотників дальнього радіусу дії забезпечить їм таку ж здатність до протистояння, як і далекобійній артилерії, що підвищить їхню оперативну ефективність і безпеку екіпажу.
На додаток до збільшення дальності польоту БПЛА, необхідно вдосконалювати захист від них, використовуючи активні елементи, що знищують дрони, і пасивні засоби захисту, такі як тунелі над дорогами, що затуляють огляд і запобігають їхньому влученню в транспортні засоби. Роботизовані рішення також потребують вдосконалення для постачання підрозділів і евакуації поранених або ротації військ на лінію фронту і з неї.
Деякі рішення для поточної ситуації вже знайдені. 414-й полк – один з великих підрозділів, який успішно впроваджує інновації та виробляє безпілотники в широких масштабах. Вони ефективно вбивають росіян і при цьому захищають своїх солдатів. Їхній командир каже, що за дев'ять місяців вони втратили 20 солдатів, вразивши 30 929 цілей і вбивши або поранивши 10 000 росіян. Концепція "Стіна дронів" покликана повторити ці успіхи на всій лінії фронту, але прогрес повільний.
Озброєння. Станом на вересень 2024 року 73 % з 25 000 знайдених компонентів російських ракет походять з США. Американські компанії-виробники мікросхем повідомили Сенату, що вони дотримуються санкцій, а основні мікросхеми в російських ракетах не потрапили до списку і були вироблені до вторгнення 2022 року. Сенат США виявив, що деякі виробники докладали мінімальних зусиль для дотримання санкцій і були зосереджені на тому, щоб уникнути відповідальності. Зараз Сенат розглядає можливість заборонити Китаю доступ до передових американських мікросхем. Йдеться лише про передові мікросхеми, хоча росія отримує 88 % своїх мікросхем, що потрапили під санкції, з Китаю. (Мальдіви також перепродали росії чіпів на $53 млн). Санкції спричинили вузькі місця в російському виробництві та призвели до того, що ціна перепродажу зросла на 80 %. Верстати для виробництва мікросхем були імпортовані з Південної Кореї та Тайваню. Ізраїль не бере участі в санкціях проти росії і відправив 30 партій обладнання для виробництва мікросхем.
Протягом 2024 року росія змогла виробляти один Су-35С на місяць. Алжир, можливо, купив 14 з них.
У першій половині 2026 року Естонія почне будувати по 2 000 БПЛА на день. Латвія поставить Україні 12 000 безпілотників у першій половині цього року.
Франція будує 12 гармат "Цезар" на місяць і доставить в Україну все виробництво 2025 року. Вони також передають Україні 90% (від невстановленої кількості) запасних стволів, які вони виробляють. Хорватія, Естонія та Литва придбали артилерійські системи "Цезар", і Хорватія мала отримати 30 одиниць до кінця 2025 року. Естонія отримала перші шість із 12 замовлених у січні 2025 року.
Lockheed Martin припиняє виробництво ракет ATACMS на користь ракети наступного покоління PrSM. Європа не має доступу до PrSM і віддає перевагу ракетам більшої дальності ATACMS перед GMLR, кожна з яких може бути запущена з машини HIMARS або MLRS. Поточна річна потреба в ракетах становить близько 700 одиниць ATACMS, 2500 РСЗВ, 5000 Hellfire (ракет класу "повітря-земля"), 5200 JAGM (заміна Hellfire) і 300 ракет PAC-3 Patriot.
...звісно, за умови, що жодна з них не буде відправлена в Україну.
Під час Другої світової війни США були відомі як "арсенал демократії" завдяки своїм виробничим потужностям. Оскільки після відкритого вторгнення у 2022 році пройшло вже три роки, а виробництво ракет у США все ще недостатнє, Rheinmetall і Lockheed Martin домовилися про будівництво виробничого комплексу в Німеччині. Будівництво заводу має бути завершено через 12-13 місяців, після чого розпочнеться виробництво ракетних двигунів. Повноцінне виробництво ракет розпочнеться у 2027 році, а потім виробнича лінія нарощуватиметься у 2028-2029 роках до 10 000 ракет різних типів щороку. Спільне виробництво все ще потребує схвалення уряду США, але ланцюжки поставок для нього створюються вже зараз.
