Коли в селі Піски-Радківські, що в Ізюмському районі Харківської області, після його звільнення ЗСУ було виявлено камеру тортур, це не особливо здивувало українців. За місяці російсько-української війни гострота болю від повідомлень про російські звірства дещо притупилася. Але інформація про те, що в приміщенні, де знущалися з захоплених українців, було виявлено пластикову коробку, доверху наповнену вирваними коронками, шокувала. Паралель з нацистами, які з господарською дбайливістю використовували тіла своїх жертв, була більш ніж очевидною.
Мародерня, а не катівня. Справжня історія руського "трофею" із золотими коронками
Практики німецьких нацистів у роки Другої світової війни, які розглядали захоплених ними людей як ресурс для промисловості та сільського господарства, досі викликають жах у кожного, хто стикається з інформацією про їхні злочини. Гітлерівці, без будь-яких моральних коливань і докорів совісті, набивали жіночим волоссям матраци, переробляли людські тіла на жир для мила і кісткове борошно для добрив, посипали поля прахом спалених у крематоріях. Зубні протези з благородних металів видиралися з трупів і вирушали на переплавку для поповнення золотого запасу рейху.
Російські окупанти копіюють найогидніші практики нацистів. Це проявляється у знищенні мирних жителів, безсудних стратах військовополонених, тортурах захоплених патріотів. Ті, хто не втомлюються говорити про свою місію звільнення "пригнічених націоналістами російських людей", способом досягнення лояльності обрали методи тортур, залякування та вбивств. Не забуваючи і про підвищення рівня особистого добробуту. З розграбованих українських будинків до росії потягнулася нескінченна низка демонтованих унітазів, пральних машин, електрочайників та мультиварок, щоб оживити місячний ландшафт убогих осель у російській глибинці.
Припущення про те, що російські окупанти могли виривати зуби в українців, сподіваючись поживитися золотом, викликало обурення, але не подив. Про жахливі знахідки в селі Піски повідомив начальник Слідчого управління ГУНП у Харківській області Сергій Болвінов. Перераховуючи знахідки в підвалі одного з будинків, перетвореного на камеру тортур, він згадав і про коронки. В інформації на своїй Facebook-сторінці поліцейський написав: "Після звільнення села Піски-Радьківські до поліції звернулись місцеві мешканці, що в підвалі одного з домів утримували полонених - місцевих мешканців, АТОвців та полонених з ЗСУ. На даний момент поліції точно відомо про катування закопування/викопування в землю заживо та застосування противогазу з тліючою тряпкою. Також в катівні знайдені фалоімітатор, коробку з вирваними зубними протезами, дроти з мотузками і лист з опитуванням одного з чоловіків, які були тут.."
Інформація стрімко поширилася соціальними мережами та інтернет-виданнями України та всього світу. Схожість з нацистськими звірствами були настільки очевидною, а шлейф попередніх російських злочинів настільки довгим, що у читачів навіть не виникли сумніви, чи могли росіяни чинити подібно до нацистів.
Професійні стоматологи та зубні техніки, які побачили фотографію коробки з коронками, відразу ж висловили іншу версію – коронки, вважали вони, були просто вкрадені у когось із їхніх колег і могли використовуватися для залякування українців, які потрапили до лап російських катів. А сама крадіжка була здійснена у спробі збагатитися, хоча вміст золота у цих коронках є мінімальним. Втім, в інформації Сергія Болвінова і не стверджувалося, що коронки витягалися з ротів живих людей.
Журналісти німецького видання "Більд" провели власне розслідування і знайшли місцевого стоматолога, який розповів про розграбування свого будинку. 60-річний дантист на ім'я Сергій припустив, що коронки є частиною вкрадених у нього речей, оскільки він за час своєї практики зробив безліч видалень зубних протезів, замінюючи їх на нові.
Чому ж соцмережі та багато ЗМІ вирішили, що росіяни займалися мародерством, наживо, прямо з ротів своїх жертв? Така "довіра" до окупантів викликана тим, що вся писана історія московського князівства, російської імперії, СРСР та сучасної росії є однією нескінченною кримінальною справою про вбивства, зґвалтування, тортури та страти.
Без каяття. Історія росії – історія звеличення убивць та катів
У книгах історії багатьох держав є свої темні сторінки, читати які неможливо без здригання. У США це індіанські війни і насильницьке переселення корінних американців, у Великій Британії – масові страти часів Реформації, багато епізодів часів колонізації Індії та концтабори для бурів Південної Африки, у Німеччині – нацистський період, у Туреччині – знищення вірмен і греків. Проте всі ці країни та народи знайшли в собі мужність засудити ці періоди у своїй історії, покаятися та стати нормальними цивілізованими країнами.
Історія України теж не писалася рожевим чорнилом, у нашій історії була і різанина під Батогом, і Умань, і Волинська трагедія. Але українці також змогли і вибачитися, і вибачити, і вийти на ту магістральну дорогу, якою йде все притомне і цивілізоване людство.
Проблема росіян у тому, що злочини своєї історії вони не намагаються переосмислити, винести з них уроки та відмовитися від антигуманних практик. Навпаки, російська історія звеличує своїх убивць і лиходіїв, підносячи їх у ранги святих, пишаючись їхніми злочинами і беручи їх як приклад.
Криваві погроми Новгорода і Пскова, які забрали життя десятків тисяч людей, жорстока різанина після взяття Казані, звірства опричнини - це вважається здобутками та заслугами царя Івана IV. Сучасники і очевидці жахалися з того, що їм доводилося бачити в Московській державі, хоч і самі були дітьми свого часу, що не відрізнявся надмірним вегетаріанством і гуманізмом.
Перший цар із династії Романових, богобоязливий Михайло Федорович, у 1614 році стратив Івана, сина Лжедмитрія та Марини Мнішек. Дитину, якій не виповнилося і чотирьох років, повісили, але, оскільки вона була дуже легкою, то не задихнулася під вагою власного тіла, а померла в муках лише через кілька годин.
Засновник російської імперії Петро І особисто рубав голови повсталим стрільцям і примушував до цього своїх вельмож, так само, як і його попередник Іван Грозний. Жоден з європейських чи азіатських монархів ніколи б не взяв до рук сокиру ката, це скрізь вважалося негідним дворянина. Ніде, окрім росії. На совісті Петра та його поплічників страти розкольників, криваве придушення козацького повстання Кондратія Булавіна та Ігната Нєкрасова. В Україні Петро І жорстоко розправився з усіма, хто підтримав гетьмана Мазепу. Російськими військами було знищено столицю Гетьманщини Батурин, разом із усіма жителями, включаючи немовлят. 13 листопада 1708 року загинуло від 11 до 15 тисяч українців, місто було пограбовано, а потім спалено разом із православними церквами.
росія стала однією з тих країн, історія яких заплямована кров'ю жертв геноциду. Під час Кавказьких воєн 1817-1864 років було повністю винищено безліч черкеських субетносів, число черкесів (адигів), що пережили геноцид росії та насильницьке виселення на територію Османської імперії, становило не більше 10 відсотків від колишньої чисельності. Щорічно 21 травня відзначається день вшанування пам'яті жертв геноциду черкесів. У всьому світі, але не в Росії, де пишаються завойовником Кавказу генералом Єрмоловим.
Історичне прагнення росії знищити Україну. Наш опір гартувався на нелюдьскості росіян
Зміна державного ладу ніяк не вплинула на рівень бузувірства представників російської влади. Звірства ЧК задокументовані безліччю слідчих і очевидців, російська революція 1917 року і розв'язаний червоний терор наче випустили з пекла на простір колишньої імперії опричників Івана Грозного, гренадерів Петра та солдатів генерала Єрмолова. У радянських катівнях з людей живцем здирали шкіру, кастрували, розчавлювали голови, кололи багнетами, живцем закопували в землю. Україна стала територією геноциду, її мешканців знищували цілими селами. Голодомор був просто новим способом, а масові розстріли періоду великого терору другої половини 30-х років лише підтвердили курс москви на фізичне знищення українців, які викликали найменшу підозру у нелояльності до метрополії.
Друга світова війна та повоєнні роки ніяк не змінили ставлення росіян до українців: "піджачників" масово і без зброї кидали на штурм німецьких укріплень і топили в Дніпрі під час переправ, партизан-повстанців знищували в лісах Волині, Галичини та Закарпаття, цілі села висилали до Сибіру та на Далекий Схід. Така історія взаємин росіян та українців, коли населення України розглядали як потенційних жертв, не могла не відтворитися сьогодні.
Катування, безсудні страти, пограбування, насильницькі депортації 2022 року не внесли нічого нового до довгого списку російських злочинів проти українського народу. Однак є одна суттєва різниця між минулими хвилями репресій та геноциду та нинішньою. Росіяни думали, що їхня армія стане цунамі, що змітає все на своєму шляху. Опір українців та бажання поставити крапку в історії російських інвазій на нашу територію, поставило такі хвилерізи на шляху російського цунамі, що хвиля навали не лише розбилася, а й почала відкочуватися у бік агресора.
Ми ще, на жаль і без сумніву, дізнаємося про безліч злочинів окупантів на тимчасово захоплених територіях. Ще чекають на своє розслідування їхні злочини в Маріуполі, Донецьку, Луганську, на Херсонщині, Запорожчині та в Криму. У кожному місті та селі, звільненому від росіян, виявляються катівні, місця масових поховань убитих окупантами наших громадян. По наших містах, навіть у глибокому тилу, випускаються десятки ракет та дронів-камікадзе, агресори розстрілюють та бомбардують цивільні об'єкти, колони біженців, вокзали та торгівельні центри.
Не ексцес виконавця. Україна протистоїть людям з мораллю та логікою дій середньовіччя
Це не окремі "ексцеси виконавців", а продумана тактика, що відрізняється від часів Московського царства лише більш сучасною технологією насильства. Суть російських дій залишається незмінною – знищення опору і звірине, нелюдське ставлення до населення захоплених територій.
Демонстрацією коробки з коронками, знайденою у камері тортур, напевно залякували тих, хто потрапив до рук російських катів. Інші знахідки в цьому підвалі – протигаз із горілою ганчіркою всередині, фалоімітатор, кульові отвори на стінах – свідчать про те, що одними залякуваннями справа не обмежувалася. Ми протистоїмо людям з мораллю та логікою дій часів Івана Грозного, для яких тортури та вбивства є не лише повсякденною реальністю, а й прийнятним способом досягнення своєї мети.
У цій війні, віч-на-віч стали люди сучасної європейської цивілізації та європейських моральних цінностей, з нашого боку. І нелюди та упирі з похмурих хронік Середньовіччя, втілені в солдатах російської армії, найманцях-вагнерівцях та іншій нечисті, що вторглися на нашу землю з метою винищити тут усе людське та замінити його своїм, нелюдським. Коли росіян порівнюють із нацистами, у цьому є суттєва частка істини – і ті, й інші, заради досягнення своїх шалених теорій, методично і без будь-яких докорів совісті, вбивали тисячі та мільйони людей. Чим відрізняються прагнення утвердити зверхність і панування "арійської раси" від прагнення утвердити зверхність і панування "російського світу"? Хіба що тільки мовою спілкування носіїв цих божевільних і людожерських ідей. І більшою якістю сучасних зубних коронок, для поповнення золотого запасу вбивць.
Замість післямови. Чому українці не поставили під сумнів новину про катівню із золотими коронками
