У час, коли російська армія, за даними російського міністерства оборони, збільшується до 1,5 мільйона військовослужбовців, або навіть до 2 мільйонів, за даними української розвідки, будьте впевнені: одна категорія росіян залишається недоторканою – це діти еліти. 11 місяців кривавої війни владіміра путіна яскраво продемонстрували класову нерівність у росії: бідні регіони та етнічні меншини несуть втрати, а молодь москви та санкт-петербурга не чіпають.
Ця закономірність докладно задокументована, але недостатньо розголошена, і США повинні робити все для її популяризації.
Згадаймо, що відбувалося у вересні, коли міністр оборони сєргєй шойгу оголосив план кремля мобілізувати 300 тисяч резервістів. Він обіцяв залучати чоловіків, які раніше служили в армії або були пов'язані з нею, та мобілізація торкнулася ув'язнених і етнічних меншин. Незалежні російські журналісти повідомляють, наприклад, що Бурятія (бідний регіон у Сибіру) отримала тисячі документів про мобілізацію, незважаючи на відносно невелику чисельність населення. У Криму 80 % повісток надіслали кримським татарам, хоча ця меншина не дотягує і до 20% населення півострова.
Ці цифри різко контрастують із залученням до участі у військових діях молодих еліт москви та санкт-петербурга. 27-річний син колишнього президента росії дмітрія мєдведєва лише один з багатьох прикладів таких, кого не чіпали. І ця молода еліта прекрасно усвідомлює свій особливий статус. Минулої осені на ютуб-каналі прихильників ув'язненого опозиційного лідера Олексія Навального гуляло вірусне відео, в якому пранкер видавав себе за воєнкома, і "призивав" ніколая пєскова, сина прес-секретаря кремля дмітрія пєскова. Коли молодший пєсков почув, що його "призивають", то з пихою дворянського синка відповів: "Ви повинні розуміти, якщо ви знаєте, що я пан пєсков, наскільки це неправильно, що я там є", і промимрив, що він "розбереться з цим на іншому рівні".
Класова нерівність у війні чітко прослідковується у втратах, які зараз оцінюються у понад 100 000 російських солдатів убитими та пораненими. У квітні цього року російська служба Бі-Бі-Сі склала список втрат на основі офіційно визнаних смертей, і відстежила регіони, де є загиблі. Показово, що вони не знайшли жодного загиблого з москви. Для порівняння, 5 із 10 регіонів з найбільшою кількістю смертей були етнічними республіками.
Тим часом, у російських солдатів з бідних і сільських районів спадає пелена з очей щодо "вищості" російського суспільства. Як писав минулого року медик української армії Єгор Фірсов, "до цієї війни цих людей заохочували і змушували вірити, що українці живуть у бідності й ми культурно, економічно та політично неповноцінні". Фірсов розповів, як жителі Бучі говорили йому: коли російські війська вперше увійшли в місто, то "запитали, чи вони вже у Києві; вони не могли повірити, що такі мальовничі парки і котеджі можуть бути за межами столиці". Одна жінка, заручниця російських солдатів, розповіла, що "ті не могли змиритися з тим, що у неї є дві ванні кімнати, і продовжували наполягати на тому, що з нею живуть більше людей".
Тому не дивно, що російські війська, коли відступають з регіонів України, крадуть предмети побуту – тостери і навіть нижню білизну.
кремль набирає у свої війська бідні регіони і меншини, оскільки вони менше опираються і мають меншу здатність перетворитися на опозицію, ніж жителі заможних великих міст. Проте в останні місяці протести все ж спалахнули в регіонах, які найбільше постраждали від війни, як-от етнічні республіки Дагестан, Кабардино-Балкарія і Саха, де протестувальники вигукували гасла на кшталт "Ні війні!" та "Ні геноциду!"
Такі антивоєнні настрої є найбільшою загрозою для путіна, і Сполучені Штати могли б підсилити їх, удосконаливши свої інформаційні операції, спрямовані проти росії, особливо на платформах, популярних серед молодих росіян, таких як інстаграм, вк, телеграм і снепчат. Кампанії у соцмережах повинні впроваджувати стріми і відеоролики, які показують ризик призову до армії, а також підкреслюють, що чоловіків з бідних етнічних регіонів експлуатують як пішаків в імперіалістичній війні путіна.
Інформаційні операції США також повинні орієнтуватися на матерів солдатів. Минулого року "Радіо Свобода" розповідало про матір, яка перетворилася з палкої прихильниці кремля на відверту опозиціонерку після того, як її син пішов до армії. І хоча такі групи, як комітети солдатських матерів, менш впливові в нинішній війні, ніж під час конфліктів в Афганістані і Чечні, вони, тим не менш, прагнули викрити непропорційний вплив війни на регіони за межами москви і санкт-петербурга.
Зацикленість Сполучених Штатів після Холодної війни на грубій силі призвела до применшення значення інформаційних операцій, хоча у ХХ столітті їх цінність доведена. Цифрові інформаційні інструменти забезпечують практичний, ефективний метод подальшого послаблення "руки" путіна в Україні. Як захисник свободи і демократії, Америка повинна скористатися можливістю протистояти офіційному диктату росії.
Про авторку: Івана Страднер є науковою співробітницею Центру Беріша з питань доброчесності ЗМІ Фонду захисту демократій (FDD). Її дослідження зосереджені на інформаційних операціях росії та кібербезпеці, зокрема, на використанні росією передових форм гібридної війни та загрозах, які вони становлять для Заходу. Слідкуйте за нею у твітері.
Джерело: The Hill
