Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Людське обличя алгоритмічної війни та її небезпеки. "Війна магів", частина ІІ – The Washington Post

Переклад iPress
Людське обличя алгоритмічної війни та її небезпеки. "Війна магів", частина ІІ – The Washington Post
Пропонуємо вам переклад другої частини репортажу відомого колумніста-міжнародника газети The Washington Post Девіда Ігнатіуса про "війну магів" в Україні – сучасні цифрові технології, які дозволяють українцям мати перевагу на полі бою. В ній він детальніше описує як США отримали нову систему націлювання і допомагають використовувати її українцям. Автор також розказує як тренуються українські військові у Британії.

Північно-Східна Англія. Щоб побачити людське обличчя "алгоритмічної війни", яка ведеться в Україні, відвідайте роту новобранців упродовж п'яти напружених тижнів у тренувальному таборі тут, у Великій Британії, перш ніж їх відправлять на фронт в Україні.

Незабаром вони матимуть на озброєнні батарею високотехнологічних систем, але їм доведеться зіткнутися з убогістю окопів і гуркотом безперервного артилерійського вогню. Цифрове поле бою не може замінити реальне.

У британському таборі інструктори вирили 300 ярдів окопів на холодному схилі пагорба. Окопи глибиною 4 фути, обкладені мішками з піском і дошками, а на дні – бруд і вода. Українські новобранці, які ніколи раніше не були в бою, змушені проводити 48 годин у цих пекельних ровах. Іноді над головою імітується артилерійський обстріл, а поруч лежать гнилі трупи тварин, які повинні підготувати курсантів до запаху смерті.

Новобранці тренуються атакувати окопи та обороняти їх. Але головне – вони вчаться залишатися живими і максимально зігріватися, захищати свої мокрі, замерзаючі ноги від гниття і хвороб. "Ніхто не любить окопи, - говорить  український офіцер Олег, який разом з британськими колегами керує тренуванням. "Ми говоримо їм, що в бою буде легше. Якщо зараз важко, то це і є наша ціль", - наголошує він.

Парадокс конфлікту в Україні полягає в тому, що він поєднує в собі кошмар Першої світової війни - окопну війну з найсучаснішою зброєю 21-го століття.

"Важко зрозуміти жорстокість зіткнення на цій лінії фронту. Це Пашендейл в Донецьку", - пояснює бригадний генерал Джастін Стенхаус, маючи на увазі одну з найкривавіших битв Першої світової війни. Він курує навчання для Міністерства оборони Великої Британії у Вайтхоллі і організував мій візит до тренувального табору.

Підполковник Джон Харріс, британський командир табору, чітко формулює свою навчальну місію: "Навчитися виживати і перемагати проти росії".

Цифрова революція Пентагону. Відпрацює не лише на росії, але і проти Китаю

Війна в Україні об'єднала хоробрість з плоті і крові цих українських військ на землі з приголомшливим високотехнологічним арсеналом, який я описав в частині І. Результатом стала революція у веденні війни. Ця трансформація, яка рідко обговорюється в засобах масової інформації, розвивається вже більше десяти років. Вона демонструє смертоносну здатність Сполучених Штатів і їхніх союзників проєктувати силу, а також піднімає деякі дражливі питання про те, як ця сила буде використовуватися.

Одним з провідних гравців у цій маловідомій революції була компанія Palantir, яка розробила свою програмну платформу після атак 11 вересня 2001 року, щоб допомогти ЦРУ інтегрувати дані, які часто знаходилися в різних відсіках і якими було важко ділитися. У новинах часто говорилося, що програмне забезпечення Palantir допомогло відстежити лідера Аль-Каїди Усаму бін Ладена, але компанія не підтверджує цього.

Використання Пентагоном цих надсучасних інструментів заохочувалося дуже старомодним командиром, генералом Марком А. Міллі, грубим і часто нецензурним головою Об'єднаного комітету начальників штабів. Коли він був начальником штабу Сухопутних військ у 2018 році, служба почала працювати з "Палантіром" та іншими технологічними компаніями над інтеграцією даних за допомогою програми під назвою ArmyVantage. Міллі був розчарований застарілою системою даних, яка ускладнювала збір детальної інформації про те, які підрозділи готові до бою. Армія, як і багато інших державних установ, мала занадто багато окремих сховищ інформації.

Фахівці "Палантіру" показали мені незасекречену версію армійської бази даних, яку вони допомогли створити для вирішення цієї проблеми. Ви можете миттєво побачити, які підрозділи готові, які навички та досвід мають солдати в цих підрозділах, яке озброєння та боєприпаси є в наявності. Колись на вирішення подібних логістичних проблем йшли тижні, а тепер є відповіді за лічені секунди.

"Збройні сили США зосереджені на готовності сьогодні і готовності в майбутньому, - повідомив мені Міллі в електронному листі минулого тижня. - Захищаючи нашу країну, ми об'єднуємо найрізноманітніші технології, щоб залишатися номером один, найефективнішою бойовою силою в світі".

Приблизно в той самий час армія почала випробовувати ідеї алгоритмічної війни з окремими підрозділами. Першою була обрана елітна 82-а повітряно-десантна дивізія, якою у 2020 році командував генерал-майор Крістофер Донахью; він входив до складу XVIII повітряно-десантного корпусу, який тоді очолював генерал-лейтенант Майкл "Ерік" Курілла. Ці двоє працювали з Palantir та іншими компаніями, щоб зрозуміти, як армія може ефективніше використовувати дані.

Одночасно Пентагон досліджував можливості використання штучного інтелекту для аналізу даних з датчиків і виявлення цілей. Ці зусилля були відомі під назвою "Проєкт Мейвен", і вони спочатку викликали величезні суперечки, коли були розпочаті в 2017 році. Ідея полягала в тому, щоб написати алгоритми, які могли б розпізнати, скажімо, російський танк Т-72 на знімках спостереження з дронів так само, як сканування розпізнавання обличчя може розпізнати людське обличчя.

Партнерство військових у сфері штучного інтелекту з Кремнієвою долиною розпочалося невдало. У 2018 році інженери Google, спочатку провідного підрядника Мейвен, так гнівно протестували проти написання алгоритмів наведення, що компанії довелося вийти з програми.

Мейвен еволюціонувала. Зараз вона знаходиться під наглядом Національного агентства геопросторової розвідки і генерує ШІ-моделі за швидким, одномісячним циклом. Технічний керівник пояснив мені, що компанії зараз змагаються за розробку найточніших моделей виявлення зброї – налаштовуючи свої алгоритми так, щоб побачити гіпотетичний Т-72, скажімо, під засніженим ялиновим гаєм, а не на болотистому полі з кущами – і щомісяця уряд обирає новий цифровий масив.

Для Пентагону, який зазвичай купує зброю з 30-річним терміном експлуатації, таке щомісячне оновлення програмного забезпечення для наведення на ціль – це сама по собі революція.

Коли росія вторглася в Україну 24 лютого, армія США мала ці інструменти в руках і командирів з досвідом їх використання. Донахью очолив XVIII повітряно-десантний корпус, який перевів свій передовий штаб до Вісбадена, Німеччина, одразу після російського вторгнення. 82-й повітряно-десантний корпус переїхав до передових кварталів поблизу Жешува, Польща, неподалік від кордону з Україною.

Тим часом Курілла очолив Центральне командування і почав використовувати цей ключовий театр як випробувальний майданчик для нових технологій. У жовтні Курілла призначив Швайлера Мура, колишнього директора з питань науки і техніки Ради з питань оборонних інновацій, першим "головним технологічним офіцером" Центрального командування.

Для армії та інших служб поштовхом до цього технологічного кроку є не лише російське вторгнення в Україну, а й виклик, що насувається з боку Китаю – єдиного реального конкурента Америки в технологічному плані.

Інструмент для добра і зла.  Україна хоче використовувати Palantir для енергетичної інфраструктури

В епоху війни алгоритмів, коли мислячі машини будуть настільки потужними, людські судження стануть ще більш важливими. Вільні суспільства створили потужні технології, які в руках хороших урядів можуть забезпечити справедливі результати, і не тільки на війні. Українські урядовці кажуть мені, що хочуть використовувати програмне забезпечення Palantir не лише для відбиття російського вторгнення, але і для ремонту понівеченої української електромережі, виявлення прихованої корупції та управління масштабними завданнями з відбудови.

 Михайло Федоров. Фото: прес-служба Мінцифри

Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації та віце-прем'єр-міністр України, пояснив у письмових відповідях на мої запитання, як він планує використовувати технології, щоб не тільки перемогти росію, але і стати високотехнологічною наддержавою в майбутньому.

Федоров сказав, що Україна "масово" використовує програмні платформи "для боротьби з дефіцитом електроенергії і для забезпечення телекомунікаційного зв'язку". Для усунення відключень електроенергії та пошкоджень енергетичної інфраструктури країна використовує термінали Starlink, системи Tesla Powerwall, а також сучасні генератори та літієві батареї. Всі важливі дані зберігаються на хмарних серверах.

"Напевно, я переконаний, що технології також дозволять нам побудувати світле і безпечне майбутнє, - сказав Федоров. - Тільки новітні технології можуть дати нам таку перевагу, щоб якнайшвидше створити країну, на яку ми заслуговуємо".

Але ці технології також можуть створити антиутопії ХХІ століття, якщо потраплять у погані руки. Алгоритми наведення, які дозволяють Україні виявляти і знищувати росіян, що вторгаються, не надто відрізняються від алгоритмів розпізнавання облич, які допомагають Китаю репресувати своїх громадян. Нам у певному сенсі пощастило, що ці технології здебільшого розробляються на Заході приватними компаніями, а не державними.

Але якщо підприємець вирішить вести приватну війну? Якщо авторитарні рухи отримають контроль над демократичними суспільствами і використовуватимуть технології для просування контролю, а не свободи? Що буде, якщо розвиток штучного інтелекту врешті-решт дозволить самим алгоритмам взяти контроль, приймаючи рішення з причин, які вони не можуть пояснити, зі швидкістю, з якою людина не в змозі зрівнятися? Демократичним суспільствам необхідно постійно бути пильними щодо цієї технології.

Важливість людського фактору очевидна на прикладі таких підприємців Кремнієвої долини, як Ілон Маск, який демонструє і силу, і потенційну слабкість нового способу ведення війни Америкою. Якщо Маск вирішить, що йому недостатньо платять за його послуги, або якщо він вважатиме, що Україні час піти на компроміс, він може просто перервати зв'язок зі своїми супутниками, як він погрожував цієї осені.

Дивлячись на війну в Україні, ми бачимо, що наша вільна підприємницька культура дає Заходу велику перевагу над державними автократіями, такими як Китай і росія. Але допоки компанії і керівники поділяють ті ж демократичні цінності, що і західні уряди. Ось чому ми потребуємо ширшої публічної дискусії про силу технологій, які використовуються в Україні у благородних цілях, але можуть бути легко перетворені на неблагородні цілі в поганих руках.

Україна, яка так багато постраждала в цій війні, хоче бути технологічною наддержавою, коли конфлікт нарешті закінчиться. Федоров, який курує цифрову трансформацію Києва, пояснює це так: "Давайте планувати перетворити Україну на світову "mil-tech долину", розробляти найбільш інноваційні рішення в галузі безпеки, щоб світ став безпечнішим і більш цифровим".

Але спочатку потрібно, щоб українці, які мерзнуть у брудних окопах, перемогли.

Підполковник Гарріс, командир табору на північному сході Англії, каже, що він почувається скромно серед новобранців. Однак, маючи за плечима п'ять бойових відряджень до Афганістану і одне до Іраку, він знає, що ніколи не стикався з чимось настільки жахливим, як те, що багато хто з них побачить за місяць-два.

Українські військові на навчаннях "INTERFLEX" у Великій Британії, вересень 2022

На стрільбищі 10 українських новобранців стріляють зі своїх АК-47. Це вже другий день навчань з бойової стрільби, попереду ще вісім. Це бухгалтери, кухарі та студенти коледжів; деякі з них ще не вміють поводитися зі зброєю, а інші лише нещодавно набралися сміливості. Коли вони ціляться в мішені на відстані 50 футів, британський сержант, який командує стрільбами, кричить на них через перекладача: "Ви повинні вбити ворога до того, як він вб'є вас".

Ось так просто. Для України – це війна на виживання. Але призовників має втішати те, що якими б не були їхні поневіряння в найближчі місяці, вони матимуть такий рівень технологічного забезпечення, якого світ ще не бачив.

Джерело: The Washington Post

Роль ризиків у війні. Захід повинен переконливо показати, що він не боїться конфронтації з росією – Фабіян Гоффманн
Роль ризиків у війні. Захід повинен переконливо показати, що він не боїться конфронтації з росією – Фабіян Гоффманн
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас