Лише за кілька тижнів перебування у Білому домі самозваний миротворець розпалив війну, прискорив гонку ядерних озброєнь і відштовхнув союзників США, пише Саймон Тісдалл у колонці для британської Observer.
На його думку, якби батько-засновник американської соціології Роберт К. Мертон був живий сьогодні, він був би зачарований феноменом Дональда Трампа. За трохи більше ніж 50 днів свого другого президентського терміну невдаха Трамп щодня підтверджує універсальний "закон непередбачуваних наслідків" Мертона.
Вкорінені у невігластві, помилках, навмисній сліпоті й самогубному прогнозуванні, необдумані дії Трампа призводять до суперечливих, шкідливих і часто протилежних результатів, ніж ті, яких він, за його словами, бажає. Як зауважує Тісдалл, хаос, що виник, характеризує те, що може стати найкоротшим медовим місяцем в історії Білого дому.
Бумерангові американські тарифи, які для процвітання США є тим же, чим "Титанік" був для океанських подорожей, – це верхівка айсберга непередбачуваних наслідків. Зухвала іноземна відплата призвела до обвалу фондових ринків та інфляційних побоювань – прямо протилежне тому, що Трамп обіцяв виборцям.
Трамп отримав мандат зробити Америку знову великою, але не більшою територіально. Після його погроз вторгнутися до Канади вірні піддані короля Чарльза ІІІ озброїлися, освистуючи зірково-смугастий прапор, бойкотуючи американські товари та відповідаючи власними тарифами. Одноосібно Трамп відродив залишки Ліберальної партії Джастіна Трюдо. Під новим керівництвом колишнього голови Банку Англії Марка Карні, вона має всі шанси перемогти на виборах цього року на антитрампівській платформі. Це не входило до його планів.
Так само виборці Гренландії, наголошує експерт, вражені запропонованою імперіалістичною анексією в стилі путіна, минулого тижня відправили Трампа у відставку. Вони ще не визначилися щодо незалежності, але однозначно відкидають домінування США (або Данії).
Автор також підкреслює, що капітулянтська політика Трампа щодо України – це ще одне лихо. росія – агресор, а він карає жертву. Тиск США щодо припинення вогню спрямований в один бік – на Київ. Це підбадьорює путіна до посилення атак, і водночас натягує на вудочку шахрая Трампа.
Потенційними, непередбачуваними наслідками несправедливого миру, вважає Саймон Тісдалл, є незаслужена реабілітація росії, фактична амністія путіна за військові злочини, прецедентна поступка суверенної території, захопленої силою, і глибокий розкол між США та Європою. Тож знову виникає питання: чи справді це ненавмисно? Чи є Трамп маріонеткою, агентом КДБ або просто дурнем, обговорювалося минулого тижня. Найімовірніше, він не має жодного уявлення про те, що робить – або йому просто байдуже. Як інакше пояснити його переконання, що для того, щоб довести свою правоту щодо тарифів, варто розпочати глобальну рецесію? Або що етнічна чистка двох мільйонів палестинців у Газі може принести мир?
На думку оглядача Observer, пояснення, що головною проблемою Трампа є Китай, що він намагається відштовхнути москву від Пекіна, є ще більш викривленим мисленням. Ці дві авторитарні, антидемократичні держави поділяють згубний порядок денний: послаблення і узурпація заснованого на правилах світового порядку, очолюваного Заходом. Свідомо чи ні, але Трамп сприяє їхнім амбіціям.
Безумовно, навіть Трамп і некваліфіковані жаби, які його консультують (у цьому Білому домі немає жодного дорослого в кімнаті), повинні розуміти, що принизлива перемога росії не наближає довготривалий мир, а призводить до майбутнього конфлікту із сусідами по НАТО і самими США, водночас заохочуючи беззаконня в усьому світі. Можливо, вони цього не усвідомлюють. Щодо непередбачуваних наслідків, розраховуйте на необізнаних дурнів, радить автор.
До нього жоден президент США не був настільки необізнаний з уроками історії. До нього жоден президент США не був настільки некомпетентним у втіленні власних ідей на практиці", – огризається консервативний коментатор Брет Стівенс. "Демократія може померти в темряві. Вона може померти в деспотизмі. За Трампа вона так само може загинути в німоті", – додав він.
Мертон назвав нерозумне наполягання на своїй правоті, незважаючи на всі протилежні докази, "невідкладною силою інтересу". Як пояснює письменник Роб Нортон, "людина так сильно хоче отримати бажаний наслідок дії, що цілеспрямовано вирішує ігнорувати будь-які непередбачувані ефекти". Це не справжнє незнання. Це навмисне незнання.
"Можливо, найстрашнішим непередбачуваним наслідком серійних промахів Трампа є прискорення розповсюдження ядерної зброї. Стривожені погрозами відкликати захист США та шоковані зрадою України, Німеччина, Польща й Південна Корея терміново заговорили про отримання атомної бомби. Іран, Саудівська Аравія, Туреччина і Єгипет мають схожі думки, але з різних причин", – наголошує Саймон Тісдалл.
Трамп стверджує, що хоче без'ядерного світу. "Його політика має протилежний ефект, – пише аналітик Ві Джей Геннінген. – Завдяки пану Трампу ... сприйнята цінність придбання ядерної зброї серед союзників, схоже, швидко зросла, тоді як впевненість у розширеному стримуванні знизилася".
Іран яскраво ілюструє здатність Трампа вистрілити собі в ногу, з кістковою шпорою чи без неї. У своїй самозваній ролі богоподібного миротворця Трамп наказав Тегерану відновити ядерні переговори. Його "залякування" розлютило іранських лідерів. На думку Саймона Тісдалла, іранська ядерна зброя і військова конфронтація зі США та Ізраїлем стали більш, а не менш імовірними.
Водночас, як зазначає автор, поплічники й прислужники беруть приклад з боса в його країні Задзеркалля, де він сам собі завдає шкоди та ставить перед собою ризиковані цілі. Віцепрезидент Джей Ді Венс і технократ Ілон Маск минулого місяця дали європейським "лібералам" прочухана і підтримали німецьку ультраправу партію AfD. Результати виявилися протилежними їхнім очікуванням.
Німецькі виборці відкинули нових фашистів, бізнес Маска бойкотують, а ЄС формує єдиний фронт проти Трампа і путіна. За іронією долі, відразлива підтримка росії з боку стендап-шоу Венса і Маска поставила на манівці європейських правих популістів, зокрема британця Найджела Фараджа, які "підлабузнюються" до росії. Центристи, такі як Кейр Стармер, насолоджуються "ударом Трампа".
"У міру неконтрольованого наближення Трампа до 100-денної позначки, його рейтинги падають. Він вже менш популярний, ніж Джо Байден на аналогічному етапі. Його медовий місяць став історією. Перед листопадовими виборами він неправдиво стверджував, що Америка перебуває у безпрецедентному безладі. Таке перебільшення Мертон, який придумав цю фразу, назвав "пророцтвом, що самоздійснюється". Зараз, мимоволі, воно збувається", – завершує колонку Саймон Тісдалл.
Джерело: Observer
