- Скажіть, будь ласка, якими будуть ваші перші дії на посаді голови Меджлісу? Що ви будете робити такого, чого не зміг або не встиг зробити ваш попередник Мустафа Джемілєв?
- Не буде нічого такого оригінального. Просто ми більше уваги приділимо тим сферам, які укріплюють нас з середини. Якщо узагальнити, то йдеться про три блоки питань, від вирішення яких залежить доля кримських татар. Перший блок – кримські татари і влада. Тут у нас складна ситуація. І я не сподіваюся на позитивні зміни у короткі строки. Але ми будемо намагатися повернутися до діалогу з владою, мусимо знайти можливості до такого діалогу. Другий блок – це доведення до реалізації ідеї щодо проведення міжнародного форуму. За три роки ми пройшли велику частину шляху і сьогодні маємо консолідовану згоду урядів Європейського союзу, США, Канади, Туреччини щодо допомоги Україні у вирішенні кримськотатарських проблем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Криму загострюється конфлікт влад
Це узгодження сформульоване в концепції напрацьованій верховним комісаром ОБСЄ і з весни 2012 року воно перебуває на столі у вищого керівництва України. Але українська держава ще не висловилася офіційно в необхідності проведення такого форуму. Ми сподіваємося, що відверті висловлювання чільників ЄС приведуть до того, що наступного року цей форум буде проведений. Тут ще ми спробуємо знайти такі форми діяльності, щоб все таки керівництво України змусити бути дуже уважними до пропозицій міжнародної спільноти щодо облаштування кримських татар. Нещодавно, перебуваючи в Криму, комісар ЄС з питань розширення і європейського сусідства Штефан Фюле сказав про те, що з погляду ЄС, цей форум бажано провести до дати 70-річчя депортації кримських татар.
Фото: Gulnara Bekirova/facebook.com
- Що збираєтеся робити, якщо це не вдасться втілити в життя?
- Так. Треба мати на увазі й те, що ці два блоки можуть не реалізуватися. Що тоді залишається кримським татарам? Третій блок питань, який ми умовно називаємо "кримські татари і кримські татари". Йдеться про дії спрямовані на внутрішнє укріплення, максимальне сприяння власним внутрішнім ініціативам. (Фільм "Хайтарма" – це внутрішня наша ініціатива). Побудова в селищах і містах храмів і навчальних закладів – це ініціатива окремих кримських татар, які таким чином допомагають своєму народові. Ми будемо укріплювати систему національного самоврядування кримських татар.
ДИВІТЬСЯ ФОТО: "Хайтарма". Як знімають фільм про депортацію кримських татар
Ми обов’язково спробуємо повернути кримських татар обличчям до себе, щоб змінити ситуацію у питаннях, які законодавчо вже врегульовані і, особливо, щодо ситуації у мовній сфері. Сьогодні мовне законодавство дозволяє кримським татарам домагатися того, щоб держава вирішувала їхні проблеми. Але кримські татари не роблять цього в повному обсязі. Отже, ми будемо проводити роботу у всіх напрямках, але також будемо виходити з того, що деякі завдання можуть бути не досягнутими в короткі терміни. Тому найголовнішим напрямком залишається укріплення самих себе.
- Вже понад двадцять років кримські татари борються за свої права і не надто успішно – влада не сприяє вам у відновленні всіх прав. Який запас терпіння у вашого народу?
- Не хотілося б, щоб цей терпець коли-небудь увірвався. Думаю, що ми маємо таке собі щеплення, яке нам зробили за радянських часів. Нас поставили у таку ситуацію, коли питання існування нашої нації залежало від нас самих і нікого більше. Кримські татари, на відміну від інших, не мають патерналістських очікувань, патерналістського настрою в них нема.
ДИВІТЬСЯ ФОТО: 15 тисяч кримських татар вимагають визнати депортацію геноцидом
З огляду на те, що ми маємо розгорнуту систему національного самоврядування – Курултай, Меджліс, це укріплює нашу терпимість, але не задля терпимості. Ми все таки бачимо деякі результати своєї роботи, ми бачимо, що змінилося за 20 років. Не сталося так, як би ми хотіли, але багато чого змінилося, що залежало від нас самих. Ми бачимо результати власних зусиль. Якщо би ми могли підкріпити їх зусиллями інших, в першу чергу державних, то було б набагато більше таких змін.
- Чи кримські татари почувають себе сьогодні господарями на свої землі?
- Що би не робили кримські татари, що би не говорили – вони це роблять для того, щоб стати господарями на своїй землі. Тут є велика різниця і тут часто спекулюють наші опоненти. Йдеться не про відчуття господарів в суспільстві або над іншими, а господарями на своїй земля. А вже господар узгоджує зі своїми сусідами єдині правила гри, які дають можливість розвиватись усім.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Антифашизм по-російськи: етнічні чистки – це справедливість
Сьогодні кримські татари знають точно, що вони не господарі на своїй землі. Вони не відчувають своєї причетності до управління, вони хочуть брати участь в управлінні, але їх не допускають до прийняття рішень, до їх реалізацій. Все, що ми робимо, ми робимо для того, щоб відчувати себе на рідній землі господарями, але разом з іншими, які живуть на ній.
- Історик Ярослав Грицак сказав дивні слова про те, що кримські татари – це галичани мусульманського світу. Ви з цим погоджуєтеся?
- Мені сподобалося це порівняння. Воно не є образливим або дискусійним. Це правда – кримські татари мають певний досвід державотворчості – 300 років державності. У той же час кримські татари серед мусульманських народів наприкінці XIX - на початку XX століття дійсно почали виявляти своє бажання мати свою державу, формулювали, яким має бути Крим. Коли ми отримали такий шанс у 1917 році, ми вперше зібрали Курултай, оголосили Кримську народну республіку. Курултай запросив інші етнічні спільноти провести свої з'їзди і разом переформувати кримський уряд. Курултай також відразу скерував свою делегацію до Української народної республіки, щоб разом вирішувати долю великої частини Російської імперії, яка тоді розпадалася. Це говорить про те, що кримські татари на півкроку були попереду решти мусульманської частини Російської імперії.
Розмовляв Ярослав Іваночко
