Оспорювані парламентські вибори в Грузії 26 жовтня занурили країну в демократичну кризу, поставивши під загрозу її кандидатуру на вступ до ЄС та євроатлантичну траєкторію. В основі кризи лежать докази виборчих маніпуляцій, російського втручання і прагнення правлячої партії зміцнити свою владу.
Не маючи інших інституційних механізмів для захисту демократії, об'єднана опозиція Грузії на чолі з президенткою Саломе Зурабішвілі розпочала рух ненасильницького протесту. Зараз країна стоїть на вирішальному перехресті своєї новітньої історії, і результат нинішнього протистояння матиме геополітичні наслідки, які відлунюватимуть далеко за межами Грузії.
Оголошення президенткою Зурабішвілі жовтневих парламентських виборів нелегітимними сколихнуло країну. Вона заявила, що докази російського втручання і систематичних маніпуляцій на виборах свідчать про те, що правляча партія застосовує дедалі більш авторитарну тактику.
Зурабішвілі та інші опозиційні діячі звинувачують правлячу партію "Грузинська мрія" у використанні антизахідних та антиукраїнських наративів з метою отримання політичної переваги під час виборчої кампанії. Це включає в себе заяви про те, що опозиційні сили країни є частиною очолюваної Заходом "Партії глобальної війни", яка нібито прагне відкрити "другий фронт" проти росії.
Критики стверджують, що події 26 жовтня в Грузії були не стільки виборами, скільки спектаклем, покликаним закріпити політичний статус-кво у країні. Незалежні екзит-поли показали, що переважну більшість голосів отримали опозиційні партії, що орієнтуються на Захід. Тим не менш, "Грузинська мрія" оголосила про перемогу.
Публікація по темі: Грузія готується до післявиборчих проблем. Вибори залишили більше запитань, ніж відповідей – CEPA та Atlantic Council
Звіти міжнародних спостерігачів і грузинського громадянського суспільства розкривають тривожну реальність, включаючи численні свідчення кричущих порушень, таких як змінені цифри явки виборців і статистичні аномалії. Саме голосування супроводжувалося численними прикладами насильства і залякування.
Події у Грузії мають геополітичне значення для всього регіону. Розташована на перехресті Європи та Азії, країна слугує важливим центром транзиту енергоносіїв і потенційною моделлю демократичної стійкості в регіоні, де автократії та імперії протягом тривалого часу змагалися за домінування.
З моменту приходу до влади у 2012 році партія "Грузинська мрія" все більше зближується з авторитарними режимами. Це включало надання переваги китайським фірмам перед американськими в таких проєктах, як глибоководний порт Анаклія, і сприяння ухиленню від російських санкцій.
Дозволити Грузії потрапити до рук авторитарних режимів – значить дати небезпечний сигнал, що демократичні цінності є предметом переговорів. Для США та ЄС йдеться не лише про Грузію. На кону – довіра до Заходу в ширшому регіоні. Грузія відповідає зовнішньополітичним пріоритетам Заходу, як-от протидія розширенню китайського, російського та іранського впливу в Чорноморському регіоні.
Об'єднана демократична опозиція і громадянське суспільство Грузії продемонстрували, що вони готові очолити мирну передачу влади і позиціонувати країну як надійного союзника Заходу. Досягнення цього бачення, однак, вимагає скоординованих дій з боку Вашингтона, Брюсселя і Лондона.
По-перше, необхідні нові вибори під міжнародним наглядом. Лише прозорі вибори, за якими спостерігатимуть незалежні суб'єкти, можуть забезпечити успіх у відновленні демократичної цілісності та просунути перспективи вступу Грузії до ЄС.
По-друге, Захід повинен запровадити цільові санкції проти лідерів "Грузинської мрії" та їхніх поплічників за підрив демократії та просування російських інтересів. Ці санкції стали б чітким сигналом про підтримку демократичних прагнень Грузії.
США могли б розширити нинішні візові заборони, включивши до них фінансові обмеження, і Брюссель міг би зробити те ж саме. Якнайшвидше ухвалення законопроєктів на підтримку грузинського народу, що перебувають на розгляді в американському Конгресі, ще більше продемонструвало б рішучу прихильність до Грузії.
По-третє, громадянське суспільство Грузії та незалежні ЗМІ потребують більшого захисту від репресій. В умовах, коли в країні діє інспірований росією закон про "іноземних агентів", цільове фінансування і дипломатична підтримка мають вирішальне значення для забезпечення свободи і підзвітності цих демократичних стовпів.
Скоординований трансатлантичний тиск має вирішальне значення. Рішучі дії щодо Грузії можуть допомогти зміцнити західного союзника і стабілізувати критичний регіон, а також підтримати демократію у вирішальний момент. Грузія – це далеко не програна справа, але вона потребуватиме сміливого західного лідерства, щоб запобігти захопленню країни кремлем.
Джерело: Atlantic Council
