Думаю, я закінчив частину 1 з іранськими цілями... З огляду на це зростає кількість голосів (всі вони, звичайно, антисеміти), які скаржаться на список цілей КВІР. Вони підкреслюють, що це повинно було б вдарити по більш важливих об'єктах, наприклад, по ізраїльській індустрії мікросхем.
Ірано-ізраїльська війна. Нескінченна (і дуже прозора) Велика гра. Частина 1 – Том Купер
Я схиляюся до тих (всі вони антисеміти, без сумніву), хто каже, що КВІР повинен частіше атакувати ізраїльські військово-повітряні бази. Зокрема, Неватім: це домашня база літаків F-35 ВПС Ізраїлю, а також їхнього танкерного флоту. Отже, ідея полягає в тому, щоб тримати її під тиском за допомогою регулярних ракетних ударів, порушуючи у такий спосіб роботу елементів ВПС, що забезпечують і спрямовують повітряні удари по Ірану.
Особливо це може спрацювати з ізраїльськими F-35, тому що вони не можуть залишатися в строю (допоки їхній коефіцієнт готовності перевищує 50%, що є рідкістю навіть у мирний час) без доступу до їхньої повної інфраструктури підтримки. Щось подібне можна сказати і про флот, який складається із семи літаків-заправників Boeing 707, адже після приземлення їм потрібні години, щоб розвернутися: заправитися, провести технічне обслуговування і знову піднятися в повітря.
Розглядаючи сцену, на якій зображений літак-заправник ВПС Ізраїлю Boeing 707 у процесі посадки в міжнародному аеропорту імені Бен-Гуріона (закритому для цивільного сполучення з 13 червня) під час одного з іранських ракетних ударів по Неватіму дві ночі тому, це виглядає зручно.
Я вважаю, що Саярі не лише має багато клопоту з командуванням і контролем над КВІР (а отже, і над його повітряними силами), але й, ймовірно, потребує (пере-)засвоєння кількох уроків через непотрібні втрати, наприклад, через те, що він наполягає на своїх піаропераціях. Хоча б навчитися діяти як професійна військова служба. Можливо, КВІР був широко оголошений елітою в Ізраїлі і на Заході, але, коли хтось займається ним досить довго, стає очевидно, що він є чимось більшим, ніж це.
Звісно, КВІР вивчав і продовжує вивчати ірансько-іракську війну і досвід "Хезболли" в Лівані з 1980-х років, причому інтенсивно. Однак ця війна не лише є чимось зовсім іншим – такої війни ще ніколи не було – але й, судячи зі змісту різноманітних публікацій КВІР (серед яких принаймні одна з моїх книг була перекладена на фарсі, а критичні до режиму в Тегерані фрагменти були виправлені відповідно до офіційної версії), останні 20 з гаком років КВІР був зайнятий не стільки тим, щоб приписати собі всі можливі досягнення, як тим, щоб навчитися чомусь на минулому досвіді.
Наприклад: близько десяти років тому КВІР просто дискредитував близько 50% повітряних перемог, які приписувалися ВПС Ірану під час війни з Іраком, і приписав їх собі. Так само й іракський МіГ-25РБ, що наближався до острова Харк у північній частині Перської затоки, був збитий у той час і в тому місці (і тими засобами), де не було жодного підрозділу КВІР (дійсно, тоді КВІР все ще перебував у процесі розбудови свого потенціалу ведення звичайних бойових дій).
Це спонукає до запитання: незважаючи на те, скільки вищих офіцерів з бойовим досвідом попередніх війн ще живі (наприклад, у КВІР все ще служить чимало досвідчених ветеранів, які використовували ЗРК MIM-23B I-HAWK і брали участь у часто складних і тривалих боях проти ВПС Іраку і його засобів РЕБ у 1980-х роках), скільки їхніх ноу-хау доходить до рівня прийняття рішень?
Тут я схильний погодитися з тими, хто розчарований і каже, що "вони ніколи нічому не навчаться". Дійсно, враховуючи безпосередній досвід вищого керівництва КВІР, яке оголосило більшість населення Ірану "нерозумними, неписьменними вівцями, яких потрібно контролювати і якими потрібно керувати", це виглядає як факт.
3-денна спеціальна військова операція Нетаньягу
Так, переможний Цахал, і ВПС Ізраїлю зокрема – це Мобуту Сессе-Секо-вання Ірану. Читай: йде від перемоги до перемоги, залишаючи за собою вогняний слід... (саме так розшифровувалося повне ім'я Мобуту), і все розвивається за планом.
...за винятком кількох помилок, звісно...
Наприклад: те, що загальна територія Ірану приблизно втричі більша за Україну. Дійсно, лише західний Іран має розмір України і то територія, яка характеризується довгими гірськими ланцюгами.
Тим не менш, і хоча ця територія знаходиться на відстані приблизно 1100-1200 км від Ізраїлю, і, як було широко оприлюднено, вже 14 червня Ізраїль офіційно оголосив про свою повітряну перевагу над західним Іраном. Він стверджує, що його літаки вільно пересуваються між кордоном з Іраком і Тегераном. Як доказ цього, одна з команд Моссаду здійснила атаку з БПЛА на базу TFB.14 у Мешхеді, на північному сході Ірану (2300 км від Ізраїлю), щоб знищити один із літаків-танкерів ВПС Ірану...
Вражає, чи не так?
Тим більше, коли (і не лише) українські професійні експерти підкреслюють, що повна повітряна перевага ВПС Ізраїлю підтверджується розгортанням (відносно малої дальності) планерних бомб JDAM для ударів по цілях в Ірані. Неважливо, що застосовуються вони проти цілей тільки на заході Ірану: як в районі Керманшаха – близько 120 км від кордону з Іраком (зверніть увагу на JDAM, яку видно у верхньому правому куті наступного фото):
...де головною ціллю залишається база армійської авіації Ісламської Республіки Іран, включаючи такі смертельні антисемітські терористичні загрози, як цей ударний гелікоптер Bell AH-1J Cobra:
...тоді як ті, що розташовані в районі Тегерану, наприклад, є мішенню для (набагато) більш далекосяжних бомб Spice 1000 і Ice Breakers:
Але це не має значення. Можливо, це теж антисемітизм. Так само, як і те, що ніхто не бачив жодного ізраїльського літака поблизу Тегеранського Кума, Шираза чи Есфахана протягом кількох днів. Хіба лише розвідувальні БПЛА Hermes 450, як цей:
...або цей Hermes 900 (оснащений капсулами для міні-ПГРК) над Керманшахом:
...а цей над Тебрізом:
...невдовзі після цього з'явився літак F-4E ВПС Ірану – перший літак у цьому районі, помічений за останні дні:
Звісно, ВПС Ізраїлю все ще завдають ударів на великі відстані і по території Ірану, але лише у вигляді ретельно організованих ударних пакетів на чолі з літаками F-35. Відомо, що вчора один із таких пакетів вразив низку цілей у районі Ісфахану, зокрема, можливо, і базу TFB.8 – основний центр операцій КВІР із використанням F-14. Своєю чергою іранці стверджують, що один із залучених F-15 був збитий F-14. Поки що не знайдено жодних доказів цього. Лише відео, на якому видно паливний бак F-15, знайдений цивільними особами далеко за межами Ісфахану:
...тоді як цей Hermes 900, мабуть, став антисемітом, перш ніж збився зі шляху і був збитий у тому ж районі:
Щоб переконатися, що це був не схожий на Hermes іранський "Шахед-129", а справжній Hermes 900, тут також один із його мінікерованих боєприпасів Mikholit, знайдений поруч із його уламками:
Але ні: ВПС Ірану знищені, ВПС Ізраїлю правлять, і це факт. Тому саме свербіж у мізинці нагадує мені про такі історичні прецеденти ізраїльських лайнопіар-операцій. Як, наприклад, у жовтні 1973 року, коли Ізраїль кинув батарею саморобних реактивних систем залпового вогню на обстріл загального району західних околиць Дамаска, а потім заявив, що сирійська столиця знаходиться "в межах досяжності його артилерії" – міф, який регулярно повторюється у всіх наукових джерелах до сьогодні, хоча є повною нісенітницею...
Іранська протиповітряна оборона
Оскільки ВПС Ірану повністю знищені, давайте присвятимо кілька рядків операціям наземної ППО Ірану... де або Саярі, або хтось інший у ланцюжку командування міг би з'ясувати, як робити цю частину справи. Відповідно, з 15 червня аерокосмічні сили КВІР та ВПС Ірану подолали початковий шок і почали діяти у спосіб, який має сенс. Замість того, щоб просто намагатися захистити свої бази балістичних ракет і/або ядерні об'єкти, вони передислокували частину своїх ЗРК ближче до кордону. Вони також більше не випромінюють увесь час (своїми радарами), а працюють через випадкові проміжки часу. Дві або три такі установки повідомляють про збиття до 40-50 ізраїльських БПЛА і планерних високоточних боєприпасів на день.
Список ізраїльських цілей
Що стосується ізраїльських цілей в Ірані: ну, ви ж знаєте їх усі напам'ять, чи не так?
Це ядерна програма Ірану. Ні, вибачте: це іранські балістичні ракети. Ні, вибачте, політичне керівництво Ірану, зміна режиму... Ні, вибачте, нафтова промисловість Ірану. Ні, перепрошую, інші військові об'єкти Ірану... Ні, перепрошую, за словами міністра оборони Ізраїлю Каца, населення Тегерану.
Ні, вибачте: він тим часом відкликав цю заяву...
Що ж, зараз я не можу з'ясувати, якими є справжні наміри Ізраїлю, принаймні, окрім тих, про які я згадував у частині 1: остаточно й офіційно перетворити США на свого заморського підданого, а збройні сили США – на продовження Армії оборони Ізраїлю, щоб вони могли виконувати роботу, на яку Ізраїль, очевидно, не здатний. Тому що, наприклад, об'єкт зі збагачення ядерного палива у Фордо залишається повністю неушкодженим, незважаючи на кілька ізраїльських ударів по ньому. Звісно, електропостачання заводу зі збагачення урану в Натанзі було зруйноване. Не дивно: воно було побудоване наземним, і тому його (відносно) легко вивести з ладу. І, без сумніву, це закриття об'єкту, незалежно від того, чи дійсно було зруйновано його підземний комплекс (у чому я сумніваюся), чи це були лише входи до нього. Загалом, і якщо ми весь час звертаємо увагу на ізраїльський лайнопіар, то чи не буде занадто антисемітським звернути увагу на іранський лайнопіар – голова Іранської атомної організації каже, що з установками все гаразд.
Мабуть, він вважає тліючі уламки на їхній вершині своєрідною прикрасою...
Все це не має відношення до справи. Замість цього давайте подивимося, що дійсно вразило ізраїльтян за останні два-три дні. Наприклад: окрім знищення магазину з продажу посудомийних і пральних машин в Ісфахані (мабуть, ізраїльтяни побоювалися, що іранці можуть вилучити мікросхеми з пральних машин, які вони виробляють самостійно, і продати їх росії?), два дні тому ВПС Ізраїлю розбомбили великий комплекс тунелів в горах на північ від Тегерану.
Професійні експерти на Заході описують її як базу КВІР, але, окрім пояснення очевидного (див.: паркан, тунелі, дороги, ще більше тунелів і доріг...) – ніхто не може сказати, що знаходиться всередині, як глибоко йдуть тунелі..., але агов: вона була знищена Ізраїлем, тому що розбомблена ВПС Ізраїлю. Всі це знають, і навіть сумніватися у таких твердженнях – це антисемітизм.
В інших випадках ВПС Ізраїлю успішно розбомбили безліч порожніх ангарів по всьому Ірану. Також було вбито ще одного генерала КВІР, знищено кілька пускових установок балістичних ракет (загалом підтверджено близько 15), кілька пускових установок ЗРК і одну дитячу лікарню в Тегерані. Ще серйознішими були вчорашні нічні удари по ракетному заводу КВІР Хеммат у Ходжирі (східний Тегеран), а також по Університету імама Хусейна (Тегеран) – тут слід мати на увазі: з часу останнього удару ізраїльтян по заводу "Хеммат" об'єкт був не лише повністю відремонтований і частково зміцнений, але й навіть збільшено виробництво рідкого палива...
Інакше кажучи: ізраїльтяни бомбардують все, до чого можуть дотягнутися. Хоча далеко не так, як вони хваляться, що можуть.
Тим часом, на місцях КВІР та іранська поліція ведуть відверте "полювання на людей" груп Моссаду, які використовують БПЛА і ПТРК, а також встановлюють бомби в автомобілях навколо Тегерана. За цей час було спіймано близько десятка груп, що свідчить про те, що ізраїльська розвідка мобілізувала/вербувала майже всіх, кого тільки могла: афганців (як вихідців з Афганістану, так і тих, що живуть як біженці в Ірані), різних громадян Ірану, але особливо терористів МЕК/МКО: це іранська ліва група, що ворогує з Тегераном приблизно з 1981-1983 років. Її вважають терористичною організацією навіть США, а в Ірані її зневажають, оскільки вона не лише базується в Іраку, але й підтримувала Ірак під час війни у 1980-х роках. Однак після вторгнення Сполучених Штатів у цю країну в 2003 році МЕК/МКО перейшла під контроль США, а зараз, схоже, стала на службу Ізраїлю.
В інших випадках були виявлені майстерні з виробництва БПЛА, наприклад, в Ісфахані, Ширазі та Мешхеді... з якими у мене не вистачає місця (тобто ця функція стає занадто довгою для електронної пошти)...
Загалом... і якщо ви ще не зрозуміли: якими б захоплюючими, навіть вражаючими вони не були, якщо спостерігати за ними здалеку, війни зазвичай є абсолютно безглуздими справами, що приносять лише смерть, руйнування і біль. Ця війна не є винятком. Справи можна було б залагодити шляхом переговорів, якби тільки всі залучені сторони ставилися до них однаково.
На жаль, цього не сталося, і очевидно, що немає жодних намірів робити це у майбутньому. Це був би антисемітизм, мало не мегаломаніакальні задуми окремих терористів середини 1940-х років, і не досить прибутковий для всіх сучасних 1%. Тому попереду ще багато чого...
