Новий "залізний кулак" України має дати перевагу над росією. Але ставки зростають – The Economist

Переклад iPress
Новий "залізний кулак" України має дати перевагу над росією. Але ставки зростають – The Economist
Бен Ходжес, Марк Кофман, Джан Джентіле
Британський журнал The Economist пише про те, як надана Україні нова зброя допоможе боротися з росією. Зокрема, допоможе створити кілька механізованих бригад. Проте поки не вистачає танків для формування потужнішого "ударного кулака", як і далекобійної зброї – ракет та безпілотників. Тішить готовність союзників допомагати нам, але також хвилюють їхні заяви про те, що боротьба буде складною і війна має завершитися переговорами.

Британське видання The Economist зазначає, що у кожній фазі війни в Україні була своя знакова зброя.

Так, на думку авторів, у битві за Київ минулої зими головну роль відіграли протитанкові ракетні комплекси Javelin та зенітні ракети Stinger. Ми звісно не заперечуватимемо важливу роль наданих нам озброєнь, але все ж у битві за Київ найбільшу роль відіграла артилерія, яка нанесла масовані ураження ворожим військам, про що писали і Том Купер, і українські аналітики.

Далі, пише видання, коли навесні бойові дії перемістилися на східний Донбас, настала черга 155-мм гаубиць, а коли восени Україна перейшла в контрнаступ, то "овації дісталися реактивній системі залпового вогню HIMARS".

Зараз, коли обидві сторони готуються до нових наступальних дій з наближенням весни, зазначає The Economist, у центрі уваги опинилася бронетехніка – передусім танки і легкі бойові машини піхоти.

Попри те, що Україні вдалося зупинити, а потім відтіснити ворога, в російській окупації все ще знаходиться 17% території, включно з Кримом, який рф анексувала ще 2014 року. І це, на думку видання, ставить деякі з найскладніших запитань про майбутнє війни. Зараз триває війна на виснаження, удари російських ракет і безпілотників намагаються вивести з ладу українську енергетику, а артилерія та "хвилі живої сили" дозволили росіянам просунутися навколо Бахмута на Донбасі.

"Залізний кулак". Якому, втім, чогось не вистачає

Весняні бойові дії можуть стати вирішальними у війні. Перевага України в живій силі на полі бою розмивається зараз, коли кремль мобілізував 200 чи 300 тисяч солдатів і незабаром може віддати наказ про ще один великий призов. При цьому запаси боєприпасів на Заході вичерпуються, в той час як росія запустила роботу заводів у три зміни. Тому на Заході, пише Thе Economist, зростає відчуття, що Україні потрібна стратегія, яка змінить правила гри, щоб досягти перемоги, достатньо великої для того, щоб змусити росію вивести війська або принаймні піти на переговори.

Видання саме цим пояснює такі великі два пакети американської допомоги цього місяця. Відбувся перехід від надання зброї частинами до підготовки та оснащення цілих бойових підрозділів. США оголосили про відправку понад 100 БМП "Бредлі", 90 колісних бронетранспортерів "Страйкер", 100 бронетранспортерів М113 і багато іншого. Все це дає змогу озброїти дві механізовані піхотні бригади.

Як зазначає видання, якщо додати до цього бронетехніку від інших країн – німецькі Marder, французькі AMX-10RC та шведські CV90, то українці мають всі шанси створити ще одну-дві бригади, а можливо, і цілу дивізію із західним озброєнням.

Окрім того, Україні передають САУ, які є важливою частиною бронетанкових підрозділів, забезпечуючи вогонь підтримки в наступі. США нададуть 18 САУ, Данія 19 CEASER. Зазначимо також, що на додаток до цього Швеція надасть ще свої САУ ARCHER.

Окрім того, Сполучені Штати почали тренування українських військ цілими батальйонами для проведення операцій загальновійськових підрозділів, що передбачає координацію дій бронетехніки, піхоти, інженерів і безпілотників, щоб посилити сильні сторони кожного з них і нівелювати їхні відповідні слабкі сторони. Генерал Марк Міллі, голова Об'єднаного комітету начальників штабів США, заявив, що ця допомога "значно підвищить здатність України захистити себе від подальших російських атак і перейти в тактичний і оперативний наступ для звільнення окупованих територій".

The Economist підкреслює, що поки відсутня необхідна кількість західних основних бойових танків, які б максимізували потужність такого "залізна кулака". Обіцяних Британією 14 танків Challenger вистачає тільки на роту. Для прикладу, британська бронетанкова бригада має 56 танків "Челленджер", американська – 87 танків M1 "Абрамс".

Німецькі "Леопарди" були б добрим доповненням, оскільки їх багато, вони працюють на дизелі і простіші в експлуатації. Поки нерішучість Німеччини стоїть на заваді. Видання цитує американського сенатора Ліндсі Грема (у 2016-му нагороджений українським Орденом Ярослава Мудрого), який закликав і США, і Німеччину надіслати танки, дорікаючи їм: "Я втомився від цього лайношоу [...] путін намагається перемалювати карту Європи силою зброї. На кону світовий порядок".

Втім, танки можуть бути не настільки важливими, як про це говорять політичні баталії. Видання чомусь вважає, що Україна має сотні танків радянських часів з довоєнних запасів, а також відремонтовані танки, надані східноєвропейськими країнами, і, не в останню чергу, багато танків, захоплених у росії. Дивно таке читати в шанованому виданні, адже виглядає так, ніби ми не вели цілий рік війну, і не втрачали танків в боях, і їхній ресурс не закінчувався. Чомусь у британському журналі упевнені, що Україна може поєднати свою радянську важку бронетехніку – так, ніби у нас її вдосталь – із західними бойовими машинами піхоти, щоб нанести суттєвий удар. Наприклад, пише видання, "Бредлі" добре зарекомендували себе в якості убивць танків під час війни в Іраку в 1991 році. Втім, при всій повазі до американських збройних сил, але воювати з іракцями в пустелі не те саме, що воювати з росіянами сьогодні в Україні.

Попри все, Джек Вотлінг з Королівського інституту об'єднаних збройних сил (RUSI), вважає, що останні обіцянки надати зброю створять "найпотужнішу бронетанкову силу в українській армії; це дасть їм те, що дозволить швидко пересуватися, завдавати уражень і проводити проривні операції".

Далекобійна зброя. Ще більше розчарування

"Ще більшим розчаруванням, ніж відсутність танків, є відсутність високоточної зброї більшої дальності для ураження російських командних пунктів і логістичних центрів у глибині російського тилу", – цитує видання Бена Ходжеса, генерала у відставці, колишнього командувача військами США в Європі. За його словами, ракети з GPS-наведенням HIMARS, мають дальність 70-84 км. Спочатку вони спричинили хаос у тилових районах росії, але з тих пір вона реорганізувалася, щоб тримати цілі поза зоною досяжності. Пентагон відмовляється постачати ракети ATACMS дальністю 300 км, які можна запускати з тих же пускових установок, вважаючи, що це буде ескалацією конфлікту.

Читайте по темі: Пентагон зволікає з передачею високоточних снарядів в Україну. Але не тому, що боїться росії – Foreign Policy

Заступник міністра оборони США з питань політики пан Каль визнає, що Україні потрібні засоби для ведення "глибокої боротьби". Але, пише The Economist, Пентагон також притримує озброєний безпілотник Grey Eagle з радіусом дії в сотні, якщо не тисячі кілометрів. Про західні військові літаки поки що не йдеться. Дехто сподівався, що в останніх пакетах поставок озброєнь буде оголошено про нову зброю з радіусом дії 150 км, відому як ракета GLSDB, яку також можна запускати з HIMARS. Це бомба малого діаметру з лазерним або GPS-наведенням, що скидалася з літака і широко використовувалася в Іраку і Афганістані. Вона буде встановлена на застарілі некеровані ракети М26. Завдяки крилам, що розгортаються в польоті, GLSDB маневрує, баражуючи до цілі, збільшуючи дальність і можливості для атаки.

Крим та інші можливі проривні операції. "Це буде дуже і дуже кривава війна"

Бен Ходжес переконаний, що Україна, якщо б мала більше і кращу бронетехніку, а також засоби для нанесення глибоких ракетних ударів, мала б найкращі шанси захопити Крим, який вважає "вирішальною місцевістю". Він стверджує, що, сконцентрувавши свою бронетехніку, Україна могла б зробити ривок до Азовського моря і розірвати сухопутний міст між власне росією та півостровом. Тим часом, високоточні боєприпаси великої дальності дозволять знищити міст до Криму через Керченську протоку, який був частково пошкоджений у жовтні 2022 року. Тоді Україна могла б бити росіян як завгодно, зробити їхню позицію в Криму неспроможною і змусити їх відмовитися від півострова, переконаний він.

Читайте по темі: Крим – пастка для окупантів. До кінця серпня Україна його звільнить – Бен Ходжес

Втрата Криму стала б серйозним військовим і, можливо, більш важливим політичним ударом по владіміру путіну, зазначає генерал Ходжес. Але саме тому деякі члени Альянсу з острахом ставляться до спроб України повернути його, побоюючись, що це може підштовхнути очільника кремля до застосування ядерної зброї.

"Чи готові союзники піти на такий ризик?", – задається питанням The Economist. США стверджують, що "Крим – це Україна" і Україна має повне право відвоювати його. Інша справа, чи буде Америка на практиці готова підтримати українську операцію з відвоювання півострова. Американські офіційні особи, які завжди невиразно уявляють собі кінцевий результат, визнають, що в певний момент американські та українські цілі у війні можуть розійтися. Але надання Україні принаймні засобів для того, щоб загрожувати позиції росії в Криму, може мати свої переваги. "Якщо ви хочете досягти врегулювання шляхом переговорів, то надання Криму пріоритету цілком може бути розумним, а не ескалацією", – стверджує пан Вотлінг, якого цитує видання.

Лунають і скептичні думки щодо повернення Криму. "Подивіться на карту нинішньої лінії фронту в Україні. Перш ніж говорити про Крим, українці мають досягти значного військового успіху на півдні", – зазначає Майкл Кофман з аналітичного центру CNA. Як і генерал Ходжес, він погоджується, що Україні потрібна високоточна зброя, оснащення нових підрозділів і маневрені дії. Однак, на відміну від нього, він вважає, що подальші успіхи будуть більш складними і дорогими для України.

Відвоювання Україною Херсона у листопаді було важкою справою, незважаючи на те, що вона боролася з напівізольованим російським гарнізоном. Після відступу росіяни тепер захищають коротшу лінію фронту з більшою кількістю солдатів і резервів. Більше того, "якщо наступний український наступ буде невдалим, він несе в собі ризик російського контрнаступу і, у найгіршому випадку, втрати території, а не її здобуття", – зауважує пан Кофман. Він наголошує на тому, шо американська загальновійськова тактика часто спирається на перевагу в повітрі, якої в України немає.

Джан Джентіле з аналітичного центру RAND Corporation визнає, що як офіцер, який командував "Бредлі" в Іраку, йому не доводилося турбуватися про те, що над ним щось літає. Зараз і росія, і Україна не мають контролю над повітрям.

Читайте по темі: Про переваги "Бредлі". Як Україна може використати ці бойові машини, які вона отримує від США – американські військові експерти

Він також визнає, що українці ризикують при переході в наступ. Клаузевіц, прусський генерал і стратег ХІХ століття, стверджував, що оборона є найсильнішою формою війни. Але, каже полковник Джентіле, "зрештою, саме наступ дає вирішальні результати. Нападники володіють ініціативою: вони знають, коли, де і як хочуть завдати удару".

Попри те, що генерал Міллі стверджував, що Україна може досягти прогресу, він також заявив: "Цього року буде дуже і дуже важко вигнати російські війська з кожного сантиметра окупованої росією території України". Він сказав, що конфлікт має завершитися за столом переговорів, додавши, що в якийсь момент він має закінчитися: "Це буде дуже, дуже кривава війна".

Нервозність відчутна і в кремлі. Нещодавно на дахах московських будинків з'явилися засоби протиповітряної оборони. А дмітрій мєдвєдєв, який обіймає посаду заступника голови ради безпеки росії, попередив: "Поразка ядерної держави у звичайній війні може спровокувати ядерну війну". У ядерних погрозах не було нічого нового. Проте його визнання того, що росію можна перемогти, стало новим і вражаючим визнанням слабкості, резюмує The Economist.

Джерело: The Economist

"Вееееликий" наступ росіян вже розпочався. А польовим командирам ЗСУ час навчитися виконувати накази генералів – Том Купер
"Північний потік" могли підірвати і Велика Британія, і США? Про російські наративи на сторінках поважної The Times
Час – союзник путіна і ворог України. Танки Байдена для дипломатії, а не для перемоги – Хел Брендс
Час – союзник путіна і ворог України. Танки Байдена для дипломатії, а не для перемоги – Хел Брендс
Бої під Вугледаром. Як ЗСУ відбивали масовані штурми та завдали росіянам великих втрат – Том Купер
Бої під Вугледаром. Як ЗСУ відбивали масовані штурми та завдали росіянам великих втрат – Том Купер
Куди інформаційно бити США. Америка має
Куди інформаційно бити США. Америка має "допомогти" чадам російських еліт, які почуваються в безпеці від війни – Івана Страднер
Про путіна і
Про путіна і "все йде за планом". Українці завдали великих втрат росіянам під Вугледаром та зупинили кілька великих наступів – Том Купер
Удар Моссада по  іранському об'єкту з виробництва зброї досяг своїх цілей. Ізраїль підштовхує США до більш рішучого протистояння Ірану – Wall Street Journal
Удар Моссада по іранському об'єкту з виробництва зброї досяг своїх цілей. Ізраїль підштовхує США до більш рішучого протистояння Ірану – Wall Street Journal
Всі дороги ведуть до Криму. Чи буде це остання кампанія? – Mік Раян
Всі дороги ведуть до Криму. Чи буде це остання кампанія? – Mік Раян