Обережніше з грошима - продірявлені банкноти вилучатимуться без компенсації. Врятує безготівковий розрахунок та пильність

Ірина Камінська
Обережніше з грошима - продірявлені банкноти вилучатимуться без компенсації. Врятує безготівковий розрахунок та пильність
Національний банк радить населенню уважно придивлятися до банкнот, які потрапляють їм у руки. В цій пораді не було б нічого нового, якби цього разу Нацбанк не попередив, що вилучатиме без відшкодування діряві, чого раніше не було. Більш того, згідно з чинними нормами НБУ, вони не вважаються недійсними до прийому. Але Нацбанк каже, що це можуть бути умисно пошкоджені гроші з окупованих територій, вони недійсні, а відтак і не можуть виступати платіжним засобом. Якщо спробувати розрахуватися ними, гроші вилучать причому без компенсації. Це повідомлення НБУ вже викликало ажіотаж серед населення. Чому – розбирався IPress.

Хто зіпсував гривні? Банки на окупованих територіях. Регулятор пояснює, що у разі форс-мажору фінансові установи умисно пошкоджують гроші, які є в їхніх сховищах, щоб вони не потрапили до рук зловмисників. Така рекомендація самого НБУ.

І зараз, за інформацією Нацбанку, виник ризик потрапляння в обіг грошей, які були пошкоджені банками на окупованих росією територіях. Нібито ці вже зіпсовані гроші були викрадені з захоплених відділень банків та пішли по руках. 

Так, за даними топ-менеджменту monobank, масово пошкоджені купюри вже були виявлені в Одесі, Києві та на заході України. За інформацією представника ПриватБанка йдеться про купюри номіналом у 500 та 1000 грн.

Проте, чи не здається вам дивним, що про ці умисно пошкоджені гроші згадали лише зараз, коли ніякого активного захоплення українських територій не відбувається. То коли банкноти потрапили до рук зловмисників, півроку тому чи лише зараз? Якщо псували їх ще на початку агресії, то чому застереження для людей оприлюднили лише зараз?  

Всі ці та інші запитання громадяни задають під повідомленням Нацбанку про ймовірне потрапляння в обіг недійсних купюр. Адже ця новина викликала бурхливе обговорення у соцмережі.

Є в людей також запитання й щодо способу псування банкнот. 

Існує кілька законних банківських способів перетворити банкноти на папірець: просвердлити в них дірки, перерізати на дві чи три частини або ж залити їх спецрозчином чи фарбою, причому з псуванням не менше 50% площі банкноти.

На цей раз, схоже, обрали перший спосіб. 

Фото НБУ

 

На фото зразків зіпсованих грошей на купюрах видніються якісь темні ляпки. Методом виключення можна здогадатися, що це не перерізання навпіл чи заливання фарбою. А отже, купюри, скоріш за все, просвердлили чи продірявили у якийсь інший спосіб. Бо й на свердло чи діркопробивач ті фігурні отвори не натякають – кожна дірка іншого розміру та форми. Напевно, у повідомленні для пересічних громадян варто було б це пояснити. Та дати роз'яснення, на які саме пошкодження варто звертати увагу. 

Варто визнати, що такий спосіб – нехай то буде просвердлювання, як каже НБУ, – створює найменш помітні дефекти на грошах. На перший погляд вони ледь помітні. Тим паче при поганому освітленні. Якщо купюр кілька, одна на одній, напевно, ще менша вірогідність виявити такі пошкодження. Літнім людям, які продають городину під метро, варто було б скористатися лупою або додатковими окулярами. Можна бути певними, що вони в перших рядах потенційних жертв. 

Що робити, якщо раптом трапилися гривні "з діркою"?

Рекомендація від Нацбанку звучить дещо дивно: "краще відмовлятися від банкнот з отворами та іншими пошкодженнями". Інакше кажучи роз'яснення регулятора звучить як:  можете брати, можете ні, бо біс його знає, що то за гроші. Чіткого алгоритму дій регулятор не називає.  

"Якщо під час розрахунків вам пропонують пошкоджену банкноту, краще відмовитися та попросити іншу. Доречним також буде повідомити про розповсюджувачів таких банкнот Національній поліції України, щоб зупинити дії зловмисників", – стримано пропонує банк. 

Звісно, краще, адже водночас НБУ повідомляє, що ці пошкоджені банкноти під час дії воєнного стану обміну не підлягають. Їх вилучать для подальшого дослідження без відшкодування їхньої вартості.

Що робити, якщо громадянин отримав таку купюру з банкомату Нацбанк не каже. Він лише рекомендує розраховуватися якомога більше безготівково. Самі банки стверджують, що пошкоджені банкноти банкомат ані видати, ані прийняти не може. Але наразі це ще не перевіряли.

І останнє: в  повідомленні НБУ не вказано, банкноти якого номіналу в зоні ризику. На фотоприкладі зображено 500 гривень, а відтак можна вирішити, що треба бути обачними лише з купюрами такого номіналу. Чи пошкоджувалися у відділеннях банків на окупованих територіях 200- чи 100-гривнєві купюри? Чи виявлялися в обігу діряви  сотки та двохсотки? В НБУ, на жаль, цього не уточнюють.

Ймовірно, найбільші проблеми виникають саме з 500-гривневими купюрами. Про це свідчить той факт, що всі термінали ПриватБанку перепрограмували, і вони віднедавна не приймають купюри номіналом більше 200 грн. Дійсно, банківський термінал погано розпізнає "діряві" гроші.  Тому тепер внести на рахунок 500-гривневі купюри можна лише через касу – там банкноту вручну перевірять на автентичність. 

До речі, банк може й не зарахувати внесені через термінал самообслуговування гроші за підозри, що купюри могли бути продірявлені. Тож загалом краще діяти через касу або, як наполягає НБУ, безготівково. Представники банків наразі кажуть, що краще уникати і купюр номіналом 1000 грн.

Адже, за великим рахунком, для розрахункової системи зіпсовані гроші стоять десь у одному рядку з підробленими.

 

5 цікавих фактів про підроблені гроші

Чи Україна у зоні ризику? На щастя наша країна – аутсайдер в питанні обігу "лівих" грошей. За підсумками 2021 року на кожен мільйон справжніх банкнот припадало лише 7 підроблених. Це низький показник. У єврозоні він становить 12. Для розуміння ситуації: в обігу в Україні перебуває 2,95 млрд одиниць гривневих банкнот. На одного українця припадає 71 штука. 

Які банкноти підробляють найчастіше? Чверть від усіх паперових грошей, що ховаються в наших гаманцях, заначках і касах магазинів, – саме 200-гривнєві купюри.

Тим часом у фаворитах у фальшивобанкнотників – 200 грн зразка 2007 року та 500 грн зразка 2006 року. На них припадає понад 80% від загальної кількості вилучених з обігу підроблених банкнот. До речі, банкнот номіналом 200 гривень в обігу найбільше.

Чи легко розпізнати підробку? Можна, якщо знати нюанси. Якщо розглядати справжню купюру на яскравому освітленні, на ній "спливе" номінал купюри. Також на світлі видно водяне зображення історичного діяча, який зображений на купюрі. Якщо на справжній 200-гривнєвій купюрі зображена Леся Українка, то її водяне зображення повинно проступати на тлі, якщо дивитися на купюру через яскраве світло.

Найбільш видимий дефект підроблених купюр – вони не достатньо рельєфні. Люди з вадами зору легко відрізняють підробку – вона надто гладка, пласка на дотик.  

Де найчастіше позбуваються фальшивок? У мережах роздрібної і бійкої торгівлі, де у продавців немає часу перевіряти кожну купюру на автентичність. І звісно ж, серед людей, які потенційно не обізнані в тонкощах – серед вуличних торговців.

Фальшивобанкнотна галузь не стоїть на місці. Так, це правда. Продавці підроблених грошей постійно вдосконалюють власну майстерність. Але за даними НБУ, на дійсно якісні підробки припадає лише 1%. Все інше – то лазерні принтери та копіювальні апарати.   

Але ці факти не привід заспокоюватися, бо це – статистика довоєнна. Тож будемо пильними.


Корупція та прагнення генералів до традиційних
Корупція та прагнення генералів до традиційних "радянських стандартів" поховали російські повітряні сили. Повітряна війна, частина 4 – Том Купер
росія та Україна ведуть першу повномасштабну війну безпілотників. Санкції діють –
росія та Україна ведуть першу повномасштабну війну безпілотників. Санкції діють – "орланів" поменшало – The Washington Post
Пентагон планує суттєве розширення військових навчань для України. Та до чого тут Елвіс Преслі – The Washington Post і Марк Гертлінг
Пентагон планує суттєве розширення військових навчань для України. Та до чого тут Елвіс Преслі – The Washington Post і Марк Гертлінг
Російський мільярдер продає війну путіна cуспільству. Як Юрій Ковальчук допомагає давньому товаришу путіну – Wall Street Journal
Російський мільярдер продає війну путіна cуспільству. Як Юрій Ковальчук допомагає давньому товаришу путіну – Wall Street Journal
Титанічна оборона українців в районі Бахмута і просування на схід в районі Куп’янська – Том Купер
Титанічна оборона українців в районі Бахмута і просування на схід в районі Куп’янська – Том Купер
Генерал Суровікін: Інший російський командувач? Частина ІІ – Мік Раян
Генерал Суровікін: Інший російський командувач? Частина ІІ – Мік Раян
Генерал Суровікін: інший російський командувач в Україні? Частина І – Мік Раян
Генерал Суровікін: інший російський командувач в Україні? Частина І – Мік Раян
Війна заради прибутку, а не перемоги? Україні потрібно більше ППО замість тисяч генераторів – Том Купер
Війна заради прибутку, а не перемоги? Україні потрібно більше ППО замість тисяч генераторів – Том Купер