Операція "Павутина"
У 2022 році дальня авіація вступила у цю війну з наступною кількістю бомбардувальників (наведені цифри базуються на буквальному підрахунку літаків, які видно на фотографіях за останні десять років, під час роботи над книгою "Війна в Україні", том 6):
- 55 середніх бомбардувальників Ту-22М-3,
- 57 Ту-95МС і
- 16 стратегічних бомбардувальників Ту-160.
Усі ці літаки великі й старі: їхнє виробництво було припинено на початку 1990-х років (це стосується і Ту-160, незважаючи на заяви росії про відновлення їхнього виробництва). Вони вимагають інтенсивного технічного обслуговування (Ту-160 відомі своїми хронічними проблемами з двигунами), тому завжди існувало питання про їхню фактичну готовність до виконання завдань. У військовій термінології це підсумовується кількістю "повністю боєздатних" літаків: усі системи яких перебувають у робочому стані. Не тільки їхній вік, але й три роки війни в Україні дають про себе знати: раніше українські удари БПЛА по базах дальньої авіації вивели з ладу щонайменше 2-3 Ту-95 і кілька Ту-22М-3. Ситуація з такими ударами стала настільки серйозною, що змусила росіян перемістити свої Ту-95 і Ту-160 з основної бази в Енгельсі й перерозподілити їх на віддаленіші об'єкти. Це ще більше ускладнило їхнє технічне обслуговування. Відповідно, на початку цього року дальня авіація в середньому мала менше десяти літаків Ту-95МС і лише 4-6 літаків Ту-160 у стані готовності. Аналогічно, в середньому були боєздатними лише орієнтовно 27 літаків Ту-22М-3. Інші потребували від 24 до 168 годин, аби досягти такого стану. Не дивно, що цьогоріч у березні два великі російські заводи отримали контракт на капітальний ремонт шести літаків Ту-95МС.
Жовтим кольором позначені бази, які дальня авіація використовувала для розміщення та експлуатації свого бомбардувального флоту протягом останніх двох років.
За даними українських джерел, планування та виконання операції "Павутина" розпочалося ще 18 місяців тому. Спочатку СБУ довелося контрабандою переправити до росії 150 необхідних дронів FPV. Їх зберігали у декількох окремо розташованих складських приміщеннях, орендованих для цієї мети. Там українці переобладнали низку комерційних контейнерів у "пускові установки для БПЛА", які виглядали як житлові модулі:
Більше зображень етапу підготовки дронів до операції.
У потрібний момент контейнери були завантажені на випадково обрані комерційні вантажівки, а їхні (російські) водії отримали наказ їхати до вибраних пунктів поблизу авіабаз "Оленья", "Іваново", "Дягілєво" та "Біла". Коли вони прибули на місця призначення, за допомогою дистанційного керування (українці використовували для цього російські телекоммережі) їхні кришки були відкриті, БПЛА активовані та відправлені в атаку. Наскільки відомо, загалом було запущено 116 дронів.
Їхня поява, безсумнівно, стала для росіян повною несподіванкою: авіабази, що зазнали атаки, були добре захищені системами РЕБ та ППО, але їхні екіпажі очікували на удари великих крилатих безпілотників дальнього радіусу дії вночі. А не на напад FPV, і тим паче, серед білого дня.
Не дивно, що СБУ заявила про пошкодження або знищення 41 бомбардувальника, літака спостереження та транспортного літака, що, за її оцінками, становить 34% бомбардувального флоту росії вартістю $7 млрд.
Які висновки можна зробити щодо результатів цієї операції?
На основі візуальних доказів, на даний момент (менше ніж через 24 години після проведення операції), можна підтвердити лише невелику частину заяв про 41 знищений та/або пошкоджений літак.
Авіабаза "Оленья". В одному з повідомлень йдеться про те, що до Оленєгорську поблизу авіабази "Оленья" прибула вантажівка. Коли з її причепа вилетіли БПЛА, водій повідомив дорожню поліцію, що йому сказали їхати туди і що його хтось зустріне.
Відео того, що, ймовірно, було першим ударом по Оленєгорську. Наступні кадри, а потім ще одне, де видно чотири Ту-95 і Ан-22 (там насправді був Ан-12, не зрозуміло чому Том Купер вважає, що це Ан-22 – iPress), що горять (на крила літаків поклали шини, сподіваючись завадити розпізнаванню зображень дронами, можливо, як останній засіб захисту). Горить паливний склад на східній стороні Високого.
Дим піднімається після атаки. Ще один швидкий погляд на палаючий аеродром. Для порівняння, ось супутникове зображення від 26 травня.
Вид з FPV під час наближення до першого з трьох літаків Ту-95МС на авіабазі "Оленья". Очевидно, що найближчий літак вже пошкоджений в результаті удару біля кореня правого крила: там знаходиться великий паливний бак. На передньому плані помітна велика купа старих автомобільних шин, оскільки цей літак готували до польоту. Судячи з інших, зроблених згодом фотографій і відео, цей літак спалахнув.
Вид з FPV під час наближення до другого з трьох літаків Ту-95МС на авіабазі "Оленья". Чітко видно шини, що все ще вишикувані вздовж крила, та пожежну машину ліворуч. Пожежні роботи вже тривали: цей літак був пошкоджений в результаті удару в ліве крило, що спричинило витік палива на злітно-посадкову смугу та його загоряння: пожежники намагалися загасити вогонь.
Вид з FPV під час наближення до третього в ряду з трьох літаків Ту-95МС на авіабазі "Оленья". Цей удар спричинив найвидовищніший вибух: він зламав крило літака і викинув у повітря великі уламки моторних гондол й обшивки крила. Цей Ту-95МС остаточно списаний.
Висновок: два літаки Ту-95МС були остаточно знищені, один – щонайменше пошкоджений. Крім того, був знищений транспортний літак, який по-різному описували як Ан-12 або Ан-22 (якщо це був Ан-22: це був найбільший у світі транспортний літак з турбогвинтовим двигуном; було випущено 67 таких літаків, з яких 60 залишилися в росії після розпаду СРСР; п'ять були на зберіганні; шість списано через аварії, залишилося лише чотири в експлуатаційному стані; за повідомленнями, їхня експлуатація була припинена наприкінці 2024 року).
База "Дягілєво" (за межами Рязані). Повідомлення про те, що авіабаза в Рязані була атакована і було помічено дим.
Авіабаза "Іваново". Є повідомлення про те, що в Іваново було уражено один літак А-50, але візуального підтвердження цього немає: лише галас і ще більше галасу, а також зображення диму. (Огляд російського флоту А-50 див. у попередньому резюме: короткий огляд російського флоту А-50).
Висновок: наявні станом на зараз докази не дають змоги підтвердити твердження про те, що там було знищено літак А-50.
Авіабаза "Біла". Безперечно, що дрони для цієї атаки були запущені з вантажівок у напрямку авіабази "Біла", що знаходиться на відстані понад 4000 км від України. росіяни залізли на вантажівку, щоб зупинити їхній політ. Після цього вантажівка вибухнула.
Супутникові знімки від 31 травня (верхнє зображення). Дрони наближаються до авіабази. Аерофотознімок частини пошкоджень. Палаючі літаки видно з автомагістралей, а також є відео, з якого зроблено наступний кадр, що показує безпілотник у процесі ідеального позиціонування для удару по кореню крила Ту-95МС.
Цей літак можна оцінити як принаймні пошкоджений. Завдяки супутниковим фотографіям, таким як наведена нижче, його також можна оцінити як знищений (див. перші уламки зліва).
Перша супутникова фотографія після удару, яка з'явилася у соцмережах, свідчить, що українці знищили до трьох літаків Ту-95МС і один літак Ту-22М-3 на головній стоянці авіабази "Біла".
Як повідомляється, ще два літаки Ту-22М-3 були уражені, коли стояли у капонірах, розташованих в іншому місці авіабази "Біла".
Ця супутникова фотографія свідчить про те, що на авіабазі "Біла" було знищено не два, а три літаки Ту-22М-3.
Висновок: наявні на цей момент візуальні докази свідчать про знищення трьох літаків Ту-95МС і трьох літаків Ту-22М-3 на авіабазі "Біла". Ще один, два або навіть три літаки Ту-95МС були пошкоджені.
Авіабаза "Воскресенськ". На відстані від авіабази "Воскресенськ" видно окремі пожежі.
Авіабаза "Українка". Є повідомлення, що авіабаза "Українка" в Амурі була ціллю атаки, але вантажівка з дронами так і не доїхала до неї. У ньому йдеться, що вантажівка почала горіти, а чоловік увійшов у причіп, коли вона вибухнула.
Як можна оцінити загальні наслідки операції "Павутина"?
Насамперед це великий пропагандистський тріумф. Зауважте, що занадто багато людей все ще вважають стратегічні бомбардувальники чимось на кшталт "символу військової могутності", хоча вони були замінені міжконтинентальними балістичними ракетами в ролі "основного засобу стратегічного стримування" ще на початку 1960-х років. Можливо, бомбардувальники відновили частину свого стратегічного потенціалу завдяки широкому розповсюдженню крилатих ракет, розпочатому у 1980-х роках: значна частина російської гордості за себе як "наддержаву" походить від володіння флотом стратегічних бомбардувальників, здатних розгортати таку зброю.
Без сумніву, пропаганда є фундаментальною частиною війни: той, хто може справити враження на громадську думку в той чи інший спосіб, може виглядати переможцем навіть тоді, коли він зовсім не досяг успіху (якщо є якісь сумніви, перевірте останній успіх Пакистану проти Індії... принаймні на Заході).
Проте потрібно постійно пам'ятати про військові реалії. Оскільки ця війна триває вже четвертий рік, не лише значна частина бомбардувальної дальньої авіації була зношена, але навіть здатність росії виробляти такі крилаті ракети, як Х-101, значно погіршилася – не останньою чергою через залежність від імпорту (переважно) американських мікросхем і материнських плат. Більша частина парку Ту-22М-3 протягом останнього року нічого не робила: запаси їхніх ракет Х-32 класу "повітря-земля" були значно вичерпані, а збиття одного з таких бомбардувальників українськими ЗРК С-200/СА-5 "Гаммон" чітко виявило їхню вразливість для ППО. Всупереч російським заявам, флот ніколи не модернізувався до передових стандартів і не переозброювався на те, що помилково називають Х-47 (насправді: 9-S-7760 Kinzhal/AS-24 Killjoy): єдиним типом на російському озброєнні, здатним застосовувати цю зброю, залишається МіГ-31К і немає жодних доказів того, що якийсь із них був уражений вчора. Річ у тім, що вже до цієї української операції фактична цінність Ту-22М-3 для росії знизилася до такого рівня, що дивно, чому Пуддінг не наказав перекваліфікувати їхні екіпажі в піхоту і не відправив на штурм Покровська...
Ба більше, заяви СБУ про знищення російських літаків вартістю $7 млрд абсолютно безглузді: незалежно від типу, всі вони були вироблені за часів СРСР, і Пуддінг не витратив жодної копійки своїх... е-е-е... російських грошей на їх придбання.
З військової точки зору, набагато важливішими є докази того, що українцям, схоже, вдалося вивести з ладу 2-5 Ту-95: завдяки зменшенню кількості планерів готових до використання, ті кілька літаків, які були підтверджені або можна вважати знищеними, становили до 50% флоту, фактично задіяного в операціях проти України (запуски ракет Х-101).
Тим не менш, парк Ту-160, схоже, все ще існує: через 24 години після цих атак немає жодних доказів того, що будь-який із них був знищений.
Подібна ситуація склалася і з російським флотом А-50: навіть якщо один літак був пошкоджений або знищений, їхні втрати на початку 2024 року вже змусили ВКС росії тримати їх подалі від поля бою. Флот скоротився до семи, можливо, восьми А-50 ще рік тому, а проєкт А-100 був скасований у лютому 2024-го, оскільки росіяни не змогли отримати необхідну електроніку із Заходу. Тож вибачте, але наслідки будь-якої шкоди від атаки на російські А-50 залишатимуться вкрай обмеженими.
Крім того, наразі немає жодних доказів того, що СБУ намагалася завдати удару по російських підрозділах, які мають на озброєнні ударні БПЛА "Шахед"/"Герань" або балістичні ракети "Іскандер" – типи озброєнь, які були розгорнуті для нанесення масових ударів в глибині території України протягом останніх двох років і спричинили найбільше пошкоджень і жертв.
У сукупності це означає, що росіяни зберігатимуть здатність завдавати ударів по Україні як крилатими ракетами Х-101, так і ударними БПЛА дальнього радіусу дії, а також "Іскандерами" (не кажучи вже про крилаті ракети, що запускаються з їхніх військових кораблів і підводних човнів у Чорному морі).
З нашої точки зору, набагато важливішим буде кумулятивний ефект цих зусиль: пам'ятайте, що протягом останніх двох тижнів українці прорубали щонайменше два великих зенітно-ракетних коридори через російську ППО, розгорнуту вздовж міжнародного кордону. Це було зроблено шляхом систематичних атак (зазвичай за допомогою БПЛА, але також за допомогою кількох ракет Storm Shadow/SCALP-EG) на російські наземні системи ППО (насамперед Бук/SA-17 "Грізлі" і Тор/SA-15 "Рукавичка").
Коридор(и), який(і) утворюється(ються) в результаті, дозволяє(ють) українцям розгортати десятки своїх БПЛА проти цілей в глибині росії. Минулої ночі два таких коридори були використані для розгортання БПЛА для нанесення ударів по Борісоглєбській і Липецькій авіабазах, наприклад. Повідомлялося про додаткові удари в Курську, Рязані, Воронежі, а також у Ростові-на-Дону, на півдні. Якої саме шкоди було завдано, де саме, залишається незрозумілим, але: тупоголові командири в москві (міноборони рф) заявили, що протягом ночі збили 164 українських БПЛА, що свідчить про масштаби цих зусиль.
За умови, що СБУ (та інші українські служби) продовжуватимуть систематично застосовувати ударні БПЛА дальнього радіусу дії для ураження, пошкодження і, можливо, навіть виведення з ладу основних елементів російської збройової промисловості (включаючи щонайменше два заводи з виробництва БПЛА), а потім продовжуватимуть тримати цей сектор російської економіки під тиском (ще ніхто не виграв жодної війни, завдавши лише один удар по одному збройовому заводу), це майже напевно матиме чіткі й довготривалі наслідки.
Отже, слід сподіватися, що українці зробили висновки зі своїх, і російських теж, попередніх невдач, спричинених безсистемним вибором цілей і абсолютно випадкових ударів (один тип цілей в один день або тиждень, зовсім інший тип цілей наступного дня/тижня тощо).
Атаки на аеродроми були не єдиними внутрішніми загрозами в росії, що з'явилися минулого тижня. На керівника компанії з ППО напав чоловік з молотком, але він вижив.
росія розслідує загибель двох чоловіків внаслідок вибуху в Ставрополі. Один із них – майор Заур Гурциєв, який, як вважають, відповідав за повітряні бомбардування Маріуполя, а згодом став заступником мера міста (примітка: як майор російських ЗС, а потім другорядний політичний діяч міг бути відповідальним за керівництво повітряними бомбардуваннями Маріуполя – не пояснюють ані росіяни, ані українці).
Вранці 30 травня сталися два вибухи на тренувальній базі 155-ї бригади морської піхоти у Владивостоці, підрозділу, який ненавидять в українській армії за скоєні звірства. На місце події було направлено десять швидких та евакуаційний гелікоптер. Пошкоджену військову техніку та спецобладнання накрили брезентом і вивезли на вантажівках. Два легкових автомобілі були вивезені під брезентом. За одним повідомленням, дороги були перекриті, а гелікоптери кружляли в повітрі перед вибухами. Водіїв, які перебували поблизу бази, обшукували в їхніх автомобілях. За операцією стояло ГУР. росія заявила, що вибухи були спричинені газовими балонами і ніхто не постраждав.
У Брянську обвалився міст, коли під ним проїжджав пасажирський потяг, в результаті чого він зійшов з рейок і загинули семеро людей, 76 отримали поранення. росія спочатку заявила, що це був саботаж, але згодом спростувала цю заяву. Тієї ж ночі в Курську обвалився другий міст, внаслідок чого вантажний потяг зійшов з рейок і травмував ногу одному з машиністів. Пізніше росіяни заявили, що обидва інциденти були спричинені вибухами.
Хоча немає сумнівів, що всі ці операції "наближають війну до росіян", навіть викликають скарги на загальне незнання того, що країна перебуває у стані війни, що з'являються в соцмережах, – слід пам'ятати, що вони все ще мають лише мінімальний вплив на москвичів і бюргерів. Мешканців російської столиці та Санкт-Петербурга: людей, які насправді мають значення для Пуддінга.
Найголовніше: все це поки що має мінімальний вплив на загальну боєздатність росії. Це не зменшує здатності російських ЗС ані продовжувати наносити удари, ані просуватися, хоч би як повільно і хоч би яких втрат вони при цьому не зазнавали.
Тож вибачте: ми обидва не тільки щеплені від заяв СБУ про величезні збитки, завдані росії за останні два роки, але й просто не відчуваємо приводу для святкувань і вечірок. Привітайте людей, які до цього причетні, це був приємний успіх, і рухайтеся далі.
